У п’ятницю, 26 грудня, відбудеться перше засідання спеціальної робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо організації та проведення виборів в разі воєнного стану. У робочу групу вже долучено близько 60 людей, серед яких представники парламентських фракцій, громадських організацій та посадовці влади. Перше засідання робочої групи буде присвячене організаційним питанням та виступу членів Центральної виборчої комісії. Засідання буде транслюватися онлайн у соціальних мережах та на Youtube. Також була створена робоча група для швидкого опрацювання питання проведення виборів президента України в разі воєнного стану.
Позначка: Президентські вибори
-
Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність
Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.
За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.
“З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді. -
У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента
У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.
“Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.
Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.
-
Вибори під час війни: Зеленський готовий змінити законодавство
Президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, якщо міжнародні партнери зможуть забезпечити безпеку під час їх проведення. Він наголосив, що це питання перш за все стосується українського народу і залежить від нього, а не від інших держав. Зеленський також закликав США та європейських партнерів допомогти забезпечити безпеку для виборів в Україні. Він висловив готовність до виборів і попросив депутатів підготувати законодавчі пропозиції для можливої зміни законів про вибори під час воєнного стану. Раніше президент США Дональд Трамп також висловив погляд, що в Україні потрібно провести президентські вибори і наголосив на важливості демократії в країні.
-
В Ірландії визначився переможець на президентських виборах
Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемагає на виборах президента Ірландії за результатами часткового підрахунку голосів. Кандидатку вже почали вітати з перемогою. Про це повідомляє місцева газета The Irish Times.
За обробленими результатами голосування з половини виборчих округів, 68-річна Кетрін Конноллі лідирує з 63% голосів. Цей результат називають навіть кращим за найбільш оптимістичні прогнози.
Її суперниця, колишня предстаниця уряду Ґізер Гамфріс нині має 29%, а кандидат Джим Гевін, який де-факто вийшов з перегонів перед виборами – 7,5%.
Підрахунки свідчать, що вибори можуть позначитися історичним рекордом зіпсованих бюлетенів – їх вже тепер налічується 13,2%.
Тішек (прем’єр-міністр Ірландії) Міхал Мартін привітав Коннолі з перемогою.
“Хочу привітати Кетрін Коннолі з її майбутньою впевненою перемогою на виборах. Вже зрозуміло, що вона буде наступним президентом Ірландії… Вона здобула явний мандат на те, щоб представляти народ Ірландії як президент наступні 7 років”, – зазначив голова уряду.
Останні передвиборчі опитування давали Конноллі значну перевагу в перегонах за місце її попередника Майкла Гіґґінса, який пробув на посаді два семирічні терміни.
Голосування проходило в Ірландії в п’ятницю 24 жовтня.
Ставлення Коноллі до Брюсселю ЗМІ оцінюють, як “прохолодне”, а до президента США Дональда Трампа – як “вороже”.
Конноллі давно називає ЄС “неоліберальним та недемократичним” і\ виступає проти ратифікації Ірландією кількох договорів ЄС.
Що ж до війни Росії проти України, то Конноллі закликала до мирної угоди, але підтримала санкції ЄС проти Москви. -
У Чехії на виборах переміг одіозний Бабіш: чи стане він другим Орбаном
На виборах до нижньої палати парламенту Чехії в Палату депутатів висока явка виборців – 68,95%. Політична сила “Акція незадоволених громадян” (ANO) під керівництвом Бабіша отримала підтримку 34,66% виборців, що забезпечило їй близько 80 місць у парламенті. Нині правлячий блок Spolu отримав 23,27% голосів. У парламент також увійшли ще чотири партії, які подолали 5% бар’єр – це STAN, “Чеська піратська партія”, SPD та “Автомобілісти за себе”. Бабіш має намір утворити однопартійний уряд, але для цього йому потрібно укласти коаліцію з іншими партіями, оскільки ANO не отримала більшість. Президент Чехії ще не доручив ANO формувати уряд. Бабіша і його партію часто вважають проросійською, але фактично вони не мають чіткої ідеології, використовуючи соціально-економічні проблеми для своїх цілей. Є певні побоювання, що при поверненні ANO до влади можливе зміцнення проросійських настроїв в країні і зменшення підтримки України.
-
Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові
Проросійська опозиція в Молдові знову програла на парламентських виборах, де перемогу здобула партія Дія та солідарність (PAS). PAS отримала більшість голосів і буде мати можливість формувати уряд. Проросійська Патріотична партія також отримала підтримку, але залишиться у ролі опозиції. Результати виборів свідчать про підтримку європейської інтеграції країни. Кремль зазнав стратегічної поразки, і ймовірно буде намагатися спростувати результати виборів. Аналітики вважають, що можливе закриття проекту Придністров’я та дезокупація цієї території.
-
Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу
Президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю журналу Time заявив, що не планує балотуватися на наступних виборах. Він також відкинув можливість, що його син може стати його наступником. Лукашенко вважає, що наступний президент може привести до змін у політиці країни, але водночас закликає до спокійного еволюційного розвитку, щоб уникнути революційних подій. Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року і став самопроголошеним президентом після суперечок щодо результатів виборів 2020 року. Він також висловив ідею про “союз” Росії та Європейського Союзу, закликаючи до співпраці з обома сторонами.
-
Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти
92-річний президент Камеруну Поль Бія оголосив, що збирається балотуватися на виборах у жовтні цього року, щоб пройти на восьмий термін. Він підтвердив свої плани у соцмережі, заявивши про свою рішучість продовжувати служити країні. Бія очолює Камерун з 1982 року і вже змінив закон, що обмежував кількість термінів для президента. Його владу часто критикують за корупцію та неефективне управління, і деякі закликають його піти у відставку. Незважаючи на це, він збирається продовжувати своє президентство і брати участь у майбутніх виборах.
-
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля