Рада Євросоюзу прийняла рішення виділити Україні 3,056 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає це позитивним сигналом довіри до реформ в Україні. На сайті Ради ЄС зазначено, що затверджений транш у 3,2 мільярда євро, оскільки Україна успішно виконала ряд реформ, включених до плану для країни. Хоча спочатку Україна мала отримати 4,5 мільярда євро, обсяг траншу був зменшений через невиконання Києвом необхідних реформ. Уряд України обіцяє виконати всі необхідні умови для отримання повного фінансування від ЄС.
Позначка: Євросоюз
-
Зеленський дав обіцянку главі ЄК щодо переговорів
Президент України Володимир Зеленський розповів очільниці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн про свою бесіду з президентом США Дональдом Трампом та дипломатичні можливості. Він зазначив, що Україна прагне закінчення війни та важливо мати підтримку Європи. Зеленський висловив подяку за підтримку та підкреслив, що Україна має намір стати частиною Євросоюзу. Урсула фон дер Ляєн обіцяла, що ЄС продовжить сприяти мирному врегулюванню конфлікту в Україні. У той же час, Кремль оголосив про можливу зустріч лідерів Росії та США, але Володимир Путін поки не хоче зустрічатися з Зеленським. Москва також проти участі країн Європи у переговорах щодо України.
-
Боррель розповів про заморожену допомогу Україні
Колишній глава європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив, що у Європейському фонді миру заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні через вето з боку Угорщини. Він зазначив, що з моменту його відставки ЄС не видавав жодної нової військової допомоги Україні. Боррель також підкреслив, що вето Угорщини ускладнює можливість продовження санкцій проти Росії, оскільки рішення про це в ЄС приймається одноголосно.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія “Газпром” за період з січня по липень 2025 року значно зменшила поставки газу до Європи в порівнянні з попереднім роком. Це призвело до втрати Росією своїх позицій на європейському газовому ринку. З початку року “Газпром” повністю припинив транзит газу через Україну. Збільшення поставок газу через Турецький потік на 7% не врятувало ситуацію. Компанія змушена зменшувати видобуток газу внаслідок скорочення експорту. Російська влада шукає способи використання надлишкового газу всередині країни, оскільки спроби знайти нові ринки для експорту газу не увінчалися успіхом.
-
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Повернення незалежності НАБУ і САП стало можливим завдяки трьом факторам – активному громадянському протесту, складним закулісним переговорам і здатності політичних лідерів вислухати критику. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова відзначила цей успіх, підкресливши важливість спільних цінностей, на які опирається Україна. Після того, як Верховна Рада прийняла закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП, президент Зеленський підтримав законопроєкт про відновлення їхньої незалежності. В результаті цей закон був підписаний і набрав чинності.
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Зеленський пообіцяв виконати зобовʼязання перед ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
“Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна “робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
“Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів. -
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент. -
ФРН і Франція незадоволені торговою угодою зі США
Німеччина та Франція гостро розкритикували нову торговельну угоду між Євросоюзом та Сполученими Штатами, попередивши, що вона може завдати серйозної шкоди економіці ЄС. Про це у понеділок, 28 липня, повідомило видання The Financial Times.
За укладеною угодою, більшість товарів з Європи у США обкладатимуться митами у 15%, що вже спричинило падіння євро до долара та викликало побоювання щодо наслідків для трансатлантичної торгівлі.
Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що домовленість, укладена між президентом США Дональдом Трампом і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, становить загрозу як для Брюсселя, так і для Вашингтону. За його словами, вона може стимулювати інфляцію й негативно позначитися на ділових зв’язках між двома континентами.
“Це не лише підвищить рівень інфляції, а й завдасть удару по всій системі трансатлантичної торгівлі”, – наголосив Мерц. Водночас він визнав, що в поточних умовах Євросоюз не мав кращих варіантів: “Це був найкращий результат, якого можна було досягти в цій ситуації”.
У свою чергу прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру назвав угоду “чорним днем” для ЄС та заявив, що Брюссель фактично змирився з поразкою.
Згідно з домовленостями, оголошеними в неділю, США запроваджують мита в розмірі 15% на більшість європейських товарів, що втім менше від 30%, які Дональд Трамп погрожував застосувати з 1 серпня. Урсула фон дер Ляєн назвала угоду “найбільшою торговельною в історії”, адже вона охоплює майже 44% світового ВВП і дала змогу уникнути відкритої торговельної війни між США та ЄС.
Проте попри домовленості, ринки відреагували негативно. Євро знецінився на понад 1% щодо долара та на 0,7% – щодо фунта стерлінга. Індекси DAX у Німеччині та CAC 40 у Франції втратили 1% та 0,4% відповідно, а акції європейських автовиробників, які підпадають під нові мита, впали на 1,8%.
Торгова палата США в ЄС привітала укладення угоди, але зазначила, що ставка 15% все ще означає суттєве подорожчання торгівлі та закликала розширити перелік секторів зі ставкою нульових мит.