Категорія: Новини бізнесу

НБУ визнав неплатоспроможними ще два банки

Правління Національного банку України ухвалило рішення про віднесення Мотор-Банк та Перший Інвестиційний Банк (PINbank ) до категорії неплатоспроможних. Про це повідомила пресслужба НБУ в четвер, 19 лютого. Фінустанови було виведено з ринку банківських послуг. Зазначається, що банківська система України від цього не постраждає – на кожен збанкрутілий банк припадало 0,01% від активів платоспроможних банків станом на 1 лютого 2026 року, тобто вони не були системними.

16 грудня 2025 року НБУ визнав Мотор-Банк і PINBank проблемними. Фінустанови протягом тривалого часу здійснювали ризикову діяльність, через що було порушено норматив мінімального розміру регулятивного капіталу – 200 млн гривень.

Попри це банки продовжували збиткову ризикову діяльність і надалі порушували вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу. В результаті станом на 19 лютого показники їхнього регулятивного капіталу становили:

  • у Мотор-Банку – 173 млн гривень;
  • у PINBank – 73 млн гривень.

    • Згідно з українським законодавством кожен вкладник Мотор-Банку і PINBank отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, у тому числі з нарахованими відсотками, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення цих фінустанов з ринку. Мотор-Банк було націоналізовано у 2024 році, коли Вищий антикорупційний суд передав до управління Фонду державного майна. Після цього він став сьомим державним банком в Україні. До націоналізації Мотор-Банк належав підсанкційному бізнесмену Вʼячеславу Богуслаєву. PIN Bank перейшов під державний контроль у 2024 році. В результаті націоналізації держава стала власником 88,89% статутного капіталу банку. До цього фінустанова контролювалася російським олігархом Євгеном Гінером. Інтерес до купівлі банку виявляла Укрпошта, щоб на його базі створити поштовий банк.

    Samsung втратила лідерство на ринку телевізорів

    У грудні 2025 року Samsung уперше за тривалий час втратила перше місце на світовому ринку телевізорів за обсягами місячних поставок. Згідно з даними аналітичної компанії Counterpoint Research, лідером місяця стала TCL із часткою 16%, тоді як Samsung посіла друге місце з показником 13%.
    Попри це, Samsung залишається брендом №1 за підсумками квартальних і річних поставок. Південнокорейська компанія утримує глобальне лідерство за річними показниками вже двадцять років поспіль станом на 2025 рік. Однак китайські виробники, зокрема TCL, останнім часом суттєво посилили свої позиції. Ще минулого року TCL відставала від Samsung лише на один відсотковий пункт за підсумками року.
    Директор з досліджень Counterpoint Research Боб О’Браєн зазначив, що TCL нарощує поставки протягом кількох місяців поспіль, а наприкінці року різке зростання дозволило компанії випередити конкурента у грудні. За його словами, TCL демонструє стабільне зростання у річному вимірі, тоді як поставки Samsung залишаються відносно стабільними. Якщо TCL поступово зміцнить позиції в преміальному сегменті завдяки співпраці з Sony, це може створити для Samsung ще серйознішу конкуренцію.
    Останніми роками Samsung і LG Electronics зосередилися на дорожчих OLED-моделях, поступово скорочуючи присутність у сегменті LCD. Цю нішу активно заповнюють китайські виробники. Оскільки LCD-телевізори дешевші за OLED, вони продаються значно більшими обсягами, що допомагає таким брендам, як TCL, нарощувати кількість відвантажених пристроїв.
    Водночас картина може виглядати інакше, якщо оцінювати не лише обсяги поставок, а й доходи та прибутковість, де преміальні моделі традиційно забезпечують вищу маржинальність.

    Франція виділить €71 млн грантової фіндопомоги Україні

    Франція надасть грантову фінансову допомогу Україні в розмірі 71 млн євро, частина якої спрямують на енергетичний сектор. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль у четвер, 19 лютого.

    За його словами, домовленості були досягнуті під час зустрічі з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики і цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.

