Іспанські науковці створили ін’єкцію на основі наночастинок, яка може бути першим кроком у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вони провели експерименти на мишах і виявили, що ця ін’єкція відновлює природний захисний бар’єр мозку, який порушується при цій хворобі. Наночастинки дозволяють клітинам мозку ефективно очищати його від токсичного білка бета-амілоїду, який спричиняє розвиток недуги. Після введення препарату мишам із симптомами Альцгеймера вдалося відновити їхню поведінку до здорової. Вчені зараз перевіряють безпечність цього препарату, а якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися вже через кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості у лікуванні нейродегенеративних хвороб за допомогою активації природних захисних механізмів мозку.
Позначка: Болезнь Альцгеймера
-
Комбінація ракових препаратів зупинила симптоми Альцгеймера – дослідження
Науковці з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Інституту Гладстона виявили, що деякі препарати проти раку можуть зворотно впливати на зміни в мозку, спричинені хворобою Альцгеймера, повідомляє Medicalxpress.
Дослідники порівняли зміни експресії генів у мозку хворих на Альцгеймера з впливом понад 1300 вже затверджених лікарських засобів. Вони виявили комбінацію двох препаратів, які здатні нівелювати негативні зміни в нейронах та гліальних клітинах – обох ключових типах клітин, що зазнають ушкоджень при цій формі деменції.
Команда також проаналізувала мільйони електронних медичних записів і помітила, що пацієнти, які приймали деякі з цих препаратів з інших причин, рідше хворіли на Альцгеймера. Подальше тестування на мишах з агресивною формою хвороби показало, що поєднання двох онкопрепаратів, летрозолу (лікування раку грудей) та іринотекану (проти раку товстої кишки та легень), зменшувало дегенерацію мозку, знижувало утворення токсичних білкових відкладень і навіть відновлювало пам’ять.
Професор Марина Сірота, одна з керівниць дослідження, зазначила, що хвороба Альцгеймера надзвичайно складна для вивчення через глибокі й численні зміни, які вона спричиняє у мозку, але сучасні обчислювальні інструменти дозволили підійти до проблеми комплексно.
Спираючись на базу даних експресії генів у людських клітинах, команда звузила список препаратів з 1300 до 86, потім до 10, з яких лише п’ять були схвалені FDA. Із них дві найбільш перспективні сполуки й потрапили до подальшого лабораторного тестування.
“Якщо незалежні джерела даних – генна експресія та медичні записи – приводять нас до тих самих препаратів, а потім вони показують ефективність у моделі хвороби, можливо, ми дійсно на правильному шляху”, – додала Сірота.
Дослідники сподіваються, що результати можна буде швидко адаптувати до клінічних умов.