Категорія: Без категорії

  • Опалювальний сезон: кого можуть позбавити субсидій

    Опалювальний сезон: кого можуть позбавити субсидій

    Червоні лінії для отримувачів допомоги В Україні стає все складніше отримати субсидію, адже існує низка фінансових, майнових і соціальних обмежень.
    Серед основних причини відмови – борги за комунальні послуги, перебування членів родини за кордоном понад 60 днів або наявність значних фінансових активів.
    Систему підтримки людей з оплати комуналки намагаються зробити більш адресною, встановлюють суворі правила, які мають на меті зробити допомогу максимально чесною та прозорою, але водночас це значно звужує коло отримувачів і створює труднощі для багатьох родин.
    Право на призначення або продовження отримання житлової субсидії втрачають ті домогосподарства, які мають борги за оплату комунальних послуг за три місяці та більше, якщо такий борг перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 680 грн. Однак якщо сплата заборгованості підтверджена або укладений договір про її реструктуризацію, або вона оскаржена в судовому порядку, житлова субсидія може бути надана.
    Про це повідомили в Пенсійному фонді України.
    Окрім того, на отримання субсидії не можуть претендувати ті домогосподарства, у складі яких є особи, котрі досягли 18-річного віку на початок періоду, за який враховують доходи для призначення житлової субсидії, і в цей час вони перебували за кордоном сукупно понад 60 днів.
    З-поміж інших причин відмови у призначенні субсидії (відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабміну 21.10.1995 № 848), є такі:
    – у складі сім’ї є повнолітні безробітні, одержувачі доходу нижче мінімальної зарплати або особи, які не сплачують ЄСВ (крім студентів та одержувачів соціальної пенсії);
    – хтось із прописаних у житлі членів сім’ї протягом року перед зверненням за субсидією здійснив покупку на суму понад 50 тисяч грн (крім лікування). Це не стосується випадків, коли за пів року перед покупкою нового житла продали інше;
    – хтось із членів сім’ї має депозит у розмірі понад 100 тисяч грн;
    – хтось із членів сім’ї купував валюту на загальну суму у розмірі 50 тисяч грн протягом року перед зверненням;
    – не було повернуто надмірно виплачену субсидію за попередні періоди;
    – у складі сім’ї є неплатник аліментів (за понад три місяці);
    – у складі сім’ї є власник більш ніж одного житлового приміщення (крім житла на тимчасово окупованих територіях або житла, що належить людині на праві спільної сумісної чи пайової власності та розташованої у сільській місцевості);
    – якщо загальна площа квартири перевищує 130 кв. м, а приватного будинку – 230 кв. м (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей);
    – якщо будь-хто зі складу домогосподарства або член сім’ї особи зі складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності транспортний засіб, з року випуску якого пройшло менше 5 років (крім мопеда та причепа) або більше одного транспортного засобу, з року випуску якого пройшло менш як 15 років.
    Разом з тим для багатодітних сімей та дитячих будинків сімейного типу правила стали лояльнішими: наявність депозитів, додаткового житла чи навіть боргів не обов’язково призведе до відмови у наданні субсидії, якщо родина надає документи, що підтверджують витрати на дітей.
    То ж щоб не залишитися без державної допомоги, українцям варто уважно перевірити свої борги, майновий стан і дотриматися всіх нових правил. Адже ціною помилки може стати холодна квартира взимку. Хто має право на пільги У Пенсійному фонді також пояснили, що з 1 травня 2025 року в Україні запроваджено новий порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відтепер право на пільгу визначається залежно від сукупного доходу сімְ’ї. “За новими правилами пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаватимуться з урахуванням середньомісячного доходу родини за останні шість місяців, якщо дохід в розрахунку на одну особу не перевищує 4240 гривень (величина податкової соціальної пільги у 2025 році)”,- зазначила пресслужба фонду. Однак за окремими категоріями зберігається право на використання пільги на оплату послуг житлово-комунального господарства, незалежно від доходу. Зокрема, це:
    – учасники бойових дій;
    – особи з інвалідністю внаслідок війни;
    – члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
    – члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
    – постраждалі учасники Революції Гідності.
    Пільги з урахуванням доходів можуть отримати:
    – реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або пенсіонерами;
    – постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії І та ІІ), чоловіки й дружини померлих ліквідаторів, опікуни дітей загиблих;
    – дружини (чоловіки) померлих громадян, якщо та (той) не одружилися вдруге, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях;
    – звільнені з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, а також родини загиблих або зниклих безвісти військових;
    – батьки і члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
    – ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції та інших державних органів, а також вдови і вдівці померлих ветеранів цієї категорії;
    – колишні неповнолітні в’язні нацистських таборів, гетто, а також їхні діти, що народилися в місцях примусового утримання;
    – депортовані особи, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність.
    Право на пільгу визначається автоматично, без додаткового особистого звернення до Пенсійного фонду.
    Окрім того, знижку 100% на оплату житлово-комунальних послуг, а також на придбання палива та скрапленого газу можуть отримати пенсіонери, які працювали у соціальній сфері в селі.
    Про це повідомляє видання “На пенсії”.
    Пільга на оплату ЖКП сільським пенсіонерам надається у тому випадку, якщо вони працювали в педагогічній, медичній, фармацевтичній сферах, були спеціалістами із захисту рослин або працівниками музеїв, бібліотек і закладів культури в сільській місцевості, мають щонайменше три роки стажу на відповідній посаді та продовжують проживати в сільських населених пунктах після виходу на пенсію, а середньомісячний дохід на одного члена сім’ї не перевищує 4 240 грн.
    Подати документи на оформлення такої пільги можна особисто, поштою або онлайн через ПФУ чи портал “Дія”.
    Галина Гірак

  • Валюта в “Мрії” і 5 тисяч для школярів: як отримати допомогу

    Валюта в “Мрії” і 5 тисяч для школярів: як отримати допомогу

    Які програми для школярів в Україні існують В Україні існує кілька важливих програм для школярів, спрямованих їхню підтримку дитини та її розвиток, особливо в умовах війни. Деякі з них фінансуються з бюджету, а інші реалізуються за підтримки міжнародних організацій. Основні державні ініціативи

  • Пакунок школяра.Ця програма, ініційована президентом, надає одноразову грошову допомогу у розмірі 5 тисяч гривень на кожного першокласника. Кошти можна використати для придбання шкільного приладдя, одягу та взуття. Заяву на отримання виплати можна подати через застосунок “Дія” або у відділеннях Пенсійного фонду України.
  • Застосунок “Мрія”. Це державна цифрова освітня екосистема, яка об’єднує вчителів, учнів та батьків. Додаток “Мрія” надає школярам доступ до персоналізованого розкладу, домашніх завдань, оцінок, а також до освітніх ресурсів. Батьки можуть відстежувати успішність та відвідуваність своїх дітей, а вчителі – зменшити паперову роботу та вести електронні журнали.
  • Програми за підтримки міжнародних організацій

  • Програма “Спільно” (ЮНІСЕФ). UNICEF реалізує масштабну гуманітарну програму, яка надає дітям та їхнім родинам соціальні послуги та захист. У рамках “Спільно” створено дитячі точки, які допомагають дітям отримати доступ до формального та неформального навчання, психосоціальної підтримки.
  • Проєкт “ПОРУЧ” (ЮНІСЕФ). Це спільний проєкт з Міністерством освіти і науки України, спрямований на психосоціальну підтримку та збереження ментального здоров’я дітей, батьків і фахівців, що працюють із ними.
  • “Освітній Суп”. Ця програма, що є частиною ініціативи “Навчай для України”, допомагає учням надолужити знання за допомогою безкоштовних онлайн- та офлайн-занять, створених для подолання освітніх втрат.
  • Про державні ініціативи варто поговорити окремо. Пакунок школяра отримають не всі Станом на 28 серпня вже понад 97 тисяч батьків першокласників подали заявки на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 5000 гривень, призначеної для купівлі шкільного приладдя. Більшість із них – понад 94 тисячі – скористалися застосунком “Дія”.
    Як подати заяву через “Дію”:

  • Оновіть застосунок “Дія” та авторизуйтеся.
  • Перейдіть у розділ “Допомога від держави” та оберіть послугу “Пакунок школяра”.
  • Оберіть дитину, на яку оформлюєте заяву.
  • Відкрийте Дія.Картку в одному з банків-партнерів. Якщо у вас її немає, створіть.
  • Засвідчіть заяву за допомогою Дія.Підпису.
  • Ті з громадян, які не користуються “Дією” або не мають ID-картки чи закордонного паспорта, можуть оформити допомогу через сервісний центр Пенсійного фонду.
    Важливі деталі, які слід врахувати. По-перше, гроші надійдуть на ваш рахунок протягом 14 днів. По-друге, кошти потрібно використати протягом 180 днів після нарахування. Увага: якщо дані вашої дитини не відображаються в “Дії”, зверніться до школи, щоб оновити інформацію в системі АІКОМ(Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту). У МОН наголошують, що це – єдине джерело, за яким можуть підтвердити зарахування учня до 1 класу.
    Верифікація відбувається автоматично, зокрема через Державний реєстр актів цивільного стану. Під час кожного подання заяви в “Дії” або зміни її статусу система надсилає запит до Пенсійного фонду України (ПФУ). ПФУ раз на 2 дні отримує з АІКОМ зведений перелік першокласників і додатково під час ухвалення рішення проводить адресну перевірку в АІКОМ актуального статусу школяра та даних батьків / інших законних представників.
    За результатами цих перевірок ПФУ опрацьовує заяву та організовує виплату.
    Подати заявку можна до 15 листопада у застосунку “Дія” або через Пенсійний фонд. Отримані кошти треба використати на будь-які шкільні потреби: від одягу та взуття до канцтоварів. Участь у програмі “Пакунок школяра” відкрита для всіх магазинів зі сферою діяльності “Торгівля шкільним приладдям (канцелярськими товарами), дитячим одягом та взуттям” і відповідними MCC-кодами, а саме:

