Щонайменше 10 тонн нафтопродуктів потрапило в Чорне море внаслідок витоку російського міста Новоросійськ. Пляма площею близько 350 квадратних кілометрів дрейфує в напрямку окупованого Криму. Про це повідомляє російське пропагандистське інформагентство ТАСС.
За супутниковими вимірюваннями станом на 30 серпня, площу забруднення оцінювали у 75 квадратних кілометрів, а обсяг витоку – у 4-5 тонн. Нині масштаби аварії виявилися значно більшими.
За останніми даними, площа розливу нафтопродуктів становить близько 350 квадратних кілометрів, а мінімальна оцінка обсягу нафтопродуктів перевищує 10 тонн.
Експерти прогнозують, що забруднення локалізується західніше Анапи. Можливий викид частини нафтопродуктів на узбережжі північніше Анапи, а сама пляма суне в бік Криму, проходячи південніше Керченської протоки.
Витік стався 29 серпня під час вантажної операції з танкером у порту Новоросійськ. Після інциденту Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) вивів із експлуатації один із трьох виносних причальних пристроїв на своєму морському терміналі.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту
Позначка: Росія
-
В РФ стався витік нафтопродуктів у Чорне море, пляма суне до Криму – ЗМІ
-
Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ
Індія залишається найбільшим імпортером російської нафти – круті обмежувальні заходи предизента США Дональда Трампа не зупинили торгівлю з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg.
Російська нафта Urals продовжує дешевшати для індійських покупців, а Нью-Делі стикається з тиском з боку США. Адміністрація Трампа заявляє, що доходи від експорту допомагають фінансувати війну проти України.
За даними співрозмовників видання, ціна Urals впала до знижки в 3-4 долари за барель до Brent на умовах поставки. Мова про партії, які будуть завантажуватися наприкінці вересня і жовтні.
На тому тижні дисконт становив близько 2,5 долара за барель, а в липні він був лише 1 долар. Американська нафта, закуплена низкою індійських НПЗ, нещодавно коштувала з премією приблизно 3 долари до Brent.
Попри тарифи, запроваджені Дональдом Трампом проти торгівлі з Росією, індійські переробники продовжують закупівлі Urals. Критика та економічні заходи з боку Вашингтона підштовхнули прем’єр-міністра Нарендру Моді до заяв про “важливість” відносин з Москвою. Індія стала найбільшим імпортером морських поставок російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні 2022 року. Urals залишається флагманською маркою російської нафти, яку постачають із західних портів країни. Фахівці прогнозують, що експорт російської нафти в Індію зросте у вересні. -
Путін і Сі зустрілися в Пекіні та виголосили заяви
Лідер Китаю Сі Цзіньпінь та російський диктатор Володимир Путін проводять двосторонні переговори у Пекіні у вівторок, 2 вересня. Про це повідомляє інформаційне агентство Вloomberg.
Путін подякував Сі за теплий прийом, назвав його “дорогим другом” і заявив, що відносини між Росією та Китаєм перебувають на “безпрецедентно високому рівні”, а також згадав радянсько-китайське “братерство по зброї” часів Другої світової війни, підкресливши довіру та взаємну підтримку між двома країнами.
Сі своєю чергою назвав Путіна “старим другом” і заявив, що Китай готовий співпрацювати з Росією для розвитку, підтримки міжнародної справедливості та створення “справедливої та розумної системи глобального управління”.
Представники правлячих режимів обох країн не озвучили прямих заяв щодо війни в Україні, проте зустріч розглядається як демонстрація солідарності Москви та Пекіна на тлі тиску Заходу.
ЗМІ пише, що Сі Цзіньпін закликав країни ШОС (Шанхайської організації співробітництва) “протистояти менталітету холодної війни, блоковій конфронтації та практиці залякування” – завуальований натяк на те, що Пекін вважає тактикою США у торгівельній війні.
Центральне телебачення Китаю повідомляє, що КНР та РФ підписали понад 20 документів про співпрацю в енергетиці, штучного інтелекту та інших сферах.
Водночас згадок про обговорення війни в Україні чи саміту на Алясці в опублікованій китайським телебаченням заяві за підсумками зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна немає.
Як відомо, під час виступу на саміті ШОС Володимир Путін знову звинуватив Захід у начебто “розпалюванні війни” в Україні. За його версією, напад Росії був спровокований “провокаціями” Заходу.
У МЗС відповіли на заяви Путіна на саміті в Китаї -
Санкції ЄС закрили нафту СА й Іраку для Nayara Energy
Saudi Aramco і державна нафтовидобувна компанія Іраку SOMO припинили постачання сирої нафти для індійської Nayara Energy – підприємства, контрольована частка якого належить консорціуму, очолюваному російською компанією Роснефть. Як інформує Reuters, це стало наслідком санкцій ЄС, введених у липні 2025 року.
У серпні Nayara повністю перейшла на російську нафту. Раніше компанія стабільно отримувала близько 2 мільйонів барелів іракської і 1 мільйон барелів саудівської нафти щомісяця, проте поставки припинилися, а останні обсяги були отримані ще наприкінці липня.
Через санкції потужності НПЗ Nayara у Вадинарі, який має продуктивність 400 тисяч барелів на добу (близько 8% від загального обсягу країни), зараз використовуються лише на 70–80%. Це пов’язано зі складнощами в реалізації продукції.
Для транспортування компанії доводиться звертатися до “тіньового флоту”, оскільки регулярні перевізники припинили співпрацю через санкційні обмеження.
У липні минулого року генеральний директор Nayara подав у відставку, а його посаду тепер зайняв представник азербайджанської SOCAR.
Попри кризу в постачанні, Nayara продовжує забезпечувати паливом внутрішній ринок Індії завдяки залізничним, автомобільним та морським перевезенням. Компанія також веде переговори з урядом щодо налагодження логістики та доступу до кораблів.
На фоні санкцій ЄС і підсилення тиску з боку США, включно з можливим введенням 25% тарифу на російську нафту, ця ситуація становить серйозний виклик для енергетичної безпеки Індії.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів.
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді -
РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО
Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.
Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.
Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.
Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.
Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.
Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.
Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.
-
Генерал Бундесверу: Путін зазіхає не лише на Київ
Плани російського президента Володимира Путіна виходять далеко за межі України, заявив генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр. Цю думку він озвучив під час брифінгу 1 вересня, присвяченого старту масштабних навчань Quadriga 2025, які Німеччина проводить спільно з 13 країнами-партнерами. Про це повідомило DW.
За словами Броєра, головна мета навчань полягає у посиленні стримувального потенціалу НАТО та підвищенні боєготовності військових. У рамках Quadriga 2025 союзники НАТО зосередилися на обороні східного флангу Альянсу, що має особливе значення на тлі агресивних дій Росії, які становлять загрозу для Балтійського регіону.
“Президент Росії Володимир Путін дивиться на нас, його плани виходять за межі України”, – застеріг генерал. Хоча Бундесвер не має жодних відомостей про підготовку Росії до нападу, військовослужбовці повинні постійно підтримувати високий рівень готовності.
“Бундесвер повинен тренуватися, тренуватися і ще раз тренуватися”, – наголосив Броєр.
Згадавши про паралелі між Quadriga 2025 і російсько-білоруськими навчаннями “Запад-2025”, які відбуватимуться з 12 по 16 вересня, Броєр наголосив на ключовій позиції НАТО: дії Альянсу спрямовані на стримування конфлікту, а не на його провокування. Він також закликав приділяти особливу увагу протидії російській інформаційній війні та не піддаватися на можливі маніпуляції.
Нагадаємо, у Білорусі розпочалися навчання Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за участю військових цієї країни, а також РФ, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану. РФ планує відпрацювати бойові аспекти.
Навчання “Захід-2025”: чим вони загрожують Україні – і НАТО
-
РФ вивчає варіанти виробництва Су-57 в Індії – ЗМІ
Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.
Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.
Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.
Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.
Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.
Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.
Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.
Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295
-
РФ хоче виробляти винищувачі Су-57 в Індії – ЗМІ
Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.
Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.
Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.
Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.
Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.
Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.
Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.
Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295
-
Кремль заперечив домовленість про зустріч лідерів
Президент США Дональд Трамп і російський правитель Володимир Путін під час саміту на Алясці начебто не досягли жодних домовленостей про проведення зустрічей лідерів Росії та України, а також трьохсторонньої зустрічі. Про це сказав помічник глави Кремля Юрій Ушаков у коментарі в понеділок, 1 вересня.
“Поки що те, що транслюється в пресі, це не зовсім те, про що домовлялися. Зараз усі говорять про тристоронню зустріч, про зустріч Путіна з Зеленським, але конкретно, наскільки я знаю, між Путіним і Трампом про це домовленості не було”, – заявив він.
Також Ушаков визнав, що на засіданні ШОС у Китаї тему України порушив лише Путін. Але тема війни обговорювалась в кулуарах, запевнив він.
“На саміті, наскільки я пам’ятаю, тільки наш президент торкнувся цієї теми, я не чув більше в інших виступах, а в кулуарах це, природно, обговорювалося”, – заявив помічник Путіна.
За словами Ушакова, Путін “обговорював домовленості, досягнуті в Анкориджі з президентом Трампом, з багатьма колегами, зокрема з головою Сі Цзіньпіном і, природно, з прем’єр-міністром Індії”.
“Так що без України не обійшлося, звичайно”, – додав він. -
Підсанкційний китайський банк Heihe зупинив розрахунки з РФ – ЗМІ
Китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. Про це інформують росЗМІ.
Інформацію підтвердили співрозмовники у двох російських банках та чотири імпортери, котрі постали перед проблемою.
Heihe Rural Commercial Bank був серед останніх китайських банків, готових відкривати кореспондентські рахунки для російських кредитних установ, що не потрапили під санкції.
Рада ЄС 19 липня запровадила санкції проти Heihe за надання послуг, пов’язаних із криптоактивами, котрі суттєво підривають мету антиросійських обмежень. Рішення набуло чинності 9 серпня.
Раніше частина російського малого та середнього бізнесу, яка працювала через інші китайські банки, перейшла на Heihe Rural Commercial Bank. Протягом місяця після введення нових обмежень платежі здійснювалися у звичайному режимі, але минулого тижня банк перестав приймати гроші.
Разом із Heihe Rural Commercial Bank під санкції ЄС потрапив ще один китайський банк – Suifenhe Rural Commercial Bank, який також відкривав кореспондентські рахунки для російських банків.
Раніше стало відомо, що Китай відмовляється працювати з підсанкційними банками РФ.
Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності