Найнебезпечніші місця Фахівці вважають, що росіяни навмисне цілять в панельні будинки, як це двічі останнім часом було в Києві. “Ракета не просто схибила і влучила в житловий будинок, а ракета спеціально влучила в житловий будинок, щоб знищити житло і зробити якомога більше шкоди. Може й когось із нас, українців, убити. Це стандартна практика будь-якої держави, яка займається тероризмом. В даному випадку – це РФ”, – зазначив президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків Геннадій Хазан в ефірі “Київ24”. За його словами, через особливості конструкції після попадання панельний будинок фактично “складається”.
При прямому влучанні ракети врятувати може лише спеціалізоване укриття: бомбосховище, герметична споруда, протирадіаційне укриття та споруди подвійного призначення – наприклад, підземні переходи, підземні паркінги, станції метро тощо. Проте такі споруди, що можуть забезпечити найвищий рівень захисту є лишу у великих містах. “Бомбосховища, якщо говорити за Кодексом цивільного захисту, взагалі передбачені переважно для стратегічно важливих об’єктів, таких як великі підприємства, органи управління, наприклад КМДА. Це заглиблені сертифіковані споруди, які частково здатні витримати навіть певні типи озброєння. Але навіть вони не всесильні. Ми це бачимо на прикладі Ірану, де були зруйновані надглибокі об’єкти, які за ідеєю мали бути недосяжними. Тобто, такі сховища існують, але їх дуже мало, і, як правило, вони є лише в обласних центрах або в столиці”, – зазначив експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини Ігор Молодан у інтерв’ю Фокусу. Якщо під час повітряної тривоги спеціального укриття поруч немає, то, за його словами, треба чітко розуміти, що найпростіші укриття не витримають прямого влучання. Але це не означає, що ними слід нехтувати, бо все ж краще перебувати в якомусь безпечнішому місці, ніж звичайна квартира.
Найгірші з точки зору безпеки – приміщення з вікнами. Трохи безпечніше бути всередині будинку, в кімнаті без вікон і за двома стінами.
У багатоповерхівці краще перебувати на нижніх поверхах, наприклад, у ліфтових холах або на сходових клітинах. Ще краще – в підвальних або напівпідвальних приміщеннях будинку.
Проте іноді навіть відкрита місцевість може бути безпечнішою, ніж перебування всередині будівлі. Якщо є можливість, варто вийти на відстань 50-100 м від споруд – у бік парків, зелених зон, лісосмуг. Адже на відкритій місцевості буде можливість зреагувати, почувши чи побачивши підліт ракети, “Шахеда” чи іншого об’єкта. Буде кілька секунд, щоб впасти на землю, прийняти безпечне положення, що може врятувати життя.
Але якщо летітиме гіперзвукова ракета, часу може дуже мало, та навіть 2-3 секунди можуть стати вирішальними.
Безпечними на відкритій території можуть бути:
– бордюри, заглиблення в землі, рівчаки;
– міцні дерева;
– будь-які природні укриття, які можуть погасити вибухову хвилю або уламки.
Але всі ці варіанти – лише тимчасовий вихід, якщо немає доступу до справжнього укриття. Захист – лише для половини населення За даними Кабміну на грудень 2024 року, загальна чисельність фонду захисних споруд цивільного захисту на території України, підконтрольній уряду України, становить 62 655 об’єктів, які забезпечують укриття 48,8% населення. Причому 19 541 об’єкт – це захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення, а решта 42 443 об’єкти – найпростіші укриття.
Захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення забезпечують укриття орієнтовно 17,5% населення, а найпростіші укриття розраховані на 31,3%.
Серед усіх цих приміщень готовими до використання за призначенням є лише 54 167 (85,3%) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що фактично зменшує кількість об’єктів, які можна використовувати для укриття цивільного населення.
У документі Кабміну наголошується, що протягом 2024 року біло зафіксовано майже 60 тис. обстрілів із використанням артилерійських, мінометних боєприпасів, ракет та інших засобів ураження. Причому руйнівна сила озброєння, що застосовує ворог, дедалі збільшується.
За інформацією ООН, від початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2024 року в Україні загинуло 11 973 цивільні особи (з них 622 дитини), а число поранених сягнуло 26 тис. осіб (з них 1 686 дітей).
На початку березня цього року Кабмін затвердив Стратегію розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на 2025-2034 роки. Вартість цього проєкту – 789,3 млрд грн. Планується, що 81,2 млрд грн профінансують з державного бюджету України, а 642,5 млрд грн (14,69 млрд євро) надасть Коаліція з питань розвитку фонду захисних споруд.
Стратегія передбачає, що створення мережі захисних споруд для цивільного населення допоможе мінімізувати втрати в разі застосування ворогом сучасних засобів ураження.
Реалізація стратегії відбуватиметься у три етапи:
– 2025-2027 роки – будівництво 2 300 нових споруд;
– 2028-2030 роки – збільшення фонду ще на 3 тис. об’єктів, включно із захисними спорудами публічного доступу;
– 2031-2034 роки – будівництво додаткових 8 тис. споруд.
А днями у Кабміні ухвалили рішення стосовно продовження будівництва захисних споруд у закладах освіти.
Прем’єрміністр Денис Шмигальзазначив, що безпечність освітнього процесу – ключова умова для навчання дітей і важливий фактор для повернення українських родин з-за кордону. Саме тому розбудова надійної інфраструктури захисту у школах залишається одним із пріоритетів уряду.
Голова Уряду нагадав, що цьогоріч держава надала регіонам субвенцію обсягом 6,2 млрд грн на будівництво шкільних укриттів. За ці кошти заплановано реалізацію 144 проєктів у 100 громадах 22 областей.
Цьогоріч облаштовано 218 укриттів у навчальних закладах.
Тим часом за даними КМДА, в Києві, який чи не найбільше обстрілює ворог, налічується близько 4 тис. укриттів, але придатними до використання визнані лише 60%. До того ж багато з них – це далеко не найнадійніші споруди, оскільки це підвали житлових будинків.
Для того, щоб збільшити чисельність надійних захисних споруд, Департамент муніципальної безпеки КМДА закликає власників приватних підземних паркінгів та інших приміщень, що можуть використовуватися як укриття, направляти заявки на включення їх до фонду захисних споруд.
Згідно з Кодексом цивільного захисту України паркінги належать до споруд подвійного використання, як і підземні переходи та підземні заглиблені станції метрополітену. “У Києві зараз налічується 461 підземна стоянка. Більшість із них пройшла перевірку і нанесена на мапу укриттів для населення Києва. Як бачимо, паркінги є суттєвою частиною системи захисних споруд столиці, і в періоди ракетної небезпеки паркінгами користується велика кількість людей. В умовах масованих ворожих атак маємо використовувати всі споруди й приміщення, які можуть слугувати укриттями. Власнику або балансоутримувачу необхідно подати заявку до районної у місті Києві державної адміністрації. Потім фахівці перевіряють технічний стан приміщень, рівень безпеки й облаштування, після чого приймає рішення”, – пояснив директор Департаменту Роман Ткачук. За його словами, підземні стоянки є різної форми власності, зокрема й приватної. Щоб офіційно їх перетворити на укриття, необхідна згода власників. Якщо паркінг не належить до фонду захисних споруд, то власник не зобов’язаний пускати туди людей навіть під час атак.
Галина Гірак
