Спецслужби Росії працюють через Телеграм в Україні, а українські – також працюють через цей месенджер в РФ і планують освоїти російський Max. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спулкування з журналістами, повідомляє Інтерфакс-Україна в п’ятницю, 20 березня.
“Безумовно, російські спецслужби – вони працювали через Телеграм і в Україні, і працюють. Ми це знаємо, виявляємо, боремося з цим. Так, що стосується нас, відверто ми також працюємо через Телеграм в Росії. Зараз, з обмеженням Телеграм в Росії, безумовно, сигналу передавати їх суспільству буде складніше, але, тим не менше, в мене була доповідь щодо їхньої мережи нової. Ми до Max також доберемось”, – розповів глава держави.
Зеленський нагадав, що Росія обмежує соцмережі та мобільний зв’язок для тотального контролю.
“Розуміємо, що будує Путін в Росії, чи майже вже побудував, але це такий, знаєте, крок назад, причому крок на 100 років назад. Вони (росіяни – ред.), в принципі, можуть скоро переходити на паперову пошту, на телеграф і на коней. Ось така цивілізація. Може, в принципі, Путіну це і подобається, може, так він відчуває себе знову молодим”, – додав президент.
Напередодні стало відомо, що російська влада почала блокувати Телеграм на тимчасово окупованих територіях України, попри обіцянки не вводити обмеження у прифронтових зонах.
Це співпало з тотальним уповільненням месенджера у Росії. За даними сервісу Merilo, у період з 9 по 15 березня частка невдалих запитів до доменів Телеграм досягла 79,4% (проти 32,4% тижнем раніше).
Позначка: Росія
Росіяни знищили “візитівку” Алушти – білу ротонду
У тимчасово окупованій Алушті російські посадовці демонтували білу ротонду на набережній. Про це повідомляє UNITED24, публікуючи відео знесення архітектурної пам’ятки.
Так звана “голова адміністрації Алушти” Галина Огнєва повідомила, що демонтаж колон, мовляв, провели через “непридатний стан”.
Як пише Кримський вітер, місяць тому окупанти розпочали ремонт пам’ятки – робітники мали привести до ладу колони та відновити напис “Громадяни СРСР мають право на відпочинок”. Втім, вже 19 березня раптово приїхав екскаватор і почав руйнувати об’єкт культурної спадщини.
Об’єкт культурної спадщини регіонального значення Полуротонда побудований у 1951 році. Як зазначається, “реставрація” стартувала у середині лютого і мала завершитися до 31 травня. Вартість контракту становила близько 9,8 млн рублів
Який вигляд має набережна в Алушті нині публікують росЗМІ. Крым24 Ротонда в Алушті – одна з головних архітектурних памʼяток міста Алушта, розташована на набережній. Її було побудовано у 1950-х роках після Другої світової війни як символ відновлення курорту.
Раніше в ЮНЕСКО розповіли про знищення пам’ятників культури в Криму
Світ має вивчити урок Криму: МЗС про 12 років окупації півострова
Венеційська бієнале: Участь Росії не порушує санкційний режим
Венеційська бієнале передала до Міністерства культури Італії “всю необхідну документацію” щодо російського павільйону, який планується представити на наступній Міжнародній виставці мистецтва в травні. Про це повідомляє RAI.
Міністр культури Алессандро Джулі 13 березня звернувся до Фонду Венеційської бієнале з проханням “якнайшвидше” надати інформацію щодо участі Російської Федерації у 61-й Венеціанській бієнале, зокрема стосовно умов облаштування та управління павільйоном та їхньої сумісності з чинним режимом санкцій.
“Мета полягає в тому, щоб з’ясувати, чи можуть логістичне управління, матеріали та можливі фінансові операції, пов’язані з облаштуванням, суперечити обмеженням, прийнятим Європейським Союзом після вторгнення в Україну у 2022 році”, – йдеться у заяві міністерства.
