Нове дослідження показало, що щороку через удари блискавок гине близько 320 мільйонів дерев. Про це повідомляє журнал Global Change Biology, на який посилається Popular Science.
Науковці з Мюнхенського технологічного університету створили математичну модель, яка поєднує дані про рослинність, структуру лісів і атмосферні електричні розряди. Раніше вчені покладались переважно на польові спостереження, що охоплювали невеликі ділянки.
Результати шокують: блискавки щороку спричиняють до 2,9% втрат загальної біомаси рослин на планеті. Причому ці підрахунки не включають пожеж, які теж виникають від ударів блискавок.
За словами провідного автора дослідження Андреаса Краузе, це відкриття допоможе точніше оцінювати викиди вуглецю, які утворюються через загибель дерев. За їхніми підрахунками, щороку блискавки спричиняють від 0,77 до 1,09 мільярда тонн CO₂, що наближається до обсягів викидів від лісових пожеж.
Вчені наголошують, що з потеплінням клімату частота блискавок може значно зрости, а отже, і шкода для лісів буде ще більшою. Це робить блискавки важливим фактором, який слід враховувати у глобальних екологічних моделях.
“Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільш. Також це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів”, – підкреслив Краузе.
Позначка: Природа
-
Блискавки щороку вбивають сотні мільйонів дерев – вчені
-
Блискавки щороку нищать сотні мільйонів дерев – вчені
Нове дослідження показало, що щороку через удари блискавок гине близько 320 мільйонів дерев. Про це повідомляє журнал Global Change Biology, на який посилається Popular Science.
Науковці з Мюнхенського технологічного університету створили математичну модель, яка поєднує дані про рослинність, структуру лісів і атмосферні електричні розряди. Раніше вчені покладались переважно на польові спостереження, що охоплювали невеликі ділянки.
Результати шокують: блискавки щороку спричиняють до 2,9% втрат загальної біомаси рослин на планеті. Причому ці підрахунки не включають пожеж, які теж виникають від ударів блискавок.
За словами провідного автора дослідження Андреаса Краузе, це відкриття допоможе точніше оцінювати викиди вуглецю, які утворюються через загибель дерев. За їхніми підрахунками, щороку блискавки спричиняють від 0,77 до 1,09 мільярда тонн CO₂, що наближається до обсягів викидів від лісових пожеж.
Вчені наголошують, що з потеплінням клімату частота блискавок може значно зрости, а отже, і шкода для лісів буде ще більшою. Це робить блискавки важливим фактором, який слід враховувати у глобальних екологічних моделях.
“Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільш. Також це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів”, – підкреслив Краузе. -
Пила з калюжі. Дівчина з Німеччини вижила серед дикої природи Австралії
Кароліна Вілга, 26-річна туристка з Німеччини, пережила диво, виживши після того, як понад 10 днів блукала по австралійському бушу. Її фургон потрапив у аварію в Західній Австралії, після чого дівчина зникла. Протягом цього часу вона виживала без їжі, пила воду з калюж і ночувала в печері, поки її не врятували. Після аварії Кароліна втратила свідомість і довелося самостійно шукати допомогу в дикій місцевості. Її знайшли після трьох днів пошуків, виснажену та зневоднену, за 24 км від місця аварії. Вона подякувала усім, хто брав участь у пошуках, особливо жінці, яку назвала своїм “ангелом” і рятівницею. Кароліна висловила вдячність за підтримку та допомогу, яку отримала від місцевих мешканців, і визнала, що цей досвід показав їй справжнє значення співчуття та підтримки в складних ситуаціях.
-
Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів
За останні 20 років п’ята частина світового океану стала темнішою, що спричинило зменшення фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Це може призвести до проблем для морських організмів, оскільки більшість з них зосереджені в освітлених шарах океану. Зменшення світла змушує їх підніматися ближче до поверхні, що обмежує простір для їхнього існування. Дослідники встановили, що фотична зона зменшилася на 50-100 метрів у деяких частинах океану через глобальне потепління та зміни в океанічних течіях. Ці зміни можуть вплинути на морські харчові ланцюги та біорізноманіття, особливо в прибережних морях, що є найбільш вразливими до людської діяльності.