Місяць: Січень 2026

Столична Нацполіція розслідує факт можливого умисного руйнування т.зв. “Магазина Давидова” на вул. Сагайдачного, який був збудований у 1825 році та є пам’яткою архітектури місцевого значення. Правоохоронці встановили, що, не дивлячись на наявність охоронного договору на цю будівлю та декілька приписів від КМДА щодо необхідності її відновлення, власник об’єкта – ТОВ “Кавицький” (її бенефіціарами донедавна було подружжя бізнесменів Михайла і Оксани Кавицьких) – не відреставрував його. Крім того, вже понад рік в суді “лежить” справа, в рамках якої прокуратура вимагає зобов’язати вказану компанію врешті-решт виконати умови охоронної угоди. При цьому, дуже цікавою є реакція Департаменту охорони культурної спадщини КМДА: факт руйнування він зафіксував ще у 2023 році, але на початку 2025-го, коли активісти почали бити на сполох і повідомляли про те, що від будівлі, ймовірно, залишилися лише стіни, чиновники заперечували таку інформацію і називали її маніпулятивною.

Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці вивчають факти ймовірного умисного руйнування пам’ятки архітектури місцевого значення “Магазин Миколи Давидова” на вул. Сагайдачного, 16/5 у Подільському районі Києва.

Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12025100070000913, яке було відкрито Подільським управлінням Нацполіції Києва 5 квітня 2025 року. Фігурантам цієї справи попередньо інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу (КК) України – умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин.

Правоохоронці встановили, що, незважаючи на діючий охоронний договір на цю будівлю загальною площею 273.8 кв.м та неодноразові приписи Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, власник цього об’єкта ТОВ «Кавицький» протягом понад 15 років не виконує зобов`язання стосовно реставрації пам`ятки, що призвело до її фактичної руйнації. Укладаючи охоронний договір та будучи обізнаним з реальним станом пам`ятки, ТОВ «Кавицький» брало на себе зобовʼязання здійснити передбачені охоронним договором заходи, спрямовані на збереження вказаної памʼятки.

Факт руйнування “Магазина Давидова”, зокрема, підтверджується актом візуального обстеження від 21 червня 2023 року, який був складений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА і на який посилаються правоохоронці. У цьому документі було зафіксовано, що вказаний будинок не використовується, перебуває у незадовільному стані, ознак вжиття власником заходів щодо його збереження не зафіксовано. 

“У публікаціях ЗМІ містяться фото- та відеодокази фактичного знищення будівлі: демонтовано історичні стіни, зруйновано фасадну частину, замість якої вже монтуються сучасні бетонні конструкції. Також зазначено, що за фасадною сіткою, стилізованою під історичну кладку, фактично відбувався демонтаж конструкцій з подальшим новим будівництвом. Вказаний об`єкт споруджено у 1825 році і має не лише архітектурну, а й історичну цінність. Відомий як “Магазин Давидова”, він є частиною міського середовища Подолу, розташований у межах історико-архітектурного заповідника та має охоронний номер. Будівля понад 190 років формувала ідентичність району, її знищення є невідворотною втратою для національної та київської культурної спадщини”, – зазначається в судових ухвалах по вказаному кримінальному провадженню. 

13 січня 2026 року Подільський районний суд Києва відмовив Подільській окружній прокуратурі в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на “Магазин Давидова”, який правоохоронці визнали речовим доказом у цій справі та який, відповідно, потрібно захистити від перепродажу чи перебудови. Це було пов’язано, серед іншого, з тим, що прокурори не надали докази необхідності накладення арешту на майно та необхідності заборони проведення будівельних робіт. Але найцікавіше те, що судом було встановлено, що на цю будівлю вже накладено арешт, однак без уточнення стосовно того, коли це було зроблено і на яких підставах.

Контекст 

Ще 18 листопада 1986 року Київський міський виконавчий комітет своїм рішенням № 1107 вніс “Магазин Демидова” до Переліку пам`яток архітектури та містобудування. А вже у новому столітті Міністерство культури і туризму України своїм наказом № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року внесло цей об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення.

“Крамниця Давидова” розташована на розі вулиць Петра Сагайдачного і Андріївської, на території садибної ділянки, яка була розпланована після великої пожежі Подолу 1811 року. Вказана ділянка була виділена титулярному раднику, вчителю [його ім’я та прізвище у відкритих джерелах КВ знайти не вдалося] під спорудження кам`яного будинку. Проте садиба за цим планом не була освоєна, і ділянка у 1815 році продана таємному раднику Миколі Давидову (1773-1828) – нащадку відомого роду зброярів. Садибна ділянка розташована на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»; архітектурної охоронної зони; археологічного заповідника; центрального історичного ареалу міста; пам`ятки археології XI-XVIII ст.ст. місцевого значення, визначеної під загальною назвою “Культурний шар Подолу”; пам`ятки історичного ландшафту ІІІ-ІІ тис. до н.е. – ХІ-ХІХ ст. “Історичного ландшафту київських гір і долини р. Дніпра”)”, – зазначалося в паспорті об’єкта культурної спадщини. 

У подальшому, 11 вересня 2008 року між Головним управлінням охорони культурної спадщини КМДА і ТОВ «Кавицький» було укладено охоронний договір, відповідно до якого власник бере на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури місцевого значення на вул. Сагайдачного, 16 (саме таку адресу на той час мала ця будівля).

Зазначимо, що за радянських часів на місці “Магазина Давидова” розміщувалася хлібна лавка, яка певний час працювала й за часів Незалежності України. Надалі там були кілька бутіків брендового одягу, останній з яких – Helen Marlen – закрився в 2011 році, після чого будівля вже не використовувалася. Тривалий час про “Магазин Давидова” майже не було згадок в публічній площині, аж поки у січні 2025 року Подільська окружна прокуратура направила до Київського окружного адміністративного суду позов до ТОВ «Кавицький» про зобов`язання виконати умови охоронного договору щодо приведення у належний стан вищезгаданої пам`ятки архітектури місцевого значення. Але наразі відповідна справа ще не розглянута судом. А невдовзі після цього, 6 березня того ж року, столичний активіст-пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив про руйнування вказаної будівлі. За його інформацією, цю споруду “затягли будівельною сіткою і намальованим фасадом, за яким вже був каркас нової бетонної будівлі”

Фото “Магазина Давидова”, які того дня опублікував Дмитро Перов 

8 березня на це відреагував Департамент охорони культурної спадщини КМДА – у відомстві зазначили, що ця інформація не відповідає дійсності та є маніпулятивною.

“Боротьба за збереження та відновлення пам’ятки триває вже не один рік. Департаментом охорони культурної спадщини, а також прокуратурою Подільського району протягом останніх років вживаються комплексні заходи, спрямовані на збереження та відновлення цієї пам’ятки. Зокрема, у 2024 році власнику об’єкта було видано припис із вимогою провести відновлювальні та реставраційні роботи, а також накладено фінансові санкції. Нещодавно, вже у 2025 році, департамент видав черговий припис із відповідними пам’яткоохоронними вимогами. Наразі Департамент готує матеріали для подання до суду з метою зобов’язання власника провести відновлення пам’ятки в судовому порядку” , – повідомили чиновники.

У відповідь на це через кілька днів Дмитро Перов у своїх соцмережах публічного звернувся до мера Києва Віталія Кличка з проханням розібратися у цій історії.

“Я запитав у департамента, а що не так? Бо будинку дійсно вже нема – дивіться фото. Але мій коментар видалили і закрили можливість коментувати допис про це. Я також припискаю, що департамент мав на увазі, що памʼятка була знищена набагато раніше, ніж мій допис [від 6 березня]. Але, по-перше, якщо департамент про це знав раніше, то чому не опублікував відповідну інформацію, свідомо/випадково її приховував? Чому? По-друге, чому не вжив дій, згідно законодавством: позов про зобовʼязання відновити памʼятку, розірвання договору оренди ділянки, повернення пам’ятки в державну чи комунальну власність? Також припускаю, що, можливо я, ви і ще 3,5 млн киян – ідіоти, а памʼятка дійсно стоїть на своєму місці, ніхто її не демонтував. А інформація про її знесення є недостовірною. Будь ласка, підтвердіть це або спростуйте це публічно з можливістю залишати відгук”, – написав Дмитро Перов.

