У Британії Sony отримала антимонопольний позов на $2,7 млрд за Playstation

У Великій Британії розпочато масштабний антимонопольний процес проти Sony, який може обійтися компанії майже у 2 млрд фунтів стерлінгів (близько $2,7 млрд), повідомляє Engadget. Позивачі звинувачують виробника у завищенні цін для користувачів екосистеми PlayStation.

Колективний позов охоплює приблизно 12,2 мільйона користувачів і стверджує, що Sony займає домінуюче становище на ринку цифрової дистрибуції ігор та внутрішньоігрового контенту для PlayStation. Згідно з матеріалами справи, компанія фактично має “майже монополію” на продаж цифрових ігор і додаткового контенту через PlayStation Store, що дозволяє їй встановлювати ціни та стягувати 30-відсоткову комісію.

Позов стосується всіх мешканців Великої Британії, які володіли консоллю PlayStation і купували цифрові ігри або здійснювали внутрішньоігрові покупки в період з 19 серпня 2016 року до 12 лютого 2026 року. Справа розглядається у форматі opt-out, тобто всі, хто підпадає під критерії, автоматично включені до процесу без необхідності подавати окрему заяву. У разі успіху позову кожен учасник може отримати компенсацію близько 162 фунтів стерлінгів.

У компанії заперечують звинувачення. За даними Financial Times, Sony заявила, що відкриття доступу до сторонніх цифрових магазинів може створити ризики для безпеки та конфіденційності користувачів. Крім того, у компанії наголошують, що комісія з цифрових продажів частково компенсує низьку маржу або мінімальний прибуток від реалізації самих консолей.

Італійський регулятор оштрафував Apple на €99 млн

Антимонопольний регулятор Італії оштрафував американську корпорацію Apple та дві її дочірні структури на €98,6 млн. Як повідомляє Reuters, рішення ухвалене через ймовірне зловживання домінуючим становищем на ринку мобільних застосунків.
За даними Італійського антимонопольного відомства, Apple має “абсолютне домінування” у взаємодії з незалежними розробниками через App Store та порушила європейські регуляторні норми. Розслідування щодо компанії було відкрито ще у травні 2023 року. Регулятор дійшов висновку, що з квітня 2021 року Apple фактично карала сторонніх розробників, нав’язуючи їм більш жорсткі правила конфіденційності.
Йдеться насамперед про систему App Tracking Transparency, яка вимагає від розробників отримувати окрему згоду користувачів на збір і об’єднання даних для рекламних цілей. У відомстві зазначили, що умови ATT встановлювалися в односторонньому порядку, шкодили інтересам бізнес-партнерів Apple та були непропорційними заявленій меті захисту приватності. Окрім цього, розробників змушували дублювати запити на згоду користувачів для одних і тих самих цілей, що, на думку регулятора, не відповідає вимогам законодавства про захист даних.
У відповідь Apple заявила, що “категорично не погоджується” з рішенням італійської влади. Компанія вже повідомила про намір оскаржити штраф у суді та заявила, що й надалі відстоюватиме “сильні стандарти захисту приватності”. Регулятор, своєю чергою, зазначив, що розслідування було складним і проводилося у координації з Європейською комісією та іншими міжнародними антимонопольними органами.

Закупівлі технічної солі: дві компанії оштрафували на 19 млн за змову

Антимонопольний комітет оштрафував два товариства, які змовилися під час участі у шести тендерах на закупівлю технічної солі – Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко. Про це повідомила пресслужба АМКУ.

Комітет визнав дії ТСолт Індастрі і Торговий дім Кип і Ко порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Торги проводились КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району Києва, КП Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них (дві процедури торгів), “риворіжтепломережа, Полігон Екологія та КП Київтеплоенерго з травня 2024 по березень 2025 року.

Загальна очікувана вартість становила 33 575 500 гривень.

АМКУ встановив обставини та факти, що свідчать про спільну та скоординовану поведінку товариств і, як результат, про вчинення порушення та про усунення конкуренції між ними під час участі у зазначених торгах. Комітет оштрафував їх на 18 911 880 гривень. Згідно з Законом України Про публічні закупівлі компанії, які протягом останніх трьох років притягалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, не можуть брати участь у тендерах

Нагадаємо, у Києві закупили дорожню сіль неналежної якості зі збитками в 11 мільйонів гривень. Через це повідомили про підозру уповноваженій особі КП ШЕУ Святошинського району. У Києві посадовці розтратили зі столичного бюджету понад 70 млн гривень

Opera подала антимонопольну скаргу на Microsoft

Компанія Opera подала скаргу до антимонопольного регулятора Бразилії, звинувативши Microsoft у систематичному використанні “маніпулятивних тактик дизайну”, які змушують користувачів залишатися на браузері Edge замість переходу на альтернативи, повідомляє The Verge.
Як заявив юрисконсульт Opera Аарон МакПарлан, Microsoft цілеспрямовано обмежує конкуренцію на Windows: “Спершу альтернативні браузери, як Opera, не мають доступу до можливостей попереднього встановлення. А потім Microsoft заважає користувачам у завантаженні та використанні цих браузерів”.
У скарзі компанія перелічує низку практик, які порушують вибір користувача. Наприклад, Windows ігнорує встановлений за замовчуванням браузер, коли відкриває PDF-файли, посилання з Outlook або Microsoft Teams, а також інтегровані функції пошуку чи віджети. Крім того, під час спроби завантажити інший браузер, користувачі стикаються з агресивними банерами, які схиляють залишитися на Edge.
Opera обрала Бразилію для подання скарги не випадково – це один із ключових ринків компанії, де її браузер посідає третє місце за популярністю. Водночас у скарзі йдеться про глобальні практики Microsoft. “Це шанс для Бразилії стати лідером у захисті цифрової конкуренції”, – зазначив МакПарлан.
У разі успіху Opera вимагає від Microsoft низки змін: припинити блокування завантаження сторонніх браузерів, дозволити виробникам ПК попередньо встановлювати інші браузери за замовчуванням і зобов’язати компанію відмовитися від маніпулятивних практик у дизайні.
Компанія також нагадала, що раніше вже подавала аналогічну скаргу проти Microsoft у 2007 році, яка зрештою призвела до появи “екрану вибору браузера” в Windows. Тоді Microsoft була зобов’язана пропонувати користувачам альтернативи до Internet Explorer, але згодом була оштрафована на $730 млн за невиконання цієї вимоги.