Фонд закликав Україну надати детальні розрахунки щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік. Скільки грошей може знадобитися та звідки їх брати? Потрібні детальні розрахунки МВФ оновив оцінку макроекономічних ризиків для України. Якщо ще в червні там вважали, що базовим сценарієм є закінчення війни Росії проти України наприкінці 2025 р., то зараз вже кажуть про те, що війна триватиме і наступного року.
З огляду на це керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей вже зараз закликав Україну надати детальні розрахунки потреб у зовнішньому фінансуванні на 2026 р. Найімовірніше, Києву буде потрібно більше грошей у зв’язку з тривалішою війною. “Ми чекаємо рішення уряду і бюджетної пропозиції від Міністерства фінансів. Це послужить тригером для більш детального аналізу”, – сказав Грей. Глава місії МВФ вважає, що це питання є критично важливим і його необхідно прояснити до того, як проєкт бюджету на 2026 р.буде подано до парламенту 15 вересня. Партнери готові, але але їм потрібне обґрунтування За словами Грея усі партнери, залучені до підтримки України, стежать за подіями щодня. Ми бачимо сценарій, за якого може знадобитися більше фінансування.
Він заявив, що політична прихильність підтримки України існує, що можна бачити в постійних заявах ключових європейських партнерів. Приміром, Європейська комісія запропонувала програму підтримки до 2028 р. Таким чином, усі партнери вже зосереджені на наступних двох роках.
Однак, за його словами, зараз необхідно перейти від загальних заяв про проблеми 2026 р.до конкретики.
Наші партнери люблять цифри – аж до десятих часток. Загальних формулювань недостатньо, – додав главам місії МВФ. “Від початку війни Україна отримувала виняткову підтримку, але вона завжди супроводжувалася жорсткими цифрами та конкретними зобов’язаннями”,- констатував Грей. За його словами, попереду – поглиблені обговорення бюджету на 2026 р. “Ми хочемо переглянути оцінку дефіциту фінансування. Можливо, вона співпаде з поточними оцінками, а можливо, буде більшою. Якщо Україні буде потрібно більше фінансування, потрібно буде переконливо представити обґрунтування. Нам потрібні стабільні цифри і чіткі позиції”, – заявив представник МВФ. Пільгове фінансування Грей нагадав, що програма EFF Міжнародного фонду була затверджена на початку 2023 р.
За його словами, результати її виконання дуже хороші. Ми завершили вісім переглядів. Це рекорд для співпраці України з МВФ. Фонд проявив гнучкість. Це був правильний підхід в умовах повномасштабної війни.
Однак перш за все, Україні необхідне фінансування на пільгових умовах. МВФ не надає настільки пільгових умов, як ЄС чи інші партнери, хоча й відіграє свою роль.
За словами Грея, для того, щоб Україна відновила стійкість, ідеальним варіантом є довгострокове пільгове або грантове фінансування. Підтримка оборони також є важливим напрямком. В України є розрахунки В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Експрем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. “2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”,- сказав він. Водночас склад урядузараз змінився. У МВФ звернули на це особливу увагу. Зокрема Грей підкреслив, що необхідність визначитися з фінансовими потребами на наступний рік відбувається на тлі формування нового уряду в Україні. За його словами, багато чого залежить від політики нового уряду. Крім того, має бути ясність щодо їхньої широкої реформаторської стратегії. МВФ цікавить діалог з приводу його політики. Це вкрай важливо для середньострокової фіскальної картини. Усім очевидно, що найближчими місяцями необхідно буде ухвалити ключові рішення. Джерела фінансування Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Є також пропозиція підняти комунальні тарифи наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс – резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Відомо також, що Київ запропонував країнам G7, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання. Два сценарії Бюджетної декларації Грей дуже високо оцінив бюджетну декларацію Кабміну України – другу з початку повномасштабної війни. За його словами, це був надзвичайно корисний документ стратегічного планування, який задав загальний напрямок. “Головне питання в тому: в якому сценарії ми перебуваємо? Бюджетна декларація передбачала два сценарії. Один – відповідно до останнього перегляду програми МВФ, за якого війна закінчується цього року. І другий – за якого війна триває довше”, – сказав він. Мінфін уже схиляється до того, щоб закласти в проєкт бюджету сценарій продовження війни і підвищених витрат.
Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 р. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
В бюджетній декларації передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 р. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 р., заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 р. (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 р. Зробити його якнайшвидше і закликає МВФ
Вікторія Хаджирадєва
Категорія: Новини України
-
У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року
-
На Полтавщині вилучили тисячі флаконів фейкової парфумерії
На Полтавщині викрили масштабну схему виготовлення та продажу фальсифікованої парфумерії й косметики відомих брендів. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок, 22 липня.
Як з’ясувалося, упродовж грудня 2022 – січня 2025 року група осіб налагодила на території області незаконне виготовлення, зберігання та збут підробленої косметичної та парфумерної продукції всесвітньо відомих торговельних марок. Задля маскування злочинної діяльності використовувалися найменування та знаки для товарів і послуг без згоди Компаній-правовласників.
Згідно з попередніми підрахунками, протиправна діяльність групи спричинила компаніям матеріальні збитки на понад 8,5 млн гривень.
Правоохоронці вилучили близько 3000 флаконів фальсифікованої продукції, комп’ютерну техніку та носії інформації з повним обліком реалізації незаконного товару.
Трьом особам вже повідомили про підозру у використанні знаків для товарів і послуг, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі за ч. 3 ст. 229 КК України.
Завдяки роботі правоохоронних органів на ринок парфумерії України, зокрема у мережеві магазини, не поступить зазначена підроблена продукція. -
Смерть на водоймах України: кожна 11 жертва – дитина
В Україні з початку року на воді загинули 487 людей, у тому числі 44 дитини. Про це повідомила пресслужба ДСНС у вівторок, 22 липня.
“З початку року на водоймах України загинули вже 487 людей, серед них – 44 дитини. Статистика вражає”, – зазначають рятувальники.
Аби бути готовими до будь-яких надзвичайних ситуацій, рятувальники провели масштабні навчання на річці Південний Буг.“Рятувальники вкотре закликають: відпочинок на воді має бути не лише приємним, а й безпечним. Не нехтуйте правилами – це може врятувати життя”, – підкреслили у ДСНС.
-
В Україні надмірно роздута проблема корупції – Свириденко
Проблема корупції в Україні надто роздувається всередині українського суспільства та деяких соціальних групах. Про це заявила новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
Чиновниця нагадала результати опитування, згідно з якими, хоч переважна більшість українців вважають корупцію вельми поширеною, та набагато менше людей справді натрапляють на такі випадки в реальності.
“Якщо бути відвертою, всередині українського суспільства та окремих соціальних груп ця проблема перебільшується і надмірно роздувається”, – сказала прем’єр-міністр.
За її словами, зовнішні спостерігачі “оцінюють Україну за іншими критеріями”.
Вона також захистила рішення уряду відхилити кандидатуру на пост глави Бюро економічної безпеки, попри те, що цього вимагали МВФ і Європейська комісія. На додачу, кандидата було затверджено конкурсною комісією.
Кабінет міністрів, за її словами, “діяв відповідно до встановлених процедур”. За її словами після обрання кандидатури конкурсною комісією, уряд проголосував колегіально і відправив рішення назад до комісії. -
СБУ виявила витік конфіденційної інформації з НАБУ
В Національному антикорупційному бюро (НАБУ) викрито нових факти витоку інформації з обмеженим доступом. Про це повідомила СБУ у вівторок, 22 липня.
“Під час обшуків за місцем проживання нардепа ОПЗЖ виявлено матеріали негласних слідчих дій та анкети детективів бюро”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що під час слідчих заходів за місцем проживання нардепа від забороненої ОПЗЖ Федора Христенка СБУ знайшла матеріали НАБУ, які містили службову та конфіденційну інформацію. Зараз в будинку мешкають його близькі родичі.
