В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот. Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157. {point.key}”}},”area”:{“stacking”:”normal”,”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:”{point.key}”}},”pie”:{“size”:”80%”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”useHTML”:true,”allowOverlap”:false,”crop”:true,”format”:”{point.name} {point.percentage:.1f}%”},”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:””,”pointFormat”:”\n \n \n ● {series.name}\n{point.valueFormatted}\n{point.name}\n{point.percentage:.2f}%\n \n Загалом {point.totalFormatted}\n \n”}}},”tooltip”:{“useHTML”:true,”dateTimeLabelFormats”:{“millisecond”:”%H:%M:%S.%L”,”second”:”%H:%M:%S”,”minute”:”%H:%M”,”hour”:”%H:%M”,”day”:”%A, %b %e, %Y”,”week”:”%A, %b %e, %Y”,”month”:”%B %Y”,”year”:”%Y”},”backgroundColor”:”#fffffff0″,”borderWidth”:1,”borderColor”:”#cccccc66″,”borderRadius”:12,”padding”:16,”shadow”:false,”style”:{“color”:”#111″,”fontSize”:”18px”}},”navigation”:{“buttonOptions”:{“enabled”:false}},”chart”:{“zoomType”:”x”,”type”:”line”,”displayErrors”:true,”spacingBottom”:80,”spacingTop”:20,”height”:350},”navigator”:{“enabled”:false,”series”:{“dataLabels”:{“enabled”:false}},”handles”:{“lineWidth”:0,”width”:8,”height”:30,”backgroundColor”:”rgb(197,197,197)”}},”yAxis”:{“title”:{“text”:””}},”responsive”:{“rules”:[{“condition”:{“maxWidth”:480},”chartOptions”:{“plotOptions”:{“pie”:{“dataLabels”:{“style”:{“fontSize”:”12px”},”distance”:10}}}}}]}}” data-v-71c02257=””> Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. \n\n ● {point.name}\n {point.value}\n\n \n”},”credits”:{“enabled”:false},”series”:[{“name”:”Географія церков із російським слідом”,”states”:{“hover”:{“brightness”:0.1}},”borderColor”:”#8899CC66″,”keys”:[“hc-key”,”value”],”nullColor”:”#cccccc”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”format”:”{point.value}”,”nullFormat”:””},”data”:[[“ua-my”,411,”#C4463A”],[“ua-ks”,328,”#E2A17B”],[“ua-kc”,235,”#FFFBBC”],[“ua-zt”,135,”#80A5A7″],[“ua-sm”,346,”#E2A17B”],[“ua-dt”,685,”#C4463A”],[“ua-dp”,522,”#C4463A”],[“ua-kk”,312,”#E2A17B”],[“ua-lh”,251,”#FFFBBC”],[“ua-pl”,353,”#E2A17B”],[“ua-zp”,266,”#FFFBBC”],[“ua-ch”,328,”#E2A17B”],[“ua-rv”,388,”#E2A17B”],[“ua-cv”,289,”#FFFBBC”],[“ua-if”,8,”#004F92″],[“ua-km”,428,”#C4463A”],[“ua-lv”,6,”#004F92″],[“ua-tp”,81,”#004F92″],[“ua-zk”,487,”#C4463A”],[“ua-vo”,416,”#C4463A”],[“ua-ck”,141,”#80A5A7″],[“ua-kh”,169,”#80A5A7″],[“ua-kv”,241,”#FFFBBC”],[“ua-mk”,189,”#80A5A7″],[“ua-vi”,495,”#C4463A”]]}]}” data-v-71c02257=””>
Позначка: Церква
-
Стало відомо, скільки в Україні діє церков Московського патріархату
В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот.
Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. -
Вселенський Патріарх зустрівся з з делегацією українських громад
Вселенський Патріарх Варфоломій зустрівся у Константинополі з делегацією благодійників та представників українських громад, які допомагають православним парафіям у Центральній Європі. На зустрічі обговорили діяльність українських парафій, підтримку біженців та роботу нового Архієрейського округу. Делегацію очолив митрополит Австрійський Арсеній, серед учасників були благодійники, які допомагають у розвитку українських громад. Під час зустрічі висловили подяку Патріарху за підтримку українських біженців та розвиток церковної інфраструктури. Патріарх підкреслив важливість допомоги Україні та роль українських парафій у збереженні духовного життя громади за кордоном. В Австрії та Угорщині діють 8 парафій, де проводяться богослужіння, гуманітарні та освітні проєкти.
-
Суд арештував настоятеля лаври на Донеччині
У Донецькій області настоятелю Святогірської лаври Арсенію повідомлено про нову підозру. Суд відправив його під арешт, інформують СБУ і регіональна прокуратура у вівторок, 4 листопада.
Як встановило розслідування, навесні 2022 року під час літургії клірик заперечував причетність росіян до масованих обстрілів Донеччини, коли було пошкоджено декілька місцевих храмів разом із насельниками.
Більше того, фігурант виправдовував збройну агресію Росії та розповсюджував дезінформацію про українських захисників, які ведуть постійні бої з рашистами на східному фронті.
На підставі зібраних доказів митрополиту повідомили митрополиту про підозру за статтею про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників (чч.1, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України).
