Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що деякі країни-члени НАТО не бажають бачити президента України Володимира Зеленського на саміті Альянсу в Гаазі. Він стверджує, що Угорщина, разом з Америкою, Туреччиною та Словаччиною, вказали на те, що не хочуть обговорювати питання НАТО з українським лідером. Орбан також заявив, що в національних інтересах Угорщини не брати участь у будь-якому об’єднанні з Україною, навіть у НАТО та ЄС. Це не перший випадок, коли Орбан висловлює негативне ставлення до України та українців, називаючи їх загрозою для угорців.
Позначка: ЄС
-
Наступні санкції ЄС мають вдарити по військовому бюджету Путіна – МЗС
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про очікування посилення санкційного тиску Євросоюзу на Росію. Він також висловив підтримку України у питанні вступу до ЄС та наголосив, що Україна виконала всі вимоги для відкриття першого переговорного кластера. Сибіга висловив подяку Євросоюзу за підтримку, особливо у сфері оборони, і подякував главі європейської дипломатії Каєї Каллас за її лідерство в цьому питанні.
-
Угоду про спецтрибунал для РФ підпишуть 25 червня – нардеп
У вівторок Україна та Рада Європи підпишуть угоду про створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії Росії проти України. Цю новину оголосила член постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи Євгенія Кравчук. За її словами, 24 червня відбудеться спеціальне засідання Комітету міністрів Ради Європи, під час якого генеральний секретар організації Ален Берсе отримає повноваження на підписання угоди з Україною. Ця угода є важливим кроком у притягненні Російської Федерації до відповідальності за свої дії.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників Європейського Союзу на рівні послів затвердив план проведення переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Згідно з цим планом, до кінця 2027 року буде виділено €1,5 мільярдів у вигляді грантів, з яких €300 мільйонів буде спрямовано на підтримку українського оборонного комплексу. Мета EDIP – підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Крім того, програма сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції до європейської бази. ЄС планує надати €1,2 мільярди для проєктів самої програми та €300 мільйонів через Інструмент підтримки України. Кошти будуть інвестуватися за визначеними умовами, з урахуванням юридичної та процедурної сумісності з EDIP. Ця ініціатива базується на пропозиціях Єврокомісії з метою ефективної підтримки України в рамках грантових проєктів.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
У 2022 році Європейська Рада ухвалила рішення надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Це історичне рішення вимагає від України виконання певних умов, зокрема реформування судової системи, боротьбу з корупцією та імплементацію антиолігархічного закону. Україна вже зробила багато для наближення до ЄС, завершивши попередні етапи переговорів та проводячи різноманітні реформи. Однак є ще багато завдань, які потрібно виконати, включаючи відкриття та закриття переговорних кластерів. Наразі головною перешкодою є Угорщина, яка блокує початок переговорів з ЄС щодо України. Проте Європейський центральний банк вважає, що Україна може стати важливим фактором розвитку регіону після вступу до ЄС. За прогнозами, Україна може стати членом ЄС до 2030 року, а бюджет ЄС вже розрахований з урахуванням цього членства.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовились підтримати план Європейського Союзу про введення нових санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що вони не погоджуються з обмеженням покупки дешевого російського газу та нафти. Єврокомісія запропонувала нові санкції, спрямовані на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військово-промислового комплексу. Словаччина також виступила проти нових санкцій, вимагаючи знайти альтернативи перед введенням обмежень на імпорт російських енергоносіїв. ЄС планує ухвалити ці санкції на наступному засіданні Європейської Ради в кінці червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується введенням рекордного пакету санкцій проти Росії у зв’язку з її діями, які характеризуються як “безмежна жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Росія нанесла смертоносні удари по цивільних об’єктах, що є неприпустимим. ЄС планує ухвалення нових санкцій, які будуть найсуворішими з 2022 року, з метою змусити Росію до припинення війни в Україні та початку мирних переговорів. Планується, що нові санкції будуть обговорені на наступному засіданні Європейської Ради в червні.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського Союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС вже виконав 80% своєї обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона наголосила на важливості продовжувати тиск на Росію через її війну проти України. Каллас зазначила, що незважаючи на інші конфлікти у світі, у Києві люди щодня гинуть через обстріли з боку Росії. Євросоюз планує вводити нові санкції проти РФ та забезпечувати військову підтримку для України.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз і Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, яка відкриє шлях для співпраці у військових закупівлях. Канада має намір приєднатися до SAFE – спільного фонду ЄС для фінансування військових закупівель. Це дозволить канадським компаніям продавати продукцію для проєкту ReArm ЄС. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зустрінеться з лідерами Європейської комісії та Європейської ради для обговорення спільних дій у майбутньому. НАТО скоротило обговорення війни в Україні на саміті, оскільки США не зацікавлені в посиленні уваги до цього конфлікту.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
Станом на початок цього року понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу через російську агресію в Україні. Найбільше біженців з України перебувають в Німеччині, Польщі та Чехії. За даними Євростату, у січні цього року кількість біженців в ЄС зросла на 25 530 осіб. Більшість українців, які отримали захист, складають жінки (44,8%) та діти (31,8%). Найбільше з українців отримали статус біженця в Чехії, Польщі та Естонії. На початку 2025 року Євросоюз надав статус захисту більш як 66 000 особам, що на третину менше, ніж у попередньому році. Українці випереджають за кількістю біженців інших національностей, таких як афганці та венесуельці.