Трамп – Сторінка 7

Трамп “вимагає” у шейхів трильйони доларів – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа нібито вимагає трильйони доларів у країн Перської затоки як за продовження війни з Іраном, так і за її завершення. Про це сказав оманський журналіст Салем Аль-Джахурі в ефірі BBC Arabic.
У нього запитали, чи дійсно відбувається тиск з боку США на країни Персидської затоки, щодо їхньої більш широкої участі у війні з Іраном. Аль-Джахурі відповів, що це “абсолютна правда” – держави піддаються тиску як військовому, так і фінансовому.
“Президент США вимагає від країн Ради півробітництва арабських держав (Перської затоки – ред.) 5 трлн доларів, якщо вони хочуть, щоб війна проти Ірану продовжувалася. Якщо вони хочуть, щоб вона припинилася, то мають заплатити 2,5 трлн доларів”, – повідомив він.
Раніше ЗМІ повідомили, що країни Перської затоки попросили США не завершувати війну проти Ірану. Зміна позиції регіональних лідерів пов’язана з тим, як Іран відповів на американо-ізраїльські удари.
Але напередодні Трамп заявив, що США “дуже близькі” до досягнення поставлених цілей у конфлікті з Іраном та вже розглядають можливість поступового згортання військової присутності в регіоні Близького Сходу.

Трамп назвав НАТО “паперовим тигром” без США

Президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social в п’ятницю, 20 березня.
“Без США НАТО – це паперовий тигр! Вони не хотіли приєднатися до боротьби, щоб зупинити ядерний Іран”, – поскаржився він.
За словами президента США, тепер, коли ця боротьба нібито “виграна військовим шляхом”, “і їм майже нічого не загрожує, вони скаржаться на високі ціни на нафту, які змушені платити, але не хочуть допомогти відкрити Ормузьку протоку – простий військовий маневр, – що є єдиною причиною високих цін на нафту”.
На думку Трампа, для країн НАТО розблокування Ормузької протоки – “це просто” і пов’язано із “малим ризиком”.
“Боягузи – ми це запам’ятаємо!”, – додав він.
Раніше Дональд Трамп заявив, що вважає за необхідне переглянути членство Америки в Північноатлантичному альянсі.
Перед цим Трамп стверджував, що США нібито вже не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану.
Як відомо, союзники прохолодно сприйняли ініціативу президента США, який розпочав війну з Іраном, не спитавши їхньої думки.

Квитки на Титанік: чому Європа не допомагає Трампу у війні з Іраном

Стратегія Ірану та право Європи на недовіру Ключові події цієї історії розгорнулися у середині березня 2026 року. Зокрема, 15-17 березня президент США Дональд Трамп публічно закликав країни НАТО та партнерів сформувати коаліцію для військової присутності в регіоні Перської затоки.
Адже Іран поступається США та НАТО у традиційній військовій силі, перебуває під санкціями, має обмежені ресурси, тому він будує оборону за принципом “якщо нас атакують – наслідки будуть непропорційно болючими для всіх”.
Нині це виражається не лише в блокаді Ормузу, а й в ударах по країнах Затоки та намаганні перекрити обхідні шляхи транспортування нафти (нафтопровід ОАЕ до порту Фуджейра, Petroline саудитів, а також через єменських хуситів – Баб-ель-Мандебську протоку, інфраструктуру у Червоному морі). Аналітики це називають “стратегією скунса”.
Однак вже 16-18 березня стало очевидно, що більшість європейських урядів не готові підтримати заклик Трампа.
Серед держав, які прямо або фактично відмовилися від участі: Німеччина, що заявила про повну відсутність намірів брати участь у військовій операції; Франція, котра виступила за альтернативні, невійськові формати забезпечення безпеки. А також і Велика Британія, що відмовилася від участі у війні, хоча й залишила простір для обмеженої співпраці.
При цьому Іспанія та Італія наголосили на дипломатичних методах врегулювання, а Греція, Нідерланди та інші країни ЄС теж висловили скепсис або ж відмову від військової участі Також на рівні Європейського Союзу не було досягнуто консенсусу щодо розширення місій чи створення нової військової операції.
Між тим колишній командувач французького Іноземного легіону та високопосадовець НАТО, генерал Мішель Яковлефф, як заважує у своєму пості військовий блогер Олександр Онищенко, видав критику на адресу Трампа, порівнявши його заклики до європейців негайно приєднатися до війни в Ірані з “купівлею дешевих квитків на Титанік після зіткнення з айсбергом”.
Ось п’ять причин, чому світ каже Трампу “ні”, за версією генерала. По-перше, Трамп не розуміє, як працюють альянси. Він не може одноосібно почати бомбардування, а потім просто “запросити” союзників на окрему підтанцовку. При цьому у США спостерігається відсутність стратегії, ніхто не розуміє кінцевої мети операції: що це – зміна режиму, стримування чи примус до переговорів? Сам Трамп мовчить, окрім того, спостерігається хаос замість координації. “Неможливо планувати військову операцію через твіти, що змінюються щохвилини. Для участі в бойових діях союзникам потрібні чітко прописані цілі, а не істерики капслоком у соцмережах”, – додає Яковлефф. До того ж, Трамп неодноразово кидав союзників, як тільки це ставало йому політично вигідним. “Ормузька криза оголила суперечності всередині НАТО. Коли Іран заблокував протоку і ціни на нафту злетіли, Трамп раптово звернувся до союзників по Альянсу – того самого, який він роками підривав і зневажав.Європейці відмовили, і мають для цього вагомі підстави. Вони не тлумачать цю ситуацію як випадок, що підпадає під статтю 5 Статуту НАТО”, – пише з цього приводу й директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його словами, європейці до того ж не є критично залежними від нафти, що проходить через Ормуз (лише 4–5%).Й, до, речі, у них “живою залишається пам’ять про провали в Іраку та Афганістані”. Що це означає для України? Що ж, контекст взаємної недовіри тут є вирішальним, визнає Семиволос. Трамп намагався анексувати Гренландію, нав’язує Україні капітуляційну угоду, знімає санкції з Росії. За таких умов вимога солідарності виглядає для європейців як маніпуляція, а не як партнерство.
Тому союзники США по НАТО й діють за принципом “не підсилюй поразку”. Для пояснення його Яковлефф нагадав американську військову доктрину: якщо стратегія провальна, не треба вливати в неї нові ресурси. “Слідувати за Трампом у цю бійню безглуздо. Результат: Японія, Австралія, Велика Британія та ЄС офіційно відмовили. Тим часом ціни на нафту летять у космос, Путін заробляє додаткові мільярди, страхові компанії не страхують танкери в Ормузькій протоці, а Трамп залишився у повній міжнародній ізоляції у війні, яку сам же роздмухав”, – резюмує він. Втім загадковий “Бандерівець на службі Держдепу” (щось, вірогідно, на кшталт “леді Віслдаун” зі славнозвісних Бріджертонів) днями повідомив у Facebook, що між генсеком НАТО Марком Рютте та держсекртетарем США Марко Рубіо нібито відбулася розмова, присвячена Україні та Ірану, де сторони дійшли згоди щодо етапів можливого ухвалення на рівні НАТО рішення про деблокаду Ормузької протоки. “Держсекретар погодився з тим, що рішення про спільну місію на рівні НАТО повинно ухвалити виключно після консультацій всередині Альянсу у спосіб, прописаний у Статуті. Сторони домовилися про “безперебійне та без затримок” функціонування програми PURL та наголосили на необхідності подальшої підтримки України… Сторони дійшли згоди у питанні необхідності майбутньої тісної координації майбутніх військових операцій у рамках НАТО між усіма членами Альянсу. Держсекретар США визнав, що одноосібне рішення США атакувати Іран було ухвалене в обхід прописаних у статуті НАТО процедур і наперед такої практики необхідно позбутися”, – зауважує джерело. Вірогідність цього частково підтверджується заявою Рютте про те, що союзники в НАТО обговорюють, як розблокувати Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом для світового експорту нафти, повідомляє CNN 18 березня.
Втім для нас найважливішим є український фільтр, зауважує Семиволос. І тут ми теж маємо добрі новини. “Вони (європейці – ред.) дивляться на все крізь призму України. Довша війна з Іраном означає більше грошей для Путіна і менше ракет Patriot для Києва”, – констатує експерт. При цьому війна у Перській затоці поки не зачепила і не зачепить до кінця березня процес постачання зброї до України, у тому числі ракет-перехоплюівачів до системPatriot. І якщо операція США та Ізраїлю закінчиться у першій декаді квітня, то Україна майже напевно не відчує її наслідків у сфері постачання зброї з США, переконаний Яковлефф.
Ірина Носальська

