Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Позначка: Дослідження
-
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет оголосив, що лауреатами Нобелівської премії з медицини та фізіології стали Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі за їхні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності. Вчені виявили регуляторні Т-клітини, які запобігають імунній системі завдачі шкоди організму. Ці відкриття сприяють розумінню роботи імунної системи та розвитку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Вони також сприятимуть успішнішим трансплантаціям. Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі є видатними вченими у своїх галузях.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA опублікували результати дослідження, згідно з яким хмари на планеті Венера складаються не тільки з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але і на 60% з води. Виявилося, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з солями, зокрема сульфатами заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, оскільки вона зв’язана в цих сполуках. Сірчана кислота також присутня у складі хмар, але на частку її припадає лише близько 22%. Вчені вважають, що залізо, яке також знайшли у складі хмар, може потрапити на Венеру разом із космічним пилом.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці досягла третього найнижчого показника за останні 47 років. Це свідчить про зростання температури в океані, що призводить до танення льоду. Втрата морського льоду може призвести до підвищення рівня моря, а також зробити прибережні райони Антарктики більш вразливими на дію хвиль і вітрів. Хоча тепліші погодні умови можуть спричинити більше снігопадів, що тимчасово зменшить втрату криги, проте в довгостроковій перспективі льодовий щит все одно тане при постійному підвищенні температури.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що дієта, багата на жирну “швидку їжу”, може негативно впливати на мозок лише за кілька днів. Вони встановили, що такий харчовий раціон активує спеціальний тип клітин у гіпокампі, відповідальних за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Надмірна активність цих клітин може призвести до погіршення пам’яті вже на четвертий день вживання такої дієти. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може покращити роботу цих клітин та відновити пам’ять. Дослідники також виявили, що періодичне голодування після жирної дієти може покращити когнітивні функції, знизивши активність цих клітин. Ці відкриття можуть допомогти розробити нові методи профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням і метаболічними розладами.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід діє ефективніше, ніж рідка вода, у вивільненні заліза з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом стали помаранчевими через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза при -10 °C, ніж вода при +4 °C, оскільки утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори. Це може мати серйозний вплив на водойми та екосистеми у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Вчені з Університету Джорджії провели дослідження, в якому виявили, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. За даними опитувань CDC у США, користувачі вейпів мають на 7% вищий ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет цей ризик зростає на 15%, але найбільше небезпеки становить одночасне вживання тютюнових виробів і вейпінгу – у них ризик переддіабету збільшується на 28%. Особливо вразливі до цього ризику є люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних етнічних груп. Хоча дослідження має обмеження, його результати підкреслюють, що вейпінг може негативно впливати не лише на легені, а й на метаболічне здоров’я в цілому.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Дослідження добробуту в Україні, проведене КМІС, показало, що українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Середній бал задоволеності життям серед українців становить 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Водночас зменшилася частка респондентів із низькими оцінками життя, а зросла частка тих, хто оцінює його високо. Тривожність українців також зросла, проте відчуття сенсу в житті залишається високим. За дослідженням, це може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження було проведене з використанням методології Національного статистичного управління Великої Британії та охопило 1000 респондентів у грудні 2024 року.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Науковці виявили, що мікропластик може впливати на кісткову тканину людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів – клітин, що руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, пришвидшувати старіння, змінювати диференціацію та сприяти запальним процесам. Експерименти на тваринах також підтвердили, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і патологічних переломів кісток, навіть зупиняти ріст скелета. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливе ризик для здоров’я кісток та можливі наслідки для росту кісткових хвороб у майбутньому.
-
Вчені знайшли найдавніші докази муміфікації – їм понад 14 тисяч років
Науковці знайшли найдавніші докази муміфікації людських останків у Північному В’єтнамі, де вони виявили кістку віком близько 14 тисяч років. Дослідники також обстежили 54 поховання на території Китаю, В’єтнаму та Суматри. Виявлені останки були поховані навпочіпки, що свідчить про спеціальне втручання. Аналіз показав, що тіла померлих впливали димом та теплом для висушування перед похованням. Ці практики муміфікації за допомогою диму існували у регіоні протягом тисячоліть і можуть бути спостережені й у сучасних культурах.