Друзі Путіна побудували йому палац, а залишок коштів віддали Кабаєвій – ФБК

Мільярди рублів, що залишилися після будівництва палацу для російського диктатора Володимира Путіна під Геленджиком, пішли у фонди, пов’язані з його ймовірною коханкою Аліною Кабаєвою. Про це заявив Фонд боротьби з корупцією, посилаючись на своє розслідування.
Палац у 2023 році добудувала компанія Інвестиційні рішення, підконтрольна однокурсникам хазяїна Кремля Миколі Єгорову, Ільгаму Рагімову та Віктору Хмаріну. Після фінальних розрахунків у неї залишилося 6,5 млрд. рублів.
Компанія 4 квітня 2023 року пожертвувала благодійному фонду Кабаєвої 500 млн рублів, а 1 листопада перевела йому ще 2,5 млрд.
За інформацією ФБК, з цих грошей на підтримку гімнастики, включаючи фестиваль Аліна, пішло 263,5 млн рублів, ще 31 млн був витрачений на реконструкцію. Решту коштів Кабаєва поклала на депозитний рахунок і заробила на процентах з них 225 млн рублів у 2024 році.
Іще 30 млн рублів фонд витратив на покупки Імператорської Петергофської фабрики. У розслідуванні йдеться, що у Путіна “мінімум дві” моделі годинника її виробництва. Основну частину грошей Кабаєва також поклала на депозит. У 2024 році дохід за вкладом становив 435 млн рублів – це більше, ніж річний бюджет Федерації гімнастики Росії.
Будівництво палацу для Путіна у Геленджику велося майже 20 років. Він займає 7000 гектарів – це як 39 князівств Монако. На території є храм, хокейний комплекс, кінотеатр, караоке-кальянна, пивна, більярдна, кілька ресторанів, аквадискотека та кілька інших споруд.
За даними ФБК, будівництво фінансувалося коштом позик від анонімних офшорних компаній, які зареєстровані на Британських Віргінських островах.

Друзі Путіна добудували йому палац, а залишок коштів віддали Кабаєвій – ФБК

Мільярди рублів, що залишилися після будівництва палацу для російського диктатора Володимира Путіна під Геленджиком, пішли у фонди, пов’язані з його ймовірною коханкою Аліною Кабаєвою. Про це заявив Фонд боротьби з корупцією у своєму розслідуванні.
Палац у 2023 році добудувала компанія Інвестиційні рішення, підконтрольна однокурсникам хазяїна Кремля Миколі Єгорову, Ільгаму Рагімову та Віктору Хмаріну. Після фінальних розрахунків у неї залишилося 6,5 млрд. рублів.
Компанія 4 квітня 2023 року пожертвувала благодійному фонду Кабаєвої 500 млн рублів, а 1 листопада перевела йому ще 2,5 млрд.
За інформацією ФБК, з цих грошей на підтримку гімнастики, включаючи фестиваль Аліна, пішло 263,5 млн рублів, ще 31 млн був витрачений на реконструкцію. Решту коштів Кабаєва поклала на депозитний рахунок і заробила на процентах з них 225 млн рублів у 2024 році.
Іще 30 млн рублів фонд витратив на покупки Імператорської Петергофської фабрики. У розслідуванні йдеться, що у Путіна “мінімум дві” моделі годинника її виробництва. Основну частину грошей Кабаєва також поклала на депозит. У 2024 році дохід за вкладом становив 435 млн рублів – це більше, ніж річний бюджет Федерації гімнастики Росії.
Будівництво палацу для Путіна у Геленджику велося майже 20 років. Він займає 7000 гектарів – це як 39 князівств Монако. На території є храм, хокейний комплекс, кінотеатр, караоке-кальянна, пивна, більярдна, кілька ресторанів, аквадискотека та кілька інших споруд.
За даними ФБК, будівництво фінансувалося коштом позик від анонімних офшорних компаній, які зареєстровані на Британських Віргінських островах.

Дев’ятирічний син Кадирова володіє палацом за 800 млн рублів – ЗМІ

Дев’ятилітній син глави Чечні Рамзана Кадирова, Абдуллах, володіє величезним особняком у центрі Грозного. Цю інформацію підтверджують дані реєстрації Росії. Власність складається з земельної ділянки площею 4 тис. кв. метрів та будинку площею 2 тис. кв. метрів, який, за оцінкою, може коштувати 800 млн. рублів. Спочатку цю власність орендував сам Кадиров, але потім передав її своєму синові у віці 7 років. Абдуллах ще не має офіційних посад, але вже отримав привітання з днем народження на сайті міської ради. Поруч з його власністю знаходиться інша ділянка та будинок його 19-річного брата Алі. Алі очолює бійцівський клуб та отримав медаль від мерії за заслуги перед Чечнею. Нещодавно він також зустрівся з російським президентом Путіним.

У Фінляндії дрон пролетів над президентським палацом

У Гельсінкі зафіксували безпілотник, який пролетів у районі президентського палацу, де використання повітряного простору обмежене. Про це повідомляє Yle у вівторок, 7 жовтня.

Інцидент стався 6 жовтня. Очевидець, який побачив дрон над президентським палацом і сусідніми будівлями у Гельсінкі, повідомив про це в екстрені служби.

Він також сказав, що бачив двох чоловіків, які запускали безпілотники неподалік, і ті сказали, що є туристами з Гонконгу.

У поліції Гельсінкі розповіли, що вирішили закрити справу, “оскільки було підтверджено, що дрон більше не літає в зоні обмеженого доступу”. Щотижня правоохоронці отримують повідомлення про дрони, які зазвичай запускають туристи.

У Фінляндії існують кілька зон, де використання повітряного простору обмежене – адміністративні квартали в центрі Гельсінкі, а також офіційні резиденції президента і прем’єр-міністра.

Нагадаємо, в останні тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. В ЄС припускають, що за вторгненнями дронів може стояти Росія. У Кремлі заявляють, що “РФ не запускає безпілотники над країнами Європи”, а всі подібні звинувачення є “огульними”.

Дрони підпалили ліс під палацом Путіна – ЗМІ

Лісова пожежа площею 3,2 га виникла коло палацу Володимира Путіна в Геленджику після атаки дронів. Про це повідомляє російське видання Агентство на своєму Telegram-каналі.
В оперативному штабі Краснодарського краю заявили, що після “падіння уламків” одного дрона в лісі виникло три осередки пожежі.
На місце події скерували гелікоптер МНС, проте його роботі завадив вітер, тому площа пожежі збільшилась до 3,2 га.
В МНС також розповіли, що лісова пожежа заблокувала 23 людини поряд з узбережжям. Для порятунку людей, за даними відомства, відправлено катер. За словами голови Геленджика Олексія Богодістова, було евакуйовано базу відпочинку.
Загоряння відбулось під селом Криниця, що лежить за 30 км по прямій від центру Геленджика. Між Геленджиком і Криницею (приблизно за 10 км на схід від села) розташований палац Володимира Путіна на мисі Ідокопас.
Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
В Росії уражено два НПЗ – Генштаб