Блекаут на Кубі. Які вимоги Трампа

На фоні тотального блекауту на Кубі президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв взяти країну під “свій контроль”. Причина, чому національна енергомережа Куби була зруйнована – це фінансові труднощі та триваюча нафтова блокада, введена Вашингтоном.
Схоже план глави Білого дому скоро увінчається успіхом, вважають західні ЗМІ. Офіційна заява Трампа “Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре. Це велика честь”, – сказав він журналістам у Білому домі в понеділок.
Також Трамп додав, що, на його думку, має достатньо можливостей впливу на ситуацію навколо острова.
“Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – сказав президент США.
Його слова пролунали на тлі поглиблення політичної та економічної кризи на Кубі, а також напружених відносин між Вашингтоном і Гаваною.
Наразі офіційної реакції кубинської влади на заяву Трампа не надходило. Тотальний блекаут Заява Трампа прозвучала на тлі повного знеструмлення на карибському острові. Нагадаємо, 16 березня Національний електричний союз Куби (UNE) оголосив про “повне відключення національної мережі”. В результаті 10-мільйонна країна повністю залишилась без світла.
Міністерство енергетики та гірничої промисловості країни також підтвердило “повне відключення” електричної системи країни та заявило, що проводить розслідування. У відомстві запевняють у відсутності жодних збоїв у блоках, які працювали на момент обвалу мережі.
Пізніше державні ЗМІ повідомили, що бригади відновили електропостачання для кількох лікарень і 42 тисяч абонентів (це орієнтовно 5% жителів Гавани). Водночас, ремонтні бригади попередили, що навіть відновлені лінії можуть знову вийти з ладу. Проблеми з електропостачанням і нетипові заворушення Загалом, це третє велике відключення електроенергії на Кубі за останні чотири місяці.
За останні роки кубинська енергосистема зазнала значного зносу, що призвело до щоденних перебоїв. Водночас уряд також звинувачує у своїх проблемах енергетичну блокаду США після того, як Трамп у січні ввів тарифи для будь-якої країни, яка продає або постачає нафту Кубі. Таким чином, з 9 січня нафта не імпортувалася на Кубу через тиск США.
Інформаційне агентство Reuters, посилаючись на дані відстеження суден SEG, повідомило, що країна цього року отримала лише два невеликі судна з імпортом нафти.
Дії США ще більше посилили багаторічні економічні проблеми Куби, спричинивши гуманітарну кризу на тлі повсюдної нестачі палива, продуктів харчування та ліків. Getty Images/Вид на вулицю Гавани під час відключення електроенергії 16 березня Ці умови спровокували рідкісні для острова заворушення: протестувальники навіть підпалили офіс Комуністичної партії минулими вихідними. Чого добиваються Штати Адміністрація Трампа прагне відставки президента Куби Мігеля Діаса-Канеля, на тлі переговорів про майбутнє острова.
Як зазначає The New York Times, посилаючись на джерела, американська сторона дала зрозуміти кубинським перемовникам, що відставка Діаса-Канеля могла б стати кроком до продуктивних домовленостей. При цьому сигнал не подавався як ультиматум.
У Вашингтоні вважають, що зміна керівництва може відкрити шлях до економічних реформ, які нинішній президент, як прихильник жорсткого курсу, навряд чи підтримає. Також США наполягають на звільненні політичних в’язнів і відстороненні частини чиновників, пов’язаних зі спадщиною Фіделя Кастро.
Водночас кубинська сторона визнає проблеми нинішнього президентства, але наголошує, що зміни не мають виглядати як рішення, нав’язане США.
Діас-Канель обіймає посаду президента з 2018 року. Попри це, значний вплив у країні зберігають структури, пов’язані з родиною Кастро, зокрема військово-економічний конгломерат GAESA. Getty Images/Президент Куби Мігель Діас Канель За даними джерел, США прагнуть досягти змін на Кубі без військового втручання. Серед інших пропозицій – реформи в економіці, включно з приватизацією нафтового сектору, проти чого виступає Гавана.

Блекаут на Кубі. Які умови Трампа

Війна з Іраном: Трамп передумав просити допомогу

США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану після того, як вони не погодились підтримати забезпечення безпеки Ормузької. Про це повідомив американський президент Дональд Трамп у власній соцмережі Truth Social у вівторок, 17 березня.
“Більшість наших “союзників” по НАТО повідомили Сполученим Штатам, що не хочуть брати участь у нашій військовій операції проти терористичного режиму Ірану на Близькому Сході, незважаючи на те, що майже кожна країна рішуче погодилася з тим, що ми робимо, і що Ірану ні в якому разі не можна дозволити мати ядерну зброю”, – написав він.
Трамп додав, що не здивований реакцією членів Альянсу, бо “завжди вважав НАТО, на яке ми витрачаємо сотні мільярдів доларів щороку, захищаючи ці самі країни, односторонньою вулицею – ми захищатимемо їх, але вони нічого не робитимуть для нас, зокрема, у час потреби”.
“На щастя, ми знищили іранські збройні сили – їхній флот зник, їхні повітряні сили зникли, їхні засоби протиповітряної оборони та радіолокаційні станції зникли, і, можливо, найголовніше, їхні лідери практично на всіх рівнях зникли, щоб ніколи більше не загрожувати нам, нашим союзникам на Близькому Сході чи світу!” – зазначив Трамп.
Американський лідер констатував, що раз досягнутий такий військовий успіх, то “ми більше не “потребуємо” і не бажаємо допомоги країн НАТО – ми ніколи її не потребували”.
“Те саме стосується Японії, Австралії чи Південної Кореї. Насправді, як президент Сполучених Штатів Америки – безперечно найпотужнішої країни у світі – ми не потребуємо допомоги ні від кого!”, – резюмував Трампа.
Зазначимо, що допис Дональд Трампа з’явився незабаром після того, як його головний керівник з питань боротьби з тероризмом Джо Кент подав у відставку через війну з Іраном. Він став першим і найвищим за рангом членом адміністрації Трампа, який це зробив, заявивши, що Іран не становив безпосередньої загрози для Америки.

