Телескоп – Антикор

Позначка: Телескоп

Телескоп Вебба показав, як народжуються зорі

NASA поділилося новими знімками туманності NGC 6334, більш відомої як “Котяча Лапа”, які зробив космічний телескоп Джеймса Вебба, передає ABC News.
На фото – величезні “пальці”, всередині яких формуються молоді зорі. Це одна з найближчих до нас ділянок масового зореутворення – вона розташована за 4000 світлових років у сузір’ї Скорпіона.
На фото в ближньому інфрачервоному діапазоні можна розгледіти:
Помаранчево-коричневий пил – це зоряний матеріал.
Темні порожнини – щільні нитки пилу, де народжуються зорі.
Вогненно-червоні згустки ближче до центру – саме там зараз формуються нові світила.
Синьо-білі зорі в нижньому лівому куті – масивні й уже “очистили” простір довкола себе своїм випромінюванням.
Яскравий червоно-помаранчевий овал у верхньому куті – ймовірно, щільна область, де лише починається зореутворення.

Попри десятиліття спостережень, астрономи досі не повністю розуміють, як великі хмари газу й пилу перетворюються на зорі. Завдяки чутливості телескопа Вебба вчені отримали змогу дослідити цей процес.
“Через три роки від початку місії Вебб продовжує здійснювати своє завдання, розкриваючи раніше приховані аспекти Всесвіту, від процесу зореутворення до деяких найдавніших галактик” – зазначив Шон Домагал-Голдман, в.о. директора астрофізики NASA.

Телескоп Джеймса Вебба вперше зробив чітке фото далекої планети

Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше зробив пряме зображення екзопланети, маса якої схожа на Сатурн.
Планета TWA 7b розташована на відстані 110 світлових років від Землі, повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Nature.
Це справжній прорив у спостереженнях за далекими світами. Адже зазвичай планети за межами Сонячної системи (екзопланети) виявляють непрямими методами -наприклад, за тінню, яку вони кидають на свою зірку. Але цього разу вчені змогли зробити прямий знімок планети завдяки новому пристрою телескопа, який створює ефект затемнення, маскуючи яскраве світло зорі.
TWA 7b -унікальна: її маса приблизно дорівнює Сатурну, але вона у 10 разів менша за будь-яку екзопланету, яку раніше спостерігали прямим методом. Вона обертається навколо молодої зірки -їй лише близько 6 мільйонів років. Планета розташована дуже далеко від свого світила -приблизно у 50 разів далі, ніж Земля від Сонця. Це означає, що її орбітальний період триває кілька сотень років.
Це відкриття не лише демонструє технічні можливості телескопа Вебба, а й допомагає краще зрозуміти формування планетних систем. Дослідники сподіваються, що подібні спостереження дозволять наблизитися до виявлення умов для життя за межами Сонячної системи.
Anne-Marie Lagrange et. al/Nature

Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці

Космічний телескоп Хаббл зробив вражаюче зображення далекої галактики IC 758, що розташована в сузір’ї Великої Ведмедиці – за 60 мільйонів світлових років від Землі.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), у 1999 році в цій галактиці зафіксували потужний вибух наднової SN 199bg. Цей зоряний “смертельний спалах” відбувся на останньому етапі життя масивної зорі, яка була значно більша за наше Сонце.
На фото IC 758 виглядає спокійною – блакитні спіральні рукави м’яко огортають туманний центр, а блідо-жовта смуга в центрі світиться найяскравіше. Однак у серці цієї краси колись вибухнула зоря, розірвавши себе та змінивши навколишній простір.
Фахівці ESA пояснюють: вибух наднової – це не просто кінець зірки, а й явище, що впливає на весь міжзоряний простір навколо. Викинуті шари газу й пилу “перемішують” навколишній простір, можуть запобігати утворенню нових зірок або, навпаки, провокувати нові зоряні спалахи.
“Це міжзоряне струшування може розсіювати та нагрівати сусідні газові хмари і запобігати утворенню нових зірок або стикати їх, спричиняючи вибухи нових зір. Відкинуті шари також стають складниками для нових зірок”, – пояснюють науковці.
Наразі астрономи не знають, наскільки масивною була зоря, що вибухнула. Однак спостереження за іншими зорями в регіоні – особливо за допомогою Хаббла – можуть допомогти розкрити більше деталей про життя й смерть цього космічного гіганта.

Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень.

Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті

Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив дуже глибоке зображення, яке показує найдавніше зоряне світло, що дозволяє нам побачити, як формувалися перші галактики. Для створення цього знімку було витрачено 120 годин спостережень та зроблено дев’ять окремих знімків. На зображенні видно скупчення галактик Abell S1063, розташоване дуже далеко від нас. Його маса значно перевищує масу Сонця і містить понад 50 галактик. Це космічне явище унікальне через гравітаційне лінзування, що дозволяє бачити галактики, недосяжні для звичайних телескопів. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі та червоні дуги світла неймовірно далеких галактик навколо неї. Наступним кроком буде вивчення походження та віку цих об’єктів.

Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху

Астрономи виявили у далекому Всесвіті галактику під назвою J0107a, яка нагадує нашу власну Чумацький Шлях, але є значно більшою і активнішою. Дослідники виявили цю галактику за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба і виявили, що вона має спіральну форму з баром – прямою смугою зірок і газу, що проходить через центр, схожу на структуру нашої Галактики. Однак J0107a відрізняється від Чумацького Шляху тим, що її маса в десять разів більша, темп зореутворення у 300 разів інтенсивніший, і вона є компактнішою за розміром. Ця галактика вважається однією з найдавніших відомих галактик з баром, який сприяє утворенню нових зірок. Це відкриття змусило астрономів переглянути уявлення про формування галактик у ранньому Всесвіті.

Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511

Європейське космічне агентство (ESA) оприлюднило свіже фото галактики NGC 3511, зняте телескопом Хаббл. Галактика розташована в сузір’ї Чаші на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі. На фото видно спіральну галактику, яка виглядає дуже вражаюче через свій нахил під кутом близько 70 градусів. Її центр має жовтуватий колір, а край диска – блакитний. Червоні плями по галактиці свідчать про активні зони народження нових зір.
Галактика NGC 3511 стала частиною великого дослідження Хаббла, де астрономи вивчають процеси зореутворення у 55 найближчих галактиках. Фото знімаються за допомогою п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим вивчити колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження допомагають не лише розглядати красу віддалених світів, а й краще розуміти, як появляються нові зорі у нашому Всесвіті.