Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликає встановити мінімальний вік для користування соціальними мережами на рівні 16 років в країнах Європейського союзу. Резолюція не є обов’язковою для виконання, але в ній висловлено занепокоєння щодо можливих негативних наслідків для фізичного та психічного здоров’я дітей від активного використання інтернету. Також зазначено, що підлітки віком від 13 до 16 років зможуть користуватися інтернетом лише за згодою батьків. У резолюції йдеться про дослідження, яке показує, що четверта частина неповнолітніх можуть мати проблеми з користуванням смартфоном, що нагадує залежність. Євродепутатка Крістель Скальдемосе висловила підтримку рішенню, наголошуючи на важливості захисту дітей від негативних впливів онлайн середовища.
Позначка: Європа
-
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи працюють над “планом Б” у разі невдачі у узгодженні використання російських заморожених активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Ця інформація походить з матеріалу Politico. Європейські лідери розглядають варіанти, як допомогти Україні у разі невирішення питання з репараційним кредитом, включаючи можливість надання “перехідного” кредиту коштом запозичень ЄС. Це дозволить виділити час на підготовку повноцінного репараційного кредиту. Деякі країни, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди, Литва і Люксембург, закликали Європейську комісію продовжити працю над фінансуванням України. Однак Бельгія висловлює застереження, оскільки саме на її території зберігається більшість російських активів. Угорщина також виступає проти нових заходів щодо фінансування України.
-
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Високопоставлена представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас висловила думку, що повернення Росії до формату G8 не відбудеться. Вона стверджує, що для припинення війни в Україні потрібний “мирний план”, який унеможливить повторне вторгнення Росії. Каллас підкреслила, що Москві потрібно дотримуватися міжнародних угод і скоротити свої збройні сили. Вона також відкинула можливість повернення Росії до G8 і підкреслила, що потрібно шукати шляхи до миру в Україні. Україна, за повідомленнями ЗМІ, погодилася на “мирний план”, хоча є деякі деталі, які ще потрібно вирішити.
-
Макрон відкинув план США з використання активів РФ
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що рішення щодо заморожених російських валютних резервів мають ухвалювати європейці, а не Сполучені Штати. Він зазначив, що план США щодо використання 100 мільярдів євро з цих резервів для відновлення України під контролем США ставить під загрозу європейські плани виділити Україні 140 мільярдів євро у вигляді репараційного кредиту. Після переговорів делегацій США та України пункт про використання 100 мільярдів євро був виключений з проєкту. Макрон вважає, що американський підхід до цього питання потребує доопрацювання, оскільки він містить елементи, які відображають інтереси Росії. Президент закликав європейців не проявляти слабкості у стратегічному протистоянні з Росією.
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили спільну думку, що не можна приймати жодних планів, які виправдовують російську агресію. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною має вирішальне значення для безпеки Європи на тривалий час. Парламентарі підкреслили, що мир повинен ґрунтуватися на міжнародному праві та повній повазі до територіальної цілісності України. Вони також зазначили, що будь-які дії агресора лише заохочують Росію до нових агресивних кроків. Парламентарі вважають, що питання, що стосуються України, повинні розв’язуватися з її участю, а щодо європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони підкреслили, що ніякі претензії Росії на “зони впливу” або “безпекові інтереси” за межами її території не будуть прийняті. У заяві також йшлося про необхідність юридично закріплених гарантій безпеки для України та повного виведення російських військ з окупованих територій. Парламентарі підкреслили, що основні принципи – це незалежність України, її право на вибір союзників та приведення агресора до відповідальності.
-
У Європі рекордно впали ціни на газ
У Європі ціни на газ впали нижче 30 євро за мегават-годину вперше з травня 2024 року. Це сталося через збільшення імпорту, потепління погоди та переговори щодо припинення війни в Україні. Ціни на газ на газовому хабі у Нідерландах скоротилися до 29,34 євро за мегават-годину. Загалом від початку року ціни на газ в Європі знизилися на 39%, але залишаються вищими, ніж до енергетичної кризи 2022 року. Очікується, що додаткові поставки зі США та інших країн допоможуть знизити ціни на газ у майбутньому. На українському ринку також спостерігається залежність від коливань цін на газ у Європі, але внутрішні ціни залишаються вищими.
-
Затверджено бюджет Євросоюзу на наступний рік
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
“Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Раніше стало відомо, що ЄС може “влізти в борг” заради України. У Європі розглядають можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії. -
Європа хоче змінити чотири пункти мирного плану Трампа – ЗМІ
Німеччина та інші провідні європейські партнери України наполягають на зміні щонайменше чотирьох пунктів 28-пунктового мирного плану президента США Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні. Про це повідомляє Bild у суботу, 22 листопада.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що будь-яка угода, яка стосується європейських держав, ЄС або НАТО, “потребує згоди європейських партнерів або консенсусу союзників”. За даними видання, щонайменше чотири пункти плану Трампа потребують змін:
- пропозиції щодо передачі Україні стратегічно важливих регіонів, включно з Донбасом та Кримом;
- скорочення чисельності української армії до 600 000 військовослужбовців, яка й так поступається російській;
- гарантії безпеки від Росії можуть бути недієвими, оскільки Кремль уже порушував попередні домовленості, включно з Будапештським меморандумом 1994 року;
- майбутнє заморожених російських активів викликає занепокоєння: запропоновані Трампом інвестиційні схеми дають можливість РФ отримати прибуток із конфіскованих коштів, тоді як ЄС планує надати Україні кредит на відбудову обсягом 140 млрд євро.
“Якщо Україна зазнає краху, це матиме наслідки для всього європейського континенту. Кінець війни можливий тільки за згодою України”, – наголосив канцлер Німеччини.
-
ЄС проведе спецзустріч лідерів щодо мирного плану США
Президент Європейської ради Антоніу Кошта запросив лідерів ЄС на спеціальну зустріч у понеділок, 24 листопада, присвячену Україні і “мирному плану” США. Про це політик повідомив у соцмережі Х у суботу, 22 листопада.
Кошта розповів про зустріч лідерів щодо України на полях саміту G20.
“Американський проєкт плану з 28 пунктів включає важливі елементи, які будуть мати вирішальне значення для справедливого і тривалого миру. Ми готові долучитися до роботи, щоб забезпечити стійкий мир у майбутньому”, – зазначив він.За словами Кошти, він запросив усіх 27 лідерів ЄС на спеціальну зустріч щодо України на полях саміту ЄС-Африканський Союз у Луанді в понеділок, 24 листопада.
Нагадаємо, лідери європейських держав та євроінституцій, прем’єри Британії, Канади, Японії та Норвегії заявили, що проєкт “мирного плану” США потребує додаткової роботи і вони готові до неї долучитися, але висловили занепокоєння щодо вимоги скорочення Збройних сил України.Президент Володимир Зеленський затвердив склад делегації для консультацій з міжнародними партнерами щодо закінчення війни. Консультації почнуться цими днями у Швейцарії.
-
Європа й партнери розкритикували мирний план США
Європейські лідери виступили зі спільною заявою щодо мирного плану США для врегулювання війни між Росією та Україною, наголосивши, що проєкт потребує “додаткової роботи”, оскільки деякі його положення становлять загрозу для безпеки Києва. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій Європейською радою у суботу, 22 листопада.
На думку політиків, початковий проєкт цього плану з 28 пунктів містить “важливі елементи, які будуть необхідними для досягнення справедливого і тривалого миру”. “Тому ми вважаємо, що цей проєкт є основою, яка потребує додаткової роботи. Ми готові долучитися, щоб забезпечити сталість майбутнього миру”, – йдеться у заяві.Водночас лідери зауважили, що чітко дотримуються принципу, що кордони не можуть бути змінені силою. Також політики стурбовані запропонованими обмеженнями для Збройних сил України, які можуть зробити її вразливою для майбутніх атак.
Стосовно питань вступу України до Європейського союзу та НАТО, лідери повторили, що реалізація цього потребуватиме згоди членів цих блоків. Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Україна не зможе вступити в НАТО.
Наостанок, лідери наголосили на своїй незмінній підтримці України, додавши, що продовжать “тісно координувати” свої дії з Україною та СШАнайближчими днями.
Під цією заявою підписались: керівники Європейської Ради та Європейської Комісії Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн; голови урядів Німеччини Фрідріх Мерц, Великої Британії Кір Стармер, Італії Джорджа Мелоні, Іспанії Педро Санчес, Нідерландів Дік Схоф, Ірландії Міхал Мартін, Норвегії Йонас Гар Стере; президенти Франції Емманюель Макрон та Фінляндії Александр Стубб; прем’єр-міністри Канади Марк Карні та Японії Санае Такаїчі.