  • 5641 — дитячий одяг;
  • 5651 — одяг для всієї родини;
  • 5661 — магазини взуття;
  • 5943 — канцелярські товари.
  • Щоб перевірити, чи можна використати кошти за програмою Пакунок школяра, потрібно уточнити у представника крамниці, чи працює цей магазин з відповідними MCC-кодами. Також у багатьох магазинах будуть розміщені розпізнавальні інформаційні матеріали, що підтверджують участь магазину в програмі.
    Але отримають Пакунок школяра не всі. За даними Міністерства соціальної політики, понад 1,5 тисячі заяв вже відхилено через невідповідність умовам програми. Серед основних причин відмов:

  • Перебування за кордоном або на окупованих територіях. Близько 460 заяв було відхилено з цієї причини. Такі родини зможуть подати заявку після повернення в Україну.
  • Невідповідність даних. Понад 900 заяв відхилили через те, що дитину було відраховано або переведено до іншої школи, а також через розбіжності в даних державних реєстрів. У таких випадках потрібно повторно подати заяву після оновлення інформації.
  • Міністерство втім зауважує, що якщо проблем із документами не буде, допомога буде призначена. Навіть тим, хто подасть заяву після початку навчального року.
    Тому не варто розчаровуватись передчасно. В МОН зазначили, що на вчасність та відсутність труднощів при отриманні допомоги впливає те, наскільки правильно школи оформлять дані про нового учня. Валюта в “Мрії”

  • Шахраї активізувалися: як убезпечити від них свою нерухомість

    Шахраї активізувалися: як убезпечити від них свою нерухомість

    Архіви БТІ знищують окупанти У Мін’юсті нагадали, щоз 1 січня 2013 року в Україні почав працювати Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Він замінив попередні реєстри прав на нерухомість – Реєстр прав власності на нерухоме майно та паперові реєстрові книги та реєстраційні справи Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
    Тому для того, щоб повноцінно користуватися державними електронними послугами та убезпечити свої майнові права на нерухомість, українцям, які набули право власності до 2013 року, бажано зареєструвати його в Державному реєстрі прав.
    У міністерстві зазначають, що наявність зареєстрованих прав на нерухомість у Державному реєстрі прав є надійним засобом захисту прав добросовісних власників.
    Після реєстрації права власності у цьому Держреєстрі для підтвердження факту наявності в особи певних речових прав достатньо замовити інформаційну довідку з реєстру прав про конкретний об’єкт нерухомості.
    Причому Держреєстр надає додаткові гарантії захисту прав для власників нерухомого майна в умовах воєнного стану та в разі втрати або знищення паперових оригіналів документів чи знищення архівів БТІ. На жаль, після початку повномасштабного вторгнення багато таких архівів БТІ вже знищили або розікрали окупанти.
    Реєстрація прав на нерухомість в цьому реєстрі дозволяє власнику безперешкодно розпоряджатися своєю нерухомістю, ефективно захищати свої права в судовому порядку, убезпечує від незаконних дій з нерухомим майном (наприклад, від безпідставного відчуження стороннім особам) та дозволяє відслідкувати всі реєстраційні дії з його об’єктом.
    Окрім того, реєстрація права в Держреєстрі прав є обов’язковою умовою для отримання компенсації за зруйноване та пошкоджене житло в межах державної програми єВідновлення. Зменшити ризики Власник нерухомого майна, право на яке виникло у нього до 1 січня 2013 року, може звернутися до державного реєстратора в Центр надання адміністративних послуг, нотаріуса за місцезнаходженням об’єкта нерухомого майна – в межах області, за винятком територій, щодо яких діє принцип екстериторіальності.
    У випадку, коли місцезнаходженням об’єкта є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області чи місто Севастополь, власник має право звернутися до будь-якого державного реєстратора (в Центр надання адміністративних послуг), нотаріуса в межах України, не прив’язуючись до територіальності.
    Також власник нерухомого майна, право на яке виникло до 1 січня 2013 року, може подати заяву в електронній формі через портал Дія. Така послуга доступна для 22 областей: Львівської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської, Закарпатської, Рівненської, Дніпропетровської, Полтавської, Київської, Кіровоградської, Запорізької, Чернівецької, Волинської, Черкаської, Сумської, Вінницької, Одеської, Івано-Франківської, Миколаївської, Житомирської та Херсонської.
    Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі прав здійснюється лише на підставі заяви та поданих заявниками документів, що підтверджують набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно.
    Важливо, що закон дозволяє власнику звернутися за проведенням державної реєстрації таких прав без адміністративного збору.
    Таким чином, громадяни не мають обов’язку перереєстрації речових прав, що виникли до 1 січня 2013 року, однак це є необхідністю в умовах воєнного стану. “Якщо, наприклад, завтра ви захочете продати майно або майно буде успадковуватись, то ви повинні зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав. Також це стосується участі у державних програмах щодо знищеного і пошкодженого майна, наприклад, єВідновлення”,- пояснив директор Департаменту державної реєстрації В’ячеслав Хардіков у коментарі Новинам LIVE. За його словами, в умовах воєнного стану ризики втрати даних про право власності зростають. Якщо документи зберігалися лише у паперовому вигляді, підтвердити свої права може бути складно або навіть неможливо. Саме тому Мін’юст закликає власників не відкладати цю процедуру. “Реєстрація права на нерухоме майно, набутого до 2013 року, є добровільною, однак надзвичайно необхідною в умовах війни”,- наголосив Хардіков. Ціна питання Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на будинок чи квартиру залежать від термінів проведення реєстрації.
    Про це нотаріус Наталія Манойло розповіла в коментарі УНІАН.
    За її словами, мінімальний розмір адміністративного збору за державну реєстрацію речового права власності упродовж п’яти робочих днів становить 300 грн. Якщо ж потрібно зареєструвати майно за дві години, то доведеться заплатити 13 420 грн.
    Щоб дізнатися, чи внесена квартира до Держреєстру, слід звернути увагу на те, коли саме було набуто право власності на житло:
    – якщо до 2013 року, то власник майна може отримати інформацію особисто через БТІ чи звернутися до нотаріуса, який зробить до них відповідний запит;
    – якщо після 2013 року, то можна скористатися Державним онлайн-сервісом Міністерства юстиції України.
    Інформацію стосовно внесення квартири до реєстру можна дізнатися через портал Дія, державних реєстраторів ЦНАП чи нотаріусів.
    Окрім того, є можливість внести квартиру до реєстру через портал Дія, але, за словами нотаріуса, тоді неможливо буде отримати паперовий витяг.
    Алгоритм реєстрації наступний: в Дії потрібно обрати послугу “Державна реєстрація прав на нерухоме майно”, створити відповідну заяву, завантажити документи, які містять відомості про зареєстровані речові права (до 1 січня 2013 року), і поставити свій електронний підпис.
    Така реєстрація займає до п’яти робочих днів, але може бути продовжена максимум – до 35 днів.
    Галина Гірак

  • Переселенці: куди везуть примусово евакуйованих

    Переселенці: куди везуть примусово евакуйованих

    Нові місця розміщення Покидаючи, можливо назавжди, рідну домівку, мешканці прифронтових населених пунктів хотіли б на новому місці знайти не тимчасовий притулок, а більш-менш стабільне нове місце для життя. “Сьогодні я у Павлограді (Дніпропетровської області – ред.) разом з урядовою та рятувальною командою. Центр (Транзитний центр, до якого спочатку привозять евакуйованих, щоб направити звідти їх на тимчасове місце проживання – ред.) тут працює на межі можливостей – лише цього літа евакуйовано понад 52 тисячі людей з Донеччини та Дніпропетровщини, серед них тисячі дітей і сотні маломобільних груп населення”, – заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, щоб розвантажити цей центр, відкривають нові транзитні пункти у Лозовій та Волоському. А до кінця місяця в 15 областях і в Києві буде підготовлено щонайменше 30 тисяч місць, у тому числі й для маломобільних людей.
    Укрзалізниця щодня перевозить тисячі евакуйованих додатковими вагонами. Залучені міністерства і служби – від розгортання нових центрів до підготовки інфраструктури до зими. “Наше завдання – щоб ніхто не залишився сам на сам із запитанням “куди їхати”. Дякую рятувальникам, волонтерам і громадам, які щодня допомагають українцям у дорозі до безпеки”, – підсумувала очільниця уряду. Більшість людей виїжджають самотужки Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін у коментарі “Єдиним новинам”сказав, що 52 515 людей, евакуйованих з початку червня з прифронтових областей, – лише п’ята частина від усіх, хто потребує евакуації.
    З кожним днем темпи евакуації зростають: майже 70% людей, які виїхали протягом літа з Донеччини, зробили це в останні тижні. Тим часом у Дніпропетровській області кількість евакуйованих зменшується – більшість людей виїжджають самостійно. І лише кожен п’ятий звертається по допомогу і користується транзитним пунктом у Павлограді. “80% людей самостійно здійснюють евакуацію, і лише близько 20% потребують розміщення у місцях тимчасового проживання. Разом з тим, дуже багато громад розуміють, що люди, які виїжджають з небезпечних регіонів, – це великий потенціал для них. Тому вони активно інтегрують їх у життя громади, допомагають з розміщенням та працевлаштуванням”, – наголосив Рябикін. Загалом на Дніпропетровщині діють шість проміжних евакуаційних пунктів, розрахованих на короткострокове перебування сімей з дітьми, людей з інвалідністю та маломобільних груп.
    Зокрема, тимчасовий евакопункт на 200 місць облаштований і в Краматорську. Проте пункт у Павлограді є ключовим центром для тимчасового розміщення: щодня він приймає в середньому по 400 людей, які можуть отримати там фінансову, гуманітарну (продукти, гігієна) та медичну допомогу. Також їм надають юридичні та психологічні консультації, допомагають з житлом і квитками для подальшої подорожі.
    Мінрозвитку через велике навантаження на Павлоградський центр планує відкрити нові транзитні пункти в інших областях, зокрема – в Київській та Харківській. А до деяких поїздів додадуть евакуаційні вагони: відтепер потяги з евакуаційними вагонами будуть щоденно курсувати з Павлограда до Києва та до Львова.
    Усього в Україні нині діють 1088 пунктів для тимчасового проживання людей на понад 75 тисяч місць. Вони заповнені на 90%, а Мінрозвитку планує створити ще понад 5,5 тис. нових центрів.
    На думку експертів, існує тісний зв’язок між інтеграцією переселенців в Україні та бажанням біженців повертатися додому з ЄС.
    Про це повідомляє Соцпортал.
    Одна з причин, яка може зупинити повернення наших з Європи, пов’язана з можливістю знайти роботу. “За даними Ради ВПО Києва, лише 27% переселенців у столиці працевлаштовані. Однією з ключових причин є дискримінація та бюрократичні бар’єри. Наприклад, одна з переселенок отримала відмову в Центрі зайнятості через відсутність паперової довідки про страховий стаж. І це при тому, що згідно з постановою уряду служби мають самостійно запитувати ці дані в електронному вигляді в Пенсійного фонду”, – сказано в публікації. Підтримка прифронтових територій Кабмін почав реалізувати програму підтримки прифронтових регіонів. Уже затверджено перший пакет заходів, який охоплює п’ять ключових напрямів: житло, безпеку, людей, бізнес і здоров’я. Більшість послуг почнуть діяти вже у вересні.
    Основні напрями першого пакета такі:
    – житло – пільгова іпотека єОселя з державною компенсацією до 70% першого внеску, до 70% виплат по кредиту в перший рік, а також додатково 40 тис. грн на супутні витрати;
    – безпека – будівництво укриттів і захисних споруд у школах, дитсадках, закладах культури та громадських просторах;
    – люди – виплати на тверде паливо 19 400 грн, компенсація вартості електроенергії за 100 кВт/год на людину щомісяця, безкоштовне харчування для учнів 1-4 класів по всій Україні та 5-11 класів у прифронтових і прикордонних регіонах;
    – бізнес – бронювання 75-100% працівників критично важливих підприємств, субсидії аграріям у зонах бойових дій (1000 грн/га), гранти до 400 тис. грн/га на сади і теплиці з компенсацією до 80% витрат.
    – здоров’я – підвищені коефіцієнти фінансування для первинної медицини у віддалених громадах та для екстреної медичної допомоги.
    Як наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, особлива увага приділяється житлу:
    – працює розширена програма єВідновлення – понад 120 тис. родин уже отримали компенсації, а до кінця року виплати отримають ще 60 тис. родин;
    – впроваджено дистанційне обстеження житла на територіях бойових дій, а найближчим часом послуга пошириться і на території можливих бойових дій;
    – запускаються компенсації для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій;
    – програма єОселя розширюється на ВПО та мешканців прифронтових регіонів.
    Тим часом триває створення муніципального житла та експериментальних проєктів забудови цілих мікрорайонів для людей, які втратили домівки.
    Програма підтримки прифронтових регіонів охоплює 238 громад, де проживає 6,6 млн осіб. Із них 3,7 мільйона – це найбільш вразливі категорії населення.
    А найближчим часом планують ухвалити другий пакет заходів, який включатиме спеціальний режим ведення бізнесу на прифронтових територіях, часткове покриття воєнних ризиків, розвиток інфраструктури та громадської безпеки, підвищення зарплат і пенсій для вразливих категорій населення та працівників критичних сфер, а також – додаткові програми допомоги для людей.
    Галина Гірак

