У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
“Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, – сказав речник Тома Рейньє.
ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
“Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ.
Позначка: Європа
-
В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи
-
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві
Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.
Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.
Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.
“Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.
Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.
Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.
Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.
У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.
Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.
-
Румунія підтвердила скорочення американських військ у Європі
Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Про це повідомяє Reuters.
Бухарест був поінформований про рішення США “змінити чисельність своїх військ в Європі”.
“Міністерство національної оборони було поінформоване про скорочення частини американських військ, розгорнутих на східному фланзі НАТО, в межах процесу переоцінки глобальної позиції збройних сил США”, – мовиться у заяві.
Відзначено, що серед підрозділів, котрі припинять ротацію, є сили, призначені для Румунії, дислоковані на авіабазі ім. Михаїла Когелнічану.
“Це рішення було очікуваним, оскільки Румунія перебуває в постійному контакті зі своїм американським стратегічним партнером”, – додали в Міноборони.
У відомстві наголосили, що скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
“При ухваленні рішення також був врахований той факт, що НАТО посилив свою присутність і діяльність на східному фланзі, що дозволяє Сполученим Штатам скоригувати свою військову позицію в регіоні”, – акцентували в оборонному відомстві.
США припиняють ротацію бригади, котра мала підрозділи у кількох країнах НАТО, проте близько 1000 американських військовослужбовців залишаться у Румунії.
-
У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО
Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
“Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу -
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
У Європі швидко поширюється пташиний грип
Країнами Європи швидко поширюється пташиний грип. Від серпня 56 спалахів недуги виявили в 10 країнах ЄС та Великій Британії – це найбільші показники на початку сезону за останні 10 років. Про це повідомило Reuters з посиланням на французький орган з нагляду за здоров’я тварин ESA.
Попри високу кількість випадків захворювання, загальне їхнє число залишається нижчою, ніж 2022 році, коли у ЄС була найбільша криза пташиного грипу в історії.
Для порівняння, минулого року за аналогічний період у дев’яти країнах зафіксували 31 спалах недуги, яку переважну поширюють мігруючі дикі птахи.
“Усі ці випадки в Європі показують, що вірус ще далекий від зникнення”, – заявив директор французької групи птахівничої промисловості Anvol Янн Неделек.
Всесвітня організація охорони тварин повідомила, що перші випадки пташиного грипу цього сезону зафіксували у Словаччині та Бельгії. В останній країні через це наказали утримувати всю птицю в приміщеннях.
Два спалахи виявили також у Франції, де розпочали щорічну кампанію з вакцинації качок на фермах. Зростання випадків пташиного грипу також фіксують в Іспанії, Німеччині та Польщі – провідному виробнику птиці в ЄС.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ризики зараження вірусом для людей залишаються низькими. Однак випадки інфікування фіксують серед тих, хто мав тісний контакт із хворими тваринами.
У ВООЗ вважають, що вірус необхідно контролювати, оскільки він все частіше поширюється на інші види тварин, крім птахів.
Як відомо, вірус пташиного грипу дедалі частіше виявляють у ссавців. Раніше в Британії недугу вперше виявили у вівці в приміщенні, де пташиний грип був підтверджений у птахів.
Також вірус пташиного грипу спричинив загибель 47 тигрів, трьох левів і пантери у зоопарках у В’єтнамі. -
Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії
Москва сьогодні намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. Про це європейських союзників президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє The Telegraph.
За його словами, “росіяни кружляють навкруг Трампа”, намагаючись переконати його прийняти плани російського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні.
Під час зустрічі “коаліції охочих” Стубб закликав партнерів України продовжувати активний діалог із Білим домом, щоб “ворог не був єдиним, хто говорить із Трампом”.
Він зазначив, що Трамп тепер задоволений роллю Європи у його зусиллях з припинення війни, проте навколо нього знову з’явилися російські емісари.
Його застереження пролунало після того, як так званий переговорник Путіна Кирило Дмитрієв прибув до Вашингтона, щоб спробувати послабити нові американські санкції проти Роснафти та Лукойлу.
Європейські союзники побоюються, що Москва прагне схилити Трампа до підтримки ідеї припинення вогню в Україні в обмін на територіальні поступки Києва.
The Telegraph зазначає, Трамп уже скасував заплановану зустріч із Путіним у Будапешті, коли той відмовився від компромісу щодо вимоги передати Росії частину Донбасу. -
Буданов пояснив, нащо Росія запускає дрони в Європі
Росіяни мають три цілі, запускаючи свої безпілотники по країнах Європи, одна з яких є, швидше за все, психологічною та призначена для внутрішнього використання. Про це розповів очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Кирило Буданов в інтервʼю Il Foglio.
За словами Буданова, дрони у небі країн Європи мають практичну мету, яка стосується їхніх жителів.
“Росіяни перевіряють вашу реакцію, вашу здатність приймати рішення, вашу готовність застосовувати силу. Тим часом вони проводять розвідку, виявляють ваші системи, розуміють, як вони працюють і де розташовані”, – підкреслив керівник ГУР.
На його думку, це подвійний тест РФ – політичний та військовий.
“Але якщо взяти все разом – дрони, саботаж на заводах і залізницях, кібератаки – то ми бачимо, що метою росіян є розпалювання антивоєнних настроїв у європейських країнах і вашій громадській думці. Для них це подвійна вигода: якщо ви, європейці, втомитеся від війни, то допомога, яка надходить до нас, до України, зменшиться”, – вважає Буданов.
Коли у нього запитали, як він оцінює реакцію Європи на такі інциденти, він розсміявся.
Після чого журналісти поцікавилися в очільника ГУР, як Україна може допомогти європейцям захиститися від таких атак, на що він відповів:
“Теоретично ми можемо вам допомогти, але поки триває війна, наші можливості досить обмежені. Це питання стосується майбутнього і зміни архітектури безпеки в Європі. З географічної точки зору відповідь очевидна: всім вигідно зробити Україну якомога сильнішою, щоб вона служила буфером, щитом або як ви там хочете це назвати”, – резюмував Буданов.
Як відомо, за даними західних спецслужб, Росія використовує свій “тіньовий флот” для запуску безпілотників у повітряний простір Європи.
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності -
Зеленський просить Європу позичити “Петріоти”
Президент Володимир Зеленський запропонував європейським державам тимчасово передати свої системи Patriot Україні. Про це він заявив під час свого виступу на засіданні “коаліції рішучих” у пʼятницю, 24 жовтня, текст якого опублікував сайт президента.
Глава держави зазначив, що Україна наразі обговорює зі США угоду про купівлю необхідної кількості систем Patriot, але існує тривала черга на їхнє виробництво.
Водночас, Зеленський додав, що “у Європі вже є значна кількість “петріотів” та інших систем протиповітряної оборони, які, на щастя, просто стоять у режимі очікування”.
“Ми могли б використати їх зараз для захисту життів, щоб нам не треба було чекати своєї черги. І нам би дуже допомогло, якби ми змогли отримати ці системи зараз також із Європи, а потім замінити їх пізніше, коли настане наша черга в угоді з американцями”, – сказав він.
Зеленський попросив кожну країну, яка має системи Patriot, “підійти до цього питання практично”. -
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планується остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії на цю тему ще тривають, але є певний прогрес. Бельгія висловлює побоювання щодо відповідальності за таке рішення, але Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Також Туск зазначив, що деякі країни, наприклад Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних з Україною. Важливість передачі заморожених активів для фінансової підтримки України була підкреслена, альтернативні джерела фінансування обмежені. Польський прем’єр вважає, що використання заморожених коштів РФ для допомоги Україні є справедливим. Рішення про це має бути ухвалене на саміті Європейської Ради у грудні, оскільки зволікання недоцільне. Нагадаємо, що раніше лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “репараційний кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами.