Українські науковці з антарктичної станції Академік Вернадський розповіли про вражаючий природний феномен – застиглі хвилі зі снігу на острові Галіндез. Ці неймовірні снігові карнизи утворилися в результаті сильного вітру та хуртовини. Такі снігові формації часто утворюються на вершинах гір, скелях та краях льодовиків. Сніг має властивість злипатися й утримувати форму, що дозволяє цим гребінцям “застати” на певний час. Науковці пояснили, що конфігурація схилів створила сприятливі умови для утворення цих захоплюючих снігових карнизів.
Позначка: Антарктида
Українські полярники показали косаток біля станції Академік Вернадський
Українські дослідники на станції Академік Вернадський в Антарктиді зустріли групу косаток під час експедиції в океані. Відео цієї зустрічі було опубліковане Національним антарктичним науковим центром. Біологиня Зоя Швидка розповіла, що косатки швидко втекли, ускладнивши їх ідентифікацію. Науковці припускають, що це була родина косаток, яку вже вивчали раніше. Косатки живуть у власних сімейних кланах, де кожна родина має власну мову звукових сигналів. Після смерті ватажки група розпадається, а дочки з потомством створюють нові об’єднання.
Українські полярники показали дивовижні бурульки в Антарктиді
В Антарктиді українські полярники помітили незвичайні бурульки, що утворилися завдяки поєднанню двох рідкісних природних процесів. Фото оприлюднила біологиня Зоя Швидка під час морського виходу, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Як пояснив керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк, форма “крижаного намиста” з’явилася завдяки таненню сніжників та раптовій хуртовині.
Спершу товсті снігові нашарування почали танути, і тала вода стікала навіть після похолодання. Саме в цей час здійнялася короткочасна хуртовина, що підняла в повітря хмару кристалів снігу. Вони налипли на мокрі бурульки, надавши їм химерної рельєфності.
Найбільше сніжинок зібралося на кінчиках, де краплі води замерзали, утворюючи кульки. Завдяки цьому бурульки набули вигляду справжнього “крижаного намиста”.
На арктичній станції Академік Вернадський зафіксували руйнівний землетрус
Обладнання на українській арктичній станції Академік Вернадський зафіксувало потужний землетрус у протоці Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою в ніч на п’ятницю, 22 серпня. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр України.
“Осередок знаходився на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера). Такі землетруси відносять до руйнівних. У Чилі вже оголосили загрозу цунамі”, – сказано в повідомленні.
Фіксація сейсмічного поштовху на станції відбулася 21 серпня о 23:16, тобто коли в Україні була 5:16 22 серпня.
Українські полярники фізично землетрус не відчули, але його виявило сейсмоакустичне обладнання станції. Також мареографи зафіксували припливну хвилю від поштовху.
“На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин”, – йдеться в повідомленні.
На станції проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року і є внеском України в глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі.
На станції вже фіксували сильний землетрус у протоці Дрейка у поточному році — це було 2 травня.
В Антарктиді знайшли тіло британського дослідника, зниклого 66 років тому
В Антарктиді знайшли тіло британського вченого Денніса Белла, який зник безвісти понад шість десятиліть тому. Про це повідомляє BILD.
Останки разом із наручним годинником, радіоприймачем, лижними палицями та ліхтариком відкрив танучий льодовик на острові Кінг-Джордж.
Белл працював метеорологом на британській науковій станції у 1959 році: спостерігав за погодою, готував їжу для команди, підтримував зв’язок з Великою Британією та доглядав їздових собак. Під час зимової експедиції він ішов попереду, щоб підбадьорити тварин, і провалився в тріщину льодовика. Колега намагався врятувати його мотузкою, але ремінь, за який тримався Белл, обірвався. Пошуки результатів не дали, і його визнали зниклим безвісти.
На початку 2025 року польські дослідники, працюючи неподалік своєї станції, виявили останки та особисті речі Белла. ДНК-аналіз підтвердив особу загиблого.
Директорка Британського інституту антарктичних досліджень Джейн Френсіс назвала це “завершенням багаторічної загадки” та наголосила на внеску Белла у вивчення Антарктики у вкрай суворих умовах. Його брат Девід, якому 86 років, зізнався, що втратив надію коли-небудь знайти Денніса, та назвав його “своїм героєм”. Родина планує поховати дослідника в Англії.
Полярники зафіксували тюленя на тлі “чорничного” неба
Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” опублікували унікальне фото тюленя-крилеїда, яке лежить на крижині посеред океану. Знімок зняла біологиня Зоя Швидка під час 30-ї експедиції. На фото тюлень спокійно пливе на шматку льоду під незвичайним рожевим-чорнично-фіолетовим небом, яке є характерним для антарктичної зими. Це явище зумовлене тим, що сонце майже не піднімається над горизонтом, а світло проходить більш великий шлях через атмосферу, що призводить до таких незвичайних кольорів неба.
Айсберг розміром з Хрещатик дрейфує біля української станції в Антарктиді
Поблизу української антарктичної станції Академік Вернадський, що на острові Галіндез, зʼявився гігантський айсберг.
Його довжина -1285 метрів, що приблизно відповідає довжині головної вулиці Києва – Хрещатика. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр на своїй Facebook-сторінці.
Айсберг має ширину близько 90 метрів і підноситься над водою на висоту до 80 метрів. За формою це так званий столовий айсберг – з плоскою верхівкою та майже вертикальними боками, схожий на крижаний острів посеред океану.
“Зараз моя шоста зимівля на Вернадському, і я ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів. Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова”, – розповів керівник 30-ї Української антарктичної експедиції Олександр Полудень.
Науковці припускають, що айсберг міг відколотися від одного з шельфових льодовиків південніше – Георга VI або Вілкінса. Зараз за його переміщенням уважно спостерігають.
Такі льодові гіганти зазвичай відриваються від шельфових льодовиків і можуть мати вражаючі розміри. Наприклад, найбільший відомий айсберг В-15 мав площу понад 11 000 квадратних кілометрів, а нині найбільшим вважається айсберг A23a -його площа дорівнює приблизно чотирьом Києвам. Він теж розпочав рух лише в 2020 році, хоча відколовся ще в 1986-му, і наразі поступово руйнується біля Південної Джорджії.