Уряд Талібану відмовив президенту США Дональду Трампу у поверненні під контроль Вашингтона авіабази Баграм в Афганістані, яку таліби захопили чотири роки тому. Речник Талібану заявив, що Афганістан прагне конструктивних відносин з усіма країнами на основі взаємних інтересів. Талібан нагадав про зобов’язання США не втручатися у внутрішні справи країни та дотримуватися угоди про незастосування сили. Авіабаза Баграм була важливою для американських операцій в регіоні, але після виведення військ її контроль залишився у руках Талібану. Цей крок адміністрації Трампа та дії адміністрації Байдена викликали суперечки та критику.
Позначка: Талібан
-
Трамп пригрозив Афганістану щодо авіабази Баграм
Президент США, Дональд Трамп, погрожував Афганістану серйозними наслідками, якщо влада не поверне контроль над військово-повітряною базою Баграм Сполученим Штатам. Ця база була побудована американцями та стала ключовою для їхніх військових операцій у регіоні. Історія бази почалася ще у 1950-х роках, коли її збудували за радянської підтримки. Після виходу радянських військ база перейшла до афганської влади, але після втручання США стала головною опорною точкою американських військ. Рішення про виведення американських військ з Афганістану викликало суперечки, але адміністрація Байдена дотримувалася загального плану попередника. Талібани заявили, що не допустять повернення США під контроль бази Баграм.
-
В Афганістані заборонили вчитися за написаними жінками книгами
У листопаді в Афганістані таліби видалили указ, який забороняє використання книг, написаних жінками, у навчальних програмах університетів. За цими новими правилами під заборону потрапили 140 книг, серед яких технічні та наукові підручники. Талібан також припинив викладання 18 університетських дисциплін, шість з яких пов’язані з роллю жінок. Це сталося в контексті загальної кампанії з посилення контролю над освітою та культурою після того, як таліби прийшли до влади у серпні 2021 року. Раніше жінкам вже було заборонено отримувати вищу освіту після шостого класу, а також обмежено доступ до Інтернету в десяти провінціях, що ускладнило можливість онлайн-навчання для багатьох жінок.
-
Таліби відреагували на ідею Трампа повернути війська США в Афганістан
Представник “Талібану” Заккір Джалал заявив, що їм не допустять повернення США під контроль ключової авіабази в Афганістані. Під час переговорів сторони відхилили ідею збереження американської військової присутності в країні. Він зазначив, що афганці завжди відкидали ідею іноземної військової присутності, але готові розглядати інші форми взаємодії. Президент США Дональд Трамп висловив намір повернути контроль над авіабазою Баграм у Афганістані.
-
Таліби відреагували на ідею Трампа повернуи війська США в Афганістан
“Талібан” відмовився допустити відновлення контролю США над авіабазою в Афганістані. Представник “Талібану” Заккір Джалал повідомив, що пропозиція про збереження американських військ у країні була відхилена під час переговорів перед відходом “Талібану” до влади. Він зазначив, що в історії Афганістану народ завжди протестував проти зовнішньої військової присутності, і цю можливість було повністю відкинуто під час переговорів. Президент США Дональд Трамп висловив намір повернути контроль над авіабазою Баграм, але “Талібан” стверджує, що не допустить цього.
-
Землетрус в Афганістані: рятувальники лишали жінок під завалами
Внаслідок землетрусу в Афганістані, що забрав понад 2,2 тис. життів, чимало жінок і дівчат не отримали медичної допомоги через заборону фізичного контакту, запровадженого талібами. Про це свідчать очевидці трагедії, пише The New York Times.
Перші рятувальники дісталися до села Бібі Айші більш ніж за 36 годин після землетрусу, що зруйнував населені пункти на сході країни. Однак серед них не було жодної жінки.
“Вони зібрали нас у кутку й забули про нас”, – розповіла 19-річна Айша. За її словами, медики вивозили поранених чоловіків і дітей. Тоді як жінок і дівчат-підлітків, деякі з яких стікали кров’ю, відштовхнули вбік.
