Астрономи вперше зафіксували момент зародження планетарної системи. Це сталося на відстані близько 1300 світлових років від Землі – навколо молодої зірки HOPS-315.
За словами науковців, це безпрецедентне спостереження дозволяє краще зрозуміти, як 4,6 мільярда років тому утворилася Сонячна система. Відповідні результати дослідження опубліковані в журналі Nature, повідомляє Space.
Команда вчених з Нідерландів і США завдяки телескопу Джеймса Вебба та потужному радіотелескопу в Чилі вперше змогла точно зафіксувати найпершу фазу формування планет.
“Вперше ми визначили найдавніший момент, коли навколо зірки починається формування планет” – сказала авторка дослідження, астрофізикиня Мелісса Макклюр з Лейденського університету.
Відомо, що процес утворення планет починається з формування протозорі, яку оточує диск з газу й пилу. Саме в такому протопланетному диску навколо HOPS-315 науковці вперше виявили сліди гарячих мінералів – монооксиду кремнію, характерного для процесу зародження планет.
“Цей процес ніколи раніше не спостерігали в протопланетному диску або деінде за межами нашої Сонячної системи” – зазначив астрофізик Едвін Бергін з Мічиганського університету.
Науковці впевнені: спостереження за HOPS-315 дає унікальну можливість доторкнутися до моменту, який колись пережила і наша планетарна система.
Позначка: Астрономи
-
Астрономи вперше побачили народження нових світів
-
До Сонячної системи наближається міжзоряний об’єкт 3I/Atlas
Астрономи виявили новий об’єкт у космосі, який, ймовірно, прибув із міжзоряного простору. Цей об’єкт під назвою 3I/Atlas був помічений 1 липня за допомогою телескопа Atlas в Чилі. Він рухається швидкістю 60 км/с на гіперболічній орбіті та знаходиться на відстані понад 670 мільйонів кілометрів від Сонця. Вчені вважають, що цей об’єкт є справжнім космічним мандрівником, а не частиною нашої Сонячної системи. Виявлено також кометну активність у цьому об’єкті. Хоча діаметр 3I/Atlas може сягати до 20 км, він не представляє загрози для Землі. Найближче до Сонця 3I/Atlas підійде 30 жовтня на відстань 130 мільйонів кілометрів і, ймовірно, після цього покине Сонячну систему. Наразі його неможливо побачити неозброєним оком, але можна буде за допомогою аматорського телескопа наприкінці 2025-го – на початку 2026 року.
-
Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху
Астрономи зафіксували новий тип надпотужних космічних вибухів – екстремальні ядерні транзієнти (ENT), які стали найпотужнішими із зафіксованих після Великого вибуху. Як повідомляє Space, ці явища виникають, коли зірки, щонайменше втричі масивніші за Сонце, розриваються під дією надмасивних чорних дір у центрах далеких галактик.
“Ми вже понад десятиліття спостерігаємо, як чорні діри розривають зірки внаслідок приливних збурень, але ці ENT – зовсім інші звірі. Їх яскравість майже в десять разів перевищує все, що ми бачили раніше”, – зазначив Джейсон Хінкл з Інституту астрономії Гавайського університету, який очолював дослідження.
Хінкл виявив ці незвичайні явища під час аналізу тривалих світлових спалахів, що надходили з центрів галактик. Особливу увагу він звернув на два спалахи, зафіксовані космічним апаратом Gaia у 2016 і 2018 роках, а також на подібний спалах 2020 року, виявлений обсерваторією Zwicky Transient Facility.
На відміну від звичайних наднових або приливних подій, ці ENT не тільки мають значно більшу енергію, а й залишаються яскравими протягом років. Один з таких вибухів, названий Gaia18cdj, випроменив у 25 разів більше енергії, ніж найпотужніша наднова в історії, – більше, ніж 100 Сонць за весь час їхнього існування.
Окрім своєї унікальної яскравості, ENT можуть дати вченим нові знання про надмасивні чорні діри у віддалених галактиках. Завдяки їхній потужності, їх видно на величезних відстанях, що дозволяє спостерігати процеси у Всесвіті, коли йому було лише пів його нинішнього віку.
Дослідження було опубліковане в журналі Science Advances. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у далекому Всесвіті галактику під назвою J0107a, яка нагадує нашу власну Чумацький Шлях, але є значно більшою і активнішою. Дослідники виявили цю галактику за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба і виявили, що вона має спіральну форму з баром – прямою смугою зірок і газу, що проходить через центр, схожу на структуру нашої Галактики. Однак J0107a відрізняється від Чумацького Шляху тим, що її маса в десять разів більша, темп зореутворення у 300 разів інтенсивніший, і вона є компактнішою за розміром. Ця галактика вважається однією з найдавніших відомих галактик з баром, який сприяє утворенню нових зірок. Це відкриття змусило астрономів переглянути уявлення про формування галактик у ранньому Всесвіті.