Президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю журналу Time заявив, що не планує балотуватися на наступних виборах. Він також відкинув можливість, що його син може стати його наступником. Лукашенко вважає, що наступний президент може привести до змін у політиці країни, але водночас закликає до спокійного еволюційного розвитку, щоб уникнути революційних подій. Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року і став самопроголошеним президентом після суперечок щодо результатів виборів 2020 року. Він також висловив ідею про “союз” Росії та Європейського Союзу, закликаючи до співпраці з обома сторонами.
Позначка: Президентські вибори
-
Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти
92-річний президент Камеруну Поль Бія оголосив, що збирається балотуватися на виборах у жовтні цього року, щоб пройти на восьмий термін. Він підтвердив свої плани у соцмережі, заявивши про свою рішучість продовжувати служити країні. Бія очолює Камерун з 1982 року і вже змінив закон, що обмежував кількість термінів для президента. Його владу часто критикують за корупцію та неефективне управління, і деякі закликають його піти у відставку. Незважаючи на це, він збирається продовжувати своє президентство і брати участь у майбутніх виборах.
-
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля
-
У Польщі збираються переглянути результати виборів президента
У Польщі почали переглядати результати президентських виборів у деяких проблемних округах через виявлені неправильності. Верховний суд має ухвалити остаточне рішення. Під петицією, в якій вимагається повторний підрахунок голосів, уже підписалися понад 160 тисяч осіб. Існують скарги на порушення виборчих процесів у деяких округах, що може вплинути на результати голосування. Наразі розглядаються випадки помилок у підрахунку голосів та порушень у роботі виборчих комісій. Уряд закликав стримати емоції та запевнив, що всі скарги будуть розглянуті та винні будуть покарані. Державна виборча комісія Польщі планує провести засідання для розгляду ситуації з неправильно заповненими протоколами у деяких виборчих округах.
-
Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї
У Південній Кореї завершилося голосування на дострокових виборах президента. Лідирує кандидат від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон. Про це повідомляє Yonhap у вівторок, 3 червня.
Зазначається, що явка виборців становила рекордні з 1997 року 78,8%.
Екзитполи віддають перемогу та 51,7% голосів 61-річному Лі Чже Мену від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії Сила народу – політсили попереднього президента Юн Сок Йоля – набирає 39,3% голосів.
У передвиборчій кампанії Лі Чже Мен пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А також – знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю. У Південній Кореї вибори проходять в один тур за мажоритарною системою відносної більшості. Офіційно переможця президентських перегонів буде оголошено 4 червня.
-
Вибори президента Польщі: став відомий переможець
У другому турі виборів президента Польщі переможцем став Кароль Навроцький, який отримав трохи більше 50% голосів. Його опонент Рафал Тшасковський отримав менше 50% голосів. Польське медіа Onet.pl оприлюднило дані Національної виборчої комісії, які показали, що Навроцький переміг з невеликим відривом від Тшасковського. Раніше Навроцький обіцяв не пускати Україну до НАТО в обмін на підтримку виборців.
-
У Польщі – другий тур президентських виборів
У Польщі відбувається другий тур президентських виборів, який розпочався в неділю, 1 червня. У першому турі жоден з 13 кандидатів не отримав більше половини голосів, тому до другого туру пройшли мер Варшави Рафал Тшасковський та директор Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. У другому турі виборці мають вибрати нового президента серед цих двох кандидатів. Понад 29 мільйонів поляків мають право голосу у цьому турі, а також понад 700 тисяч поляків за кордоном. Це одні з найбільших президентських виборів у Польщі, а явка виборців може стати найвищою з 1989 року.
-
У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента
У Південній Кореї розпочалося дострокове голосування на президентських виборах, які відбудуться 3 червня. Шість кандидатів змагаються за посаду президента. Явка на достроковому голосуванні склала 7%, що є рекордним показником для країни. За останніми опитуваннями, лідером є кандидат від Демократичної партії Лі Чже Мен з 49,2% підтримки, за ним йдуть Кім Мун Су з Партії народної влади з 36,8% та Лі Чжун Сок з Нової реформаторської партії з 10,3%.
-
Кандидат у президенти Польщі втрапив у скандал через жест на дебатах
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький опинився у центрі скандалу під час дебатів через дивний жест, який викликав підозри в наркотичній залежності. Під час дебатів Навроцький закрив обличчя однією рукою і підняв іншу до рота, що спровокувало обговорення у соцмережах. Він пояснив, що просто жував жувальну гумку. Згідно з відомостями, політик вживав снюс, який він назвав нікотиновою жуйкою. Його штаб закликав тих, хто має сумніви, пройти тести на фізичну форму і здоров’я. Снюс – це бездимний тютюн, популярний у Швеції, який використовується, поміщаючи мішечок під верхню губу для поступового вивільнення нікотину та інших речовин.
-
Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО
Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:- Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
- Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
- Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
- Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
- Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
- Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову.