Лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Китай продовжить підтримувати та розвивати стратегічні відносини з Північною Кореєю. Він наголосив на тому, що Китай і Північна Корея є давніми друзями і сусідами, і зазначив, що зміцнення співпраці між цими країнами є важливою стратегічною метою китайського уряду. Сі Цзіньпін також згадав про важливе зустрічі з главою Північної Кореї Кім Чен Ином, під час якої вони обговорили плани для майбутнього розвитку співпраці між двома країнами. Лідер Китаю підкреслив готовність Китаю підтримувати дружбу з Північною Кореєю та співпрацю в майбутньому.
Позначка: Сі Цзіньпін
-
Китай надихнув Путіна на новий етап війни – ЗМІ
Після візиту до Китаю російський президент Володимир Путін посилив агресію проти України. Заслання на британське видання The Times, його впевненість зросла після зустрічей у Пекіні, де він обговорював співпрацю із Сі Цзіньпіном. Російська авіація нанесла масштабну атаку на Київ, зруйнувавши урядову будівлю, що свідчить про зміну стратегії. Путін також підкреслив міцність відносин з Китаєм, що вказує на формування нового блоку впливу. Росія розраховує на виснаження українських ресурсів та сил, щоб досягти геополітичних переваг. Москва більше не приховує зацікавленості в мирних переговорах, а наголошує на силовому протистоянні та економічній витривалості.
-
Торгівля між РФ та Китаєм обвалилася на 20% – ЗМІ
За даними агентства Reuters, спостерігається спад у торгівлі між Росією та Китаєм. По результатам серпня, закупівлі товарів з Росії китайським ринком зменшилися на 17,8%, а поставки китайських товарів до Росії скоротилися на 16,4%. Обсяг товарообігу між країнами зменшився майже на 9%, до 145 мільярдів доларів. Китай також скоротив закупівлі російської сировини, зокрема нафти, нафтопродуктів, ЗПГ, деревини та вугілля. Цей спад обороту викликав стурбованість у Кремлі. В ході візиту до Китаю президент Росії Володимир Путін не зміг досягти нових угод з китайськими партнерами, хоча домовився про збільшення постачання газу до Китаю з 2031 року. Водночас, інформація про будівництво газопроводу Сила Сибіру-2 була спростована китайською владою та корпорацією CNPC. Також варто відзначити, що під час візиту Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю.
-
Китай змусив Reuters видалити відео діалогу Путіна і Сі
Інформаційне агентство Reuters видалило 4-хвилинне відео, де російський правитель Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін обговорювали можливість життя людини до 150 років. Про це агентство повідомило у суботу, 6 вересня. У Reuters нагадують, що кадри були зняті під час військового параду в Пекіні, коли відзначалась 80 річниця завершення Другої світової війни. Відео містило розмову лідерів РФ і КНР, яку підхопив мікрофон.
Агентство змонтувало ролик і розповсюдило його серед понад тисячі міжнародних медіа, включно з провідними телекомпаніями світу. Такі ж матеріали поширювали й інші агенції, які мають ліцензію CCTV.
Але після письмового запиту від юристів CCTV Reuters видалило відео зі свого сайту та розіслало клієнтам офіційне повідомлення про відкликання матеріалу. У листі йшлося про перевищення умов використання ліцензії та критикувалося “редакційне опрацювання” кадрів, проте деталей не наводилося.
У Reuters заявили, що відкликали відео, бо більше не мали юридичного дозволу публікувати цей контент, захищений авторським правом. Водночас агентство наголосило, що відстоює точність опублікованого і не вбачає порушення своїх стандартів неупередженої журналістики.
У свою чергу китайські державні ЗМІ та посольство КНР у Вашингтоні поки не надали коментарів. Попри це, сюжет із розмовою Путіна й Сі вже встиг широко поширитися у світових ЗМІ та соцмережах.
“Ми гарантуємо точність опублікованих нами матеріалів. Ми ретельно переглянули опубліковані кадри і не знайшли жодних підстав вважати, що зобов’язання Reuters щодо точної та неупередженої журналістики було порушено” – йдеться у повідомлені агентства. -
Путін непереконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки
Проблема платежів через китайські банки для російських компаній після посилення санкцій США зберігається. Про це заявив на Східному економічному форумі віцепрезидент Норнікеля Антон Берлін, повідомляє Reuters.