“Зокрема, були вилучені документи негласного стеження за фігурантами кримінальних проваджень, котрі розслідує антикорупційне бюро, а також десятки особових анкет кандидатів у детективи НАБУ”, – зазначають в спецслужбі.
За даними СБУ, серед персональних карток були і дані на одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів бюро Руслана Магамедрасулова, який, за матеріалами слідства, має контакти з представниками країни-агресора та допомагає своєму батьку-підприємцю вести незаконну торгівлю з РФ.
“Також там містилася анкета колишнього детектива НАБУ Тимура Аршавіна, який у 2024 році втік з України поза офіційними пунктами пропуску і відтоді не повертався”, – зазначили в спецслужбі.
В СБУ нагадали, що 21 липня нардепу Христенку заочно повідомили про підозру про державну зраду і зловживання впливом. Він втік з України від початку повномасштабного вторгнення РФ.
За даними слідства, ФСБ завербувала його ще за президентства Януковича. Христенко був зв’язковим загиблого від вибуху у Москві колаборанта Армена Саркісяна (відомого як Армен Горлівський) та має тісні контакти з резидентом ФСБ і “смотрящим” за “ДНР” Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакіївський).
За матеріалами справи, Федор Христенко перебуває у тісних стосунках з представниками керівництва НАБУ. У тому числі з одним із начальників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Русланом Магамедрасуловим, якого СБУ затримала вчора за підозрою у веденні бізнесу з РФ та контактах з рашистами.
Крім того, Христенко підтримує стосунки з керівником підрозділу детективів НАБУ Олександром Скомаровим, з яким вони разом навчались в одному з університетів Донецька. За даними слідчих, підлеглі Скомарову детективу НАБУ сприяли втечі за кордон бізнес-партнеру Ігоря Коломойського – Геннадію Боголюбову. За матеріалами справи, ця “спецоперація” також була організована за посередництвом та під керівництвом Федора Христенка.
“Служба безпеки продовжує комплексні заходи для встановлення всіх обставин можливих агентурних проникнень російських спецслужб до лав Національного антикорупційного бюро”, – вказано в повідомленні.
Також вчора стало відомо, що у Києві затримано співробітника Центрального апарату НАБУ, який працює в найелітнішому, закритому підрозділі Д-2 та шпигував для російської спецслужби. -
Стало відомо, скільки людей досі залишається у Покровську
У місті Покровськ Донецької області залишаються 1413 цивільних жителів, а в у межах громади їх 2809. Про це повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Добряк у Telegram у вівторок, 22 липня.
За його словами, вже майже місяць російська армія інтенсивно атакує Покровську громаду за допомогою керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Наразі у місті немає жодного району, який не був би пошкоджений або зруйнований.
“Критична інфраструктура вся зруйнована, соціальна інфраструктура вся зруйнована. Також багатоповерхівки, особливо на в’їзді від міста, там де 1-2 км залишилось до міста, зруйновано майже все”, – заявив Добряк.
Евакуація з Покровська ще триває, але стає дедалі небезпечнішою з кожним днем. До більшості районів доїхати евакуаційним транспортом уже неможливо, тому люди виходять пішки.Також через загострення безпекової ситуації завезти продукти до міста майже неможливо, тож магазини найближчими днями будуть зачинятися, зазначив Добряк.
-
В Україні знову почало зростати споживання електрики
Станом на ранок у вівторок споживання електроенергії в Україні зросло на понад 3% у порівнянні з показниками понеділка. Про це повідомило Укренерго 22 липня.
“Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Сьогодні… станом на 9:30, воно було на 3,4% вищим, ніж в цей час попереднього дня – у понеділок. Причина таких змін – встановлення спекотної погоди у більшості регіонів”, – йдеться у повідомленні.
Вчора добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 1,9% нижчим, ніж максимум попереднього робочого дня – у п’ятницю, 18 липня.
