Виконавча рада МВФ завершила восьмий перегляд програми співпраці з Україною, і незабаром Україна отримає дев’ятий транш в розмірі 500 млн дол. Які вимоги для цього виконав Київ і на що влад витратить кошти? Гроші скоро будуть Рада МВФ схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування та затвердила виділення траншу обсягом 0,5 млрд дол. “Рада директорів Міжнародного валютного фонду 30 червня 2025 р. затвердила восьмий перегляд програми “Механізм розширеного фінансування” (Extended Fund Facility, EFF)”,– говориться у повідомленні НБУ. Це передбачає негайний доступ до фінансування обсягом 0,37 млрд СПЗ (близько 0,5 млрд дол. в еквіваленті).
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансовоїстабільності. “Кошти буде спрямовано на покриття пріоритетних бюджетних видатків”, – відмітив Шмигаль. Своєю чергою міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що гроші скоро надійдуть в Україну. “За результатами успішного перегляду Україна отримає транш у розмірі близько 500 млн дол. вже найближчим часом. Таким чином, загальна сума виплат за програмою EFF становитиме 10,6 млрддол.”, – заявив Марченко. Згідно з інформацією, до держбюджету України вже надійшло вісім траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом приблизно 10,1 млрд дол. із запланованих 15,5 млрд дол. на період 2023−2027 рр.
Цікаво, що з урахуванням оновлених потреб платіжного балансу українська сторона звернулася до місії з проханням змінити структуру виплат за програмою EFF у 2025 р. Водночас загальний розмір програми залишається незмінним – 15,5 млрд дол. Добре виконали вимоги Аби отримати кошти від МВФ, Україна мала виконати вимоги фонду.
За інформацією Мінфіну України, у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми. “Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри умови повномасштабної війни. Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі були досягнуті”, – повідомили у відомстві. За інформацією НБУ, також виконано один попередній захід та два структурні маяки.
По-перше, внесено до Верховної Ради законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ. По-друге, опублікувано звіт про результати зовнішнього аудиту НАБУ.
Крім того, встановлено чотири нові структурні маяки. За інформацією НБУ, МВФ оновив перелік вимог до України у межах програми співпраці, визначивши нові пріоритети.
До кінця вересня Мінфін, Державна податкова служба та Державна митна служба повинні розробити план реалізації ІТ-стратегії. До кінця грудня очікується ухвалення галузевих стратегій державних інвестицій.
Крім того, терміни деяких структурних маяків були переглянуті для надання уряду додаткового часу на завершення ключових реформ. МВФ: економіка України залишається стійкою У МВФ кажуть, що економіка України залишається стійкою. Прогноз зростання економіки України на 2025 р., збережено на рівні 2–3%. Водночас ризики для прогнозу залишаються надзвичайно високими і потребують чіткого плану дій на випадок їх реалізації.
За інформацією НБУ, у МВФ відзначили, що, ураховуючи все ще високий рівень інфляції, жорстка грошово-кредитна політика НБУ залишається виправданою, і НБУ має бути готовий до подальшого її посилення, якщо інфляційні очікування погіршаться. Валютні резерви залишаються на належному рівні завдяки значній зовнішній підтримці. Підвищення гнучкості обмінного курсу сприятиме економічній стійкості та збереже міжнародні резерви.
Фінансовий сектор залишається стабільним, хоча потребує пильного нагляду в умовах підвищених ризиків. Удосконалення інфраструктури ринків капіталу є ключовим для залучення приватного іноземного капіталу до післявоєнного відновлення.
У заяві Фонду йдеться про те, що війна, що триває зумовлює необхідність ухвалення додаткового бюджету на 2025 р. Відновлення фіскальної стійкості та задоволення пріоритетних витрат вимагають рішучих зусиль із реалізації Національної стратегії доходів, модернізації податкової і митної служб, боротьби з ухиленням від сплати податків і гармонізації національного законодавства з нормами ЄС.
Ці реформи разом з удосконаленням системи управління державними інвестиціями, середньостроковим бюджетуванням і управлінням фіскальними ризиками є критично важливими для стимулювання зростання та припливу інвестицій.
В НБУ кажуть, що українська влада і далі працює над завершенням своєї стратегії реструктуризації зовнішнього боргу за євробондами. Досягнення домовленості відповідно до цілей програми щодо стійкості боргу є важливим для зменшення фіскальних ризиків, створення простору для критичних витрат та відновлення боргової стійкості.
Програма залишається повністю профінансованою: 153 млрд дол. за базовим сценарієм та 165 млрд дол. – за негативним упродовж чотирирічного періоду програми включно з використанням приблизно 50 млрд дол. за механізмом G7 ERA Loans (безповоротна позика, забезпечена доходами від знерухомлених російських активів). Повна, своєчасна та передбачувана зовнішня підтримка – на умовах, що відповідають стійкості боргу, – залишається дуже важливою для повного фінансування програми. “Головний фактор ризику” У МВФ розповіли, що відбувається з держборгом України і що трапиться, коли війна закінчиться
Остаточні цифри держборгу України будуть розраховані вже після війни, що кредитори прекрасно розуміють.
Про це в інтерв’ю NV Бізнес заявив виконавчий директор МВФ Литви Вітас Васіляускас. “Ситуація в Україні дійсно вражаюча. Ваша країна перебуває у стані війни, але економіка функціонує, банківський сектор функціонує, і держава функціонує. Я думаю, що це велике диво”, – зазначив він. На його думку, що стосується боргу, остаточні цифри будуть розрахованіпісля війни. Зараз вам просто потрібно вижити. Я думаю, що міжнародне співтовариство і кредитори це розуміють. Ви стикаєтеся з додатковими потребами у витратах на безпеку та оборону, що зрозуміло.
Також він зазначив, що попри те, що поточний рівень боргу не є чимось особливим з огляду на обставини, фіскальна політика однаково має робити те, що може. Ви маєте думати про стійкі джерела фінансування. Воєнна ситуація не допомагає, але ми не можемо цього змінити. Ви маєте бути креативними та знаходити способи зберегти всю політику – фіскальну, монетарну – стабільною та передбачуваною.
Говорячи про те, чи є поточні показники критичними, і які сценарії розвитку ситуації будуть після завершення активної фази бойових дій, він зауважив, що найважливішим показником є сама війна та її безперервність. За його словами, це головний фактор ризику. Навіть коли ми говоримо про програму МВФ для України, вона побудована на певних припущеннях, зокрема щодо безперервності війни. Коли війна закінчиться – а одного дня вона закінчиться – я бачу досить позитивні перспективи для України… Можна взяти приклад із країн Балтії. За 20 років членства в ЄС на Балтійському морі сталося диво. Я думаю, що з вами станеться те саме.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Фінансова допомога
-
МВФ виділить черговий транш. На що підуть кошти
-
Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів
Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
“Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
“З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві. -
Україна отримала від Канади $1,7 млрд
Україна отримала від Канади близько $1,7 млрд (2,3 млрд канадських доларів) в межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в понеділок, 30 червня.
“Спільно з партнерами змушуємо росію платити за вчинені нею злочини та руйнування. Від початку року із врахуванням останнього траншу отримали близько 17,6 млрд доларів за рахунок знерухомлених активів рф”, – написав він.
Прем’єр нагадав, що Україна наполягає на на повній конфіскації заморожених коштів РФ.
“Вони потрібні для виплати компенсацій постраждалим від агресії та для відбудови нашої держави. Це також буде актом справедливості для попередження агресивних воєн у майбутньому”, – додав він. -
Україна отримала $190 млн на ремонт мостів і доріг
Україна отримала 190 млн доларів на проекти відновлення в рамках спільного зі Світовим банком ініціативи DRIVE. Ці кошти були надані у вигляді позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку у межах Цільового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії. Гроші будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів, покращення транспортної системи та розвиток дорожньої галузі. Проєкт DRIVE передбачає збереження національної мережі доріг та реформу автомобільних доріг і транспорту, а також надання технічної допомоги та управління проєктами у цій галузі.
-
Норвегія допоможе Україні виготовляти надводні дрони
Норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклала угоду з українським партнером про створення надводних безекіпажних суден, які будуть вироблятися в Україні. Ці безпілотники відіграють важливу роль у захисті території України та протидії російському флоту в Чорному морі. Нова Зеландія також обіцяла допомогти Україні, надаючи пакет підтримки на суму понад 9,4 млн доларів США. Раніше Нідерланди випробовували перший надводний безпілотник USV90, який може виконувати різні завдання, включаючи транспортування вантажів, проведення розвідки та перевезення людей.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти запровадження нових санкцій проти Росії щонайменше до липня. У той же час ЄС розробляє план збільшення прибутків від майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів, щоб підтримати Україну. США та ЄС розходяться в підходах до мирного врегулювання конфлікту в Україні: перші хочуть умиротворити Росію, другі – примусити її до миру. Президент США Трамп не схвалив законопроєкт про санкції, а увагу зосередив на внутрішній політиці та можливому конфлікту з Іраном. ЄС розглядає можливість створення нового інвестиційного фонду з російських активів для підтримки України. Відбуваються політичні суперечки між країнами Заходу щодо шляхів завершення війни в Україні: чи має бути мир через перемогу, чи через компроміс.
-
В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти
Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
Україні отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
– наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
– надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
– результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
– повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
– Компенсаціявартостіоренди житла.
Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
– Відшкодування за втрачене житло.
Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
– Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
– Безкоштовне харчування.
У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
– Оздоровлення та відпочинок дітей.
Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
– Соціальна стипендія.
Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
– Проживання в гуртожитку.
Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
– Пільгові кредити на навчання.
Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами.