Останні висловлювання президента України Володимира Зеленського щодо прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана є неприйнятними. Про це заявив заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл, передає Європейська правда.
У Єврокомісії заявили, що Зеленський не повинен погрожувати державам-членам ЄС.
“Щодо коментарів президента Зеленського, ми як Європейська комісія чітко заявляємо, що така лексика є неприйнятною. Не повинно бути погроз на адресу держав-членів ЄС”, – заявив Гілл.
За його словами, у ЄС вважають, “що така риторика з усіх боків не є ані корисною, ані такою, що сприяє досягненню спільних цілей”.
“Ми ведемо активні дискусії з усіма сторонами в цьому питанні. Наша мета тут – змусити всіх трохи заспокоїтися, знизити градус риторики та реалізувати згадані мною цілі, а саме: вжити всіх можливих заходів для тиску на Росію з метою припинення її загарбницької війни, надати кредит Україні, забезпечити енергетичну безпеку наших держав-членів”, – розповів заступник головної речниці Єврокомісії.
Він запевнив, що комісія “продовжуватиме спокійно та злагоджено працювати з усіма сторонами для забезпечення досягнення цих цілей”.
Позначка: Єврокомісія
Фіцо назвав умову зустрічі з Зеленським
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо хоче “скоординувати” з Європейською комісією позицію стосовно нафтопроводу Дружба перед зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. Про це він заявив у відеозаяві, оприлюдненій на платформі X.
За його словами, він все ще зацікавлений в особистій зустрічі з українським президентом.
Проте Фіцо натякнув, що зустріч відбудеться не раніше наступного вівторка, адже він сподівається переговорів з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
“Я казав, що зацікавлений у зустрічі із президентом Зеленським. Але цьому має передувати зустріч з президенткою Європейської комісії. У вівторок я збираюся в Париж на ядерний форум. І тоді ми спробуємо організувати зустріч з головою Єврокомісії – протягом цих днів, коли я перебуватиму у Франції”, – заявив Фіцо.
Він додав, що Братислава та Брюсселі нібито мають разом “тиснути на Зеленського” щодо відновленні роботи нафтопроводу Дружба.
“Ми повинні тиснути на президента Зеленського, щоб він дозволив інспекцію на місці, і далі тиснути, що він пустив нафту через свою територію. Тому що він завдає шкоди цілому Європейському Союзу і, звісно, нічого від нього не отримає. Навпаки він втрачає підтримку дедалі більшої кількості країн”, – стверджує словацький чиновник.
Він додав, що місце потенційної зустрічі із Зеленським не узгоджене, а загалом вона є безглуздою, адже Україна буцімто “демонстративно” не відновлює нафтопровід.
WE HAVE NOWHERE TO TURN!If Zelensky doesn’t allow oil to flow to Europe, he is asking for the €90 billion loan to be stopped. pic.twitter.com/PARZzU0OJl— Robert Fico 🇸🇰 (@RobertFicoSVK) March 4, 2026 Як відомо, 27 лютого Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Президент запросив прем’єр-міністра Словаччини в Україну для обговорення всіх наявних питань.
Згодом Зеленський виступив із пропозицією організувати широку зустріч для обговорення всіх питань двосторонніх відносин. Прем’єр Словаччини погодився та попросив уряд підібрати прийнятну дату, проте дав зрозуміти, що віддає перевагу проведенню такої зустрічі в одній із країн Євросоюзу
В ОП запропонували Фіцо рамки візиту
ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів
Європейська комісія повністю впевнена у законності кроку щодо безстрокового знерухомлення суверенних активів РФ. Про це на брифінгу у Брюсселі заявив речник ЄК Балаш Ужварі, передає Укрінформ.
“Ми беремо до уваги позов, поданий Центральним банком Росії до Генерального суду ЄС, в якому оскаржується регламент Ради Європейського Союзу від 12 грудня 2025 року. Цей позов подано в контексті зростаючої кількості правових оскаржень Росії щодо наших заходів підтримки України, і тому, звичайно, ми не здивовані”, – зазначив він, відповідаючи на питання журналіста щодо позову з боку РФ до Загального суду Євросоюзу, в якому оскаржується регламент Європейської ради від 12 грудня 2025 року, яким було безстроково знерухомлено російські суверенні активи.