Дронова “золота лихоманка” у Києві: хто напучує Трампа сприяти РФ

Зірвана угода Економіка держав Перської затоки вкрай залежна не лише від видобутку й експорту нафти, а й від продукування електроенергії для опріснення води та охолодження. І через критичне підвищення загрози позбавитись всього цього під час нинішньої іранської війни енергетичні компанії регіону почали переговори з нашими виробниками щодо закупівлі дешевих українських безпілотників-перехоплювачів, як альтернативи дорогим ракетам Patriot. “У Києві – колосальний ажіотаж, готелі переповнені іноземцями, котрі терміново цікавляться нашою дроновою оборонкою. Схоже на золоту лихоманку. Ще ніколи, з часів княжої Русі, ми не мали такої можливості впливати на світові процеси. Ще ніколи, з часів Сагайдачного, українське військо не було настільки сильним. Через біль і приниження, через втрату коштовних військових активів та цінних інфраструктурних підприємств лідери цього світу переконалися, що в українців – і тільки в українців – є найкращі рішення проти сучасних викликів. Дешеві, масові, зручні”, – написав з цього приводу журналіст та військовий Ігор Луценко у Facebook. Між тим Україна пропонувала США підписати Drone deal ще минулого року. Документ передбачав постачання українських безпілотних систем (БПЛА, морських дронів та наземних роботів) для потреб США в обмін на роялті, інвестиції та закупівлю американського озброєння на десятки мільярдів доларів.
Зокрема, Пентагон розглядав українські технології як критичний елемент для ініціатив Replicator та Artemis, спрямованих на підготовку потенційного конфлікту з Китаєм у Тихоокеанському регіоні.
За словами президента України Володимира Зеленського, планувалося створити експортну структуру для низки напрямків: дронів, технологій, дронів на базі ШІ, а також ШІ-технологій та систем радіоелектронної боротьби. Фактично, ми пропонували обміняти систему захисту від БПЛА на систему захисту від ракет. “…Наша пропозиція полягала в тому, що ми можемо надати систему, і Сполучені Штати мають бути першими, оскільки вони відчутно нас підтримують зброєю проти балістики і є стратегічним партнером України. Ось чому ми запропонували Сполученим Штатам угоду про дрони”, – пояснив Зеленський. З 2022 року українські Сили оборони відстежили десятки тисяч атак російськими дронами та створили багаторівневу систему оборони, що включає радіоелектронну боротьбу, кулеметні розрахунки та спеціальні дрони-перехоплювачі. Деякі українські моделі коштують лише кілька тисяч доларів і можуть знищувати ворожі безпілотники шляхом зіткнення або підриву поруч із ціллю. Саме цей бойовий досвід, отриманий у реальних умовах масштабної війни, робить українські рішення привабливими для інших держав. Peace-deal проти Drone-deal Сума угоди мала становити 50 млрд дол. Але днями президент США Дональд Трамп раптом заявив, що американські дрони найкращі у світі, тому Вашингтон не потребує українських безпілотників для своїх військових операцій на Близькому Сході. І США терміново поставили арабам 10 тисяч дронів власної розробки.
Чому ж Штати, які так кревно зацікавлені у захисті шейхів під час війни в регіоні, різко відмовляються? І при цьому на якийсь час, а може й назавжди, як зізнався сам Трамп, з російської нафти знімаються санкції? Запитань більше, ніж відповідей.
Незважаючи на те, що такі слова союзників звучать неприємно, вони є логічною частиною звичної риторики американського лідера з приводу могутності власної армії, зазначила у телекоментарі посол України у США Ольга Стефанишина.
Але виходить, що завдяки цьому рішенню Трампа (можливо і сформованому саме під час останньої термінової зустрічі спецпредставника Путіна Кирила Дмитрієва з довіреною особою президента США Стівом Віткоффом) Україна втрачає гроші та можливості. А агресивна РФ їх набуває: нагадаємо, Кремль уже отримав додаткові 10 млрд дол. на війну.
У той же час Трамп у телефонному інтерв’ю для NBC News, відповідаючи на питання про відміну санкцій, в черговий раз звинуватив Зеленського у нібито небажанні укладати мирну угоду.
Ось настільки вже, здається, “хвіст крутить собакою”. Не вдалося зі США, вийде з Японією Звичайно, маючи Drone-deal зі Штатами, нам набагато легше було би просувати свої дрони на ринок. І зиску ми отримали би більше. Однак схоже, що й без американців таки впораємося.
За підтвердженими джерелами, інтерес до українських дронів-перехоплювачів або до українського досвіду боротьби з дронами вже вивили Саудівська Аравія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати. Потреба країн Перської затоки в українських дронах-перехоплювачах зумовлена зростанням дронових атак у регіоні, необхідністю захисту критичної нафтової інфраструктури, високою вартістю традиційних систем ППО та унікальним бойовим досвідом України у протидії безпілотникам. У результаті українські технології розглядаються як відносно недороге та ефективне рішення для нової ери повітряних загроз.
При цьому й прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху надіслав Україні запит щодо переговорів про співпрацю з перехоплення іранських дронів.
Водночас Японія, котра у бюджеті на 2026 фінансовий рік передбачила 277,3 мільярда єн (приблизно 1,7 млрд доларів) на розвиток безпілотних технологій, планує створити нову систему прибережної оборони SHIELD, здатну захищати від атак на віддалені острови. Це передбачає закупівлю великої кількості дронів для розвідки та нанесення ударів.
У Міноборони Японії відзначають, що Україна швидко модернізувала свої дрони на основі реального бойового досвіду, що робить їх потужними навіть порівняно з ізраїльськими аналогами, повідомляє Kyodo News. І хоча Японія також розглядає закупівлю безпілотників у Ізраїлю, постачання з України вважають менш суперечливим на тлі міжнародної критики дій ізраїльських військових. Тож передбачається підписання двосторонньої угоди щодо передачі оборонного обладнання із захистом секретних технологій.
У чому ж тут наш інтерес? Протиповітряна оборона є вирішальною для України у відбитті російських атак. Тому Зеленський висловив сподівання на співпрацю з Японією у цій сфері, адже ця країна виготовляє зенітні ракети-перехоплювачі Patriot за ліцензією США.
Ірина Носальська

Війна США проти Ірану може затягнутися: ЗМІ назвали строки

У США та низці інших країн очікують, що американські військові дії проти Ірану можуть тривати до осені. Про це повідомляє Axios у понеділок, 16 березня.