Крім того, через негоду (гроза, пориви вітру) – зранку повністю або частково були знеструмлені п’ять населених пунктів в одному з регіонів. Фахівці обленерго виконують аварійно-відновлювальні роботи на пошкоджених лініях. Заживлення усіх знеструмлених абонентів планується протягом кількох годин. -
САП завершила розслідування щодо працівника СБУ за вимагання $300 тисяч
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі стосовно начальника сектору Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України та ще двох осіб, викритих на вимаганні 300 тисяч доларів неправомірної вигоди. Про це повідомила пресслужба САП у вівторок, 22 липня.
Встановлено, що очолюваний підозрюваним підрозділ виконував доручення на проведення процесуальних дій слідчого Головного слідчого управління Національної поліції у кримінальному провадженні за фактом організації незаконного каналу перетину державного кордону з метою переправлення осіб, які ухиляються від призову до лав ЗСУ.
За участю двох посередників (один з яких – колишній працівник СБУ) начальник сектору вимагав 300 тисяч доларів від фігуранта відповідної справи за знищення частини матеріалів справи, розголошення йому вже встановлених обставин. У разі відмови він погрожував ужити заходів для подальшого притягнення особи до кримінальної відповідальності за більш суворими статтями.
Слідством задокументовано факт одержання особою частини обумовлених коштів – 72 тисяч доларів. Фігурантам повідомлено про підозру.
На сьогодні за дорученням прокурора САП детективами НАБУ відкрито матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.
-
Названо оборонні потреби України на наступний рік
Наступного року Україна потребуватиме щонайменше $120 млрд на оборону. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Телеграм у вівторок, 22 липня.
Він розповів, що вчора виступив на нараді керівників закордонних дипломатичних установ і окреслив стратегічні цілі та пріоритети оборони країни.
“Більше української зброї – 50% має закуповуватися в Україні. Більше іноземних підприємств, які готові співпрацювати з Україною і працювати в Україні… Особливий фокус – на нових поставках найефективніших засобів захисту нашого неба, зокрема тих, що здатні збивати балістичні цілі. Потрібне додаткове фінансування для розвитку української промисловості – зокрема виробництва FPV-дронів, далекобійних дронів і перехоплювачів”, – написав Шмигаль.
Міністр підкреслив готовність України “ділитися з партнерами унікальним бойовим досвідом, технологіями та інноваціями”.
“Пропонуємо союзникам створювати спільні підприємства, передавати ліцензії й відкривати виробництва у країнах-партнерах. Під час війни така продукція буде спрямована на потреби Сил оборони України, а в перспективі – посилить і наших партнерів”, – зазначив міністр.
За його словами, наступного року країна “потребуватиме щонайменше 120 млрд доларів на оборону”.
“Працюємо з іншими країнами, щоб залучити половину цієї суми за підтримки союзників. Уже ведемо предметні перемовини з членами ЄС та НАТО”, – запевнив Шмигаль. -
У Слов’янську і Краматорську 12 поранених через обстріли РФ
У Краматорську одна дитина загинула і вісім мирних жителів віком від 20 до 58 років отримали поранення внаслідок нічного удару росіян. А в Слов’янську посстраждали двоє 39 і 53-річних чоловіків та жінки 53 й 63 років. Про це повідомила Донецька обласна прокуратура у вівторок, 22 липня.
“О 04:40 війська РФ скинули ФАБ-250 із модулем УМПК на Краматорськ. Засіб ураження поцілив по багатоквартирному будинку… У той самий час ворог атакував двома авіабомбами житлову забудову Слов’янська”, – йдеться у повідомленні.
Всі постраждалі отримали поранення у своїх оселях. У них діагностовано мінно-вибухові травми, переломи та різані рани. Усім потерпілим надано медичну допомогу.
В обох містах пошкоджені багатоповерхові будинки та автотранспорт.
В прокуратурі повідомили про початок досудових розслідування у кримінальних провадженнях за фактами воєнних злочинів (ч.1, ч.2 ст.438 Кримінального кодексу України).
Дивіться фото: У Слов’янську і Краматорську 12 поранених через обстріли РФ