У третю річницю роковин трагедії Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко разом із керівництвом апарату МВС, очільниками органів та підрозділів системи вшанували пам’ять усіх жертв авіатрощі.
На Байковому кладовищі, де поховані керівники та працівники МВС, відбулася церемонія покладання квітів. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Брифінг Міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка та Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрія Даника щодо ліквідації наслідків російських ударів по об’єктах енергетики, посилення роботи Служби 112 та реагування органів і підрозділів системи МВС на надзвичайні ситуації.
🔹МВС України🔹
Пункти Незламності від ДСНС України стали теплими острівцями по всьому Києву. Як зазначають офіцери-рятувальники громади, Пункти Незламності у столиці працюють цілодобово.
Найбільша кількість людей збирається ввечері, коли діти повертаються зі шкіл, а дорослі приходять після роботи. Через ворожі обстріли жителі Києва вдома світла й опалення майже не застають — у більшості районах тривають екстрені відключення електроенергії. Мобільні Пункти Незламності були встановлені у Києві 10 січня. За п’ять днів роботи було прийнято понад 15 тисяч людей, з них понад 4 тисячі отримали психологічну допомогу.
У Пункті Незламності можна:
● зігрітися,
● безкоштовно випити чай та каву зі смаколиками,
● набрати гарячої води в термос,
● підзарядити телефони, ліхтарики й павербанки,
● скористатись інтернетом, оскільки у Пунктах Незламності встановлені Starlink
Бригада «Хартія» відбила невдалу спробу штурму противника та ліквідувала близько 70 окупантів.
Упродовж тижня російські окупаційні війська здійснювали спроби штурму у смузі відповідальності 13-ї бригади НГУ «Хартія» на північ від Харкова. Завдяки злагодженій взаємодії хартійців – піхотинців, операторів БпЛА, артилеристів та інших підрозділів – спроба виявилася невдалою. Дивіться відео з дронів та матеріалів піхотинців «Хартії».
Корпус “Хартія” продовжує стояти на обороні Харківщини, продовжує тримати Харків на замку. Сила і воля!
Серед російських загарбників часто трапляються “оптимісти”, які вважають себе невидимими для наших дронів 🫣
Та оператори БПЛА батальйону безпілотних систем “Antares” (https://t.me/antares_battalion) Бригади “Рубіж” бачать усе. Скиди прилітають точно туди, де ворог почувався “в безпеці”. Сховатися не вийде, втекти — теж 🎯🔥
Наша наступна Героїня – 24-річна Ірина Масна із позивним «Примара». Дівчина служить у 20-й бригаді оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу «Азов» Національної гвардії України на посаді стрільця-санітара. Солдат Ірина Масна працює у складі мобільної групи на медичній евакуації. Рятує поранених, надає першу допомогу, вивозить бійців до стабілізаційних пунктів.
«До повномасштабного вторгнення я жила у Польщі, хотіла вчитися на театрального режисера. Але прийшла війна і я прийняла рішення робити щось корисне. Зараз основна моя робота – це медевак. Тобто евакуація поранених» – розповідає про специфіку своєї служби солдат «Примара».
Ірина емоційна, позитивна, дуже чуйна і впевнена в собі дівчина. Вона має багато планів на майбутнє. В першу чергу вчитиметься на лікаря. Після війни, а зараз її теперішня служба балансує між життям і смертю. «Примара» разом із побратимами, щоразу ризикуючи власним життям, роблять потрібну справу. Вивозять з поля боя поранених.
«Крайній важкий поранений – це був такий значущий для моєї практики досвід. Тому, що насправді це була одна із тих евакуацій, коли ти розумієш, що якби ти щось не зробив під час цієї евакуації, то людина б загинула» – емоційно розповідає Ірина Масна.
Дивіться історію нацгвардійки Ірини Масної у нашому наступному відео.
7 січня у Дніпрі відбулася презентація команди Дніпровського державного університету внутрішніх справ з адаптивного баскетболу «Veterans’ Bask». Створення цієї команди стало важливою подією у розвитку ветеранської політики та реалізації програм фізичної і психологічної реабілітації захисників України в системі Міністерства внутрішніх справ.
Дмитро Пешков — судовий експерт, який працював із ДНК, речовими доказами й наслідками найтяжчих злочинів. Його робота у Київському НДЕКЦ МВС вимагала точності, холодного розуму та внутрішньої стійкості. Колеги згадують його як фахівця, для якого професія була не просто роботою, а справжнім покликанням.
Поза лабораторією Дмитро жив рухом і свободою: мотоцикли, дорога, люди поруч. Він був уважним, надійним і вимогливим до себе. З дитинства не кидав розпочате й завжди доводив справи до кінця — так говорять про нього рідні та друзі. Для багатьох він був тією людиною, на яку можна було покластися без жодних сумнівів.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Дмитро не зміг залишитися осторонь. Наступного дня він зробив вибір і пішов до військової частини, де проходив строкову службу. Далі перевівся до бригади “Рубіж” НГУ. 21 вересня 2022 року “Пеша” загинув під час мінометного обстрілу у Краматорському районі.