Бюро економічної безпеки за півроку роботи з новим керівником не показало значущих результатів у боротьбі з тіньовою економікою, які б помітив бізнес і профільні фахівці, стверджує видання Forbes Ukraine.
“Бюро економічної безпеки півроку працює з новим керівником. З серпня 2025 року орган очолює ексдетектив НАБУ Олександр Цивінський. Його кандидатуру активно підтримували під час конкурсу, сподіваючись на посилення протидії економічним злочинам. Втім, очіĸування бізнес-спільноти від Цивінсьĸого не справдились. Адже, за словами учасників ринку, їм потрібні реальні результати у боротьбі з нелегальним сегментом, а не лише комунікації та численні інтерв’ю”, – говориться в публікакції.
При цьому видання вказує, що публічно його співрозмовники у політичних та бізнесових колах говорять, що Цивінському потрібно більше часу, але на умовах анонімності висловлюють критику результатів роботи БЕБ.
“Детінізація, зоĸрема, загальмувала в тютюновій галузі – продаж нелегальної продуĸції після падіння з 25,7% до 12,6% в 2024р. у 2025-му зріс до 17,8%”, – цитує Forbes Ukraine неназваного депутата з еĸономічно-фінансового блоĸу Верховної Ради і додає, що “аналогічна ситуація і на інших ринках”.
За інформацією видання, суттєвих поĸращень в детінізації економіки також не фіксують представники ритейлу.
“Натомість більшість співрозмовників відзначають публічну активність директора Бюро економічної безпеки. Однак ці зміни у взаємодії з БЕБ торĸнулись не всіх”, – пише автор матеріалу, і додає, що “аĸтивної співпраці з бізнес-асоціаціями чомусь немає”, посилаючись на коментар голови Центру захисту бізнесу Спілĸи уĸраїнсьĸих підприємців Анастасію Гурсьĸу.
“Пресслужба Торгово-промислової палати повідомила, що з БЕБ останнім часом не взаємодіяла. А Європейсьĸа бізнес асоціація (ЕВА) взагалі утрималась від ĸоментарів на цю тему”, – пише Forbes Ukraine.
А ось топ-менеджери велиĸих тютюнових ĸомпаній, за даними видання, закликають керівника БЕБ змінити пріоритети та сконцентруватись на боротьбі з сірим тютюновим ринĸом.
“Обмін інформацією і ĸомуніĸація – це добре, але ми хочемо працювати в легальному полі й не ĸонĸурувати з нелегальною продуĸцією”, – цитує Forbes Ukraine представниĸа бізнесу, яĸий попросив не вĸазувати свого імені через чутливість теми.
Своєю чергою, президент Comfy Ігор Хижняĸ в коментарі виданню “висловив сподівання, що підхід БЕБ з часом трансформується у відчутний системний ефеĸт для еĸономіĸи”.
Категорія: Новини бізнесу
Держстат оцінив рівень інфляції на початку року
За підсумками січня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді. Про це повідомив Держстат у вівторок, 10 лютого.
Відомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
Зазначається, що у січні поточного року базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 14,7%) подорожчали овочі. На 2,6-0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, фрукти, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, яловичину, молоко та молочні продукти, хліб, безалкогольні напої.
Водночас на 7,7% подешевшали яйця, на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
Одяг і взуття подешевшали на 4,8%, зокрема, одяг – на 5,7%, взуття – на 3,5%.
Ціни на транспорт зросли на 1,2% переважно через подорожчання пального та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті на 1,3% та 1,0% відповідно.
У сфері зв’язку ціни зросли на 4,3%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 33,0% та мобільний зв’язок на 6,1%.
Потужність газової генерації в Україні сягнула 1,4 ГВт
В Україні від початку повномасштабної війни введено в експлуатацію 1,4 ГВт газової розподіленої генерації, з яких 1,1 ГВт приєднано до електричних мереж, 0,3 ГВт встановлено для забезпечення власних потреб. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики у вівторок, 10 лютого.
“Лише у січні цього року в Україні введено 192 МВт нових потужностей”, – зазначили у відомстві.
