Позначка: Євросоюз

Україна отримала першу партію генераторів з ЄС

На Київщину надійшла перша партія аварійних генераторів, переданих Європейським Союзом у межах Механізму цивільного захисту. Про це повідомляє Укрінформ у вівторок, 27 січня.

Загалом Україна отримає 447 генераторів, які розподілять між Києвом, Кропивницьким та прифронтовими громадами.

Другу партію розподілять по прифронтових громадах.
“Загалом Механізм цивільного захисту ЄС надав понад 10 000 генераторів від початку повномасштабного вторгнення. Ми дуже раді цим генераторам, але це лише маленька частина того, що ЄС надає Україні”, – зазначила посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення ЄС допоміг Україні на 190 млрд євро.
Своєю чергою, заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк подякувала за допомогу Україні і наголосила, що влада намагається приділяти увагу великим містам, як Дніпро та Київ.
“Столиця отримає ще два великих генератори. Вони ще в дорозі. Сподіваємося, що наші польські колеги швидко вирішать проблеми з митною системою, яка, на жаль, не витримала морозів”, – прокоментувала вона.
Український Червоний Хрест займався доставкою генераторів і, за потреби, допомагав їх встановлювати.
Напередодні цієї зими Європейська комісія також завершила релокацію повноцінної теплової електростанції, подарованої Литвою. Це стало найбільшою скоординованою логістичною операцією в історії Механізму цивільного захисту ЄС та дозволило відновити критичні потужності української енергосистеми.

Загалом з початку повномасштабної агресії Європейська комісія спрямувала понад 1,2 млрд євро гуманітарної допомоги та доправила понад 160 тисяч тонн допомоги через Механізм цивільного захисту ЄС. Окрім цього, щонайменше 3 млрд євро було надано на забезпечення енергетичної безпеки України. Перед цією зимою ЄС також мобілізував 927 млн євро для екстрених закупівель газу, а експортні потужності електроенергії з ЄС до України працюють на максимальному рівні.

ЄС розширює свою супутникову систему, щоб у 2027 році “охопити” всю Землю

Євросоюз працює над забезпеченням ліпшої автономії в розвитку космосу, зокрема в галузі оборони. Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на 18-й Європейській космічній конференції в Брюсселі у вівторок, 27 січня, повідомляє Укрінформ.
“На тому тижні ми почали дуже важливі операції в межах системи Урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) Космічної програми Європейського Союзу, пов’язані з розробкою супутникової системи IRIS². Це означає, що всі члени тепер можуть мати доступ до суверенного супутникового зв’язку – військового та урядового, безпечного та зашифрованого, побудованого в Європі та експлуатованого в Європі під європейським контролем”, – сказав Кубілюс.
Це перший крок до космічної автономії, і в 2027 році ЄС буде готовий розширити покриття та пропускну здатність супутникової системи, щоб мати змогу охопити весь світ.
Європейський комісар зазначив, що Govsatcom передбачає використання вже наявних національних супутникових можливостей, а саме восьми супутників, якими володіють п’ять країн. Багатоорбітальна група супутників для Інтернету IRIS², який розробляється паралельно, запрацює у 2029 році.
Незабаром Європейська комісія звітуватиме про програму Європейський космічний щит на наступні кілька років.
Кубілюс високо оцінив збільшення фінансування космічних програм окремими державами-членами, включаючи Німеччину, проте визнав, що ЄС водночас стикається з проблемою забезпечення економічної ефективності військових витрат, зокрема на космос, на рівні ЄС.
Як відомо, Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme)
Польща готується до запуску свого першого військового супутника SAR

В ЄС готують повну відмову від ядерного палива РФ

Європейська комісія працює над повною забороною імпорту ядерного палива з Росії в країни Європейського Союзу. Про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.
Стосовно питань ядерної енергетики та ядерного палива – це складне питання, але Єврокомісія готує рішення для членів ЄС, зазначила вона.
“Що стосується ядерної енергетики та ядерних продуктів, то ми говорили, що це складніше питання для опрацювання, але воно перебуває на стадії підготовки. Я не можу назвати строки, але, маю надію, ми зможемо уявити це в належний час”, – запевнила вона.
У планах Єврокомісії – довести до кінця реалізацію політики RePowerEU, зазначила Ітконен.
Мета цієї політики – вивести з ринку Євросоюзу геть усю російську енергетику, зокрема й ядерну.
Як відомо, в листопаді 2025 року Вашингтон вилучив із санкційного списку проєкт енергоблоків АЕС Пакш-2 в Угорщині, які будує російська державна корпорація Росатом.
США дозволили РФ добудувати АЕС в Угорщині