Хоча Путін двічі за останній рік зустрічався з Сі Цзіньпіном, а російські посадовці запевняли, що труднощі в трансграничних розрахунках усунені, насправді платежі продовжують зависати в банках на тижні.
“Як тільки виходить якийсь новий пакет санкцій, неважливо, навіть якщо він ніяким боком не стосується нашої продукції, нашої компанії, китайські банки беруть паузу на 2-3-4 тижні, їм треба вивчити текст, і платежі просто зависають”, – сказав Берлін (цитується Reuters).
Він додав, що китайські банки також не відкривають акредитив для російського товару.
Берлін пояснив, що юридично обов’язкові санкції відіграють меншу роль, значно більше проблем пов’язано з добровільними обмеженнями, які учасники ринку накладають на себе.
За його словами, вирішення проблеми може зайняти не менше двох років. Для цього потрібно підвищити секретність міжнародних транзакцій Росії або створити міжнародну платіжну систему, незалежну від Заходу.
Раніше повідомляли, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. -
В Китаї обмежили пошук за запитом “150 років” після розмови Сі та Путіна
Популярна китайська соцмережа Weibo зацензурувала пошук за запитом “150 років” після розмови лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна про “життя до 150 років”. Про це повідомляє The Washington Post.
Одночасно пости про життя до цього віку різко зросли на інших китайських платформах соціальних мереж у середу та четвер після розмови лідерів Китаю та РФ в мікрофоні.
Одна з компаній навіть використала популярність теми для просування своїх медичних послуг.
Ідея дожити до 150 років згадувалася в останні роки китайськими державними ЗМІ, які спекулювали на досягненнях в охороні здоров’я та технологіях. -
Сі Цзіньпін доручив Фіцо просувати інтереси Китаю в ЄС
Лідер КНР Сі Цзіньпін подякував Словаччині за “прихильність”до Китаю, а також висловив надію, що Братислава й надалі помагатиме Пекіну в “зміцненні відносин” з Євросоюзом. Про це він заявив словацькому прем’єр-міністру Роберту Фіцо, який був присутній на військовому параді в Пекіні, повідомляє Reuters.
Китай покладає надії, що окремі країни ЄС відстоюватимуть його інтереси на тлі введених Брюсселем мит на китайські електромобілі. Слід зауважити, що Словаччина виявилася однією з п’яти країн Євросоюзу, які виступили проти цих заходів.
Сі Цзіньпін гадає, що Словаччина справить “позитивну” роль у просуванні діалогу між Китаєм і ЄС.
Слід зазначити, що Фіцо раніше заявляв про плани щодо переведення відносин з Китаєм у “швидкісний режим”.
Словаччина, як і Угорщина, прагне залучити інвестиції китайських компаній, орієнтованих на європейський ринок. Проте на відміну від Будапешта, Братислава поки що не змогла здобути значні вигоди від співпраці з КНР. Лиш торік відносини вдалося вивести на рівень стратегічного партнерства.
Як відомо, Роберт Фіцо підтвердив, що вже у п’ятницю, 5 вересня, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні -
Дожити до 150. Розмова Путіна і Сі
Голова КНР Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир Путін перед військовим парадом в Пекіні обговорювали можливість збільшення тривалості життя за допомогою сучасних технологій. Відрізки розмови Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна потрапили в прямий ефір, коли вони разом із лідером КНДР Кім Чен Іном піднімалися до воріт Тяньаньмень.
Хочуть жити довше
Розмова тривала менше хвилини, іноді перериваючись, і були чутні лише фрагменти, зазначає агентство Bloomberg.
“Раніше люди рідко доживали до 70 років, а зараз у 70 років ти все ще дитина”, – сказав Сі.
“Завдяки розвитку біотехнологій людські органи можна постійно пересаджувати, і люди зможуть жити все молодшими і навіть досягти безсмертя”, – відповів Путін.
Інший перекладач — корейською — згадав пересадку органів.
Потім Сі Цзіньпін знову заговорив китайською у заключному коментарі, коли камера вимкнулася: “Прогнози показують, що в цьому столітті є шанс дожити і до 150”.
Володимир Путін на пресконференції за підсумками свого візиту до Китаю підтвердив, що говорив із Сі про довголіття.
“Сучасні засоби оздоровлення, медичні засоби, навіть хірургічні, пов’язані із заміною органів, дозволяють людству сподіватися на те, що активне життя триватиме не так, як сьогодні. Середній вік у різних країнах різний, але тим не менш суттєво тривалість життя збільшиться”, — сказав диктатор.
Спеціально показали розмову?
72-річний Сі Цзіньпін скасував обмеження на президентські терміни і, можливо, балотуватиметься на четвертий термін у 2027 році.
72-річний Путін, якому в жовтні виповниться 73, змінив Конституцію Росії, щоб мати можливість правити країною довше. А 41-річний Кім Чен Ін взяв свою доньку до Пекіна, що посилило чутки про те, що він готує її до ролі наступниці.
На закритому брифінгу минулого року південнокорейська розвідка NIS повідомила своїм політикам, що Кім Чжу Є ніколи не навчалася в офіційному навчальному закладі і отримувала в Пхеньяні домашню освіту.
За даними NIS, вона захоплюється верховою їздою, плаванням і лижним спортом. Один із учасників брифінгу пізніше розповів журналістам, що Кім Чен Ін особливо задоволений її навичками верхової їзди. NIS повідомила, що у неї ще є старший брат і молодший брат або сестра, які ніколи не з’являлися на публіці.
Як зазначає Bloomberg, у Китаї рідко трапляються незаплановані події — такі, як випадковий запис розмов. Особливо дивно, що це сталося під час заходу, до якого готувалися дуже ретельно. -
Путін, Сі та Кім заговорили про “безсмертя”
Глави правлячих режимів трьох країн з “Альянсу тиранів” – Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Кім Чен Ин – поговирили на тему того, як дожити до 150 років або й досягти безсмертя. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg посилаючись на відео, де “приватна” розмова була записана через нібито випадково не вимкнений мікрофон.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін порушив тему продовження життя в особистій бесіді з російським диктатором Росії Володимиром Путіним та очільником правлячого режиму Північної Кореї Кім Чен Ином. Вони обговорили це питання по дорозі на площу Тяньаньмень в Пекіні.
“Раніше люди рідко доживали до 70 років, але сьогодні в 70 років ти все ще дитина”, – стверджував Сі під час ходи.
Путін підхопив цю тему та почав розводитися про “постійне пересаджування людських органів”.
“Завдяки розвитку біотехнологій людські органи можна пересаджувати постійно, і люди зможуть жити все молодше і молодше і навіть досягти безсмертя”, – запевнив хазяїн Кремля.
Сі у відповідь на базікання російського диктатора зробив не менш сміливі припущення.
“Прогнози такі, що в цьому столітті є шанс дожити до 150 років”, – переконував китайський лідер.
Зауважимо, що Путін та Сі нині “все ще діти” – їм минуло лишень 72 роки. Слід додати, що ні один із них не визначив можливих наступників.
Китайський лідер скасував обмеження, за яким пост голови КНР можна було займати не більше двох п’ятирічних термінів, тому він навряд чи піде в 2027 році.
Путін, побувавши президентом чотири рази, “обнулив” свої попередні каденції і тепер може правити Росією до 2036 року, коли йому має сповнитися 84 роки.
Кім Чен Ин наймолодший серед “диктаторської трійки” – йому ще тільки 41 рік.Путін, Сі та Кім заговорили про "безсмертя" pic.twitter.com/zbTuqeoKZQ— Максим (@lipcansmaks1) September 3, 2025 Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп уїдливо побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню “гарного святкування” 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю -
ШОС і парад: як Китай кидає виклик США
ШОС трансформується У Китаї завершився дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де лідери понад 20 країн, включно з президентом Росії Володимиром Путіним і Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, обговорювали регіональну безпеку та економічні питання. Однак головним результатом зустрічі стало закріплення концепції альтернативного світового порядку, запропонованої лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Історичні підсумки саміту підбив політолог Віктор Небоженко:- Китайське лідерство. Саміт став платформою для демонстрації зростаючої ролі Китаю як лідера “Глобального Півдня”. Було офіційно визнано перевагу Китаю над США і ключовий внесок Сі Цзіньпіна в розвиток ШОС як перспективної геополітичної сили.