Клірику обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
Удар по церкві у Костянтинівці: деталі від поліції
Національна поліція України показала відео, де зафіксовано процес надання першої допомоги постраждалим після російського авіаудару по храму в Костянтинівці, де перебували мирні жителі.
У своїй заяві від 11 жовтня поліцейські зазначили, що під час обстрілів вони евакуйовували поранених та дитину. Інтенсивність атак була настільки високою, що кожні кілька хвилин дрони знову і знову атакували, змушуючи правоохоронців розосереджуватись і шукати укриття.
“Співробітники поліції забирали поранених і дитину під обстрілом. Кожні кілька хвилин на поліцейських пікірували дрони, через що доводилось розосереджуватись і ховатись”, – повідомили правоохоронці.
Також зазначено, що всіх постраждалих вдалося евакуювати до лікарні, а дитину – доставити в шелтер. Зараз вирішується питання про переміщення родини в більш безпечний регіон.
Відео містить чутливі кадри!
Нагадаємо, 11 жовтня під час авіаудару російські війська атакували територію церкви Іова Почаївського в Костянтинівці Донецької області, де перебували цивільні особи. Зазначається, що росіяни скинули бомбу ФАБ-250 з УМПК. За останніми даними, загинули двоє людей, ще п’ятеро отримали поранення. Четверо з них були швидко евакуйовані до лікарні в місті Дружківка.
Поліція уточнила деталі: загиблі – це чоловіки 49 та 56 років. Поранення отримали чоловіки 47 і 74 років та жінки 56 і 62 років. Серед врятованих – дворічний хлопчик, син священника. Його мати стала жертвою обстрілу минулого тижня. Окрім того, поранення отримала 54-річна жінка під час іншого авіаудару.
-
Поліція розслідує провокації в Почаївській лаврі під час обшуків
Поліція розпочала кримінальне провадження щодо фактів перешкоджання роботі правоохоронців під час проведення слідчих дій на території Почаївської лаври. Про це повідомив начальник ГУ Нацполіції у Тернопільській області Сергій Зюбаненко на брифінгу, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Ми діємо у правовому полі. Ніхто на жодний об’єкт не прийде просто так. Є процесуальні документи, які дозволяють нам проводити ті чи інші дії. Зафіксоване перешкоджання (роботі правоохоронців – ред.), зареєстроване провадження і буде досліджено роль кожного, хто це вчиняв. Закон буде встановлено, де б це не було”, – сказав Зюбаненко.
Нагадаємо, 8 жовтня під час проведення обшуків на території Почаївської лаври відбулися провокації. Зокрема слідчим перешкоджала група неповнолітніх, які поводилися агресивно і намагалися завадити правоохоронцям виконувати свою роботу. У храмах лаври почали бити в дзвони і на території почали збиратися прихожани УПЦ МП. У зв’язку з цим слідчі дії на території Почаївської лаври призупинили. Як відомо, Мінкульт хоче повернути Почаївську лавру під держуправління. Під час обстеження майна в українських святинях було зафіксувано численні порушення: від умов використання до пошкодження музейних предметів і будівель.
-
В Почаївській лаврі проводять обшуки
Правоохоронці проводять обшуки на території Почаївської лаври у Тернопільській області. Про це у середу, 8 жовтня, повідомив Укрінформ з посиланням на речник обласного управління Нацполіції Сергій Крета.
За його словами, співробітники слідчого відділу Кременецького райвідділу поліції вилучають документи на території Почаївської лаври.
Слідчі дії проводяться в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за статтею про шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (ч.5 ст.190 Кримінального кодексу України).
Процесуальний супровід у даному кримінальному провадженні здійснюють працівники Кременецького райвідділу управління СБУ у Тернопільській області. -
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що стало першим таким випадком за 1400-річну історію Церкви Англії. Цей архієпископ є другим за ієрархією після короля і відповідає за роботу церкви на півдні країни. Призначення відбулося після скандалу з попереднім архієпископом і відправленням ним у відставку. Процес вибору Сари Маллаллі на цю посаду був історичним, оскільки в 2014 році жінкам було дозволено ставати єпископами.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відзначив цей момент як історичний і підкреслив важливість ролі архієпископа Кентерберійського для суспільства. Сара Маллаллі, яка раніше працювала медсестрою, вже має досвід у церковній справі, була єпископом і головною медсестрою. Її призначення викликало великий інтерес у громадськості, і вона вже відвідала місцеву церкву та допомогла пакувати продуктові набори під час свого першого візиту як архієпископ.
-
В Ефіопії обвалилася церква: 30 загиблих і 200 потерпілих
У церкві в центральному районі Менджар Шекнора в Ефіопії стався обвал будівельних риштувань під час святкування, в результаті чого загинули 30 людей, а понад 200 отримали поранення. В церкві були тисячі вірян, коли конструкції будівлі обвалилися на них. Рятувальні операції тривають, багато людей залишилися під завалами. Інцидент описали як раптовий і хаотичний, багато людей у паніці розбіглися. Деяких важкопоранених доставили до лікарень. Уряд висловив співчуття і наголосив на важливості безпеки під час будівельних робіт, оскільки в країні часто відбуваються обвали будівель через порушення правил безпеки.