Чотирьох звинувачених у теракті в концертній залі Крокус Сіті Холл в Підмосков’ї – Шамсідіна Фарідуні, Далерджона Мірзоєва, Махаммадсобіра Файзова та Саїдакрамі Рачаболізоду – засудили до довічного позбавлення волі. Про це повідомляє The Moscow Times.
Перші 16-18 років вони відбуватимуть покарання у в’язниці, а решту – в колонії особливого режиму. Також суд призначив кожному штраф у розмірі 990 тисяч рублів.
Довічне ув’язнення суд також оголосив 11 їхнім спільникам. За даними слідства, вони постачали бойовиків грошима та зброєю.
Власника квартири, яку винаймали терористи, Алішера Касімова, було засуджено до 22,5 року позбавлення волі.
Іще трьом обвинуваченим – Діловару Ісламову, його батькові Ісроїлу і брату Амінчону, які продали терористам автомобіль, призначили по 19 років і 11 місяців колонії.
Судовий процес стартував на початку серпня 2025 року та проходив у закритому режимі.
Як відомо, теракт у Крокус Сіті Холлі стався 22 березня 2024 року. В результаті загинуло 149 осіб, включаючи шістьох дітей, понад 600 дістали поранення. Пізніше, 8 квітня, росіяни заявили, що затримали всіх 11 підозрюваних.
Відповідальність за теракт узяв на себе афганський осередок терористичної організації Ісламська держава Вілаят Хорасан.
Російське слідство при цьому заявило, що напад угруповання було організовано “на користь України” з метою “дестабілізації політичної ситуації” у Росії.
Позначка: довічне увязнення
Російський військовий отримав довічне за розстріл українських полонених
Шевченківський райсуд Києва визнав військовослужбовця РФ винним у воєнному злочині та призначив йому довічне позбавлення волі. Про це 20 лютого повідомив Офіс генпрокурора.
Засуджений – 1-ї роти морської піхоти 1-го батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту ЗС РФ.
У січні 2025 року під час боїв у Курській області рф він разом із іншими військовими облаштував засідку. Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це, обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули.
Суд встановив, що жодної військової необхідності застосовувати силу не було, а засуджений усвідомлював злочинність наказу та міг відмовитися його виконувати.
Дії окупанта кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб, що спричинило загибель осіб під захистом міжнародного гуманітарного права.
Суд також частково задовольнив цивільний позов: із засудженого стягнуто 50 млн грн моральної шкоди на користь потерпілої.
Засуджений експрезидент Південної Кореї вибачився перед народом
Експрезидент Південної Кореї Юн Сок Йоль, засуджений до довічного ув’язнення, вибачився перед народом за спроби запровадити воєнний стан у грудні 2024 року і заявив, що його указ був спрямований на порятунок нації. Про це повідомляє Yonhap.
У своїй заяві експрезидент висловив незгоду з рішенням Центрального окружного суду Сеула, який визнав його винним у керуванні повстанням.
“Важко прийняти логіку, згідно з якою відправлення військ до Національної асамблеї дорівнює повстанню”, – йдеться у заяві Юна, опублікованій його юридичною командою.
Експрезидент Південної Кореї стверджує, що його рішення про введення воєнного стану було прийнято “виключно в інтересах країни та народу”.
“Хоча це було рішення, покликане врятувати націю, я щиро прошу вибачення у народу за те, що через мої недоліки ви зазнали стільки розпачу та страждань”, – заявив він.
Юн також поставив під сумнів доцільність подання апеляції, заявивши, що незалежність судової вдали не може бути гарантована. Раніше його адвокати заявили, що рішення щодо подання апеляції обговорюватимуть із Юном.
Команда спеціального прокурора Чо Ин Сока вимагала смертної кари для Юна і заявила, що подасть апеляцію на вирок суду.
Експрезидент Південної Кореї отримав довічне ув’язнення
У Південній Кореї колишнього президента Юн Сок Йоля засудили до довічного ув’язнення за спробу запровадити воєнний стан у грудні 2024 році. Про це повідомляє Yonhap у четвер, 19 лютого.
У першому рішенні у цій справі Центральний окружний суд Сеула визнав Юн Сок Йоля винним у керівництві повстанням шляхом введення воєнного стану, однак ухвалив вирок, який був м’якшим за смертну кару, яку рекомендували спецпрокурори.
Суд зазначив, що введення воєнного стану було рівнозначним повстанню, оскільки колишній президент намагався паралізувати роботу Національних зборів (парламенту), спрямувавши війська до парламентського комплексу.
Суд неодноразово наголошував, що в основі справи було рішення Юн Сок Йоля про розгортання військ біля парламенту.
Експрезидент був присутній на засіданні, яке транслювали у прямому ефірі національного телебачення.