Уряд провів засідання Антикризового енергетичного штабу в Запоріжжі, де було оголошено, що готовність інфраструктури України до опалювального сезону складає понад 80%. Були визначені основні завдання, серед яких забезпечення безпеки енергооб’єктів, відновлення пошкоджених об’єктів, підготовка запасів пального, ремонт газотранспортної системи, розв’язання питання заборгованості за енергоресурси та посилення самодостатності громад. Уряд також дозволив спрямовувати додаткові дотації на захист критичних об’єктів. Запаси газу в підземних сховищах перевищують минулорічні показники. У “Укренерго” заявили, що Україна може пройти опалювальний сезон без обмежень, якщо не буде атак на енергетичну інфраструктуру. Також удосконалюють фізичний захист енергооб’єктів та працюють над оперативністю роботи ремонтних бригад. Експерти наголошують на важливості захисту від можливих російських атак. Щодо тарифів на комунальні послуги, мораторій на їх підвищення ще діє, але є плани зростання цін у майбутньому. Деякі регіони вже готуються до перегляду тарифів на теплопостачання. Для отримання субсидій на опалювальний сезон потрібно звернутися до відповідних органів.
Категорія: Без категорії
-
Саундтрек мультфільму KPop Demon Hunters зберігає лідерство в Billboard
Анімаційний фільм “KPop Demon Hunters” і його саундтрек продовжують бути дуже популярними по всьому світу. Пісня “Golden”, яку виконує група Huntr/x, уже п’ятий тиждень поспіль займає перше місце у чартах Billboard Hot 100, а альбом до цього фільму очолив чарти Billboard 200. Видання делюкс-версії саундтреку також допомогло тримати інтерес аудиторії, оскільки воно містить інструментальні, акапельні та версії для спільного співу пісень. Таким чином, група Huntr/x перевершила попередні анімаційні хіти, такі як “Sugar, Sugar” від The Archies (1969) та “The Chipmunk Song” від The Chipmunks (1958), які лідирували у чартах лише по чотири тижні. Пісня “Golden” встановила новий рекорд, ставши найдовше очолюваним хітом вигаданої групи в історії Billboard.
-
Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що Україні може знадобитися більше коштів, ніж розраховує уряд. За оцінками МВФ, фінансові потреби України можуть сягнути майже 60 мільярдів доларів, тоді як українська влада вважає, що вистачить 37,5 мільярда на два роки. Ці розбіжності виникли під час переговорів у Києві про майбутнє зовнішнього фінансування. Якщо відповідно до оцінок МВФ Україні дійсно знадобиться більше коштів, країні може бути складно забезпечити зростаючі військові потреби через тривалу війну з Росією, яка триває вже четвертий рік.
-
Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу
Під час масованої атаки Росії на Україну 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Польща тимчасово закривала чотири аеропорти через загрозу для авіації. Російські дрони залітали з боку Білорусі, і чотири з них було знищено. Польща запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН, а НАТО активувало статтю 4 для консультацій між державами-членами. Експерти вважають, що атака була провокацією Росії з метою розбрату в НАТО. У п’ятницю стартували спільні навчання збройних сил Білорусі та Росії, що викликали тривогу в Європі. Експерти вказують на неготовність Заходу до реагування на агресію Росії, яка може призвести до подальшої нестабільності в регіоні.
-
Зима на порозі: чи чекати блекауту та холодних батарей
Україна готується до опалювального сезону і має достатні запаси газу, вугілля та нафтопродуктів. Є ризик можливих ударів Росії по тепловій генерації в окремих містах, але паливний сектор захищений через децентралізовану систему постачання та доступ до зовнішніх ринків. Спеціальні бригади працюють швидше, ніж на початку війни, щоб відновлювати електропостачання. Національні резерви створені для проходження зими без масштабних відключень світла та тепла. Проте є загроза можливих атак на теплопостачання в деяких містах, особливо на прифронтовій смузі. Після початку війни уряд шукає шляхи для змін у системі енергозабезпечення, включаючи пільгові кредити на сонячні панелі. Російські атаки на енергетику вже завдали великої шкоди Україні, але заходи для захисту об’єктів ще не є належними. Міжнародні партнери допомагають забезпечити енергонезалежність лікарень та шкіл. Українці мають значні заборгованості за комунальні послуги, що становить серйозну проблему для країни.