Що відомо про власника

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Кавицький” було зареєстроване в березні 2001 року. Його засновниками та кінцевими бенефіціарами наразі зазначено киян Олега Романенка та Віталія Лазоренка, який також є керівником цієї компанії.

До кінця 2020 року власниками цієї ТОВки було подружжя Михайла і Оксани Кавицьких – засновників відомої групи компаній “Helen Marlen Group” (була створена в 1994 році), яка займається дистрибуцією брендового одягу з Європи в Україні і чий магазин деякий час працював в “Крамниці Давидова”. За даними її офіційного сайту, наразі в Києві функціонують 13 точок з продажу одягу. Тривалий час ця група мала (або й досі має) проблеми з нині збанкрутілим “Дельта Банком” – повідомлялося про борги цієї компанії на сотні мільйонів гривень за договорами іпотеки. У якості забезпечення за такими договорами виступали окремі об’єкти нерухомості – зокрема, згадувалася будівля на вул. Сагайдачного. Можна припустити, що йшлося саме про “Магазин Давидова” – це, вочевидь, пояснює факт накладення арешту, про який не знали або “забули” в прокуратурі, але про який все ж “згадав” слідчий суддя Подільського райсуду.

При цьому, родина Кавицьких, ймовірно, досі може мати вплив на однойменну ТОВку. Справа в тому, що вищезгаданий Олег Романенко також є головою ліквідаційних комісій декількох компаній, які входять до т.зв. корпоративної групи “Helen Marlen Group” та які знаходяться в стані припинення, зокрема – ТОВ “Торнабуоні” і ТОВ “Корсо”. Обидві компанії ліквідовуються за рішеннями засновників, тобто саме засновники, а не, наприклад, суд чи арбітражні керуючі, визначають голів ліквідаційних комісій. 

Як неодноразово повідомляла КВ, в Києві систематично виникають ситуації щодо знищення як тих історичних об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. У випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти найчастіше звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.

Наприклад, досі не завершена історія збереження історичного будинку Вертипороха (побудований наприкінці ХІХ століття) на столичному Подолі. Нещодавно власник будівлі – ТОВ “Компанія Новобуд Інвест” – програло відразу два судових спори. Так, прокуратура Києва змогла переконати суд першої інстанції у тому, що вказана компанія має в примусовому порядку укласти з КМДА охоронний договір на дану споруду – вірніше кажучи, вона повинна була це зробити ще в 2019-ому, коли тільки придбала будівлю. У свою чергу Департамент охорони культурної спадщини столичної мерії виграв справу щодо стягнення з “Компанії Новобуд Інвест” 188,7 тис. гривень фінансових стягнень, які були накладені на неї ще в 2020 році через зафіксоване чиновниками правопорушення у сфері охорони культурної спадщини. Поки тривали ці судові провадження будинок Вертипороха “встиг” ще раз згоріти у квітні 2024-го – пожежі у ньому виникали ледь не щорічно з 2007-го, і це, на думку низки депутатів Київради, свідчить про те, що будівлю навмисно знищують заради подальшої житлової чи комерційної забудови ділянки під ним. 

Крім того, суспільним резонансом минулоріч супроводжувалася історія навколо запланованого будівництва торговельно-розважального центру на території колишнього Лук’янівського трамвайно-тролейбусного депо. Активісти-пам’яткоохоронці наполягали, що замість заявленої реставрації розташованих там двох будівель 1909-1910 років, які мають охоронний статус і повинні стати частиною нового комерційного об’єкту, фактично відбувається їхня руйнація. На фоні цього у КМДА винесли два приписи щодо зупинки робіт на цій території, а незгодна з цією забудовою громадськість подала звернення до прокуратури з приводу можливих порушень. У свою чергу забудовник – ТОВ “Будхол”, яке входить до складу естонського девелопера “Arricano”, зупинятись, схоже, не збирається – наполягає, що усе проходить в рамках закону і що він “рятує” ці споруди, намагаючись зберегти їхню цінність. 

Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі). Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. 

Автор: Олександр Глазунов