ЄС не встановлював Україні дедлайну для ремонту нафтопроводу Дружба

Європейський Союз не тисне на Україну з вимогою поновити транзит російської нафти пошкодженим нафтопроводом Дружба з огляду на систематичне руйнування Росією енергетичної інфраструктури України. Про це заявила речниця Європейської комісії Анна-Кайса Ітконен, передає Європейська правда в четвер, 19 лютого.

“Щодо відновлення Україною нафтопроводу Дружба, я хочу дуже чітко заявити, що ми перебуваємо в контакті з усіма відповідними органами влади України, щоб отримати роз’яснення щодо термінів ремонту. Ми не підштовхуємо, не тиснемо і не встановлюємо Україні жодних часових рамок для цього”, – сказала вона.
Речниця ЄК наголосила, що, з огляду на контекст, протягом чотирьох років війни Росія використовувала українську енергетичну інфраструктуру – і в той самий час “вони стратегічно та систематично знищували її”.

“Україна продемонструвала надлюдські зусилля, продовжуючи ремонт та відновлення, значною мірою за підтримки держав-членів ЄС та Єврокомісії, яку ми мобілізували, щоб забезпечити тепло в лікарнях і домівках, а також роботу промисловості.. Тож у цьому випадку ми не підштовхуємо, не тиснемо, немає жодних дедлайнів. Це має бути абсолютно зрозуміло”, – сказала Ітконен.

Нагажаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що через проблеми з транзитом нафтопроводом Дружба країні доведеться використовувати стратегічні запаси, та звинуватив у цьому Україну. А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Україна нібито втручається в майбутні парламентські вибори в Угорщині, не дозволяючи відновити постачання нафтопроводом Дружба. Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії із проханням сприяти транспортуванню нафти з Росії в обхід України, використовуючи Адріатичний трубопровід Adria, оскільки ключовий маршрут через Україну залишається заблокованим. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Хорватія готова допомогти Угорщині й Словаччині з транзитом нафти, але не російської, адже вона фінансує війну РФ проти України.

ЄС оновив чорний список офшорів

Рада Європейського Союзу оновила перелік юрисдикцій, які не співпрацюють з ЄС у податковій сфері, додавши до нього Вʼєтнам і острови Теркс і Кайкос та виключивши Фіджі, Самоа і Тринідад і Тобаго. Про це повідомила пресслужба Європейської Ради у вівторок, 17 лютого.

Після оновлення до списку юрисдикцій, які не співпрацюють з Євросоюзом у податкових питаннях, входять 10 країн і територій.

Цей перелік є частиною політики ЄС з боротьби з ухиленням від сплати податків, податковими зловживаннями та недобросовісною податковою конкуренцією. До списку потрапляють юрисдикції, які не виконали взяті на себе зобов’язання щодо дотримання міжнародних стандартів податкового управління або відмовилися від співпраці з Євросоюзом.

Водночас країни, які погоджуються на реформи, але ще не завершили їх у повному обсязі, включаються до окремого переліку зі статусом виконання зобов’язань. Після повного виконання вимог такі юрисдикції виключаються з основного списку.

Оновлення списку відбувається двічі на рік. Наступний перегляд запланований на жовтень 2026 року.
Раніше повідомлялося, що Китай скасує мита для всіх країн Африки, крім однієї. “Дроблення бізнесу”: викрито схеми ухилення від податків на понад 1 млрд

Пришвидшений вступ України до ЄС: Сибіга підтвердив дискусії

Дискусії про пришвидшений вступ України до ЄС нині й справді тривають. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на пресконференції із генсеком Ради Європи у Києві у понеділок, 16 лютого.
“Після Мюнхена, після зустрічей президента України, всіх зустрічей проведених командою, я можу вам підтвердити, що така дискусія триває. Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу”, – сказав він.
Урядовець окремо наголосив на тому, що “є недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі зусилля української сторони на цьому напрямку”.
Проте Європа усвідомлює, що Україна потрібна для Європейського Союзу, зауважив Сибіга.
“Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр.
Україна активно і успішно просувається на шляху реформ та зауважив на необхідності і готовності Києва додержання відповідних критеріїв.
“До речі, тут нам в допомогу і Рада Європи, і ми це теж обговорили, саме допомога в досягненні відповідних критерій для України”, – сказав очільник відомства.
Сибіга додав: Європа розуміє, що “Україна принесе в Європейський Союз дуже багато переваг”.
“Тому, мені здається, що цей процес набирає практичного виміру, дискусії тривають”, – резюмував голова МЗС.
Раніше західні ЗМІ вже писали, що вступ України до Європейського Союзу закладають в майбутню угоду про припинення війни. Нині розглядаються різні варіанти членства.
ЄС не готовий назвати дату вступу України

Зеленський закликав вигнати росіян з Європи

Президент Володимир Зеленський закликав Євросоюз запровадити санкції проти російської атомної енергетики та держкомпанії Росатом, а також проти її співробітників і їхніх родин. Про це глава держави заявив в інтерв’ю Politico, повідомляє Цензор.НЕТ.
Він визнав, що європейці зробили багато, втім, досі не запровадили санкції проти російської атомної енергетики, зокрема, проти Росатому.
“Європейці досі не запровадили санкції проти російської атомної енергетики, проти Росатому, проти людей, проти їхніх родичів, проти їхніх дітей, які живуть в Європі, які живуть у США, які навчаються в європейських університетах, які мають нерухомість у США…. Забирайтеся до Росії. Їдьте додому. Ви не поважаєте нікого в США, ви не поважаєте правила, ви не поважаєте демократію, ви не поважаєте Україну, Європу тощо”,- наголосив президент.
Раніше Комітет Палати представників США з міжнародних відносин підтримав запровадження пакета санкцій проти російської державної корпорації Росатом та персональних санкцій проти осіб, які створюють загрозу безпеці на окупованій росіянами Запорізькій АЕС.
Україна закликала розширити санкції проти Росатому

Українців попередили про нове шахрайство – виплати “енергопідтримки від ЄС”

Інформація, яка поширюється в соцмережах щодо начебто фінансової допомоги від Укренерго у співпраці з Українським Червоним Хрестом, не відповідає дійсності. Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України у четвер, 12 лютого, оприлюднив відповідне застереження на своїй сторінці у Facebook.

Як повідомляється, у месенджері Telegram створено фейковий канал під назвою “ЕнергоПідтримка від ЄС”, де користувачів закликають заповнювати анкету з персональними даними, обіцяючи згодом виплату фінансової допомоги. Вказується, що ця інформація є шахрайською.

Український Червоний Хрест також заперечив свою причетність до будь-яких подібних оголошень і реєстрацій для отримання так званої “допомоги”.

“Червоний Хрест завжди повідомляє про програми та партнерства виключно через офіційні канали. Актуальна інформація про діяльність і програми допомоги розміщується лише на офіційних ресурсах організації”, – підкреслили у ЦПД.

Центр протидії дезінформації закликає громадян бути обачними: перевіряти інформацію, уникати переходу за сумнівними посиланнями та не передавати свої персональні дані неперевіреним ресурсам.

Нагадаємо, Центр протидії дезінформації при РНБО України попередив про нову схему, де зловмисники представляються співробітниками Monobank і попереджають про нібито “підозрілий вхід” до акаунта. Кінцевою метою шахраїв є отримати доступ до коштів на рахунку.

Гачки шахраїв: про що слід пам’ятати, щоб не стати жертвою зловмисників

Європарламент схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

ЄП схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Європарламент схвалив кредит Україні у розмірі 90 млрд євро. Про це повідомила пресслужба ЄП у середу, 11 лютого.
Так, євродепутати підтримали виділення кредиту на період 2026-2027 років 458 голосами “за”, 140 проголосували “проти”, ще 44 – “утрималися”.
З цієї суми 30 млрд євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надаватиметься через Механізм ЄС для України.
Ще 60 млрд євро підуть на зміцнення оборонного потенціалу України та підтримку закупівель військового обладнання.
Допомога надаватиметься відповідно до фінансових потреб України, як це визначено у фінансовій стратегії, підготовленій Україною та оціненій Комісією.
Тепер Рада ЄС має формально схвалити пакет, щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж Україні на початку другого кварталу 2026 року.

В ЄС знову зросла кількість українських біженців

У країнах Євросоюзу знову збільшилась кількість біженців з України. За місяць тимчасовий захист оформили понад 24 тисячі осіб. Про це свідчать дані Євростату, оприлюднені напередодні.
Вказано, що станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни і отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 млн осіб. Порівняно з кінцем листопада ця цифра зросла ще на 24 675 осіб, або на 0,6%.
Країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість українців:

  • Німеччина – 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС),
  • Польща – 969 240 осіб (22,3%),
  • Чехія – 393 055 осіб (9,0%).
  • Але відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом перебувають у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі.
    Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).
    Водночас у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало. Найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470).
    Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% – дорослі жінки, 30,5% – діти, дорослі чоловіки – 25,9%.

    Брюссель планує блокувати всі криптооперації з РФ – ЗМІ

    Євросоюз запропонував повністю заборонити будь-які операції з криптовалютами, пов’язані з Росією, щоб перекрити Москві можливість обходити західні санкції через активи поза традиційною банківською системою. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.

    ЄС має намір відмовитися від точкових санкцій проти окремих криптосервісів, пов’язаних з Росією, та перейти до тотальної заборони.

    У Брюсселі переконані, що практика внесення до санкційних списків окремих платформ є неефективною, оскільки на їхньому місці швидко з’являються нові структури.

    Відтак, Єврокомісія пропонує заборонити будь-які взаємодії з криптосервісами, зареєстрованими в Росії, а також використання будь-яких платформ, котрі дозволяють передавати або обмінювати криптоактиви, якщо вони створені на території РФ.

    Пропозиції фактично спрямовані проти екосистеми компаній, пов’язаних з російською криптобіржею Garantex, яка потрапила під санкції США ще у 2022 році. Ще однією ціллю ЄС є платіжна платформа A7 та пов’язаний з нею стейблкоїн A7A5.

    Попри раніше запроваджені обмеження з боку ЄС, США та Великої Британії, сукупний обсяг транзакцій цього стейблкоїна перевищив 100 млрд доларів.
    Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
    Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.