Волонтер Тахзібуллах Мухазеб із провінції Кунар зазначив, що медики-чоловіки вагалися витягати жінок з-під завалів.
“Здавалося, що жінок не існує. Чоловіків і дітей лікували першими, а жінки сиділи окремо, чекаючи на допомогу”, – розповів він.
Якщо поруч не було родича-чоловіка, рятувальники витягали загиблих жінок за одяг, аби уникнути доторку.
За офіційними даними, землетрус магнітудою 6 забрав життя понад 2,2 тис. людей, ще 3,6 тис. зазнали поранень.
В ООН заявили, що ця трагедія стала символом подвійних стандартів, яких зазнають афганські жінки.
“Жінки та дівчата знову стануть головними жертвами цієї катастрофи, тому ми повинні забезпечити, щоб їхні потреби були в центрі уваги під час реагування та відновлення”, – заявила представниця UN Women в Афганістані Сьюзан Фергюсон.
Попри відсутність розподілу жертв за статтю, лікарі й рятувальники підтверджують, що жінки зазнали особливо тяжких травм. Ситуацію погіршує критична нестача медпрацівниць-жінок: торік таліби заборонили їм вступати на медичні спеціальності.
Таліби вже чотири роки утримують владу, посилюючи обмеження для жінок і дівчат. Їм заборонено навчатися після шостого класу, працювати в більшості галузей, пересуватися без супроводу чоловіка.
Мешканці постраждалих районів досі залишаються без належної допомоги.
Як ми вже писали, 1 вересня в східних районах Афганістану стався землетрус магнітудою 6.0.Спершу стало відомо, що землетрус в Афганістані забрав життя 812 людей та поранив 2800 чоловік.Згодом кількість жертв сягнула понад 2200 осіб. -
Афганські жінки змушені працювати у тіні через політику Талібану – WP
В Афганістані режим Талібану заборонив салони краси, через що багато жінок, які часто є єдиними годувальницями родин, змушені працювати нелегально. Це рішення посилило фінансові проблеми багатьох сімей, що й без того перебувають на межі виживання. Про це повідомляє The Washington Post.
Так, 22-річна Сімін, керівниця одного з таких салонів, розповідає, що клієнти залишають машини за кілька кварталів від її будинку і потай пробираються до дверей без вивіски, уникаючи солдатів, котрі патрулюють район.
“Я хвилююся, що таліби нас знайдуть, але в мене немає іншого вибору. Це єдине джерело доходу нашої родини”, – каже вона.
За її словами, бізнес процвітав до 2021 року, коли Талібан заборонив салони, назвавши їх “вадами, які заборонені в ісламі”. До того часу в Афганістані працювало близько 12 тисяч салонів, де жінки могли збиратися й підтримувати одна одну.
Талібан також заборонив жінкам здобувати освіту після 6-го класу, обіймати державні посади та з’являтися на публіці без хіджабу або паранджі. Відомі випадки арештів за порушення цих правил.
У 2023 році Міністерство чеснот і доброчесності заборонило салонам працювати взагалі, аргументуючи це тим, що косметичні процедури “не дозволені за законами шаріату” і “стали фінансовим тягарем для сімей наречених”.
Після заборони багато жінок перейшли на онлайн-бізнеси, проте покарання за порушення правил залишаються невизначеними. ООН задокументувала випадки затримань власниць салонів, які відмовлялися закривати свої заклади.
У країні, де багато чоловіків загинули або стали інвалідами через десятиліття війни, жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
Талібан не приховував наміру витіснити жінок з ринку праці. В інтерв’ю 2023 року заступник міністра праці Дін Мохаммад Хакбін зокрема заявив, що “95% афганців не хочуть, щоб їхні жінки йшли на роботу”, звинувативши решту 5% у “промитих мізках”.
