Кофеїн давно є невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей. Чай посідає друге місце серед найпопулярніших напоїв у світі після води, а більшість дорослих у США починають ранок із кави. Нове масштабне дослідженнясвідчить, що цей стимулятор може бути корисним не лише для бадьорості, а й для здоров’я мозку в довгостроковій перспективі, повідомляє Nature.
Автори роботи проаналізували, як регулярне споживання кофеїну впливає на когнітивні функції з віком, і дійшли висновку, що помірне вживання кави або чаю пов’язане зі зниженням ризику деменції та повільнішим когнітивним старінням. На відміну від більшості попередніх робіт, які охоплювали відносно короткі періоди, нове дослідження ґрунтується на 43 роках спостережень.
Команда під керівництвом епідеміолога Гарвардського університету Ю Чжана використала дані двох довготривалих проєктів – Nurses’ Health Study та Health Professionals Follow-up Study. У них брали участь понад 130 тисяч медичних працівників, які регулярно звітували про свій раціон, зокрема споживання кави та чаю.
Крім анкет, учасники проходили когнітивні тести, зокрема на запам’ятовування слів, що дозволяло об’єктивно оцінити зміни розумових здібностей із часом.
Найкращі результати продемонстрували люди, які споживали 2-3 чашки кави або 1-2 чашки чаю на день. Саме в цій групі зафіксовано найбільше зниження ризику деменції та темпів когнітивного спаду. Водночас позитивний ефект спостерігався і при меншій кількості кофеїну.
На відміну від деяких попередніх досліджень, цього разу захисний зв’язок зберігався навіть у тих, хто споживав багато кави. У групі з найвищим рівнем вживання -до п’яти чашок на день – ризик деменції був на 18% нижчим, ніж у тих, хто майже не вживавкофеїн.
Ці результати також підтвердилися серед людей із генетичним варіантом APOE4, який у 2-3 рази підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Такий ефект здивував частину наукової спільноти, адже носії APOE4 зазвичай менш чутливі до захисних факторів.
Авторів також зацікавив один важливий нюанс: люди, які пили декофеїнізовану каву, не отримували жодних когнітивних переваг. Це вказує на те, що потенційний ефект пов’язаний саме з кофеїном, а не з іншими сполуками кави, такими як поліфеноли чи алкалоїди.
Водночас дослідники наголошують, що вплив кофеїну є помірним і не замінює інших чинників здорового старіння мозку – фізичної активності, повноцінного сну, збалансованого харчування та соціальної активності.
Позначка: Мозок
Вчені пояснили механізм втрати пам’яті при хворобі Альцгеймера
Нове дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона показало, що проблеми з пам’яттю при хворобі Альцгеймера можуть бути пов’язані з порушенням того, як мозок “переграє” нещодавній досвід у стані спокою. Як повідомляє ScienceDaily, робота базується на експериментах на мишах і допомагає краще зрозуміти механізми ранньої втрати пам’яті.
За словами дослідників, у здоровому мозку під час відпочинку активується особливий процес: нейрони повторюють послідовності, які відповідали нещодавнім подіям. Це вважається ключовим етапом формування та закріплення спогадів. Однак у мишей із накопиченням амілоїдних бляшок, характерною ознакою хвороби Альцгеймера, – цей процес виявився порушеним.
Співавторка дослідження докторка Сара Шиплі зазначила, що хоча зв’язок між хворобою Альцгеймера та накопиченням токсичних білків у мозку давно відомий, механізми впливу цих змін на роботу нервових клітин залишалися недостатньо зрозумілими. Саме тому команда вирішила зосередитися на тому, як змінюється активність окремих нейронів у міру розвитку захворювання.
Ключову роль у дослідженні відіграв гіпокамп – ділянка мозку, відповідальна за навчання та пам’ять. Тут працюють так звані “клітини місця”, які активуються залежно від положення людини або тварини у просторі. Під час руху вони спрацьовують у певній послідовності, а під час відпочинку зазвичай відтворюють цю ж схему, допомагаючи мозку закарбувати спогад.
Під час експериментів мишей запускали в лабіринт і паралельно реєстрували активність приблизно сотні таких нейронів за допомогою спеціальних електродів. Це дозволило порівняти, як працює механізм “повтору” спогадів у здорових тварин та у тих, у кого розвивалася патологія, схожа на Альцгеймер.
Результати показали, що у хворих мишей процес повтору формально відбувався з тією ж частотою, що й у здорових, але його структура була хаотичною. Замість чіткого відтворення досвіду активність нейронів ставала дезорганізованою. Крім того, клітини місця втрачали стабільність і переставали надійно “відповідати” за одні й ті самі ділянки простору, особливо після періодів відпочинку.
Ці зміни мали й помітні поведінкові наслідки: миші з порушеним механізмом повтору гірше справлялися з навігаційними завданнями, часто поверталися на вже пройдені маршрути та виглядали так, ніби не пам’ятають, де вони вже були.
Співавтор роботи професор Касвелл Баррі підкреслив, що дослідження вперше демонструє збій у консолідації пам’яті на рівні окремих нейронів. За його словами, мозок не припиняє намагатися закріплювати спогади – сам механізм просто починає працювати неправильно.
