Година запитань до Уряду
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
#ВерховнаРада #Уряд #ГодинаЗапитань #Парламент #Депутати #Міністри #Україна #Політика
Президент Володимир Зеленський обговорив із першим заступником міністра закордонних справ України Сергієм Кислицею деякі напрями дипломатичної роботи та перемовин, зокрема, з США. Про це глава держави повідомив у Telegram у п’ятницю, 5 грудня.
“Обговорили із Сергієм Кислицею деякі напрями нашої дипломатичної роботи та перемовин, зокрема зі Сполученими Штатами. Як перший заступник міністра закордонних справ України та фаховий дипломат, що працював довгий час саме в Америці, Сергій має відповідний досвід і бачення”, – написав президент.
Зеленський додав, що Україна буде зміцнювати роботу з партнерами.
Президент Всесвітньої боксерської ради (WBC) Маурісіо Сулейман висловив свою думку стосовно ймовірного поєдинку між колишнім чемпіоном світу у надважкій ваговій категорії Деонтеєм Вайлдером і чинним чемпіоном світу в надважкій вазі за версіями WBA, WBO, IBF та IBO Олександром Усиком.
“Можливо, Усик думає, що бій буде легким. Але згадайте поєдинок Пак’яо проти Барріоса. Ми говоримо про стилі, момент, психічний стан. Вайлдер був чемпіоном п’ять років, провів десять успішних захистів титулу, має один із найвищих відсотків нокаутів в історії та є чудовим атлетом.
Звичайно, останнім часом у нього були проблеми після двох поразок від Тайсона Ф’юрі – одного з найвидатніших чемпіонів останніх років. Потім він програв Чжану Чжілею та Джозефу Паркеру. Тому дуже легко списати будь-якого боксера, але так робити не можна – потрібно дивитися комплексно.
Я буду дуже щасливий, якщо Усик битиметься з Вайлдером. Деонтей заслуговує ще одного шансу. Усик – неймовірний боєць, але ніколи не можна недооцінювати міць удару американця”, – цитує Сулеймана iFL TV.
Ізраїль відкладає рішення про продовження статусу захисту переселенцям з України, наданого після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Haaretz.
Через відсутність міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
Українські біженці, багато з яких прибули до Ізраїлю без легального статусу, отримали тимчасові дозволи на проживання та роботу зі щорічним продовженням. Термін дії таких дозволів закінчується наступного місяця.
Правозахисні організації та міжнародні структури, включно з Агентством ООН у справах біженців, закликають Ізраїль продовжити дію захисту. Вони зазначають, що багато українців не можуть повернутися додому, водночас невизначеність із продовженням документів заважає їм працювати.
Представники влади Ізраїлю повідомили, що питання перебуває на розгляді, а рішення мають ухвалити найближчим часом.
Раніше стало відомо, що Нідерланди планують закрити центри житлового розміщення для українських біженців. Міністр житлового господарства Мона Кейзер вже заявила, що хоче здійснити це якомога швидше.
Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла
Україні, можливо, доведеться поступитися частиною територій, щоб завершити війну – Європа починає визнавати це. Про це інформує El País.
У низці європейських столиць посилюється відчуття безсилля щодо власної ролі у процесі встановлення миру в російсько-українській війні. Представники кількох урядів дали зрозуміти українському спецпредставнику, що певні поступки можуть бути неминучими.
Водночас найбільшими противниками будь-якої передачі територій Росії залишаються країни Балтії та Польща.
За даними видання, переговори між Росією та Сполученими Штатами, попри те що зараз перебувають у глухому куті, не дають підстав для оптимізму. Особливе занепокоєння в Європі викликають питання гарантій безпеки.
Раніше ми писали, що після переговорів делегацій України та США у Флориді питання гарантій безпеки для Києва залишилося невирішеним.
Колишній воротар збірної Франції Уго Льоріс продовжить свою подальшу кар’єру за океаном. Ветеран підписав новий контракт із Лос-Анджелесом, повідомляє офіційний сайт клубу.
Зазначається, що угода діятиме до кінця 2026 року. Льоріс та каліфорнійський клуб також включили можливість продовження співпраці ще на один сезон. Воротар вже провів два роки у Лос-Анджелесі.
Як відомо, у сезоні 2025 Льоріс зіграв 38 матчів у всіх турнірах (12 – “сухих”), пропустивши 42 м’ячі. Разом із каліфорнійцями він дійшов до півфіналу Західної конференції МЛС.
Раніше повідомляляося, що захисник збірної України відзначився першим голом за клуб із МЛС.
Масштабна реформа: МЛС може змінити формат змагань
Війська РФ просунулися поблизу Ямполя, Сіверська та Виїмки в Донецькій області. Про це повідомляє DeepState.
Згідно з оновленою мапою, ворог просунувся поблизу Ямполя в Краматорському районі, Сіверська в Бахмутському районі, а також біля селища Виїмка, що входить до Соледарської міської громади Бахмутського району.
Раніше в DeepStateповідомили, що російські загарбники просунулись у Донецькій, Запорізькій та Харківській областях.
Протягом 2025 року сума пожертв на банки в Mono скоротилась на 19%, натомість фонди зібрали на третину більше, аніж за три попередні роки загалом. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот, опублікованому в п’ятницю, 5 грудня.
Зазначається, що торік було навпаки – донатів на фонди меншало, натомість пожертви на банки збирались краще.
В середньому, 2,95 млрд гривень збирають українці на банки в Mono щомісяця. Загалом громадяни України вже закинули на збори 32,47 млрд гривень за 11 місяців поточного року.
Щомісяця 1,8 млн людей закидають гроші на волонтерські банки. Трохи зменшилась середня сума донату цьогоріч: 392 гривень проти 413 гривень торік.
Аналітики зазначають, що, ймовірно, тренд на скорочення суми донатів пов’язаний із тим, що допоміжних банок побільшало на 14%. Так, цьогоріч відкривають близько 169 тисяч банок на місяць.
Водночас все більше зборів створюють одні й ті самі люди: 136 тисяч власників банок на місяць проти 116 тисяч торік.
Згідно з дослідженням, 105,87 млрд гривень пожертв зібрали три найбільші фонди України: United24, Повернись живим та Фонд Притули. Це на 37% більше, ніж за три попередні роки разом.
Левова частка донатів – 73% від топу – припадає на United24. Цьогоріч на рахунки фонду надійшли рекордні 77,7 млрд гривень. Це вже утричі більше, аніж за весь 2022 рік, який вважався піковим за сумою пожертв.
Переважна більшість цих коштів була направлена на потреби ЗСУ та лише 1% донатів пішов на гуманітарні цілі.
Водночас 26,2 млрд гривень зібрали від початку року у фонді Повернись живим. Це у 4,4 раза більше, ніж за весь 2022 рік. Ще 1,97 млрд гривень припадає на Фонд Притули. За рік сума донатів зросла на чверть.
Німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу. Про це інформує DW.
Ініціатива міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З липня 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щороку процедура стосуватиметься приблизно 300 тисяч молодих людей.
Тоді як з 2026 року юнаки, які досягли 18-річного віку, повинні будуть заповнити анкету, у якій їм доведеться відповісти на запитання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до Збройних сил ФРН. Дівчата також можуть її заповнити й повідомити про свою готовність служити в армії – але лише за власним бажанням, оскільки згідно з Основним законом Німеччини до військової служби можуть зобов’язати виключно чоловіків.
На реформу впливають нові вимоги НАТО щодо чисельності особового складу на тлі зростання загрози з боку Росії. Відповідно до цих вимог, Німеччина до 2035 року повинна бути здатною у разі кризи або війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців.
Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч діючих солдатів і офіцерів приблизно до 260 тисяч і розширити резерв до 200 тисяч осіб.
Якщо очікуваних цілей щодо збільшення чисельності Бундесверу не буде досягнуто, то може бути запроваджений так званий “призов за потребою”. Він має компенсувати розрив між потребами Збройних сил і фактичною кількістю доступних військовослужбовців. Для його запровадження буде потрібне окреме рішення Бундестагу. У такому разі молодих людей можуть відбирати жеребкуванням або за допомогою іншого механізму. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.
Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині
В уряді Британії пропонують розморозити 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених у країні російських активів для допомоги Україні.Про це повідомляє TheTimes.
Зазначаться, що поряд з 8 мільярдами фунтів стерлінгів від Великої Британії, ЄС прагне розблокувати 90 мільярдів євро російських активів, які він утримує, головним чином у Бельгії, де розташована компанія Euroclear, що займається зберіганням цінних паперів. Але бельгійський уряд виступає проти переказу коштів Україні через побоювання, що він стане юридично відповідальним за суму, яка дорівнює третині його річного ВВП.
Як повідомляється, глава МЗС Британії Іветт Купер, разом із Францією, Німеччиною та Європейською комісією, наполягає на зміні підходу, заявляючи, що країнам життєво важливо діяти спільно. Джерело в британському уряді повідомило, що точний механізм розблокування 8 мільярдів фунтів стерлінгів російських активів, що знаходяться у Британії, та передачі їх Україні ще не визначений.
“Нам потрібен скоординований план використання цих російських суверенних активів, щоб не тільки підтримати Україну в короткостроковій перспективі, але й донести це потужне послання до Росії”, – зазначила Купер.
Прибутки від заморожених активів вже були використані для фінансування України. Новий план полягає у використанні “касових залишків” для фінансування Києва за допомогою “репараційного кредиту” на 2026 і 2027 роки.
Альтернативою є пошук британськими та європейськими платниками податків коштів для покриття дефіциту бюджету України в розмірі 137 млрд євро протягом наступних двох років в умовах, коли витрати урядів на запозичення стрімко зростають, а бюджетний дефіцит в Європі збільшується.