Нині режим дозволив жінкам працювати без шкоди для політики гендерної сегрегації. Так, представники Талібану взяли участь в урочистому відкритті гендерно сегрегованих ринків, де жінки можуть торгувати одягом, керамікою та іншими товарами. Їх також заохочують працювати в школах для дівчат, жіночих лікарнях і тюремних відділеннях.
Раніше у МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”. -
МКС видав ордери на арешт лідерів талібів за утиски жінок в Афганістані
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт духовного керівника “Талібану” Хайбатулли Ахундзада та головного судді Абдула Хакіма Хаккані. Їх обвинувачують у злочинах проти людяності через систематичні утиски прав жінок і дівчат з моменту захоплення влади в Афганістані у 2021 році. Про це у понеділок, 8 липня, пише ВВС.
МКС вважає, що таліби після повернення до влади впровадили дискримінаційні правила: відмовив дівчатам у можливості навчання після 12 років, заблокував роботу жінок у багатьох сферах та заборонив їм пересуватися без супроводу чоловіків. Більш того, вони забороняли жінкам говорити голосно в громадських місцях, займатися спортом та гуляти у парках.
“Талібан” відкинув юрисдикцію МКС, назвавши рішення “ворожим” та “образою мусульманських цінностей”.
Ахундзада очолив рух ще в 2016 році, а Хаккані відігравав ключову роль у переговорах з американцями у 2020 році. Перші сигнали щодо ордерів на їхній арешт надійшли на початку 2025 року, коли головний прокурор МКС Карім Хан назвав їх відповідальними за переслідування за ознакою статі.
Нагадаємо, таліби наказали закрити в Афганістані усі салони краси. А з позаминулої весни виходити з дому афганські жінки можуть тільки якщо у них є “важливі справи”, і лише у бурці, інакше вони повинні перебувати в приміщенні.
-
МКС видав ордери на арешт лідерів Талібану
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох лідерів радикального ісламіського руху Талібан, який захопив владу в Афганістані у 2021 році. Про це повідомила пресслужба суду у вівторок, 8 липня.
Вказано, що мова йде про верховного лідера Талібану Хайбатуллу Ахундзаду та головного суддю країни Абдулу Хакіма Хаккані. Обох підозрюють у скоєнні злочинів проти людяності та підбурюванні до них.
Також лідерів Талібану вважають причетними до переслідування на гендерній підставі дівчат, жінок та інших осіб, які не відповідають політиці руху щодо гендеру, гендерної ідентичності або самовираження. Жертвами цих злочинів могли стати і чоловіки, яких таліби вважали “союзниками дівчат і жінок”.
Вважається, що ці злочини були скоєні на території Афганістану з моменту захоплення влади Талібаном 15 серпня 2021 року і тривали принаймні до 20 січня 2025 року.
“Талібан впровадив урядову політику, яка призвела до серйозних порушень основних прав та свобод цивільного населення Афганістану у зв’язку з вбивствами, ув’язненням, катуваннями, зґвалтуваннями та насильницькими зникненнями”, – йдеться у релізі.
У МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”.
“Талібан жорстко позбавив, шляхом декретів та указів, дівчат та жінок права на освіту, приватне та сімейне життя, а також свободи пересування, вираження поглядів, думки, совісті та релігії”, – нагадали у суді.
Крім того, особи, які сприймалися як противники цієї політики, також були об’єктом переслідувань з боку Талібану. -
РФ стала першою країною, яка офіційно визнала режим талібів
У Росії офіційно визнали Ісламський Емірат Афганістан, який керується рухом “Талібан”. Це стало відомо з заяви Міністерства закордонних справ Росії. Російський заступник міністра закордонних справ прийняв вірчі грамоти від нового афганського посла в Москві. Рішення про визнання Ісламського Емірату Афганістану було ухвалено Володимиром Путіним за пропозицією глави МЗС Сергія Лаврова. Росія стала першою країною, яка визнала “Талібан” офіційно, хоча раніше цей рух вважався терористичним. Раніше були прийняті закони, що дозволяють виключити “Талібан” зі списку заборонених організацій у Росії.