- Нова роль Росії. Путінська Росія публічно відмовилася від своєї зони впливу в Центральній Азії, визнавши невтручання у справи таких країн, як Азербайджан і Казахстан. Це свідчить про зміщення геополітичних пріоритетів у регіоні та посилення миротворчої ролі Китаю.
- Уніфікація та співпраця. ШОС розпочинає процес авторитарної уніфікації політичних систем за прикладом РЕВ і Варшавського договору часів СРСР. Також члени організації виробляють спільну стратегію щодо тарифної політики президента США Дональда Трампа та шукають точки дотику між ШОС і БРІКС.
Як зазначив політичний аналітик Ігор Тишкевич, саміт ШОС відрізняється від попередніх. Він ознаменував початок реального оформлення “зони китайських інтересів”, що перетворює організацію із консультативної та безпекової структури на політичний альянс, важливий для Китаю та інших держав-учасниць. “ШОС трансформується: якщо на момент створення ключовими питаннями були питання безпеки в Азії, пізніше додалися інструменти консультацій у сфері економіки, то зараз приходить політика”, – пише Тишкевич. Кульмінацією ШОС став найбільший в історії Китаю військовий парад, який формально має відзначити 80-ту річницю капітуляції Японії в Китаї наприкінці Другої світової війни. Він відбувся 3 вересня.
Справжня мета заходу – підкреслити роль Китаю як ключового гравця в сучасному світовому порядку і переглянути традиційний наратив про Другу світову війну. “Створення альтернативного політичного світу” За даними видання New York Times, саміт ШОС, а також військовий парад у Пекіні з демонстрацією новітніх китайських ракет та літаків є частиною стратегії Сі Цзіньпіна, спрямованої на трансформацію світового порядку, в якому домінують Сполучені Штати. Ці події демонструють, як китайський лідер використовує історію, дипломатію та військову міць для досягнення своїх цілей.
Джонатан Чін, науковий співробітник Брукінгського інституту, вважає, що зовнішньополітична стратегія Сі Цзіньпіна є успішною. На його думку, китайський лідер зараз почувається впевненіше завдяки візитам глав держав з усього світу.
На військовому параді, присвяченому 80-й річниці закінчення Другої світової війни, Сі Цзіньпін представив конфлікт як тріумф, очолюваний Комуністичною партією. Цей наратив, що був підтриманий російським президентом Володимиром Путіним, спрямований на те, щоб перекласти заслуги за перемогу над нацизмом від Заходу на Китай та Росію. Військові паради є важливою складовою “війни пам’яті”, в якій Пекін і Москва пропонують альтернативну історію, протилежну західному наративу про перемогу союзників.
Публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив, що на параді в Китаї будуть присутні лідери майже всіх колишніх радянських республік, за винятком України, Молдови та Грузії, що свідчить про зміну геополітичних пріоритетів. На його думку, цей парад – не просто подія, а символ “створення альтернативного політичного світу”, який підкреслює ослаблення економічного та політичного впливу США.
Портников вважає, що зростання впливу Китаю – це небезпечна тенденція. Країни, що ігнорують міжнародне право та розв’язують війни, потребують підтримки Пекіна. Той факт, що лідери Росії, Ірану та Північної Кореї, які перебувають під санкціями, виживають завдяки китайській підтримці, свідчить про послаблення можливостей Заходу.
Журналіст вважає, що Захід, керуючись прагненням до вигоди та суспільства споживання, сам став заручником диктатур, відмовившись від економічних і політичних важелів впливу на них.
І цим користується, зокрема, Росія. Про війну – ні слова Аналітик Віктор Каспарук переконаний: наразі Китай використовує Росію, як таран проти західної цивілізації. В своєму блозі журналіст пише, що черговий візит Путіна до Сі Цзіньпіна має на меті продемонструвати Заходу нерозривність їхнього альянсу. За його словами, ця тоталітарна коаліція на чолі з Китаєм прагне змінити світовий порядок.
Аналітик вважає, що Росія вже перетворилася на васала Китаю, оскільки Путін змушений іти на дедалі більші поступки Пекіну. Війна проти України зробила Росію критично залежною від китайської економічної та політичної підтримки.
Путін вже давно став молодшим партнером Сі Цзіньпіна, пише і Deutsche Welle. Російська економіка критично залежить від експорту енергоресурсів, і саме Китай відіграє роль головного покупця, зауважує видання.
Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оголосив, що сторони підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який пролягатиме до Китаю через територію Монголії.
Як зазначає DW, незважаючи на демонстративну близькість Путіна та Сі Цзіньпіна під час зустрічі, їхні ролі чітко розподілені: Москва шукає захисту, а Пекін диктує свої умови. Для Китаю це подвійна перемога: він використовує слабкість Росії для зміцнення власного лідерства, одночасно позиціонуючи себе як незамінну силу в Євразії.
Але не можна не визнати: для Путіна поїздка в Пекін – тріумф. Він приїхав до Сі, як пише ВВС, “зі скальпом американського президента”. Йдеться про серпневу зустріч на Алясці, де Дональд Трамп тепло прийняв Володимира Путіна, розстеливши перед ним червоний хідник, аплодуючи й усміхаючись своєму гостю. Ще й запросив проїхатися у президентському лімузині.
У Тяньцзіні Путін заявив, що “взаєморозуміння”, досягнуті з Трампом, відкривають шлях до мирного врегулювання війни з Україною, і пообіцяв обговорити цю тему з лідерами ШОС. У своїй промові російський президент вкотре повернувся до наративів про “державний переворот в Україні” та переконував, що Росія на Україну не нападала.
Але є показовий момент – у підсумковій декларації саміту ШОС жодним словом не згадується війна Росії проти України. На думку аналітиків, це означає, що Росії не вдалося нав’язати країнам-членам ШОС свою позицію відносно агресії.
А от з США – інша справа. Як має відповісти Америка Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Веселовський в ефірі “Радіо NV” зауважує, що військовий парад у Пекіні – це відкритий виклик Сполученим Штатам.
За словами дипломата, Китай таким чином демонструє свою економічну, політичну та військову міць, заявляючи, що не боїться погроз з боку США. КНР показує, що має свій блок, свою організацію та клієнтів, що робить її рівноправним, а не слабшим гравцем на світовій арені.
Веселовський вважає, що Сполучені Штати наразі не мають чим відповісти на такі демонстративні дії. Він критикує нинішню адміністрацію США за те, що вона не зміцнювала, а навпаки, руйнувала підтримку, а Дональда Трампа – за те, що він “обдурював друзів і принижував нейтралів”. На думку дипломата, це свідчить про неготовність нинішнього керівництва США усвідомити світові реалії та створити універсальний альянс для збереження своїх позицій.
А CNN прямо пише: Якщо парад у Китаї був задуманий як особиста образа для Трампа, все спрацювало ідеально.
Втім сам Трамп не особливо реагує на образу. Спочатку він лиш іронічно звинуватив Китай, РФ і КНДР у змові проти США. А його відповідь журналістам може шокувати. На питання, чи не турбує його, що Китай, Росія та Північна Корея намагаються стати противагою США, він відповів: “Анітрохи. Китаю потрібні ми, і в мене чудові стосунки з президентом Сі, як ви знаєте. Але Китаю ми потрібні набагато більше, ніж вони нам. Ні, я цього взагалі не бачу, ні. І в мене була дуже хороша зустріч з президентом Путіним кілька тижнів тому”. Але Трамп помиляється, сподіваючись на дружні відносини з Путіним, пише Каспарук. На відміну від ситуації часів Ніксона та СРСР, зараз Китай використовує Росію як таран проти Заходу. Загравання Трампа з російським диктатором лише грають на руку Пекіну, який вигідно використовує цю ілюзію.
Аналітик вважає, що такі дії Трампа шкодять стратегічним інтересам США, відштовхуючи європейських союзників та підриваючи їхню єдність. Він закликає Трампа припинити керувати країною, як “реаліті-шоу”, та усвідомити, що Росія завжди була ворогом Америки. На його думку, пошук друзів серед ворогів є самогубною політикою, яка може призвести до втрати статусу США як наддержави.
Валерія Шипуля