  • В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись

    В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись

    В Україні зросла середня зарплата. Кому платять найбільше, в яких регіонах найвищі зарплати та які є прогнози, щодо зростання в майбутньому? Чому зростають зарплати Рівень зарплат українців поступово зростає. Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 р. на 24,1% – до 23,5 тис. грн. Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% – з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025 р.Своєю чергою, згідно з підрахунками НБУ, реальна зарплата у першому кварталі зросла на 9,2%, у другому – на 5,9%. “Така динаміка пояснюється дефіцитом кадрів на ринку праці та відновленням економічної активності”, – кажуть у регулятора. Своєю чергою в Мінекономіки до факторів, що стимулюють зростання зарплати відносять зростання економічної активності, а також, те, що значна кількість людей працездатного населення перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ. Це створює значні структурні дисбаланси на ринку праці й дефіцит кадрів. Стримуючими факторами є значна затратність виробництва через суттєві перманентні руйнування фондів, енергетичної інфраструктури, дороговартісну логістику. Хто заробляє найбільше Найвищі зарплати, згідно з інформацією Держстату, традиційно платять у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. У першому кварталі 2025 р. вони сягнули 65,6 тис. грн. Це на 32,6% більше, ніж роком раніше. Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.
    На другому місці – фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік – 28,6%.
    Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність – 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).
    Для порівняння, низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання – 13,1%.
    Серед найбільш високооплачуваних професій (окрім керівників, ІТ-фахівців і військових) на сайті Work.ua за підсумками минулого місяця були: ендодонтист (60 тис. грн), рієлтор, трейдер, водій-міжнародник (до 55 тис. грн), медіабаєр (50,5 тис. грн), ортодонт (50 тис. грн), бізнес-аналітик (47,5 тис. грн).
    Найбільш популярні вакансії на кадровому порталі також показали зростання за останній рік: продавець-консультант (до 20,5 тис. грн), менеджер з продажу (до 35 тис. грн), кухар (до 26,5 тис. грн), касир (до 20 тис. грн), водій (до 32 тис. грн), вантажник (до 22,5 тис. грн), бариста (до 20,5 тис. грн).
    Своєю чергою в Моніторингу Мінекономіки йдеться про те, що переважно зростання зарплат стосувалося сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.
    Найвищими темпами в І кварталі 2025 р. порівняно з І кварталом 2024 р. зростали зарплати за такими категоріями: “Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство” (на 42,7%), “Будівництво” (на 35,3%), “Інформація та телекомунікації” (на 32,6%). Водночас трійка лідерів по рівню заробітної плати за перші квартали 2025-2024 рр. не змінились – це “Інформація та телекомунікації”, “Фінансова та страхова діяльність”, “Професійна, наукова та технічна діяльність”. Керівники стали отримувати ще більше Українські компанії впродовж останніх років стикаються з високим дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів. Не дивно, що їх зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік. Як показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше. Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. За даними Держстату, в першому кварталі 2025 р. середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30-40% у порівнянні з 2024 р. В яких регіонах платять більше Серед українських міст найбільша середня зарплата традиційно в Києві – 30 тис. грн на місяць. Також високі зарплати отримують мешканці Львову (26,5 тис. грн), Ужгорода (25 тис. грн), та Чернівців (24 тис. грн). “Зростання середньої зарплати в західних областях пояснюється релокацією бізнесу з територій, які знаходяться під більш масованими атаками РФ.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Низькі зарплати – в Сумах (18,5 тис. грн), Запоріжжі (20 тис. грн). Це пов’язано з безпековою ситуацією цих регіонів. Зростання продовжиться В НБУ у свіжому інфляційному звіті, прогнозують, що за рік середня зарплата зросте на 19,0% (р/р).
    Причина – вирівнювання ситуації на ринку праці та конкуренція між роботодавцями, що ґрунтується не лише на зарплаті. Водночас зростання зарплат обмежується кількома чинниками. “Брак кваліфікованих працівників підтримує номінальне зростання зарплат. Але через високу інфляцію реальні доходи зростають повільніше.”, – кажуть у регулятора. Фахівці вважають, що зростання реальних зарплат в Україні спостерігатиметься й надалі, що пов’язано з нестачею робочої сили та загальним пожвавленням економічної активності в країні. Однак темпи зростання становитимуть 4-5% на рік “з огляду на поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці та нецінову конкуренцію роботодавців”.
    Своєю чергою, за оцінками українського уряду, упродовж найближчих трьох років очікується стабільне зростання заробітних плат – приблизно на 5 тис. грн щороку. Якщо ці прогнози справдяться, то вже до 2028 р. середній рівень зарплати в Україні може перевищити 39 тис. грн.
    Про це йдеться в постанові № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 рр.”. Документ передбачає два варіанти розвитку подій. Оптимістичний сценарій: починаючи з 2026 р., очікується суттєве покращення ситуації у сфері безпеки. Песимістичний сценарій: зберігається ризик продовження повномасштабної військової агресії з боку РФ.
    Оптимістичний варіант розвитку подій передбачає поступове зростання середньої номінальної зарплати: у 2026 р. – приблизно до 30 240 грн на місяць; у 2027 р. – до 35 268 грн; у 2028 р. – орієнтовно 39 758 грн. Альтернативний сценарій передбачає трохи нижчі показники: 2026 р. – близько 30 032 грн; 2027 р. – до 34 808 грн;
    2028 р. – на рівні 39 436 грн.
    За базовим сценарієм очікується поступове покращення ситуації на ринку праці. Кому підвищать зарплату Згідно з опитуванням НБУ, найбільші очікування щодо підвищення зарплат у 2025 р. можливі на середніх підприємствах, у переробній промисловості та серед компаній, що працюють виключно на експорт. У дослідженні вказано, що близько 35% компаній готові підвищувати зарплати у 2025 р. Серед них найбільший відсоток відстежувався в: сільському господарстві (51,7%); видобувній промисловості (46,7%); переробній промисловості (44,2%). Найменший відсоток таких планів спостерігався серед роботодавців у сферах мистецтва, розваг та спорту (17%), державного управління (18,2%) та освіти (24%).
    Вікторія Хаджирадєва

  • Атаки на російські НПЗ: економічний та політичний тиск

    Атаки на російські НПЗ: економічний та політичний тиск

    Горіла Унеча, палала Хвилю атак “невідомих і добрих” дронів на цивільні аеродроми великих російських міст, що постійно викликали у РФ справжній колапс як внутрішніх, так і зовнішніх авіаперевезень, замінила інша мода – підрив найбільших підприємств ворожої нафтової промисловості.
    Зокрема, як підтвердив Генштаб ЗСУ 14 серпня, у ніч проти четверга, 13 серпня українські військові завдали удару по нафтопереробному заводу ТОВ Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка у російському місті Волгоград.

  • Хіт “Baby Shark” відстояв авторство у суді

    Хіт “Baby Shark” відстояв авторство у суді

    Верховний суд Південної Кореї визнав, що хітова дитяча пісенька Baby Shark не містить плагіату.Про це повідомляє BBC.
    Шість років тому американський композитор Джонатан Райт звинуватив корейську студію The Pinkfong Company у копіюванні його версії пісні 2011 року.
    Райт стверджував, що йому належать авторські права на власну інтерпретацію відомої народної пісні. Однак суди першої та апеляційної інстанцій, а тепер і Верховний суд, постановили, що версія Райта не має достатніх творчих змін, аби вважатися окремим твором, і тому не охороняється авторським правом.
    Baby Shark, випущена Pinkfong, стала інтернет-феноменом: у листопаді 2020 року кліп на YouTube зібрав понад 7 мільярдів переглядів, ставши найпопулярнішим відео в історії платформи, а вже за рік перетнув позначку у 10 мільярдів. Нині цей показник перевищує 16 мільярдів.
    Точне походження пісні залишається невідомим. Вважається, що її перші версії з’явилися у США в 1970-х роках у дитячих таборах, а популярність значно зросла після виходу фільму Стівена Спілберга Щелепи у 1975 році.

  • Відстрочене подорожчання: що буде з цінами на комуналку восени

    Відстрочене подорожчання: що буде з цінами на комуналку восени

    Мораторій на тарифи – чи діє він В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення деяких комунальних тарифів. Проте, важливо розуміти, що він є частковим і стосується не всіх послуг.
    Законодавством передбачено, що до кінця 2025 року заборонено підвищувати тарифи на:

  • Газопостачаннята послуги з його доставки
  • Централізоване опалення
  • Гаряче водопостачання
  • Згідно з Інфляційним звітом Національного банку України (НБУ) за липень 2025 року, тарифи на ці послуги залишатимуться стабільними. Це стосується і цін на газ для більшості побутових споживачів, які обслуговуються “Нафтогазом”, – вони будуть зафіксовані на рівні 7,96 грн за кубометр до 30 квітня 2026 року.
    Також, за рішенням Кабінету Міністрів, тариф на електроенергію для населення залишається незмінним – 4,32 грн/кВт-год – щонайменше до кінця жовтня 2025 року.
    Мораторій не поширюється на холодне водопостачання, вивезення побутових відходів та обслуговування прибудинкової території. Тому місцева влада має право переглядати та підвищувати тарифи на ці послуги.
    Щодо води, то НКРЕКП ще у 2023 році готувала рішення про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення, але скасувала його після жорсткої критики з боку президента Володимира Зеленського. Він назвав це рішення “ганебним” та “непрофесійним”, що призвело до його перегляду.
    Наразі національна комісія офіційно не змінювала вартість води для населення. Однак підвищення цін може відбуватися на місцевому рівні. За словами експерта з питань ЖКХ Олега Попенка в ефірі Еспресо, органи місцевого самоврядування мають право самостійно ухвалювати такі рішення для населених пунктів із населенням менше ніж 100 тис. жителів.
    Загалом тарифи на воду суттєво відрізняються в різних регіонах, оскільки залежать від багатьох факторів, таких як доступ до водних ресурсів, вартість електроенергії та інші місцеві особливості. Тому експерти радять уточнювати актуальну інформацію безпосередньо у своїх постачальників послуг.
    Щодо вивезення побутових відходів та обслуговування прибудинкової території, тут тарифи теж ростуть. За це відповідає місцева влада, тому ціни на цю послугу різняться залежно від міста чи громади. Згідно з даними Держстату, з грудня 2023 по грудень 2024 року вартість вивезення сміття зросла на 8,9%, управління багатоквартирними будинками — на 11,2%, а утримання та ремонту житла — на 3,9%. Що буде з цінами на електроенергію з листопада Як було сказано вище, тариф на світло зафіксований до жовтня 2025 року. Ціна 4,32 грн за кіловат-годину чинна упродовж перших двох місяців осені. Наразі ще не оприлюднено інформації, якою буде вартість з 1 листопада 2025 року.