Майже 60% наявних потужностей побудували приватні інвестори, решту – державні та комунальні підприємства за власні кошти та з використанням міжнародної донорської допомоги. В межах Фонду підтримки енергетики у громадах, зокрема прифронтових, реалізовано проєкти сумарною потужністю 196 МВт.
“Наразі на різних стадіях реалізації перебуває близько 3 ГВт нових проєктів. Ключова ціль на цей рік – повністю покрити споживання об’єктів критичної інфраструктури у кожному регіоні розподіленою генерацією”, – наголосили в Міненерго.
У підготовлених змінах до Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року визначено цільові потреби у 2,2-2,7 ГВт додаткових гарантованих генеруючих потужностей із розділенням їх за кожним регіоном України.
Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд
Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України у вівторок, 10 лютого.
“Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму 6,7 млрд доларів, а експортували – на 3,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт склав 4,4 млрд доларів, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг”, – йдеться у повідомленні.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України – Китай (1,9 млрд доларів), Туреччина (703 млн доларів), Польща (623 млн доларів). Експортували з України найбільше до Польщі (на 358 млн доларів), Туреччини (на 276 млн доларів), Італії (на 232 млн доларів).
У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів:
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (2 млрд доларів), метали та вироби з них (286 млн доларів), машини, устаткування та транспорт (253 млн доларів).
У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн гривень.
У Метінвесті розповіли про тонкощі впровадження штучного інтелекту
Впровадження штучного інтелекту (ШІ, АІ) в бізнесі часто закінчується провалом не через слабкість технологій, а через неготовність самих компаній. Про це розповів директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк.
“У 2026 році бізнес входить у нову фазу використання ШІ. Якщо раніше інструменти на кшталт ChatGPT сприймалися як розширений пошук або генератор текстів, то нині з’явилися AI-агенти та технології computer use, які здатні самостійно працювати з програмами: відкривати ERP-системи, аналізувати звіти, перевіряти пошту й виконувати завдання без класичних інтеграцій. Водночас саме це створює нові ризики”, – попередив експерт.
Баланюк застерігає: найбільша помилка – підхід “technology-first”, коли компанії спочатку купують ліцензії та складні рішення, а вже потім думають, навіщо вони потрібні. У такому разі ШІ стає не інструментом ефективності, а “множником проблем”, який лише прискорює та масштабує наявний безлад у процесах.
Практика показує, що реальну вигоду від ШІ отримує лише невелика частина компаній. Вони дотримуються принципу, за яким лише близько 10% успіху залежить від самих алгоритмів, 20% – від якості даних та інфраструктури, і аж 70% – від роботи з людьми та перебудови бізнес-процесів. Без цього навіть найсучасніші рішення не дають позитивного результату.
Перед впровадженням AI-функцій Баланюк радить спочатку спростити й стандартизувати процеси, прибрати зайву бюрократію, а для рутинних задач використовувати простіші та дешевші інструменти – автоматизацію або скрипти. Лише після цього має сенс залучати ШІ до складних рішень, прогнозування чи автономної роботи з системами.
Ключову роль у цьому процесі відіграє бізнес-аналітик. Сьогодні це не просто людина, яка описує вимоги, а фахівець, що має відфільтровувати технологічний хайп і визначати, де ШІ справді створює цінність, а де компанія лише “грається в інновації”.
Баланюк наголошує: штучний інтелект не зможе “вилікувати” бізнес, навпаки – яскраво підсвітить всі слабкі місця. Тому без попереднього аудиту процесів, роботи з даними та підготовки команд спроби швидко впровадити ШІ можуть призвести не до прориву, а до дорогого й швидкого руйнування системи.
Куба вперше з 2015 року залишилися без імпорту нафти
Куба вперше за десять років провела місяць без імпорту нафти. Країна стикається з дефіцитом усього, від газу для приготування їжі до води та електроенергії. Про це пише Bloomberg.
Рішення Мексики припинити всі поставки нафти на Кубу стало новим ударом для Куби. Мексика була головним постачальником нафти для Гавани після того, як у січні президент США Дональд Трамп наказав заарештувати лідера Венесуели Ніколаса Мадуро і припинив постачання палива з країни.