    У межах домовленостей також підписали документ про співпрацю у галузі ядерної енергетики, що, за словами Шмигаля, закладає основу для поглиблення стратегічного партнерства та модернізації енергетичного сектору України.

    Міністр зазначив, що Україна вже отримала понад 50 вантажів гуманітарної енергетичної допомоги від Франції, включно з понад 140 потужними генераторами. Крім того, 5,7 млн євро париж спрямував у Фонд підтримки енергетики. Також країна вирішила спорядити ще 150 генераторів протягом лютого.

    “Разом із Францією реалізуємо три важливі інфраструктурні проєкти для стійкості регіональних енергосистем. Бачимо залученість та готовність французьких компаній продовжувати й поглиблювати співпрацю”, – додав Шмигаль.

    Раніше Київ отримав від Франції 30 генераторів загальною потужністю 3,4 МВт, які передадуть для потреб Київтеплоенерго.
    Норвегія скерувала €86,4 млн на підтримку енергетики України

    Гривня зміцніла після рекордного падіння щодо євро

    Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро піля суттєвого зниження в попередні дні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 19 лютого.
    Так, офіційний курс долара у п’ятницю становитиме 43,2667 гривень (-0,0253). У свою чергу курс євро впав більш суттєво – 50,9163 гривень (-0,3414). Таким чином еєвропейська валюта відійшла від рекордної позначки, досягнутої 18 лютого.
    Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта зросла на 1 копійку і тепер перебуває на рівні 43,26-43,29 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 43,25-43,30 грн, а євро − 51,20-51,40 грн.
    Раніше стало відомо, що у лютому НБУ утретє поспіль зменшив продаж валюти на міжбанку − до 725,5 млн доларів. З початку поточного року регулятор продав понад 5 млрд доларів.
    Також ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.

    Податкова виявила нереалістично низькі виторги у 15 тисяч ресторанів

    Галузь ресторанного бізнесу в Україні за 2025 рік задекларувала 246,7 млрд гривень виторгу, що на 21,7% більше, ніж 2024 року. При цьому окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Про це повідомила Державна податкова служба.

    Загалом сфера ресторанного господарства в Україні налічує понад 43 тис. суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тис. об’єктів.
    Середньоденний виторг у галузі зріс із 553,8 млн гривень до 675,9 млн гривень, а середній чек по країні становить 303 гривні.

    Приріст виручки виглядає так:

  • ресторани – 26,9%,
  • закусочні – 25,9%,
  • кафе – 20,5%.

    • Проте, в ДПС наголосили, що деякі підприємці намагаються прикритися важкою ситуацією в країні, щоб виправдати “тіньову” історію в ресторанному бізнесі. Так, близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тисяч гривень виторгу на місяць на один об’єкт.

    “Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій”, – зазначили в податковій.

    Також за 2025 рік було проведено понад 7,3 тис. фактичних перевірок, застосовано штрафів на 117,5 млн гривень, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.

    Зокрема, серед порушень:

  • фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. Таким чином це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів;
  • незастосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО);
  • видача фальшивих фіскальних чеків;
  • стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.

    • Туристична галузь принесла бюджету України понад 4,4 млрд

    У 2025 році податкові надходження від туристичної галузі становилм 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше проти 2024 року. Про це мовииться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму.

    Як повідомила голова агентства Наталя Табака, без урахування підприємств за КВЕД 79.90 (послуги з бронювання) зростання надходжень становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.

    Водночас для коректного порівняння слід врахувати включення у 2025 році нового КВЕД 79.90 “Послуги бронювання”, який забезпечив 438,4 млн грн надходжень. Без урахування цього показника обсяг податків у 2025 році становить 3 987,8 млн грн, що демонструє реальне зростання на 35,7% порівняно з 2024 роком. Відтак, навіть без розширення переліку видів діяльності галузь продемонструвала суттєву позитивну динаміку.

    Загальна кількість платників податків становила 20 759 суб’єктів, що на 17,6% більше, ніж у 2024 році (17 649). Однак із урахуванням доданого КВЕД 79.90 (1 778 підприємств, з яких 222 – юридичні особи та 1 556 – ФОП)скоригована кількість платників у 2025 році складає 18 981, що означає зростання на 7,6% у річному вимірі. При цьому кількість юридичних осіб без урахування нового КВЕД дещо зменшилась – на 0,8% (з 3 583 до 3 553), тоді як кількість ФОП зросла на 9,7% (з 14 066 до 15 428). У номінальному ж вимірі (без коригування) приріст становить 5,4% для юридичних осіб і 20,8% для ФОП, що свідчить про активізацію малого підприємництва у галузі туризму.

    За результатами 2025 року до місцевих бюджетів надійшло 359 млн грн туристичного збору, що свідчить про збереження економічної активності галузі та її адаптацію до умов воєнного часу.

    Лідерами за обсягом сплаченого туристичного збору стали:

  • Київ – 68 млн грн,
  • Львівська область – 63 млн грн,
  • Івано-Франківська область – 46 млн грн,
  • Київська область – 19,5 млн грн,
  • Закарпатська область – 31,8 млн грн
  • Дніпропетровська область – 17,6 млн грн.

    • Сукупно ці регіони забезпечили понад 77% загального обсягу надходжень. Як зазначається, така концентрація демонструє чіткий перерозподіл туристичних потоків у безпечні регіони та збереження ролі столиці й великих економічних центрів у сегменті ділового туризму.

    На 2025 рік фінансування ДАРТ із держбюджету становило 22,8 млн грн. Касові видатки за результатами року склали 15,6 млн грн, до бюджету повернуто 7,1 млн грн. Агентство також перевиконало план за міжнародними заходами (проведено 15 при запланованих 8) та видачею ліцензій (видано 24 при плані 15).

    “Результати 2025 року підтверджують: внутрішній туризм став фундаментом стійкості галузі, а туристичний сектор продовжує бути важливим драйвером розвитку громад і наповнення місцевих бюджетів навіть в умовах війни”, – наголосили у звіті.

    Нафтогазові доходи РФ у лютому скоротяться вдвоє – ЗМІ

    Державні доходи Росії від нафти і газу в лютому скоротяться практично вдвоє в порівнянні з аналогічним місяцем 2025 – до 410 млрд рублів (5,35 млрд доларів). Причинами стали зміцнення рубля та зниження цін на нафту. Про це йдеться у відповідних розрахунках Reuters.
    В Москві чекають, що порівняно з січнем щомісячні доходи зростуть на 3,1% завдяки механізму субсидування, відомому як демпферні виплати, що зазвичай перераховуються з бюджету нафтопереробним заводам.
    Проте цього місяця нафтові компанії самі виплатять державі 42 млрд рублів у рамках демпферного механізму, оскільки експорт палива став менш вигідним через поточні ціни.
    Загальні нафтогазові доходи Росії за січень-лютий становитимуть 800 млрд рублів, що значно нижче за показник перших двох місяців 2025 року (1,56 трлн рублів).
    У бюджеті на цей рік закладено доходи від продажу нафти та газу у розмірі 89,2 млрд рублів. Загальні доходи бюджету на 2026 рік прогнозуються лише на рівні 40,283 трлн рублів.
    Торік нафтогазові доходи федерального бюджету Росії скоротилися на 24% до 8,48 трлн. рублів, що стало найнижчим показником з 2020 року.

    Хакери зламали нумізматичний магазин Нацбанку

    Інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України тимчасово недоступний унаслідок кібератаки на компанію-підрядника. Про це повідомила пресслужба НБУ в четвер, 19 лютого.
    “Інтернет-магазин нумізматичної продукції тимчасово недоступний унаслідок кібератаки на компанію-підрядника. Потенційно зловмисники могли отримати доступ до персональної інформації користувачів інтернет-магазину, а саме: ім’я/прізвище, номер телефону, e-mail, адреса доставки нумізматичної продукції. Водночас жодні ваші фінансові дані – реквізити платіжних карток, інша конфіденційна інформація, пов’язана з банківськими операціями, не скомпрометовані”, – йдеться у повідомленні.