    Водночас жодних повідомлень від уряду про плани перегляду тарифів немає.Ба більше, заяви про можливе підвищення тарифів на електроенергію та газ для населення зараз не мають підстав, заявив голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк в ефірі Новини Live.
    Нагорняк стверджує, що поточні тарифи на електроенергію не є збитковими для державних компаній, таких як Енергоатом та Укргідроенерго. Ціни, що діють для побутових споживачів – 4,32 грн/кВт-год за звичайним тарифом, 2,16 грн/кВт-год за нічним тарифом і 2,64 грн/кВт-год для електроопалення взимку – покривають різницю між ринковою вартістю та ціною для населення завдяки механізму ПСО (покладання спеціальних обов’язків).
    Експерт наголосив, що скасувати ПСО для державних компаній і перейти на ринкові тарифи наразі неможливо. Водночас він вважає, що у 2026 році нагальної потреби підвищувати ціни на електроенергію немає.
    Нагорняк підкреслив, що в майбутньому необхідно розробити програму субсидій та компенсацій для тих українців, які не зможуть самостійно оплачувати рахунки за електроенергію, якщо тарифи все ж таки зростуть.
    А вони гарантовано підуть вгору, бо наразі їх штучно стримують. Вже у 2026 ми можемо неприємно здивуватися цифрам в платіжці. Що буде дорожчати вже за лічені місяці Оновлений “Інфляційний звіт” Національного банку України за липень 2025 року підтверджує, що до кінця року тарифи на опалення, природний газ, електроенергію та гаряче водопостачання залишаться незмінними. Однак у 2026 році, через складну ситуацію в енергетичній сфері, очікується поступове коригування цін на ці послуги до економічно обґрунтованих рівнів.
    В НБУ попереджають, що різке підвищення тарифів може спровокувати зростання інфляції та збільшити потребу в субсидіях. Водночас надто тривале збереження низьких цін погіршить фінансовий стан державних енергетичних компаній, створить ризики для стабільності ринку і лише відкладе ціновий тиск на майбутнє.
    Але деякі експерти, зокрема голова Комітету економістів України Андрій Новак, вважають, що тарифи на комунальні послуги можуть зрости вже восени, попри офіційні заяви уряду. За його словами, ситуація залишається нестабільною та залежить від інтенсивності російських обстрілів.
    Масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру, особливо після успішних українських ударів по РФ, можуть завдати суттєвої шкоди енергосистемі, каже Новак у чаті на сайті Главред. Відновлення після таких ударів вимагатиме значних додаткових коштів, не передбачених у бюджеті-2025. Це може змусити уряд підвищити тарифи або збільшити державний борг.
    Відповідно остаточна вартість газу, світла, тепла й води в платіжках восени та взимку напряму залежатиме від того, чи будуть масовані атаки на енергетичну систему України та якими будуть їхні наслідки, каже Новак.
    Також слід пам’ятати, що після закінчення повномасштабної війни в Україні може відбутися значне підвищення тарифів на комунальні послуги. У своєму меморандумі Міжнародний валютний фонд (МВФ) наголошує на необхідності підняти вартість “комуналки” до ринкового рівня.
    Попенко зазначає, що “ринкові ціни – це зростання далеко не на 50%”. На його думку, реальна вартість електроенергії може сягнути 9-11 грн за кВт/год, що означає зростання на 120%. Аналогічна ситуація з газом, ринкова ціна якого коливається від 20 до 30 грн за кубометр. Це може призвести до підвищення тарифів на газ на 250%.
    Експерт також пояснив, як це позначиться на інших послугах:

  • Теплопостачання та гаряча вода: ці тарифи постраждають найбільше, оскільки 95% їхньої вартості залежить від ціни на газ.
  • Електроенергія: зростання тарифу на світло призведе до подорожчання обслуговування багатоквартирних будинків приблизно на 20%.
  • Водопостачання: вартість холодної води зросте не так сильно, оскільки цей тариф менш залежить від цін на газ та електрику.
  • Українська влада теж підкреслює, що після війни та скасування тарифного мораторію будуть підвищені тарифи на газ, тепло та гарячу воду до економічно обґрунтованого рівня. Однак в уряді обіцяють, що процес буде поступовим з урахуванням соціальних гарантій. Тобто вразливі категорії населення будуть забезпечені субсидіями та пільгами.
    Валерія Шипуля

  • Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени

    Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени

    У липні в Україні спостерігалося зниження споживчих цін, що є позитивним сигналом для економіки. Індекс споживчих цін зменшився на 0,2%, а річна інфляція сповільнилася до 14,1%. Ціни на деякі категорії товарів, зокрема на овочі і цукор, значно знизилися, тоді як на алкоголь та тютюнові вироби вони збільшилися. На фоні цих змін Національний банк України вказує на те, що ціни на українські продукти харчування ростуть швидше, ніж у Європейському Союзі. Прогнозується, що інфляція буде сповільнюватися, але залишатиметься на певному рівні. За прогнозами експертів, ціни на овочі та фрукти в Україні можуть знизитися наприкінці літа завдяки значному приросту врожаю овочів. Проте, ціни на фрукти можуть залишатися високими через малу кількість кісточкових фруктів через весняні заморозки. Успішний врожай овочів може спричинити зниження цін на них восени. Водночас, ціни на хліб, молочні продукти та м’ясо очікуються зростати восени через комплекс економічних факторів.

  • Новий навчальний рік: “Пакунок школяра”, закриття шкіл, платні послуги

    Новий навчальний рік: “Пакунок школяра”, закриття шкіл, платні послуги

    Уряд запустив програму “Пакунок школяра”, яка передбачає виділення допомоги у розмірі 5 тис. грн для школярів на покупку канцтоварів, одягу та взуття. Також триває оптимізація шкіл, яка передбачає поступове скорочення закладів з менш як 60 учнями. Оновлено Державний стандарт початкової освіти, де вказані компетентності та вимоги до оцінювання. Запроваджено індивідуальні форми навчання, включаючи дистанційне навчання та пілотний проєкт профілізації у ліцеях. Міністерство оборони планує впровадити підготовку молоді до національного спротиву. Також в школах та дитсадках з’являться додаткові платні послуги, а зарплати вчителям зростуть.