Речник наголосив, що Єврокомісія “повністю впевнена в законності цього регламенту та його сумісності із законодавством ЄС і міжнародним правом”.
У ЄК озвучили результати засідання щодо Ірану
За результатами позачергового засідання Колегії Європейської комісії з питань безпеки, присвяченого ситуації в Ірані та на Близькому Сході, були визначені два пріоритети. Про в Брюсселі повідомили речники Єврокомісії, передає Європейська правда.
Зазначається, що Єврокомісія визначила свої пріоритети у світлі ситуації в Ірані, які зосереджуються у першу чергу на допомозі громадянам Євросоюзу.
“Колегія з питань безпеки розглянула ситуацію в Ірані та на Близькому Сході, що постійно змінюється, а також її наслідки для Європейського Союзу. У своїй роботі Комісія керуватиметься двома пріоритетами: надання підтримки державам-членам та захист громадян ЄС від негативних наслідків подій”, – йдеться у звіті за результатами Колегії.
Діяльність Єврокомісії зосереджуватиметься, зокрема, на чотирьох напрямах:
ЄК відреагувала на ініціативу Орбана щодо інспекції на нафтопровід Дружба
Єврокомісія привітала ініціативу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана направити в Україну місію, щоб ознайомиться зі станом ремонтних робіт на пошкодженому нафтопроводі Дружба. Про це заявила офіційний представник ЄК Анна-Кайса Ітконен на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, 27 лютого.
“Ідея інспекційної місії, щоб перевірити стан трубопроводу для вирішення питання на основі результатів, видається цікавою. Ми вітаємо цю ініціативу”, – зазначила вона.
За її словами, глава ЄК Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 24 лютого просила президента України Володимира Зеленського прискорити ремонт нафтопроводу Дружба.
Ітконен зазначила, що в Брюсселі усвідомлюють усі проблеми, які може становити такий непростий ремонт. За її словами, Єврокомісія не має інформації про графік ремонтних робіт на нафтопроводі.
“Ми вітаємо бажання прем’єр-міністра Орбана організувати таку місію і готовність виходити з її висновків”, – додала Ітконен.
Тепер слід зрозуміти, який саме формат буде в такої місії. Однак в неї немає інформації, чи будуть у ній представлені експерти ЄК.
У відповідь на запитання про проблему доставки до Угорщини нафти РФ через морський порт в Хорватії нафтопроводом Адрія, оскільки доставка російської нафти до ЄС морем заборонена, Ітконен заявила, що застосування європейських санкцій входить до компетенції держав-членів.
Як відомо, Орбан заявив у п’ятницю про намір разом зі Словаччиною відправити в Україну команду фахівців, які оцінять стан нафтопроводу Дружба. Він повідомив, що домовився зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо про створення спільної “слідчої комісії для з’ясування стану нафтопроводу Дружба”.
Орбан вимагає від ЄС експертної оцінки стану Дружби – ЗМІ
У Єврокомісії зробили заяву щодо тимчасового захисту українських чоловіків
Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт заявив, що питання про повернення українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом, наразі не стоїть на порядку денному ЄС, і цього року не очікується жодних змін до відповідного положення. Про це він заявив на брифінгу в Брюсселі 27 лютого, передає Укрінформ.
На запитання люксембурзького кореспондента, чи тривають на рівні ЄС дебати щодо можливості скасування тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку, зокрема в контексті відповідного заклику, оприлюдненого нещодавно люксембурзькими чиновниками, речник відповів: “Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року”.
За словами Ламмерта, з цієї причини до березня 2027 року відповідні правила залишатимуться чинними.
Як пише газета Luxembourg Times, міністерка оборони країни Юріко Бакес висловила кваліфіковану підтримку міністру внутрішніх справ Леону Глодену, який заявив, що українські чоловіки в Люксембурзі, придатні до військової служби, повинні повернутися додому.
“Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки”, – заявила Бакес.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС запропонував притулок понад 4 мільйонам переміщених українців. Переміщені особи з України користуватимуться тимчасовим захистом у ЄС до 4 березня 2027 року.