Це спричинило політичне та інституційне протистояння між міністерством та президентом Бієнале П’єтранджело Буттафуоко, який вирішив не відступати від своєї позиції щодо відмови від “будь-якого закриття”. Захід передбачає повернення Росії після чотирьох років відсутності, повернення Ізраїлю, оголошеної участі України та Ірану, а також дебюту Катару.
Основна увага перевірки приділяється обмежувальним заходам, введеним Європейською комісією проти Росії, зазначають ЗМІ. Санкції не забороняють участь російських митців у міжнародних культурних заходах, але встановлюють обмеження щодо транзакцій, логістики та відносин із державними органами.
У разі виявлення порушень застосування санкцій – в компетенції держав-членів.
Однак на тлі цього залишається питання про фінансування Фонду Бієнале з боку ЄС, яке становить близько двох мільйонів євро за три роки в рамках програми “Креативна Європа”. Речник Комісії пояснив, що, як і у випадку з будь-якою європейською субсидією, у разі порушення угод проект може бути призупинено або скасовано.
На цю справу також впливає дипломатичний тиск. Україна прямо звернулася до Італії з проханням запобігти “будь-якій формі російської участі”, включаючи символічну.
Позицію Києва поділяють 22 країни Європейського Союзу, серед яких Франція та Німеччина, які днями написали до Бієнале з проханням відступити.
За словами представника Росії з питань культурного співробітництва Михайла Швидкого, проект павільйону передбачає скорочену форму: відсутність безпосередньої присутності митців під час відкриття для публіки.
З 9 травня по 22 листопада російський павільйон буде закритим, але з відкритими дверима та вікнами, щоб ззовні можна було побачити відеоінсталяцію, записану у Венеції за кілька днів до відкриття – з 6 по 8 травня – під час попереднього перегляду, призначеного для журналістів, критиків, митців та фахівців.
Росія не була офіційно запрошена на Міжнародну виставку мистецтва, яка відбудеться за участю 99 країн та 31 супутніх заходів, як, втім, і жодна інша країна.
Присутність Російської Федерації зумовлена звичайною процедурою, передбаченою регламентом заходу для країн, які мають власний павільйон у Джардіні. Зокрема, формально Росія має такий павільйон з 1914 року.
Як повідомлялося раніше, Європейська комісія може відкликати свій грант Венеційській бієнале, якщо Росії дозволять відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній художній виставці.
Венеційська бієнале та Паралімпіада: агресивна РФ лізе під шкіру Європі
Філіппіни вперше за п’ять років закупили російську нафту – ЗМІ
Філіппіни після п’ятирічної перерви вперше відновили імпорт російської нафти, прагнучи забезпечити себе пальним на тлі проблем із постачанням сировини через конфлікт на Близькому Сході. Про це повідомляють LSEG, Kpler, OilX та джерела у галузі, передає Reuters.
Міністр енергетики Філіппін у понеділок повідомив, що Маніла звернулася до Москви за обсягами нафти. Це сталося після того, як США видали 30-денний дозвіл на придбання підсанкційної нафти та нафтопродуктів із РФ для стабілізації світових ринків.
Зазначається, що танкер Sara Sky із близько 100 тис. тонн нафти сорту ESPO Blend (приблизно 750 тис. барелів), відвантаженої з далекосхідного порту Козьміно, прибуде в порт Лімай 23-25 березня. Вантаж призначений для найбільшого у країні нафтопереробного заводу Батаан, яким керує Petron Corp.
До 2022 року Філіппіни регулярно закуповували російські сорти нафти Sokol та ESPO Blend, але припинили імпорт після запровадження обмежень щодо російської сировини з боку західних країн.
Нагадаємо, Росія отримує до 150 мільйонів доларів щодня на експорті нафти завдяки кризі на Близькому Сході.
Ціни на нафту і газ злетіли після атак Ірану
Франція затримала танкер “тіньового флоту” РФ
У Середземному морі затримано судно Deyna, який належить до “тіньового флоту” танкерів Росії. Про це 20 березня повідомив президент Франції Емманюель Макрон.
