Позначка: ОГПУ

Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру одному з посадовців Перечинського лісохімічного комбінату у забрудненні 1,9 га земель небезпечними промисловими речовинами.

За даними слідства, на території підприємства, яке спеціалізується на виробництві деревно-вугільної продукції, зокрема деревного вугілля та етилацетату, упродовж тривалого часу накопичувалася тирса. Її складали на земельній ділянці площею 1,9 га, орендованій у територіальної громади.

Слідство вважає, що посадовець, відповідальний за поводження з виробничими відходами, не забезпечив належного контролю за їх зберіганням. У результаті накопичення тирси небезпечні речовини потрапили у ґрунт.

Йдеться, зокрема, про феноли, кислоти та свинець. Екологічні дослідження засвідчили, що рівень забруднення леткими фенолами та іншими хімічними речовинами суттєво перевищує допустимі норми.

Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи, завдані довкіллю збитки становлять понад 15 млн грн. Із цієї суми 9,1 млн грн припадає на забруднення свинцем, ще близько 6 млн грн на забруднення фенолами.

Посадовцю повідомлено про підозру у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України).
Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення підозрюваного від займаної посади.

Слідство триває. Правоохоронці також перевіряють можливу причетність інших посадових осіб підприємства до вчинення правопорушення.

Досудове розслідування здійснюють слідчі відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції, оперативний супровід — співробітники Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Ужгородської окружної прокуратури.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Незаконний видобуток на єдиному родовищі цеоліту в Україні: директору заводу повідомлено про підозру

Директор цеолітового заводу на Закарпатті підозрюється в організації незаконного видобутку корисних копалин на понад 11 млн грн на єдиному в Україні родовищі цеоліту. Прокурори Закарпатської обласної прокуратури повідомили йому про підозру.

За даними слідства, упродовж 2022–2025 років 56-річний керівник підприємства організував видобування корисних копалин поза межами спеціального дозволу на користування надрами.

Незаконні роботи проводилися на території єдиного в Україні цеолітового родовища, яке розташоване на Закарпатті та вважається одним із найбільших у Європі. Цеоліт – природний мінерал, який використовують як екологічно чистий сорбент, у сільському господарстві, будівництві та для очищення води.

Слідством встановлено, що незаконний видобуток охопив понад 3 гектари родовища. Для проведення робіт підозрюваний залучав сторонніх підрядників, які виконували буровибухові роботи на кар’єрі.

У результаті таких дій незаконно видобуто близько 8 890 тонн корисних копалин. Сума збитків, завданих державі, становить понад 11 млн грн.

Директору заводу інкриміновано незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене службовою особою з використанням службового становища шляхом вибуху, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 240 КК України). Суд обрав щодо нього запобіжний захід..

Досудове розслідування – Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Мукачівською окружною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт щодо 46-річного місцевого мешканця, який ошукав подружжя пенсіонерів майже на 1,2 мільйона гривень.

У Дніпрі викрито факти системного катування шістьох дітей віком від 3 до 10 років у дитячому будинку сімейного типу.

За даними слідства, дітей били, принижували, обмежували в харчуванні, приковували на ланцюг, змушували лаяти та імітувати поведінку тварин.

Дітей не називали на ім’я, натомість використовували образливі й нецензурні прізвиська. Дівчат стригли налисо та били стеблами троянд.

Ювенальні прокурори Дніпропетровської обласної прокуратури повідомили про підозру двом батькам-вихователям за фактом катування, вчиненого групою осіб (ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України).

Обшук, після якого в житлі раптово «знаходять» наркотики або боєприпаси. Погроза кримінальною відповідальністю. І пропозиція – «вирішити питання».

За версією слідства, саме за такою схемою діяла організована група з семи працівників Національної поліції у Херсонській області. Ї

х обвинувачують у фальсифікації доказів, незаконному втручанні в приватне життя та вимаганні грошей під час обшуків. Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт до суду.

Справа про розкрадання бюджетних коштів на будівництві захисних конструкцій укриттів для літаків: публікуємо фрагменти розмов командувача логістики Повітряних Сил ЗСУ, начальника УСБУ в Житомирській області та працівник ДВКР СБУ.

Промисловий масштаб шахрайства: на Дніпропетровщині викрито кол-центри на понад 1500 робочих місць
Офіс Генерального прокурора продовжує системну роботу з очищення країни від мережі незаконних кол-центрів. Протидія кібершахрайству сьогодні − це не просто боротьба зі злочинністю, а стратегічний елемент цифрової безпеки держави.

Вчора на Дніпропетровщині прокурори провели 27 обшуків. Масштаби викритої діяльності вражають навіть досвідчених правоохоронців: офіси налічували понад понад 1500 робочих місць. Щодня кожен із працівників здійснював близько 100 дзвінків потенційним жертвам, використовуючи методи психологічного тиску.

Зловмисники діяли від імені інвестиційних компаній та брокерських платформ. Обіцяючи «гарантований та швидкий заробіток», шахраї переконували людей вкладати кошти. Для введення в оману в окремих випадках використовувалися підставні платформи, де потерпілим демонстрували фейкове зростання їхніх «інвестицій» та віртуальні прибутки.

Натомість усі отримані кошти одразу перераховувалися на підконтрольні рахунки організаторів.

Жертвами схем «швидких інвестицій» стали громадяни України, Європи та Азії. Їх кількість оцінюється в сотні потерпілих.

Під час слідчих дій вилучено 1500 одиниць комп’ютерної техніки, майже 500 мобільних телефонів, серверне обладнання та інші речові докази злочинної діяльності.

Слідство триває. Встановлюється повне коло організаторів та учасників схеми.

Закарпатською обласною прокуратурою повністю доведено вину 19-річного юнака у зґвалтуванні малолітньої дівчини. Його визнано винним в умисному зґвалтуванні малолітньої дитини (ч. 4 ст. 152 КК України).

За сукупністю злочинів йому призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Окрім того, суд задовольнив цивільний позов потерпілої та зобов’язав обвинуваченого відшкодувати їй 100 тисяч гривень моральної шкоди.

За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури повідомлено про підозру трьом генералам зс рф, які, за даними слідства, планували та віддавали накази на артилерійські обстріли цивільного населення Нікопольщини.

Унаслідок атак упродовж двох місяців 2022 року загинули 16 мирних жителів, ще 21 людина отримала поранення, серед них – четверо дітей.

Восени 2025 року харківська підприємиця зіткнулася з нетиповим для бізнесу сценарієм: обшук, вилучення коштів і тривалий арешт заощаджень без чітких пояснень.

Понад 20 тисяч євро та майже 112 тисяч доларів особистих накопичень вилучили під час слідчих дій. Документи про законне походження коштів були надані одразу, однак гроші місяцями залишалися під арештом без рішення суду про конфіскацію і без визначених строків повернення.

Судові засідання та скарги не дали результату. Ситуацію зрушило з місця звернення через платформу «Стоп-тиск», подане 16 вересня 2025 року.

Прокуратура оперативно перевірила законність вилучення, проаналізувала підстави арешту та взяла провадження на контроль. За результатами перевірки прокурор підтримав повернення коштів законним власникам.

22 вересня суд скасував арешт, а вже 26 вересня кошти були повернуті родині – менш ніж за десять днів після звернення.

Водночас досудове розслідування триває: проводяться експертизи, але без необґрунтованого тиску на бізнес.

Це – приклад того, що портал «Стоп-тиск» – дієвий інструмент захисту і дозволяє відновлювати баланс між інтересами слідства та правами підприємців.