Щомісячні поставки сирої нафти з Мексики допомагали Кубі виробляти достатню кількість бензину, щоб задовольнити попит приблизно на місяць. У січні імпорт нафти на острів вперше з 2015 року досяг нульового рівня.
Обсяги поставок перебували під загрозою з грудня 2025 року, коли США розпочали морську блокаду з метою переслідування “тіньових флотів”, що транспортують нафту з Венесуели та Росії. Минулого року майже 80% потреб Куби в імпортованій нафті задовольняли Мексика і Венесуела.
Нагадаємо, через дефіцит авіаційного палива Куба повідомила авіакомпаніям, що вони не зможуть заправлятися на острові протягом наступного місяця. Паливна криза на Кубі призвела до проблем у російських туристів. Деяких із них почали переселяти з п’ятизіркових готелів.
Виробництво ШІ-чипів зіткнулося з дефіцитом скла з Японії
Стрімке зростання ринку штучного інтелекту дедалі частіше оголює несподівані “вузькі місця” у глобальних виробничих ланцюгах. Одним із таких обмежень виявилося спеціалізоване скловолокно для напівпровідникової промисловості, без якого неможливе масштабне виробництво сучасних ШВ-чипів. Як з’ясувалося у розслідуванні The Wall Street Journal, матеріал потрібної якості фактично постачає лише одна компанія у світі – японська Nittobo.
Історично Nittobo працювала з ткацьким обладнанням і технологіями обробки волокон, але саме ця експертиза дозволила їй раніше за конкурентів увійти в сегмент технічного скловолокна. За роки роботи компанія накопичила значну кількість ноу-хау та зайняла домінуючі позиції на ринку T-glass – спеціального типу скловолокна, яке використовується у виробництві напівпровідникових компонентів і друкованих плат.
T-glass застосовується в підкладках чипів як армувальний елемент. Він забезпечує структурну стабільність мікросхем під час роботи за високих температур, що є критично важливим для сучасних ШІ-прискорювачів та процесорів.
Різке зростання попиту змусило Nittobo переглянути цінову політику. Очікується, що вже цього року ціни на її продукцію зростуть щонайменше на 25%. При цьому Nittobo – не єдиний японський постачальник матеріалів для чипів, який іде на подорожчання. Компанія Resonac планує підвищити ціни більш ніж на 30% для частини свого асортименту.
Глобальна напівпровідникова індустрія також значною мірою залежить від менш очевидних японських виробників. Зокрема, компанія Ajinomoto, відома як виробник харчових добавок, постачає спеціальні плівки, що використовуються під час пакування чипів разом зі скловолокном T-glass.
Водночас ситуацію не можна зводити лише до спроби скористатися ШІ-бумом. Nittobo вже оголосила про плани до 2028 року утричі збільшити обсяги виробництва скловолокна, розпочавши масштабну інвестиційну програму наприкінці поточного року. Проте навіть такі темпи розширення не дозволять у короткостроковій перспективі повністю задовольнити потреби клієнтів.
У минулому фінансовому році Nittobo зафіксувала рекордний операційний прибуток у $104 млн. Аналітики зазначають, що японські компанії традиційно обережно ставляться до різкого нарощування виробничих потужностей, остерігаючись перегріву ринку. Усередині самої Nittobo ШІ-бум також не вважають достатньо довгостроковим трендом, щоб радикально змінювати масштаби бізнесу.
У результаті глобальне виробництво ШІ-чипів опинилося в залежності від вузького сегмента матеріалів, розширення якого відбувається значно повільніше, ніж зростає попит на штучний інтелект.
Видобуток нафти в Росії скорочується другий місяць поспіль
Проблеми з реалізацією нафти через скорочення її закупівель Індією призвели до того, що видобуток у Росії у січні впав другий місяць поспіль і склав 9,28 млн барелів на день. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з цими даними.
Це майже на 300 тисяч барелів на день менше від квоти, яка передбачена для Росії в рамках ОПЕК+.