-
Російські дрони у Польщі: як має реагувати Україна
Унаслідок нападу російських дронів, які численно порушили повітряний простір Польщі, уряд країни провів екстрене засідання. Військові Польщі відреагували на цей інцидент, застосувавши озброєння проти дронів. Російські безпілотники здійснили 19-23 порушення повітряного простору Польщі, що викликало перешкоди для жителів та роботу аеропортів. Військові Польщі та Нідерландів вийшли на перехоплення дронів, які атакували ракетами. НАТО відповіла на цю агресію застосуванням статті 4 Північноатлантичного договору на території Польщі. Україна вважає цей інцидент небезпечним для Європи та закликає зміцнити протиповітряну оборону для захисту від російських дронів та ракет. Експерти вважають, що Україні слід прийняти рішучі заходи щодо захисту від інцидентів з дронами та надати допомогу сусіднім країнам у цьому питанні.
-
Допомога українським біженцям: уряд Польщі схвалив новий законопроєкт
Польська Рада Міністрів прийняла новий законопроєкт, який стосується підтримки іноземців, зокрема, громадян України, у рамках соціальних програм, таких як 800+, Добрий старт і Активні батьки. Законопроєкт передбачає, що іноземці зможуть отримувати ці виплати, якщо вони працюють та сплачують податки в Польщі. Винятком будуть ті, хто доглядає за дітьми з інвалідністю. Ці зміни стосуються всіх іноземців, але особливо українців, які є найбільшою групою, що отримує фінансову допомогу від держави.
-
Нічого особистого: навіщо Україна зупиняє білоруські НПЗ
Командувач українськими безпілотними системами Роберт Бровді повідомив у соцмережі про ушкодження нафтопроводу на території Брянської області безпілотниками, яке має стратегічне значення для транспортування нафти з білоруських НПЗ до Росії. Це сталося в ніч на 6-7 вересня. Напад було здійснено з використанням уражень підрозділів Птахів СБС та РВіА. Ця дія має на меті позбавлення Росію нафтових грошей для продовження війни. Раніше українські дрони атакували інші нафтопроводи, зупиняючи постачання російської нафти до країн Європи. Це призвело до економічних проблем для Росії та обмежень у військовій логістиці. Російський плебс почав відчувати брак палива на заправках, що призвело до пошуку альтернативних варіантів заправки та проблем для автовласників.
-
Позиція Міноборони щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс
Міністерство оборони провело консультації з головою Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і з головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс.
Міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту Президентом України проєкту закону «Про Військового омбудсмана».
Законопроєктом передбачено, що Офіс Військового омбудсмана стане допоміжним органом при Президентові України, а сам Військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:
- військовослужбовців усіх Сил оборони України;
- поліцейських, задіяних у бойових діях;
- іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
- інших категорій осіб, визначених законом.
У Міністерстві оборони переконані, що створення нової для України інституції військового омбудсмана є необхідним елементом в архітектурі справедливості для військовослужбовців.
Водночас Міністерство оборони України підтримує позицію Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
Запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.
Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права.
-
Акцію проти посилення відповідальності військових у Києві скасували: організаторка пояснила причини
Мирна акція, яка мала відбутися в Києві на знак протесту проти посилення кримінальної відповідальності для військовослужбовців за непокору, не відбудеться. Її організаторка, громадська активістка Аліна Сарнацька, повідомила про скасування заходу через ризики для безпеки.
«Ми готували акцію як мирний прояв громадянської позиції, однак у нинішніх умовах не можемо гарантувати учасникам належного захисту. Тому ухвалили складне, але необхідне рішення — відмовитися від проведення події», — пояснила Сарнацька.
Запланований захід мав привернути увагу суспільства до законодавчих змін, які передбачають більш суворе покарання для військових у разі невиконання наказів або проявів непокори. Ініціатори акції наголошували: підтримка дисципліни на фронті є критично важливою, але надмірне посилення санкцій може поставити під загрозу права військовослужбовців.
Скасування протесту не означає завершення громадської дискусії, наголосила активістка. За її словами, робота над проблемою триватиме іншими методами — шляхом відкритих звернень до влади, експертних обговорень і правових ініціатив.
Експерти з прав людини також підкреслюють, що у воєнний час влада має знаходити баланс між необхідністю дотримання дисципліни та захистом прав людини, щоб уникнути зловживань і забезпечити довіру в суспільстві.