Мінус 100 тисяч У Чорткові на Тернопільщині поліція розслідує зухвале шахрайство, внаслідок якого 29-річна заявниця втратила всі свої заощадження – 100 тис. грн.
Як повідомив сайт “Тернопільські події”, схема, за якою діяли злочинці, залишається незмінною роками, але продовжує приносити їм прибутки. Шахрай телефонує жертві і представляється співробітником служби безпеки банку. Він повідомляє про “хакерську атаку”, “підозрілий вхід” або “спробу зняття коштів” у іншому місті. І запевняє, що діяти слід негайно, інакше рахунок заблокують назавжди.
Під виглядом “переведення грошей на безпечний рахунок” або “верифікації” жінку змусили надати усі реквізити картки, що дало злочинцям повний доступ до її коштів. Поширені схеми Історія, яка сталася з жінкою з Тернопільської області, – одна із махінацій, про які повідомив Національний проєкт Кібер Брама, створений Консультативною місією ЄС в Україні за ініціативи Департаменту кіберполіції Нацполіції України, у партнерстві з громадською організацією МІНЗМІН та компанією Yedynka.
Дзвінок зі служби безпеки банку – вам телефонують нібито з банку або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку і під різними приводами виманюють реквізити карти.
Проєкт застерігає, що працівник банку ніколи не зателефонує до клієнта та не буде випитувати реквізити карти, термін дії, CVV код та 3ds підтвердження, він запросить його до відділення банку. Він не телефонуватиме, щоб розповісти про якісь псевдошахрайські операції з рахунком, не пропонуватиме встановити програми для віддаленого керування рахунками, а просто заблокує картку і ви будете змушені звернутися до відділення банку для з’ясування обставин.
Тож не виконуйте ніяких дій у банкоматах чи терміналах за вказівкою “співробітника банку” і не повідомляйте тимчасові паролі, які приходять в смс-повідомленні, адже розголошення цієї інформації призведе до втрати коштів.
Фішингові посилання – ще одна поширена схема шахрайства. Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює широке поле діяльності для зловмисників. Фішингові посилання імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.
Фішинг – це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які схожі на справжні платформи, зокрема й маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.
Щоб не стати жертвою нечистих на руку людей, перевірте URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, “rozetka.ua” або “olx.ua”). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад, “roz3tka.ua” або “olx.com.ua”, це може бути ознакою фішингу.
Також перевірте дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схожими на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру. Якщо ви помітили подібні недоліки, краще покинути сайт.
Надання фінансової допомоги – у такій пропозиції теж активно використовується фішинг. “Надійшло повідомлення від ООН про надання фінансової допомоги кожному громадянину України, в якому потрібно перейти за посиланням для подачі заяви, перейшов за посиланням, заповнив анкету, дивне було питання про мої банківські реквізити, але і на нього я дав повну відповідь. Після чого через годину з моєї картки списалися всі кошти”, – розказав чоловік, який звернувся за допомогою до Нацполіції. У подібних випадках гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення зазвичай містить посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатися додаткову інформацію. Насправді ж там намагатимуться вивідати всі дані рахунку, що дасть змогу шахраям спустошити його.
Збір коштів – аферисти також часто полюють на гроші довірливих громадян під виглядом допомоги військовим. “Отримали повідомлення від знайомої щодо підтримки однієї з бригад ЗСУ, вона запевнила, що сайт установи, яка контролює збір коштів, перевірений, але після відправки грошей отримала повідомлення нецензурного характеру російською мовою”, – розповіла жертва злочинців. Правоохоронці радять не довіряти таким акціям без офіційних підтверджень, адже псевдозбори шкодять ЗСУ більше, ніж ворог.
Купівля товару в інтернеті може за певних обставин закінчитися втратою коштів. “Купуючи на сайті дитячи речі, продавець попросив часткову передоплату та надав реквізити для оплати. Після здійснення мною оплати, продавець видалив оголошення, в подальшому зв’язок із ним був втрачений, свого замовлення я не отримав, кошти мені не повернулися”, – поділився своєю неприємною історією чоловік. Зловмисники часто “продають” в інтернеті товари, яких насправді не існує, тобто торгують повітрям, і вимагають при цьому часткову або повну передоплату. Тому щоб не стати ошуканим, наперед ніяких грошей не потрібно платити. Рекомендації правоохоронців У Патрульній поліції застерігають, що шахраї діють по-різному, але їхня мета завжди одна – заволодіти вашими грошима. Через довірливість та неуважність українці віддають зловмисникам мільйони гривень. Щоб не стати жертвою махінацій, слід дотримуватися таких простих порад:
– довіряйте лише надійним джерелам інформації (це можуть бути державні сайти, телеканали, офіційні ЗМІ);
– забезпечте надійний захист своїх банківських рахунків – не передавайте нікому свої пін-коди, використовуйте обмеження на зняття готівки тощо;
– захистіть свій комп’ютер та телефон надійними паролями на випадок, якщо зловмисник заволодіє вашими гаджетами, то не матиме доступу до ваших соціальних мереж, рахунків тощо;
– перевіряйте отриману інформацію;
– якщо ви все ж стали жертвою шахраїв – не зволікайте, телефонуйте на 102.
Відповідальність за вчинення шахрайства регулюється ст. 190 Кримінального кодексу України та передбачає покарання від штрафу у розмірі 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це 34 тис. грн) до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, в залежності від суми завданого збитку та кількості осіб, які вчинюють шахрайські дії.
Галина Гірак