ЄС та Індія уклали історичну угоду про вільну торгівлю

Європейський Союз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі. Про це повідомила пресслужба ЄС у вівторок, 27 січня. ЄС та Індія щорічно торгують товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро, забезпечуючи близько 800 000 робочих місць у ЄС. Очікується, що ця угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року за рахунок скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, які експортуються з ЄС до Індії. Загалом зниження тарифів дозволить заощадити близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейську продукцію. “Сьогодні ЄС та Індія творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі з населенням 2 мільярди людей, і обидві сторони отримають економічну вигоду. Ми дали світові зрозуміти, що співпраця, заснована на правилах, як і раніше, приносить відмінні результати”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Свою чергою прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що люди у всьому світі називають цю угоду “матір’ю всіх угод”. “Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 млрд людей в Індії та мільйонів людей у ​​Європі”, – сказав він.
В ЄС зазначили, що від договору насамперед отримають вигоду сільське господарство, автомобілебудування та сфера послуг. Так, мита на автомобілі з ЄС поступово знижуватимуться зі 110% до 10%, а на автозапчастини вони будуть повністю скасовані через п’ять-десять років. Тарифи від 44% на техніку, 22% на хімічні речовини та 11% на фармацевтичні препарати також будуть переважно скасовані. Мита на вина з Євросоюзу знизяться зі 150% до 75%, тарифи на оливкову олію – з 45% до 0%. Також повністю скасують індійські мита на перероблені продукти, такі як макарони та шоколад. Угода також надасть компаніям із ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, в т.ч. ключових секторів, таких як фінансові послуги та морський транспорт.

Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п’яти до шести місяців.

Роботу над угодою ЄС та Індія розпочали у 2007 році. Переговори неодноразово заходили в глухий кут і припинилися в 2013 році. У 2022 році дискусія відновилася.

У Німеччині розкрили деталі нового пакету санкцій проти РФ

Євросоюз працює над 20-м пакетом санкцій проти Росії, котрий буде спрямований на енергетичні доходи агресора, його тіньовий флот та мережі обходу санкцій. Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що такі заходи необхідні для протидії гібридним загрозам та потенційним екологічним ризикам від аварій російських суден у Балтійському морі, передає Укрінформ.

“Росія щодня тестує нас – на морі, в повітрі, в кіберпросторі. Гібридні загрози, пошкодження критичної інфраструктури, залякування – усе це частина стратегії, спрямованої на те, щоб посіяти невпевненість у наших суспільствах і підірвати нашу єдність. І ми реагуємо на це спільно: посилюємо захист нашої інфраструктури та посилюємо тиск на Росію. Ми набагато сильніші та стійкіші, ніж хоче вірити Путін. Тому ми працюємо на повну над 20-м пакетом санкцій, який буде спрямований насамперед на енергетичні доходи Росії, її тіньовий флот і мережі обходу санкцій”, – зазначив міністр.
Окремо Вадефуль зауважив про загрозу від російського ітіньового флоту у Балтійському морі.
“Частиною цих гібридних загроз є також судна тіньового флоту, які спеціально призначені для обходу санкцій. До речі, вони становлять загрозу не лише тим, що дозволяють Росії й надалі отримувати доходи. Вони також є загрозою для всіх країн Балтійського узбережжя, бо ми часто бачимо тут судна в катастрофічному технічному стані з погано підготовленими екіпажами”, – зазначив глава МЗС ФРН.
Він пояснив, що у разі аварії такого танкера узбережжя Балтійського моря можуть бути сильно забруднені – “існує загроза екологічної катастрофи, водночас з серйозними економічними наслідками для всього туристичного сектору”.
Саме тому, додав міністр, потрібною є “набагато більша ефективність у боротьбі з тіньовим флотом”.
“Ми вже діємо проти нього. Ми вносимо судна та їхніх власників до санкційних пакетів як на рівні ЄС, так і незалежно від цього. Але саме ми, партнери по Балтійському морю, маємо дуже конкретно обмінюватися інформацією та поглиблювати співпрацю”, – наголосив міністр.
Також Вадефуль запропонував активніше використовувати морське право проти суден з незрозумілим статусом прапора та зупиняти їх.
“Ми мусимо зараз використовувати всі можливості морського права, щоб зупиняти такі судна. І мусимо нарешті розпочати дискусії про те, щоб морське право в цій галузі було далі розвинуто. Бо зараз воно заважає нам діяти проти суден і їхніх власників, які взагалі не зважають на норми морського права. Не може бути так, щоб нам тут постійно однобічно зв’язували руки. Тому я наполегливо пропоную дійти до перегляду морського права в цій частині”, – акцентував німецький міністр.