За даними морської префектури Франції, танкер йшов під прапором Мозамбіку і прямував із російського Мурманська. Операцію із затримання провели спільно з Великою Британією на підставі статті 110 Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права. Судно підозрюється у використанні фальшивого прапора.
Зазначається, що військові супроводжують танкер на місце стоянки, де на нього чекають додаткові перевірки.
Макрон наголосив, що це є свідченням того, що війна в Ірані не відвертає увагу Парижа від підтримки України.
“Ці кораблі, які обходять міжнародні санкції та порушують морське право, є військовими спекулянтами. Вони прагнуть накопичити прибуток та фінансувати воєнні зусилля Росії. Ми цього не допустимо”, – зазначив він.
Це вже другий танкер російського “тіньового флоту”, затриманий французькими військовими.
Лукойл оцінив збиток від санкцій США
Чистий збиток російського Лукойлу за 2025 рік з урахуванням припинення діяльності частини активів становив 1,06 трлн рублів ($13,2 млрд) проти 851,5 млрд рублів ($10,6 млрд) чистого прибутку роком раніше. Про це пишуть росЗМІ.
Лукойл повністю списав свою частку в Lukoil International GmbH – закордонному бізнесі групи. Відтак, збиток від знецінення активів компанія оцінила в 1,7 трлн руб ($19,8 млрд).
У жовтні 2025 року США запровадили санкції проти Лукойлу, після чого російська компанія вирішила продати закордонні активи. Лукойл досяг попередньої угоди про продаж Lukoil International GmbH з американським інвестиційним фондом Carlyle. Дозвіл на угоду має надати Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.
У Кремлі визначились щодо участі в переговорах
Росія не планує брати участь у переговорах разом з Україною та США 21 березня. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в коментарі російським пропагандистам в п’ятницю, 20 березня.
“Ні, це будуть двосторонні контакти українців з американцями”, – завив він, відповідаючи на запитання, чи планує Росія взяти участь у майбутніх переговорах у США.
“Ця пауза (у переговорах щодо України – ред.) тимчасова. Ми сподіваємося, що вона тимчасова. Я маю на увазі продовження тристороннього формату. Ми сподіваємося на те, що у найближчій перспективі ми зможемо продовжити ці переговори”, – зазначив Пєсков.
Він додав, що поки що немає ясності про можливе місце проведення переговорів у тристоронньому форматі.
Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що делегація України вже прямує до США. Переговори повинні відбутия 21 березня.
Як відомо, 17-18 лютого відбувся третій раунд тристоронніх перемовин між Україною, США в Женеві. Після цього наступна зустріч кілька разів відкладалася через війна на Близькому Сході, а Зеленський назвав поточну ситуацію з переговорами “Санта-Барбарою”.
При цьому ЗМІ повідомляли, що Росія взагалі може вийти з переговорів.
Росія заробила €7,7 млрд на нафті під час війни в Ірані
Доходи РФ від продажу викопного палива сягнули 7,7 млрд євро за два тижні після початку війни в Ірані, що призвела до стрімкого зростання світових цін на нафту та змусило США пом’якшити санкції проти Росії. Про це повідомляє Euronews.
Згідно з даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), у перші два тижні березня Москва отримала близько €372 млн на день від експорту нафти – на 14% більше середнього денного доходу у лютому. Загалом із 1 по 15 березня Росія заробила €7,7 млрд на нафті, газі та вугіллі, що еквівалентно €513 млн на день, порівняно з €472 млн у лютому.
Ціни на нафту, включно з Brent, перевищили $119 за барель станом на четвер, оскільки удари продовжуються з обох сторін. Високі ціни забезпечують додаткові доходи великим експортерам нафти, зокрема Росії.
Окрім того, минулого тижня Міністерство фінансів США видало 30-денне звільнення від санкцій на купівлю російської нафти у морі. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що виняток є тимчасовим і необхідним для “стабільності на світових енергетичних ринках та підтримки низьких цін”.
Аналітики зазначають, що високі світові ціни та попит покупців, зокрема Індії, можуть і надалі збільшувати доходи Москви. За даними CREA, Індія та Китай спільно забезпечують близько три чверті доходів Росії від нафти. Зокрема, Індія придбала близько €1,3 млрд російського палива з 1 по 15 березня, що становить приблизно €89 млн на день, порівняно з €60 млн у лютому.
Рішення США викликало розбіжності в Європі. Лідери ЄС, включно з Урсулою фон дер Ляєн, Макроном та Мерцем, закликали зберегти суворі санкції проти Москви.
Аналіз CREA свідчить, що ЄС все ще купує російське паливо на близько €50 млн на день, переважно газ, котрий постачається трубопроводами, що не потрапили під санкції. Втім, це все ж значне падіння проти 2021 року, коли Росія постачала до ЄС 45% газу та 27% нафти.
Минулого тижня глава РФ Володимир Путін закликав російських нафтових та газових виробників скористатися зростанням цін на сировину, але попередив, що цей стрибок “безумовно тимчасовий” і що уряд та компанії повинні планувати відповідно.
Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу
Економісти Кремля попередили про загрозу рецесії до кінця року – ЗМІ
Економіка Росії може увійти в рецесію вже до кінця нинішнього року. Принаймні про це мовиться у доповіді близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), пише TMT.
Експерти визначають рецесію як зниження ВВП протягом 12 місяців. Торік цей показник в РФ зріс приблизно на 1%, що майже вп’ятеро менше, ніж у 2024 році (4,9%).
Сигнал про входження в рецесію подає розроблений Центром зведений випереджальний індикатор (СВІ). У грудні минулого року його значення становило 0,49, що майже утричі перевищує критичний поріг – 0,18. Крім того, показники вже четвертий місяць поспіль сигналізують про те, що рецесія може бути затяжною, тобто триватиме понад рік.
Зростання російської економіки стримують висока ключова ставка, більш консервативна бюджетна політика та дефіцит кадрів, зазначають аналітики. Також позначається інвестиційна пауза: вкладення компаній в основний капітал стали від’ємними ще в третьому кварталі минулого року (-3,1%) і не зростатимуть до зниження ставки центробанку.
Окрім того, рецесія стане більш імовірною у разі різкого падіння цін на нафту або запровадження нових масштабних санкцій. Водночас війна США та Ізраїлю проти Ірану, навпаки, призвела до стрибка цін на нафту, а нові санкції стали менш імовірними через складну економічну ситуацію у західних країнах.
Втім, додають аналітики, рецесія залишається можливою через новий виток інфляції, який змусить центробанк РФ узяти паузу у зниженні ставки, або через обвал нафтових котирувань.
Наразі ж російську економіку й надалі підтримуватимуть компанії, пов’язані з держзамовленнями та оборонно-промисловим комплексом (ОПК).
Росія зазнає проблем з виробництвом боєприпасів та ракет – ЦПД
Успішні атаки ЗСУ на інфраструктуру Російської Федерації почали створювати труднощі з виробництвом бойових частин для різних видів боєприпасів, включаючи ракети. Про це керівник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки і оборони Андрій Коваленко повідомив у Telegram.
За словами військового, лише за останній місяць було завдано ударів по щонайменше п’яти підприємствах хімічної промисловості Росії, причому деякі з них зазнали атак кілька разів. Окрім того, були атаковані виробники мікроелектроніки, а також Воткінський завод, який випускає ракети Іскандер та інші озброєння.
“Все це впливає на логістику виробництва, постачання на фронт і збиває плани росіян”, – наголосив Коваленко.
Він також зауважив, що основний спосіб зупинити агресора – це паралізувати його військово-промисловий комплекс.
“Звісно, Росія отримує боєприпаси від КНДР, але логістику інтенсивної війни без власного ВПК Росія не вивезе”, – резюмував керівник ЦПД.
Раніше повідомлялося, що в ніч на 19 березня Сили оборони України вразили склади боєприпасів і пально-мастильних матеріалів, а також військову техніку і живу силу противника на тимчасово окупованих територіях.
Україна навчає світ, як під час війни живуть порти