За словами журналіста видання Барака Равіда, він чув від трьох осіб в адміністрації США та в союзних державах думку, що нестабільність на Близькому Сході та участь США можуть тривати до вересня, навіть якщо війна перейде у фазу конфлікту низької інтенсивності.

Раніше влада США оцінювала тривалість військової операції в чотири-шість тижнів, тобто за планом вона могла б завершитися до 1 квітня.

“Ігри Ірану з Ормузькою протокою втягують президента США Дональда Трампа глибше у все це”, – сказав неназваний високопосадовець Білого дому.

За словами ще одного співрозмовника, Трамп прийняв рішення розпочати операцію проти Ірану, перебуваючи під сильним враженням від ударів США по країні в червні 2025 року та від успіху операції із захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро у січні 2026 року.

Деякі члени адміністрації Трампа сподівалися, що США зможуть продемонструвати швидкі результати від ударів по Ірану і оголосити про перемогу, однак тепер ситуація не така очевидна. Портал також нагадує, що влада Ірану пулічно і в неформальному спілкуванні дала зрозуміти, що може продовжувати удари, навіть якщо США вирішать завершити операцію, доки вони не отримають гарантії того, що йдеться про закінчення конфлікту, а не про припинення вогню.

Вимагає допомоги з Ормузом: Трамп пригрозив відкласти саміт із Сі

Президент США Дональд Трамп пригрозив відкласти зустріч на вищому рівні з китайським лідером Сі Цзіньпіном, якщо Пекін не допоможе з безпекою в Ормузькій протоці. Про це політик сказав в інтерв’ю Financial Times.

Саміт лідерів США та Китаю запланований на кінець березня, проте тепер американський лідер допустив його зрив, пов’язавши проведення з діями Китаю щодо Ормузької протоки.

“Я вважаю, що Китай теж повинен допомогти, адже 90% нафти Китай отримує саме через цю протоку… Ми хотіли б знати про це заздалегідь. Це (два тижні до саміту – ред.) – довгий термін… Ми можемо відкласти зустріч”, – заявив Трамп.

Нагадаємо, днями президент США закликав Китай, Францію, Японію, Велику Британію та інші країни направити кораблі в Ормузьку протоку. Згодом Трамп повідомив, що США обговорюють патрулювання Ормузької протоки із приблизно сімома країнами.

Війна проти Ірану: Трамп знову розкритикував Британію

Президент США Дональд Трамп висловив розчарування щодо Великої Британії після розмови з прем’єр-міністром країни Кіром Стармером, що відбулася 15 березня. Про це політик сказав в інтерв’ю газеті Financial Times.

Сторони обговорили важливість відновлення прохідності Ормузької протоки для припинення перебоїв у світовому судноплавстві.

“Велику Британію можна вважати союзником номер один, найдавнішим партнером тощо, але коли я попросив їх прийти, вони не захотіли.. І щойно ми фактично знищили загрозливий потенціал Ірану, вони сказали: “Ну що ж, ми надішлемо два кораблі”, а я сказав: “Нам потрібні ці кораблі до перемоги, а не після неї”, – сказав Трамп.

Нагадаємо, перед початком операції США проти Ірану Велика Британія спершу відмовила Вашингтону в дозволі на проведення ударів зі своїх військових баз, посилаючись на міжнародне право. Однак згодом Стармер поступився і сказав, що дозволить США доступ до баз.

Трамп попередив, що “НАТО чекає дуже погане майбутнє”, якщо союзники не допоможуть відновити прохід через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Амкриканський лідер закликав Китай, Францію, Японію, Велику Британію та інші країни направити кораблі в Ормузьку протоку.