ЄС надасть €1 млрд на енергетичну допомогу Україні
Україна отримає від ЄС 100 млн євро на термінову енергетичну підтримку і ще понад 900 млн євро в межах підготовки до наступної зими Про це повідомила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Києві у вівторок, 24 лютого.
Вона нагадала, що Єврокомісія є найбільшим донором енергетичної підтримки нашої держави.
“Від початку війни ми надали понад 11 тис. генераторів. Величезна кількість була надана в січні, але звичайно ми будемо рухатись далі. І саме тому ми маємо новий пакет 100 млн євро на нагальну підтримку, для того, щоб забезпечити те, що потрібно”, – сказала вона.
Окрім того, за словами фон дер Ляєн, вже розроблено план підтримки на зиму 2026-2027 року.
“Він міститиме пакет на 920 млн євро на стабілізацію енергетичної системи в Україні. Для того, щоб вам навести кілька прикладів: він забезпечить стабільне надходження електроенергії по всій країні. Потім сприятиме децентралізації вироблення відновлюючого енергії, ми згадували про важливість цього. Звичайно, він включатиме ремонт та модернізацію електромережі, а також ТЕЦ”, – розповіла очільниця Єврокомісії.
ЄС запропонує повну заборону нафти з Росії після виборів в Угорщині – ЗМІ
Єврокомісія представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти 15 квітня – через три дні після парламентських виборів в Угорщині. Про це повідомляє інформагенція Reuters, посилаючись на двох посадовців ЄС.
Строки подачі пропозиції вибрані з огляду на те, щоб не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем’єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років.
Угорщина і Словаччина, які й досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон.
ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві, щоб зберегти обмеження навіть тоді, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.
Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта і Братислави заблокувати це рішення. Зокрема, планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одноголосно.
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.
Як відомо, аналогічний закон про повну відмову від російського газу до кінця 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Тоді ж як Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.
Раніше посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, що передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.
Урсула фон дер Ляєн прибула з візитом до Києва
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва. Про це вона повідомила в соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
У дописі в X фон дер Ляєн наголосила, що приїхала, аби підтвердити, що Європа непохитно стоїть з Україною, фінансово та військово. Та щоб підкреслити незмінну відданість справедливій боротьбі України. “І надіслати чіткий сигнал українському народу і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України”, – зазначила президентка ЄК.
Це вже десятий візит Урсули фон дер Ляєн до України з початку повномасштабного вторгнення Росії.
In Kyiv for the tenth time since the start of the war. To reaffirm that Europe stands unwaveringly with Ukraine, financially, militarily, and through this harsh winter. To underscore our enduring commitment to Ukraine’s just fight. And to send a clear message to the Ukrainian… pic.twitter.com/iULkEQji16 — Ursula von der Leyen (@vonderleyen) February 24, 2026 У день роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва очікують прибуття іноземних гостей високого рівня – лідерів держав та міністрів. Присутність іноземних лідерів у цей день демонструє підтримку українському народу та солідарність з країною у боротьбі проти агресії РФ.
Нагадаємо, напередодні четвертої річниці початку повномасштабної агресії Росії проти України будівлі Європейського Союзу в Брюсселі були підсвічені синьо-жовтими кольорами українського прапора. Путін використовує Трампа для тиску на Україну – Зеленський
Світовий банк переглянув оцінку потреб України для відновлення
Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття. Такий показник майже втроє перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Про це свідчить оновлена Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднили уряд України, група Світового банку, Європейська комісія та ООН 23 лютого, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Підтримка допомагає нам терміново відремонтувати нашу критично важливу інфраструктуру, щоб країна продовжувала функціонувати, а також продовжувати систематичні заходи з відновлення, зосереджені на енергетичних проєктах та житлі для наших людей”, – прокоментувала нову оціну прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Торік оцінка потреб становила 524 млрд доларів, позаторік – 486 млрд доларів, а трьома роками раніше – 411 млрд доларів.
Оцінка RDNA5, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 195 млрд доларів порівняно зі 176 млрд доларів в оцінці RDNA4 та 152 млрд доларів в оцінці RDNA3.
“Найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових областях та мегаполісах”, – мовиться в документі.