Середньодобове скорочення виробництва у січні становило 46 тисяч барелів після приблизно 100 тисяч барелів місяцем раніше.
Через неможливість реалізувати всю нафту, що вивозиться з Росії, після того як США наприкінці серпня ввели мита проти Індії, а наприкінці жовтня – санкції проти Роснефти та Лукойла, сировина накопичується у танкерах. На початок лютого у плавучих сховищах знаходилося 143 млн барелів російської нафти. Це майже вдвічі більше, ніж рік тому, і на понад чверть більше, ніж наприкінці листопада.
Раніше різке падіння видобутку в Росії спостерігалося у 2024 році, коли він знизився з 9,64 млн у березні до 8,97 млн барелів у вересні. Але тоді це пояснювалося скороченням квот ОПЕК+, коли організація намагалася підтримати ціни на нафту шляхом обмеження пропозиції. Надалі до вересня 2025 року обсяг видобутку у Росії приблизно відповідав квоті, але потім показники почали розходитися: квота зростала, а виробництво спочатку стагнувало, а потім почало скорочуватися.
Наразі квота становить 9,57 млн барелів на день.
Нагадаємо, дрони атакували Слов’янськ-на-Кубані, що в Краснодарському краї РФ. В Телеграм-каналах писали, що під ударом міг бути місцевий НПЗ.
Також в окупованому Луганську поскаржились на атаку БпЛА. В результаті атаки спалахнула підстанція Кіровська.
ChatGPT готується до запуску реклами вже цього тижня
Основний продукт OpenAI, чат-бот ChatGPT, знову демонструє стабільне зростання аудиторії, перевищуючи 10% за місяць. Як повідомляє CNBC, про це співробітникам компанії повідомив генеральний директор OpenAI Сем Альтман. За його словами, наразі ChatGPT щотижня використовують понад 800 млн людей, а вже цього тижня компанія планує запустити нову модель чат-бота.
Окремо Альтман відзначив вибухове зростання Codex – інструменту OpenAI для програмування. За минулий тиждень його аудиторія збільшилася приблизно на 50%. Codex напряму конкурує з Claude Code від Anthropic, який за останній рік здобув широку популярність серед розробників. Нещодавно OpenAI представила нову модель GPT-5.3-Codex, а також окремий застосунок для комп’ютерів Apple.
OpenAI вже найближчим часом офіційно розпочне тестування рекламних оголошень у ChatGPT. Раніше компанія заявляла, що рекламні блоки будуть чітко марковані та з’являтимуться нижче відповідей чат-бота. В OpenAI також наголошують, що реклама не впливатиме на зміст відповідей. У довгостроковій перспективі компанія розраховує, що рекламні доходи забезпечуватимуть щонайменше половину її виручки.
Паралельно Сем Альтман і фінансова директорка OpenAI Сара Фрайар активно працюють з інвесторами напередодні завершення нового раунду фінансування, який може сягнути $100 млрд.
У Приватбанку торік чистий прибуток впав на 27%
Приватбанк повідомив про завершення 2025 фінансову року зі скороченням чистого прибутку на 27,7% – до 29,1 млрд грн.
Зазначається, що попри зростання операційних доходів, фінансовий результат знизився через рекордні податкові відрахування до бюджету та масштабне технічне списання проблемних активів, пов’язаних із колишніми акціонерами.
Прибуток до оподаткування зріс на 8,4% і сягнув 88 млрд грн. Основним драйвером став чистий процентний дохід, який збільшився на 19% – до 79,9 млрд грн.
Але частку заробленого довелося віддати державі. Загальна сума податку на прибуток за рік склала 58,9 млрд грн, що на 44% більше, ніж роком раніше. Таке різке зростання пояснюється виконанням норм Податкового кодексу, через що банк нарахував додаткові податкові зобов’язання у розмірі 37,5 млрд грн.
Банк списав з балансу активи, пов’язані з колишніми власниками. Оскільки реальна вартість цих активів вже дорівнювала нулю, це рішення дозволило привести звітність у відповідність до реального стану справ.
У результаті частка непрацюючих кредитів (NPL) у загальному портфелі обвалилася з 59,4% до 10%.