    Зазначається, що системи захисту даних та інформаційні системи Нацбанку працюють у штатному режимі. Наразі вживаються необхідні заходи для з’ясування обставин інциденту та оцінки його можливих наслідків. НБУ спільно з постачальником послуг працює над усуненням наслідків інциденту.

    ЄС не встановлював Україні дедлайну для ремонту нафтопроводу Дружба

    Європейський Союз не тисне на Україну з вимогою поновити транзит російської нафти пошкодженим нафтопроводом Дружба з огляду на систематичне руйнування Росією енергетичної інфраструктури України. Про це заявила речниця Європейської комісії Анна-Кайса Ітконен, передає Європейська правда в четвер, 19 лютого.

    “Щодо відновлення Україною нафтопроводу Дружба, я хочу дуже чітко заявити, що ми перебуваємо в контакті з усіма відповідними органами влади України, щоб отримати роз’яснення щодо термінів ремонту. Ми не підштовхуємо, не тиснемо і не встановлюємо Україні жодних часових рамок для цього”, – сказала вона.
    Речниця ЄК наголосила, що, з огляду на контекст, протягом чотирьох років війни Росія використовувала українську енергетичну інфраструктуру – і в той самий час “вони стратегічно та систематично знищували її”.

    “Україна продемонструвала надлюдські зусилля, продовжуючи ремонт та відновлення, значною мірою за підтримки держав-членів ЄС та Єврокомісії, яку ми мобілізували, щоб забезпечити тепло в лікарнях і домівках, а також роботу промисловості.. Тож у цьому випадку ми не підштовхуємо, не тиснемо, немає жодних дедлайнів. Це має бути абсолютно зрозуміло”, – сказала Ітконен.

    Нагажаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що через проблеми з транзитом нафтопроводом Дружба країні доведеться використовувати стратегічні запаси, та звинуватив у цьому Україну. А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Україна нібито втручається в майбутні парламентські вибори в Угорщині, не дозволяючи відновити постачання нафтопроводом Дружба. Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії із проханням сприяти транспортуванню нафти з Росії в обхід України, використовуючи Адріатичний трубопровід Adria, оскільки ключовий маршрут через Україну залишається заблокованим. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Хорватія готова допомогти Угорщині й Словаччині з транзитом нафти, але не російської, адже вона фінансує війну РФ проти України.

    США та Узбекистан підисали угоду щодо критичних копалин

    США підписали угоду з Узбекистаном для забезпечення кращого доступу до критично важливих мінералів країни. Про це повідомляє Reuters у четвер, 19 лютого.

    Президент США Дональд Трамп прагне протидіяти домінуванню Китаю у галузі ключових ресурсів та їхніх ланцюгів постачання.

    “Спільна рамкова інвестиційна програма” між DFC та найбільш населеною країною Центральної Азії має на меті розвиток стратегічної співпраці двох держав. Угода передбачає пріоритетні інвестиції по всьому ланцюгу створення вартості критично важливих мінералів – від розвідки та видобутку до переробки. Крім того, планується створення Спільної американо-узбецької інвестиційної холдингової компанії для майбутніх проєктів у галузі мінералів та інфраструктури.

    З моменту повернення Трампа до влади США активно налагоджують відносини з п’ятьма колишніми радянськими республіками Центральної Азії, прагнучи посилити свій вплив у регіоні, де традиційно домінували Росія та Китай. У листопаді 2025 року Трамп приймав у Білому домі свого узбецького колегу Шавката Мірзійоєва спільно з лідерами Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану.

    Узбекистан, друга за величиною економіка Центральної Азії, проводить програму економічних реформ із 2016 року. Країна з населенням майже 40 млн має значні запаси золота, урану та міді, а також великі невикористані резерви десятків критично важливих мінералів, таких як літій і вольфрам, які є основою сучасних технологій.

    Як додали в уряду США, угода сприятиме розвитку співпраці для просування спільних економічних інтересів і заохочуватиме спільні інвестиції у стратегічні сектори, включно з критично важливими мінералами, інфраструктурою та енергетикою.