Вчені пояснили механізм втрати пам’яті при хворобі Альцгеймера

Нове дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона показало, що проблеми з пам’яттю при хворобі Альцгеймера можуть бути пов’язані з порушенням того, як мозок “переграє” нещодавній досвід у стані спокою. Як повідомляє ScienceDaily, робота базується на експериментах на мишах і допомагає краще зрозуміти механізми ранньої втрати пам’яті.
За словами дослідників, у здоровому мозку під час відпочинку активується особливий процес: нейрони повторюють послідовності, які відповідали нещодавнім подіям. Це вважається ключовим етапом формування та закріплення спогадів. Однак у мишей із накопиченням амілоїдних бляшок, характерною ознакою хвороби Альцгеймера, – цей процес виявився порушеним.
Співавторка дослідження докторка Сара Шиплі зазначила, що хоча зв’язок між хворобою Альцгеймера та накопиченням токсичних білків у мозку давно відомий, механізми впливу цих змін на роботу нервових клітин залишалися недостатньо зрозумілими. Саме тому команда вирішила зосередитися на тому, як змінюється активність окремих нейронів у міру розвитку захворювання.
Ключову роль у дослідженні відіграв гіпокамп – ділянка мозку, відповідальна за навчання та пам’ять. Тут працюють так звані “клітини місця”, які активуються залежно від положення людини або тварини у просторі. Під час руху вони спрацьовують у певній послідовності, а під час відпочинку зазвичай відтворюють цю ж схему, допомагаючи мозку закарбувати спогад.
Під час експериментів мишей запускали в лабіринт і паралельно реєстрували активність приблизно сотні таких нейронів за допомогою спеціальних електродів. Це дозволило порівняти, як працює механізм “повтору” спогадів у здорових тварин та у тих, у кого розвивалася патологія, схожа на Альцгеймер.
Результати показали, що у хворих мишей процес повтору формально відбувався з тією ж частотою, що й у здорових, але його структура була хаотичною. Замість чіткого відтворення досвіду активність нейронів ставала дезорганізованою. Крім того, клітини місця втрачали стабільність і переставали надійно “відповідати” за одні й ті самі ділянки простору, особливо після періодів відпочинку.
Ці зміни мали й помітні поведінкові наслідки: миші з порушеним механізмом повтору гірше справлялися з навігаційними завданнями, часто поверталися на вже пройдені маршрути та виглядали так, ніби не пам’ятають, де вони вже були.
Співавтор роботи професор Касвелл Баррі підкреслив, що дослідження вперше демонструє збій у консолідації пам’яті на рівні окремих нейронів. За його словами, мозок не припиняє намагатися закріплювати спогади – сам механізм просто починає працювати неправильно.
Учені вважають, що ці висновки можуть допомогти у створенні методів ранньої діагностики хвороби Альцгеймера, а також у розробці нових підходів до лікування. Зокрема, команда вже досліджує можливість впливу на цей процес через нейромедіатор ацетилхолін, на який спрямовані деякі з наявних препаратів. Це може зробити майбутні терапії більш ефективними, якщо втрутитися на ранньому етапі розвитку хвороби.

Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера

Іспанські науковці створили ін’єкцію на основі наночастинок, яка може бути першим кроком у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вони провели експерименти на мишах і виявили, що ця ін’єкція відновлює природний захисний бар’єр мозку, який порушується при цій хворобі. Наночастинки дозволяють клітинам мозку ефективно очищати його від токсичного білка бета-амілоїду, який спричиняє розвиток недуги. Після введення препарату мишам із симптомами Альцгеймера вдалося відновити їхню поведінку до здорової. Вчені зараз перевіряють безпечність цього препарату, а якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися вже через кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості у лікуванні нейродегенеративних хвороб за допомогою активації природних захисних механізмів мозку.

Комбінація ракових препаратів зупинила симптоми Альцгеймера – дослідження

Науковці з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Інституту Гладстона виявили, що деякі препарати проти раку можуть зворотно впливати на зміни в мозку, спричинені хворобою Альцгеймера, повідомляє Medicalxpress.
Дослідники порівняли зміни експресії генів у мозку хворих на Альцгеймера з впливом понад 1300 вже затверджених лікарських засобів. Вони виявили комбінацію двох препаратів, які здатні нівелювати негативні зміни в нейронах та гліальних клітинах – обох ключових типах клітин, що зазнають ушкоджень при цій формі деменції.
Команда також проаналізувала мільйони електронних медичних записів і помітила, що пацієнти, які приймали деякі з цих препаратів з інших причин, рідше хворіли на Альцгеймера. Подальше тестування на мишах з агресивною формою хвороби показало, що поєднання двох онкопрепаратів, летрозолу (лікування раку грудей) та іринотекану (проти раку товстої кишки та легень), зменшувало дегенерацію мозку, знижувало утворення токсичних білкових відкладень і навіть відновлювало пам’ять.
Професор Марина Сірота, одна з керівниць дослідження, зазначила, що хвороба Альцгеймера надзвичайно складна для вивчення через глибокі й численні зміни, які вона спричиняє у мозку, але сучасні обчислювальні інструменти дозволили підійти до проблеми комплексно.
Спираючись на базу даних експресії генів у людських клітинах, команда звузила список препаратів з 1300 до 86, потім до 10, з яких лише п’ять були схвалені FDA. Із них дві найбільш перспективні сполуки й потрапили до подальшого лабораторного тестування.
“Якщо незалежні джерела даних – генна експресія та медичні записи – приводять нас до тих самих препаратів, а потім вони показують ефективність у моделі хвороби, можливо, ми дійсно на правильному шляху”, – додала Сірота.
Дослідники сподіваються, що результати можна буде швидко адаптувати до клінічних умов.