Учені вважають, що ці висновки можуть допомогти у створенні методів ранньої діагностики хвороби Альцгеймера, а також у розробці нових підходів до лікування. Зокрема, команда вже досліджує можливість впливу на цей процес через нейромедіатор ацетилхолін, на який спрямовані деякі з наявних препаратів. Це може зробити майбутні терапії більш ефективними, якщо втрутитися на ранньому етапі розвитку хвороби.
Два роки невідомої хвороби: у жінки діагностували пухлину мозку
У 28-річної Енні Седорік з США протягом двох років були серйозні проблеми зі здоров’ям, але лікарі не могли встановити діагноз. Виявилося, що у неї рідке гормональне захворювання – акромегалія, спричинене пухлиною гіпофіза. Після численних консультацій і операцій на щелепі лікарі нарешті виявили причину її стану. Хоча пухлину успішно видалили, у неї все ще є біль та головні болі. Енні активно живе, але постійно перевіряється на можливий рецидив пухлини. Для неї важко жити з невидимою хворобою та болем, але вона не здається і продовжує боротьбу.
Дружина Вілліса хоче пожертвувати мозок актора науці після його смерті
Дружина важкохворого актора Брюса Вілліса, Емма Гемінґ-Вілліс, розповіла, що планує пожертвувати мозок чоловіка для наукових досліджень після його смерті. Її рішення пов’язане з бажанням допомогти у вивченні рідкісного захворювання – лобно-скроневої деменції, яке діагностували у Вілліса у 2023 році. Емма сподівається, що ця пожертва буде корисною для медичної науки та може допомогти іншим сім’ям. Брюс Вілліс завершив акторську кар’єру через погіршення здоров’я у 2022 році. Родина змушена боротися з викликами хвороби, а Емма використовує свій досвід, щоб привернути увагу до цієї проблеми та підтримати інших.
Суперкомп’ютер створив найреалістичніший віртуальний мозок у світі
Науковці створили одну з найповніших і найбільш біологічно достовірних симуляцій мозку миші за допомогою суперкомп’ютера Fugaku, що знаходиться в Японії. Ця цифрова реконструкція кори мозку миші дозволяє моделювати різні нейродегенеративні захворювання, епілепсію та інші стани у віртуальному середовищі. В симуляції відтворено майже 10 мільйонів нейронів, 26 мільярдів синапсів та 86 взаємопов’язаних ділянок мозку з високою точністю. Цей проєкт дозволяє дослідникам вивчати процеси, що відбуваються в мозку, такі як мислення та свідомість, а також допомагає зрозуміти природу неврологічних розладів. Вчені вважають, що цей технічний прорив відкриває шлях до створення детальних моделей мозку та вивчення його функцій.
Кім Кардаш’ян розповіла про виявлену аневризму мозку
Американська телезірка, фотомодель і підприємиця Кім Кардаш’ян повідомила про серйозні проблеми зі здоров’ям. Під час магнітно-резонансної томографії (МРТ) медики виявили у 45-річної знаменитості аневризму головного мозку.
Про це Кардаш’ян розповіла в новому сезоні свого реаліті-шоу The Kardashians, повідомляє The New York Times.
“Там є невеличка аневризма” – сказала Кім у тизері до прем’єрного епізоду.
Глядачі шоу побачили, як телезірка проходить додаткові обстеження після діагнозу. Вона припустила, що причиною появи патології міг стати стрес.
Аневризма головного мозку – це небезпечне випинання стінки артерії, яке може розірватися в будь-який момент. Найчастіше хвороба не має симптомів, доки не спричинить крововилив у мозок.
Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Науковці виявили, що у чоловіків відбувається більша втрата об’єму сірої речовини у різних ділянках мозку порівняно з жінками. Зокрема, область мозку, що відповідає за дотик, біль і відчуття положення тіла, зменшується швидше у чоловіків – на 2% на рік проти 1,2% у жінок. Ці відкриття можуть пояснити частіше виявлення хвороби Альцгеймера серед жінок, хоча чоловіки швидше старіють з точки зору структурних змін у мозку. Науковці вважають, що інші фактори, такі як тривалість життя, гормональні зміни та різна чутливість до захворювань, можуть також впливати на цю різницю. Дослідники закликають проводити подальші дослідження з більшими вибірками для отримання більш повної карти старіння мозку у чоловіків і жінок.
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Вчені створили першу детальну карту прийняття рішень у мозку
Вперше науковцям вдалося скласти карту процесу прийняття рішень у мозку ссавця з роздільною здатністю на рівні однієї клітини. Дослідження провела Міжнародна лабораторія мозку, а його результати описує видання Interesting Engineering.
У ході експерименту миші керували невеликим “кермом”, аби переміщати об’єкти на екрані. За правильну дію вони отримували винагороду -ковток цукрової води. Це дозволило вченим відстежити нейронну активність у момент ухвалення рішень.
Аналіз даних із різних лабораторій охопив понад 600 тисяч нейронів у 279 ділянках мозку 139 мишей. Як пояснила професорка Принстонського університету Ілана Віттен, висновки свідчать, що прийняття рішень -це не функція окремих центрів, а розподілений процес, що охоплює навіть ті ділянки, які раніше пов’язували лише з руховими функціями.
Науковці наголошують, що створена карта є унікальним ресурсом для подальших досліджень. Водночас вони зазначають, що це лише початок у розумінні складної взаємодії нейронів у мозку.
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.