Категорія: Без категорії

З яких країн походить чайний етикет Мета чайних церемоній – досягнення внутрішньої гармонії та спокою, відпочинок від метушні та отримання естетичного задоволення.
Відомі такі основні види чайних церемоній:
– китайська (Гунфу Ча) – це мистецтво вищої чайної майстерності, майстри використовують невеликий посуд (гайвань або ісинський чайник), чай заварюють методом “проливів”, що дозволяє розкрити всі відтінки смаку;
– японська (Тяною) – це суворий естетичний ритуал приготування порошкового зеленого чаю матча, який базується на чотирьох принципах: гармонія, повага, чистота та спокій;
– англійська (Five o’clock tea) – соціальна традиція пообіднього чаювання з легкими закусками, що стала символом британської культури.
Існує кілька основних міфів, які описують появу чаю в історичній традиції Китаю. В них головним героєм, який дав людству чай, постає древній китайський землероб Шень Нун, який зробив багато корисних для людства справ. Зокрема він вважається творцем традиційної китайської медицини.
Один з найпоширеніших міфів розповідає, що одного разу Шень Нун спробував 72 отруйні трави, але за допомогою чаю він вивів із себе токсини – отруйні речовини. Тобто з давніх часів чай вважається потужним нейтралізатором дії отрути.
В іншому міфі йдеться про те, що Шень Нун, випробувавши в черговий раз щось отруйне, отруївся настільки сильно, що впав під деревом і приготувався помирати, але в цей момент з листя дерева на його губи впала роса, після чого він прийшов до тями та, дослідивши дерево, виявив, що це, звичайно ж, – чайне дерево. Історія появи перших плантацій у Китаї Згідно з відомостями ресурсу Езотера, початкові згадки про чайну культуру в китайських письмових джерелах датуються II століттям до н.е., що відповідає епосі правління династії Хань. Саме тоді в межах провінції Сичуань на схилах гори Мен Дін Шань, яка зберегла свою назву донині й продовжує функціонувати як сільськогосподарський об’єкт, було закладено найпершу чайну плантацію.
У той далекий період чай вважався винятковим і рідкісним продуктом. Це пояснювалося, зокрема, територіальною ізольованістю Сичуані від інших тогочасних китайських державних утворень, через що культивований там лист було надзвичайно складно доставити до сусідніх регіонів.
Довгий час чай залишався атрибутом розкоші, призначеним виключно для сакральних церемоній при дворі імператора та в колах вищої аристократії. Ситуація почала змінюватися лише у VII столітті н.е. з появою Лу Юя – видатного майстра середньовіччя, якого в сучасному Китаї шанують як божественного опікуна чайного мистецтва. Він був не лише практиком, а й глибоким мислителем та талановитим літератором.
До нашого часу дійшло небагато його творчих доробків, знаменитий трактат “Чайний Канон” залишається фундаментальною працею. У цій книзі Лу Юй вперше здійснив масштабну систематизацію та опис усіх аспектів побутування чаю в людській культурі. Сьогодні існує безліч перевидань цієї класичної праці.
Лу Юй присвятив життя вивченню цієї рослини: він подорожував, збирав зразки в різних куточках країни, готував напої та детально занотовував свої враження й методики. Варто зазначити, що тодішній чай суттєво відрізнявся від сучасного розсипного — його виготовляли виключно у пресованому вигляді. У давні часи напій варили на відкритому вогні за особливою технологією, розробленою самим майстром.
Після смерті Лу Юя заснована ним традиція продовжувала розквітати протягом кількох віків, аж до епохи династії Сун у XII столітті. Проте у XIII столітті територія Китаю була підкорена монгольськими військами під проводом Хубілай-хана. Встановилося панування династії Юань, що тривало до XV століття. У цей похмурий для культури період інтерес до чаю згас, а нові теоретичні праці про нього майже не створювалися.
Монгольські завойовники спершу ігнорували цей напій, проте поступово, асимілюючись із місцевим населенням, вони перейняли цю звичку і згодом стали справжніми поціновувачами чаю. Новий етап розвитку настав після повалення монгольського ярма, коли династія Мін відкрила чергову сторінку в історії чайної культури.
З досі не з’ясованих остаточно причин виробництво пресованого чаю в Китаї припинилося. На зміну йому прийшла ера розсипного листа, що повністю трансформувало як методику приготування, так і естетику вживання напою. Почали з’являтися нові предмети побуту, зокрема звичні нам заварювальні чайники, які стали популярними саме за часів Мін. З приходом наступних правителів чай почав свій шлях на Захід, а в період династії Цин міжнародна торгівля цим товаром набула значних масштабів. Коли та де чай почали культивувати в Україні Україна також має власну чайну історію, пов’язану з околицями Мукачева на Закарпатті, де розташована гора Жорнина. Перші саджанці з’явилися тут у 1949 році в межах сталінської програми, спрямованої на створення внутрішніх джерел ресурсів для повної автономії Радянського Союзу від імпорту. Тогочасним ботанікам поставили завдання акліматизувати в регіоні субтропічні культури: евкаліпти, цитрусові дерева та китайську камелію.
Хоча більшість експериментів завершилася невдачею, чайні кущі змогли прижитися і навіть почали приносити врожай. Існують перекази, що сам Сталін позитивно відгукувався про смакові якості закарпатського чаю. Проте після смерті радянського лідера у 1953 році державна підтримка проєкту припинилася, а вирощування чаю в цій місцевості визнали економічно недоцільним.
Нині ті рослини, що вціліли, повністю адаптувалися до місцевого клімату та успішно витримують закарпатські морози. Місцеві жителі часто збирають листя для продажу туристам або намагаються викопувати кущі для власних потреб, хоча дорослі рослини зазвичай не витримують пересадки.
Генетичний потенціал цих стійких до холодів сортів, що ростуть під Мукачевом, є надзвичайно цінним. Нині долею цієї унікальної плантації опікується лише невелика група активістів. Завдяки їхнім зусиллям у 2016 році була створена невелика пробна партія напою із закарпатської сировини. Європейські експерти, які проводили дегустацію, підтвердили високий потенціал українського чаю. Цілком імовірно, що згодом цей вітчизняний продукт стане доступним для широкого кола споживачів. Поширені запитання Коли та яка чайна з’явилася в Україні першою? Перша чайна Києва, з якої, власне, почався розвиток чайної культури у місті, – Чайний клуб Його засновники вже понад 20 років їздять до Китаю у чайні експедиції, ведуть Чайну Школу та влаштовують чайні церемонії у китайській та японській традиціях. За час існування Чайного Клубу тут випили понад 300 літрів чаю з різних провінцій Китаю, Тайваню та Японії. У якому закладі в столиці пропонують сучасну версію чайної церемонії? Це чайна студія, школа чайної майстерності та магазин колекційного китайського чаю Біла Сова, де пропонують сучасну версію китайської чайної церемонії та варіння чаю на відкритому вогні методом Лу Юя. Там можна скуштувати рідкісні сорти з Китаю та Тайваню. Де пригощають американським мате? Американський напій мате можна скуштувати у чайній El Mate cafe. Цей напій називають парагвайським чаєм, адже його виготовляють із висушеного листя падуба парагвайського.
Оксана Тарасенко