ЄС почав розгляд проти чат-бота Grok через сексуалізований контент

Єврокомісія відкрила процедуру розгляду проти чат-бота Grok, розробленого компанією xAI. Приводом стали сексуалізовані матеріали, які робот може створювати та поширювати. У тому числі йдеться про зображення та відео реальних людей, які іноді генеруються без їхньої згоди. Про це повідомляє Handelsblatt.
Зазначається, що Єврокомісія має намір застосувати Закон про цифрові послуги та домагатися відключення Grok на території Євросоюзу. Чат-бот доступний, зокрема, через платформу X. XAI і X належать Ілону Маску.
Раніше Grok вже піддавався критиці і за межами ЄС через можливе створення контенту за участю неповнолітніх. Раніше Брюссель відкладав початок процедури, очікуючи, чи набудуть чинності торгові мита, якими погрожував Євросоюзу президент США Дональд Трамп. Наразі Єврокомісія вирішила перейти до жорстких дій.

Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.

Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).

Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.

Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.

Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.

Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.

ЄС непокоїть концентрація влади в руках Трампа у “Раді миру”

Зовнішньополітична служба Європейського Союзу висловила занепокоєння концентрацією влади в руках президента США Дональд Трамп у його новій ініціативі “Рада миру”. Про цейдеться у внутрішньому документі, з яким ознайомилося Reuters.
У конфіденційному аналізі від 19 січня, розісланому країнам-членам ЄС, Європейська служба зовнішніх дій висловила занепокоєння широкими повноваженнями Трампа.
У статуті “Ради миру”, зазначає дипломатична служба ЄС, “виникає питання відповідності конституційним принципам ЄС”, а також підкреслюється, що “автономія правопорядку ЄС також суперечить концентрації повноважень у руках голови”.
У документі також сказано, що нова “Рада миру” “істотно відходить” від мандату, схваленого Радою Безпеки ООН у листопаді, який стосувався виключно конфлікту в Газі.
Нову раду, яку президент США запустив у четвер, очолює Трамп довічно. Передбачається, що спочатку вона займатиметься конфліктом у Газі, а згодом її мандат буде розширено на інші конфлікти. Країни-члени можуть входити до ради на трирічний термін, якщо ж вони сплатять по $1 млрд для фінансування діяльності ради -отримають постійне членство.
“Коли ця рада буде повністю сформована, ми зможемо робити майже все, що захочемо. І робитимемо це у взаємодії з Організацією Об’єднаних Націй”, – заявив Трамп, додавши, що потенціал ООН досі не був повністю використаний.
Після зустрічі європейських лідерів, присвяченої трансатлантичним відносинам, голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам: “Ми маємо серйозні сумніви щодо низки положень статуту “Ради миру” – зокрема щодо її мандату, системи управління та сумісності зі Статутом ООН”.
Кошта зазначив, що ЄС “готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами в реалізації комплексного Мирного плану для Гази, за умови що “Рада миру” виконуватиме свою місію як перехідна адміністрація відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН 2803″.
У своєму аналізі дипломатична служба ЄС також зазначила, що “положення, за яким рішення держави-члена щодо рівня своєї участі потребує схвалення голови, є надмірним втручанням в організаційну автономію кожного члена”.
Кілька країн ЄС, зокрема Франція та Іспанія, уже заявили, що не приєднуватимуться до ради. Також у Норвегії заявили, що вважають неприйнятним для себе стати членом “Ради миру”.
Трамп відкликав запрошення Канади до Ради миру

FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро

Європейський Союз готує жорсткі заходи у відповідь на дії США, пов’язані з намірами президента Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією. Брюссель розглядає можливість запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до єдиного європейського ринку. Про це у понеділок, 19 січня, повідомляє Financial Times.

За даними видання, ситуація загострилася настільки, що стала найсерйознішою кризою у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. 27 послів країн ЄС обговорили можливі заходи у відповідь, щоб підготувати європейських лідерів до ключових переговорів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який розпочинається цього тижня.

Дії ЄС передбачають два основні сценарії. Перший – реактивація списку мит на суму 93 мільярди євро, який був підготовлений ще раніше, проте його реалізацію тимчасово призупинили, щоб уникнути торговельної війни.

Другий сценарій – застосування “Інструменту протидії примусу” (ACI), ухваленого ще у 2023 році, проте жодного разу не застосованого. Цей механізм дозволяє обмежувати інвестиції та блокувати експорт послуг, що може серйозно вдарити по великих американських технологічних компаніях на ринку ЄС.

Зазначається, що Франція виступає за жорсткішу позицію та активно підтримує застосування ACI. У той же час багато членів ЄС пропонують спершу вирішити ситуацію шляхом діалогу і комбінувати стратегії заощадження і примусу. Наразі Париж і Берлін координують свої дії, а їхні міністри фінансів планують провести спільну зустріч перед загальним обговоренням у ЄС.

Європейські політики наголошують, що прагнуть мирного врегулювання суперечки. Проте вони попереджають про рішучі дії у разі продовження тиску з боку Трампа. За словами одного з дипломатів, розроблені інструменти дають змогу протистояти подальшим погрозам президента США, але ЄС готовий залишити простір для діалогу.

На тлі напруженої ситуації, найбільші фракції Європарламенту вже вирішили відкласти заплановане голосування щодо зниження мит на американські товари.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європа залишатиметься твердою в захисті суверенітету Гренландії та Данії, а також своїх стратегічних економічних і безпекових інтересів.

Через загострення кризи порядок денний зустрічей радників нацбезпеки західних країн у Давосі був змінений. Крім обговорення питань щодо України, значну увагу приділять ситуації навколо Гренландії.

Раніше повідомлялося, що глава Мінфіну США не став прямо відповідати, що важливіше для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО. Він назвав це “помилковим вибором”. Втім, він підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу.

ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа

ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа

Європейський Союз скликає екстрений саміт після заяв президента США Дональда Трампа, які викликали різку реакцію щодо територіальної цілісності та торговельних відносин між союзниками. Консультації на найвищому рівні стануть відповіддю на заяви США та запровадження торговельних мит проти низки європейських країн. Про це пізно ввечері в неділю, 18 січня, повідомляє Politico.

Як зазначає видання зустріч лідерів 27 країн ЄС пройде найближчими днями, про її підготовку повідомили після екстреного засідання послів Євросоюзу у Брюсселі. В ході обговорень порушувалися заяви Трампа про купівлю Гренландії та економічні санкції проти країн, які виступають проти цього.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив скликання саміту, наголосивши на принципах міжнародного права, поваги до територіального суверенітету та солідарності з Данією і Гренландією. Також зазначено, що введення тарифів може зашкодити трансатлантичним відносинам та суперечить існуючим торговельним угодам.

За даними джерел у ЄС, саміт заплановано на 22 січня в очному форматі за участі всіх глав держав та урядів ЄС.

Раніше Дональд Трамп заявив про намір запровадити 10-відсоткові мита проти низки європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, звинувативши їх у підтримці Гренландії.

Після цього ключові європейські лідери виступили із заявами про солідарність і готовність захищати суверенітет.