Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії.
Позначка: Нафта
-
ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року
-
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. -
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Трейдери вимагають від Індії оплати в юанях за російську нафту – ЗМІ
Торговці російською нафтою вимагають від індійських держкомпаній оплачувати поставки у китайських юанях. Таким чином вони намагаються спростити угоди на тлі потепління у відносинах між Індією та Китаєм. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Indian Oil Corporation (IOC) — найбільша державна нафтопереробна компанія Індії — недавно здійснила оплату двох-трьох партій російської нафти в юанях.
Після запровадження західних санкцій проти Москви у 2022 році внаслідок вторгнення в Україну, у нафтовій торгівлі почали ширше використовувати альтернативні валюти, зокрема, китайський юань та дирхам ОАЕ, замість долара.
Індійські державні компанії в 2023 році вже частково розраховувались у юанях, але перестали це через негативну реакцію уряду на тлі напружених відносин із Пекіном. Приватні компанії продовжили використовувати китайську валюту.
Тепер трейдери планують прибрати зайву ланку у розрахунках — раніше вони були змушені конвертувати долари або дирхами в юані, а потім у російські рублі, що збільшувало витрати.
Постачальники виставляють ціни у доларах, щоб дотримуватись обмежень ЄС щодо граничної вартості російської нафти, але вимагають еквівалентну оплату в юанях.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти після того, як західні країни припинили її імпорт через санкції.
Аналітики вважають, що використання юаня розширить доступ індійських держкомпаній до російської нафти, оскільки не всі трейдери погоджуються на оплату в інших валютах. -
Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км
У тимчасово окупованій Феодосії в Криму триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч проти 6 жовтня. Про що свідчать супутникові знімки, передає Радіо Свобода у вівторок, 7 жовтня.
На знімках видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік та ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.
-
Китай розширює стратегічні запаси нафти
Китай планує додати одинадцять нових місць для зберігання нафти протягом наступних двох років, що дозволить їм збільшити обсяги нафтових запасів на майже 170 мільйонів барелів. Зазначається, що деякі з цих нових родовищ розташовані в глибині Китаю, а інші на узбережжі країни. Ці резервуари будуються національними нафтовими компаніями для урядових резервів у разі надзвичайних ситуацій. Планується, що китайські нафтові компанії збільшать обсяги зберігання нафти на 170 мільйонів барелів.
-
У Росії зупинив роботу один з найбільших НПЗ – ЗМІ
Один з найбільших нафтопереробних заводів в Росії припинив роботу найпотужнішої установки після атаки дронів. Кіришинський нафтопереробний завод тимчасово зупинив перегонку сирої нафти через пожежу, спричинену атакою дронів 4 жовтня. Відновлення установки може зайняти близько місяця. Це може призвести до невеликого зниження виробництва нафтопродуктів в Росії. У зв’язку з цим, завод буде працювати на 70% потужності під час ремонту завдяки залученню інших агрегатів. У 2024 році завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти, що становило 6,6% від загального обсягу переробки нафти в Росії. Такі атаки дронів по енергетичних об’єктах стали частиною паливної кризи в Росії, яка бореться з дефіцитом бензину.
-
КНР будує для Ірану об’єкти інфраструктури в обмін на нафту – ЗМІ
Китай обходить санкції проти Ірану, купуючи іранську нафту за бартером в обмін на будівництво інфраструктури в Ірані китайськими компаніями. Ця схема допомагає Ірану отримувати необхідні інвестиції в будівництво, а Китаю – необхідні поставки нафти. Крім того, Іран використовує прибутки від продажу нафти для закупівлі товарів у Китаю. Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти, хоча ці покупки не відображаються у його офіційних митних статистиках. Така співпраця допомагає підтримувати іранську економіку, яка постраждала від санкцій.
-
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження з боку китайської сторони. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв висловив обурення на цю ситуацію, зазначивши, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання потрібна спеціальна експортна ліцензія. Навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю супроводжується проблемами. Російський експорт до Китаю зменшився, а товарообіг між країнами скоротився на 9%. Китай також знизив закупівлі російської нафти, нафтопродуктів, скрапленого природного газу, деревини та вугілля. Ці обмеження відображають загострення торговельних відносин між Росією та Китаєм.
-
ОПЕК+ збільшить видобуток з листопада
Країни ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток нафти на 137 тисяч барелів на добу з листопада. Це сталося в межах скорочення видобутку на 1,65 млн барелів на добу, яке було оголошене у квітні 2023 року. Рішення про збільшення видобутку ухвалили на тлі стабільних прогнозів світової економіки та сприятливої ринкової кон’юнктури. Росія була ініціатором цієї пропозиції. Саудівська Аравія також пропонувала інші варіанти збільшення видобутку. ОПЕК+ об’єднує провідні країни-експортери нафти та їхніх союзників. У квітні 2023 року вони добровільно скоротили видобуток для стабілізації ринку, а з квітня 2025 року почали знову збільшувати видобуток.