Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що питання закупівлі у Болгарії двох блоків для Хмельницької АЕС ще не вирішене. Він зазначив, що переговори щодо цього питання тривають і Міненерго планує залучити МАГАТЕ для реалізації цього проєкту. Галущенко вважає, що необхідні документи мають бути підписані, оскільки для України буде катастрофою не добудувати блоки №3-4 Хмельницької АЕС. У разі відмови від блоків з Болгарії, можливо доведеться шукати обладнання в інших країнах, що затримає процес на кілька років. Галущенко також зазначив, що внутрішньополітичні рухи в Болгарії можуть бути впливовані Росією, що ускладнює ситуацію щодо закупівлі блоків для української АЕС.
Категорія: Новини бізнесу
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні Китай суттєво зменшив експорт рідкісноземельних продуктів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Попри заяви президента Трампа про вирішення проблеми, дані показують, що обмеження на експорт все ще існують. У травні Китай поставив рідкісноземельних товарів лише на $60 млн, що є найнижчим показником з 2015 року. Експорт до США впав найбільш – лише 46 тонн, що менше, ніж десята частина обсягів березня. Натомість, Німеччина й Вʼєтнам стали головними напрямками китайського експорту. Крім того, Китай скасував мита для найбідніших країн.
-
Удари Ізраїлю по Ірану вплинуть на газопостачання в Україні – ЗМІ
Україна має найменші запаси газу за останні 11 років, лише 5,4 млрд кубометрів, що створює проблеми з достатнім постачанням газу в країні. Внаслідок атак Росії на енергетичну інфраструктуру видобуток газу впав майже на 40%, і тепер Україна вимушена екстрено покривати споживання імпортом і запасами. Для забезпечення достатніх запасів газу на зиму потрібно щомісяця імпортувати щонайменше 870 млн кубометрів газу. Проте фінансування є головною проблемою, а геополітичні конфлікти, зокрема атаки Ізраїлю на іранську газову інфраструктуру, можуть призвести до зростання цін на газ у Європі. Також в Україні виникають проблеми з відновленням видобутку газу через пошкодження газових установок внаслідок війни та зупинення дії спецдозволів на видобуток. Уряд України шукає шляхи для забезпечення достатніх запасів газу та стабільності постачання в країні.
-
Долар і євро на максимальних рівнях в обмінниках
На останній робочий день тижня курс гривні в порівнянні з доларом та євро помітно знизився в обмінниках. Середній курс продажу долара підвищився на 15 копійок до 42,00 гривень, що є найвищим рівнем з лютого цього року. Курс євро також виріс на 20 копійок до рекордних 48,50 гривень. Сьогодні в обмінних пунктах один долар можна купити за 41,40 гривень, а євро – за 47,50 гривень. На міжбанку долар також подорожчав і коштує 41,82-41,86 гривень за один долар. Національний банк у другий день поспіль підвищив курс долара до 41,6854 гривень за один долар та євро – до 47,859 гривень за євро.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Рубль “з’їдає” нафтові доходи Кремля
Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини залишаються під тиском через зміцнення національної валюти. Це знижує бюджетні надходження, особливо на тлі зростаючих витрат на війну проти України. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.
13 червня вартість російської нафти Urals перевищила $60 за барель, майже повністю відновившись після падіння на початку року. Проте за курсом Центрального банку Росії на той день експортери отримували лише близько 4 957 рублів за барель, що майже на 30% менше, ніж на початку 2025 року.
Це ставить Росію в невигідне становище порівняно з партнерами по ОПЕК+, як-от Саудівською Аравією, чия валюта прив’язана до долара. Для Кремля, чий бюджет на третину наповнюється за рахунок нафти й газу, а витрати переважно номіновані в рублях, це означає суттєве зменшення фінансових ресурсів.
Очікується, що бюджетний дефіцит Росії цього року перевищить початкові прогнози більш ніж утричі. Частково втрати нафтовиків компенсуються урядовими субсидіями РФ, однак зміцнення рубля знижує прибутковість експорту.
Від початку року рубль укріпився майже на 23% – до 78,72 за долар. Це пояснюється зокрема високими обліковими ставками Банку Росії та сподіваннями на м’якіший курс США щодо Москви.
Хоча нинішні ціни на нафту дозволяють компаніям вкладати у видобуток, самі виробники визнають, що курс рубля створює складнощі. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, ситуація “ускладнює життя” галузі. Тоді як глава Роснєфті Ігор Сєчін нещодавно розкритикував дії центробанку РФ, звинувативши в заниженні вартості нафти у рублях.
Аналітики поки не прогнозують повернення рубля до слабких позицій. У Freedom Finance Global зазначають, що високі відсоткові ставки й зростання цін на сировину стримують різке послаблення рубля. За їхніми оцінками, повернення до рівня 90-100 рублів за долар можливе лише за умови нового падіння цін на сировину та пришвидшення інфляції. -
Платина подорожчала до максимуму за 10 років
Платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу. Про це повідомляє Вloomberg в четвер, 19 червня. Спотові ціни зросли більш ніж на 2% – до 1350,17 доларів за унцію, що є максимальним рівнем із вересня 2014 року.
З початку поточного року платина збільшила ціну понад 45%. “Бичий” тренд обумовлений значним дефіцитом пропозиції металу на ринку, а також тим, що виробники ювелірних виробів нарощують запаси. Експерти також вказують на зростання попиту з боку азійських покупців, особливо з Китаю та Індії.
Ескалація напруженості на Близькому Сході також спонукала закупкам платини, яка використовується інвесторами як безпечний актив поряд з іншими дорогоцінними металами.
Деякі аналітики прогнозують повернення цін у район 800-1150 доларів за унцію, що є торговим діапазоном останнього десятиліття.
-
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами -
Китай скасовує мита для найбідніших країн
Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном.