Китайські вчені дійшли висновку, що приблизно у віці від 45 до 55 років в організмі настає переломний момент, після якого старіння значно прискорюється.
Дослідження опубліковане в журналі Cell і ґрунтується на аналізі зразків тканин 76 людей віком від 14 до 68 років, які померли від випадкової черепно-мозкової травми. Зразки були зібрані з восьми систем організму, включно з серцево-судинною, імунною та травною.
Дослідники вивчили понад 17 тисяч білків, створивши детальний атлас білкової активності. З віком значно збільшується експресія 48 білків, які пов’язані з розвитком хронічних хвороб.
Особливу увагу вчені звернули на аорту -головну артерію організму. Саме в її тканинах виявили білок, який, як показали експерименти на мишах, може прискорювати старіння в інших частинах тіла. Це дає підстави припускати, що кровоносні судини не лише старіють першими, а й “передають” старіння іншим органам.
Цікаво, що перші зміни у наднирниках, які відповідають за вироблення гормонів, вчені помітили вже у 30 років.
Раніше, у 2024 році, інше дослідження також вказувало на “стрибки старіння” -приблизно у 44 та 60 років. Різниця у висновках може пояснюватися методологією та типом аналізованих зразків.
Автори роботи наголошують: щоб визначити точний вік перелому у старінні, потрібні масштабніші міжнародні дослідження. Утім, уже зараз ці результати змінюють розуміння того, як і коли ми старіємо.
Позначка: Дослідження
-
Після 50 років старіння різко прискорюється – вчені
-
Комбінація ракових препаратів зупинила симптоми Альцгеймера – дослідження
Науковці з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Інституту Гладстона виявили, що деякі препарати проти раку можуть зворотно впливати на зміни в мозку, спричинені хворобою Альцгеймера, повідомляє Medicalxpress.
Дослідники порівняли зміни експресії генів у мозку хворих на Альцгеймера з впливом понад 1300 вже затверджених лікарських засобів. Вони виявили комбінацію двох препаратів, які здатні нівелювати негативні зміни в нейронах та гліальних клітинах – обох ключових типах клітин, що зазнають ушкоджень при цій формі деменції.
Команда також проаналізувала мільйони електронних медичних записів і помітила, що пацієнти, які приймали деякі з цих препаратів з інших причин, рідше хворіли на Альцгеймера. Подальше тестування на мишах з агресивною формою хвороби показало, що поєднання двох онкопрепаратів, летрозолу (лікування раку грудей) та іринотекану (проти раку товстої кишки та легень), зменшувало дегенерацію мозку, знижувало утворення токсичних білкових відкладень і навіть відновлювало пам’ять.
Професор Марина Сірота, одна з керівниць дослідження, зазначила, що хвороба Альцгеймера надзвичайно складна для вивчення через глибокі й численні зміни, які вона спричиняє у мозку, але сучасні обчислювальні інструменти дозволили підійти до проблеми комплексно.
Спираючись на базу даних експресії генів у людських клітинах, команда звузила список препаратів з 1300 до 86, потім до 10, з яких лише п’ять були схвалені FDA. Із них дві найбільш перспективні сполуки й потрапили до подальшого лабораторного тестування.
“Якщо незалежні джерела даних – генна експресія та медичні записи – приводять нас до тих самих препаратів, а потім вони показують ефективність у моделі хвороби, можливо, ми дійсно на правильному шляху”, – додала Сірота.
Дослідники сподіваються, що результати можна буде швидко адаптувати до клінічних умов. -
У дітей в США стрімко зріс рівень надзвичайно тяжкого ожиріння
За даними дослідження, рівень ожиріння серед дітей стрімко зростає вже протягом кількох десятиліть. Нове дослідження від Каліфорнійського університету в Сан-Дієго пропонує розширити класифікацію ожиріння до класів 4 і 5, щоб краще розуміти ризики, пов’язані з надзвичайно тяжким ожирінням. Дослідники виявили зростання надзвичайно тяжкого ожиріння у дітей на 253% за останні 15 років. Захворювання, такі як діабет, метаболічний синдром та захворювання печінки, стали більш поширеними серед дітей із важкими формами ожиріння. Дослідження показало, що навіть діти з менш важкими формами ожиріння мають значно підвищений ризик розвитку цих захворювань порівняно зі здоровими показниками ваги.
-
Стало відомо, скільки потрібно ходити, щоб запобігти болю в спині
Недавнє дослідження, проведене в Норвегії, показало, що тривалі прогулянки можуть допомогти запобігти розвитку хронічного болю в спині. Учасники дослідження, які щодня ходили понад 78 хвилин, мали значно менший ризик виникнення болю в спині. Науковці вивчили дані понад 11 тисяч дорослих норвежців, які носили спеціальні пристрої для вимірювання обсягу їх щоденної ходьби. Результати показали, що ходьба від 78 до 100 хвилин на день знижує ризик хронічного болю в спині на 13%, а якщо людина ходить більше 100 хвилин, то цей ризик зменшується на 23%. Вчені вважають, що обсяг щоденної ходьби є важливішим фактором, ніж її інтенсивність, у запобіганні хронічного болю в спині.
-
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:- координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
- формуватиме спільний порядок денний співпраці;
- забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам. -
Читання новин у соцмережах допомагає розпізнавати фейки – дослідження
Нове дослідження показує, що регулярне читання новин на таких платформах, як Instagram і WhatsApp, може значно покращити обізнаність користувачів та їхню здатність відрізняти правду від фейків. Про це повідомляє ScienceX.
У дослідженні взяли участь 3395 осіб із Франції та Німеччини. Учасників випадково розподілили на дві групи: одні підписались на новинні акаунти, інші – на неновинні. Протягом двох тижнів учасники першої групи читали новини, отримували сповіщення та надсилали скріншоти для підтвердження участі в експерименті.
Результати показали, що навіть такий короткий термін читання новин призвів до підвищення рівня знань про актуальні події, довіри до медіа та кращої здатності розпізнавати фейкові новини. Водночас відчуття поінформованості чи інтерес до політики не змінилися.
Хоч соціальні мережі часто піддаються критиці за поширення дезінформації та сенсаційного контенту, саме через них усе більше людей дізнається про новини. Середній користувач проводить у соцмережах понад 2 годин щодня – це близько 14% часу неспання.
Дослідники закликають не лише обмежувати шкідливий контент, а й заохочувати користувачів до підписок на надійні джерела інформації. У майбутньому, вважають автори, варто зосередитися на способах мотивації користувачів активно взаємодіяти з якісним і правдивим новинним контентом.
Дослідження було опубліковане в журналі Nature Human Behaviour. -
Дослідження виявило сліди ШІ у мільйонах наукових статей
У світі наукових публікацій стрімко зростає вплив штучного інтелекту, повідомляє ScienceX. Нове дослідження американських і німецьких науковців показало, що лише у 2024 році щонайменше 13,5% біомедичних статей на платформі PubMed мали ознаки редагування або написання з використанням ШІ.
Команда дослідників застосувала метод аналізу “надлишкового слововживання”, що дозволило їм виявити тренди в стилістичних змінах, не спираючись на вже класифіковані ШІ-тексти.
Дослідники проаналізували понад 15 мільйонів наукових анотацій і виявили виразний зсув у мовному стилі публікацій після запуску ChatGPT. Зокрема, зросла частота використання прикрашених слів і зворотів -таких як “showcasing”, “pivotal”, “grappling”, що рідше зустрічалися у текстах до епохи ШІ. Якщо раніше переважали іменники (до 79% усіх надлишкових слів), то у 2024 році їх витіснили дієслова (66%) та прикметники (14%).
Автори також зазначили, що ступінь використання ШІ відрізняється залежно від країни, галузі та наукових журналів.
Робота була опублікована у журналі Science Advances. -
В Антарктиді знайшли найдавніше крижане ядро Землі
У німецькому місті Бремергафен вчені досліджують найстаріше з коли-небудь знайдених крижаних ядер Землі – зразок льоду завдовжки 2,8 км і віком понад 1,2 мільйона років.Про це повідомляє BILD.
Цей льодовий “архів” був добутий під час міжнародної експедиції в Антарктиді у 2019–2021 роках на висоті понад 3200 метрів, при температурах до –70°C.
Унікальне ядро доправили до Європи у 700 ящиках, зберігаючи температуру –50°C. Зараз його розпилюють у лабораторії Альфред-Вегенер-Інституту за –18°C для подальшого аналізу. Мета дослідження – з’ясувати, чому приблизно мільйон років тому змінилася періодичність льодовикових циклів: замість кожних 41 000 років вони стали траплятися кожні 100 000.
“Розуміння цієї зміни важливе не лише для вивчення минулого, а й для прогнозування кліматичного майбутнього”, – пояснює професор-глаціолог Франк Вільгельмс.
За словами іншого дослідника, професора Паскаля Болебера, команда застосовує всі можливі методи -від хімічного аналізу до вивчення структури кристалів. На підготовку до цієї роботи вчені витратили роки.
Окрім стародавнього льоду, вперше в історії досліджень зразків з Антарктиди вдалося дістати і основу материка -шматок граніту. Це відкриття може допомогти вченим точніше визначити, коли саме Антарктида вкрилася льодом.
Перші результати дослідження цього унікального кліматичного архіву очікують уже за рік. -
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
Науковики провели глобальний огляд понад 70 наукових досліджень і виявили, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса. Вони встановили, що навіть невелике регулярне вживання обробленого м’яса може підвищити ризик розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Вчені досліджували зв’язок між споживанням обробленого м’яса, солодких газованих напоїв і трансжирів та ризиком виникнення серйозних хронічних хвороб. Виявилося, що оброблене м’ясо має найгірші наслідки, і чим більше людина його споживає, тим вищі ризики. Наприклад, один хот-дог на день може підвищити ризик діабету та раку товстої кишки. Автори дослідження підкреслюють важливість обмеження споживання ультраоброблених продуктів для збереження здоров’я.
-
Забруднення повітря пов’язали з мутаціями, що спричиняють рак легенів
Вчені виявили, що забруднене повітря може викликати мутації ДНК, схожі на ті, що спричиняє тютюнопаління. Дослідники дослідили зразки пухлин легенів від людей, які не курили, з різних країн і прийшли до висновку, що чим більше забруднення повітря в регіоні, тим більше мутацій, які можуть спричинити рак, виявляється в організмах. Особливо важливою виявилася зв’язок між дрібнодисперсними частками у повітрі та мутаціями гена TP53, відповідального за придушення пухлин, а також коротшими теломерами у жителів забруднених регіонів. Експерти застерігають, що в умовах зменшення куріння, кількість випадків раку легенів серед некурців зростає. Також було виявлено зв’язок між певними китайськими травами та мутаціями ДНК у некурців. Дослідження продовжується, щоб виявити більше деталей про ці процеси.