Євросоюз розробляє план “часткового” членства України ще до завершення всіх реформ і повноправного вступу. Ініціатива перебуває на ранній стадії, проте в Брюсселі вже обговорюють п’ять ключових кроків реалізації цього сценарію. Про це повідомляє американське видання Politico.
Згідно з попередніми напрацюваннями, Україна могла б поступово здобувати права та обов’язки членства ще під час виконання критеріїв вступу. У Брюсселі цю концепцію неофіційно називають “зворотним розширенням” – вона передбачає включення країни до інституцій ЄС на початку процесу реформ, а не після його завершення.
У ЄС наголошують, що план не передбачає спрощення вимог до реформ, але має стати політичним сигналом підтримки Україні та іншим країнам-кандидатам, чиє просування гальмується війною або політичними суперечками всередині блоку.
Головною перешкодою для просування ініціативи є позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Останній, як відомо, давно та досить наполегливо виступає проти вступу України до ЄС.
Утім, європейські столиці розглядають різні варіанти подолання блокування з боку Будапешта – від сподівання результатів виборів в Угорщині до можливого використання політичних механізмів тиску в межах ЄС.
Крок 1: Підготовка України до переговорів
ЄС вже надає Україні неформальні рекомендації щодо переговорних “кластерів” – юридичних етапів на шляху до членства, щоб Київ міг швидше просуватися в процесі інтеграції.
Зокрема, він надав Києву детальну інформацію щодо трьох із шести кластерів переговорів. На неформальній зустрічі міністрів європейських справ на Кіпрі в березні ЄС хоче надати українській делегації детальну інформацію про інші кластери, щоб можна було розпочати роботу і над ними
Водночас у Брюсселі наголошують, що послаблень у вимогах до реформ не передбачається.
Крок 2: Запровадження “полегшеного” членства
У ЄС розглядають модель так званого “зворотного розширення”, яка передбачає приєднання країни до інституцій блоку на ранньому етапі з поступовим здобуттям прав і обов’язків членства.
Утім, ідея має своїх противників у ЄС. Зокрема, у Німеччині проти ідеї створення кількох рівнів членства в ЄС. Там побоюється, що країнам, які приєднаються до блоку, не будучи до цього готовими, будуть обіцяти речі, які Брюссель не зможе виконати.
Крок 3: Вирішення питання з позицією Угорщини
Однією з головних перешкод залишається опір Віктора Орбана. Як пише Politico, жоден з чиновників, з якими спілкувалось видання, не вірить у те, що Орбан змінить свою думку щодо України після виборів. Тому від того, чи виграє Орбан на виборах, чи програє, будуть залежати подальші кроки в ЄС щодо вступу в Україну.
Крок 4: Залучення міжнародного політичного тиску
У випадку, якщо Орбан виграє на виборах, у ЄС можуть задіяти 4 кроку.
Мова про те, що у 20-пунктному мирному плані президента США Дональда Трампа передбачено вступ України до ЄС до 2027 року. Тому є надія, що Трамп натисне на Орбана, залежного від думки першого.
Крок 5: Крайні механізми ЄС
Якщо всі політичні домовленості не спрацюють, у ЄС розглядають можливість застосування процедур, які можуть обмежити право окремих країн блокувати рішення щодо розширення блоку: позбавити Угорщину права голосу.
У разі, якщо навіть Трамп не зможе вплинути на Орбана, у ЄС розглядають можливість повернути на стіл переговорів статтю 7 договору ЄС проти Угорщини. Вона застосовується у випадку, якщо країна вважається такою, що ризикує порушити основні цінності блоку.
Згадана стаття є найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС. Вона призупиняє права члена, включаючи права щодо прийняття нових країн до складу ЄС.
ЄС нині не має наміру йти на такий крок, вважаючи, що це буде на руку Орбану напередодні квітневих виборів.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість вступу України до Європейського Союзу в 2027 році.
Вступ в ЄС: у Зеленського зробили заяву щодо строків
Позначка: ЄС
В ЄС заговорили про створення власної платіжної системи
У Європейському Союзі вважають, що необхідно терміново створити власний аналог американських платіжних систем Visa та Mastercard щоб зменшити свою залежність від США. Про це заявила гендиректор Європейської платіжної ініціативи (EPI) Мартіна Ваймерт, передає Financial Times.
Зазначається, що європейські чиновники дедалі більше стурбовані тим, що вплив американських платіжних компаній може бути використаний як зброя у разі серйозного розриву відносин.
Ваймерт підкреслила, що домінування американських компаній є ризиком у разі погіршення трансатлантичних відносин, що робить створення власної платіжної системи “загальноєвропейським пріоритетом”.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), у 2022 році Visa та Mastercard обробляли майже дві третини всіх карткових платежів у єврозоні. При цьому 13 країн-членів ЄС не мають власних альтернатив, а там, де вони є, їхнє використання скорочується.
Раніше ЗМІ писали, що європейські лідери розробили план протидії президенту США Дональду Трампу: реагувати на провокації спокійно, але рівночасно погрожувати тарифами.
Ідеологія США суперечить цінностям Європи – президент Фінляндії
Санкції ЄС проти РФ торкнуться портів інших країн
У новому, 20-му, пакеті санкцій Європейського Союзу вперше передбачені обмеження для портів третіх країн: Кулеві в Грузії та Карімун в Індонезії, що обробляють російську нафту. Про це у понеділок, 9 лютого, повідомляє Reuters.
Зазначається, що ці санкції, в разі ухвалення, заборонять компаніям та фізичним особам ЄС здійснювати будь-які операції з цими портами.
Крім того, нові санкції передбачають заборону на імпорт металів – нікелевих злитків, залізних руд і концентратів, необробленої та обробленої міді, а також різних видів металобрухту, включаючи алюміній. Забороняється також імпорт солі, аміаку, гальки, кремнію та шкір.
“Документ передбачає використання інструментів боротьби з обходом санкцій щодо третіх країн. Зокрема, забороняється продаж металорізальних верстатів і комунікаційних пристроїв до Киргизстану. До санкційного списку пропонується додати два киргизькі банки – Keremet та OJSC Capital Bank of Central Asia – за надання криптопослуг Росії, а також банки в Лаосі та Таджикистані, одночасно вилучаючи два китайські банки”, – йдеться в повідомленні.
До системи санкцій, яка вже включає замороження активів і заборону на поїздки, EEAS пропонує додати 30 осіб та 64 компанії, серед яких Bashneft та вісім російських нафтопереробних заводів, зокрема Туапсе та Сизрань під контролем Rosneft. Наразі пропозиція не включає самі Rosneft та Lukoil, які вже під санкціями США.
Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.
ЄС готує Україні членські права – ЗМІ
Вступ України до Європейського Союзу закладають в майбутню угоду про припинення війни. Наразі розглядаються різні варіанти членства, повідомляє у понеділок, 9 лютого, Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що одним з розглянутих варіантів є надання Україні захисту, який супроводжує вступ до ЄС, а також негайний доступ до деяких прав членства в блоці. За словами джерел, Євросоюз надасть Україні чіткий графік кроків, які їй необхідно зробити для просування в рамках офіційної процедури вступу.
Джерела, також розповіли журналістам, що обговорюються продовження існуючого шляху вступу України до ЄС або введення перехідного періоду і поступове членство в процесі.
Представник Європейської комісії в розмові з журналістами підтвердив, що вступ України до ЄС є частиною обговорення майбутньої мирної угоди.
В агентстві нагадали, що проект 20-пунктного мирного плану, над яким Україна працювала в основному з США, передбачає вступ країни до ЄС у 2027 році. Більш того, згідно з планом, Київ повинен отримати деякі привілеї членства в блоці в проміжний період.
Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ
Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.
ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів
Європейський Союз розглядає пропозицію цілковитої заборони морських послуг для російських нафтових танкерів у межах посилення санкцій проти РФ. Про це заявила речниця Європейської комісії Паула Пінью, передає Укрінформ.
Пінью наголосила, що ЄС змінив оцінку потенційних ризиків для стабільності нафтового ринку, що раніше призвело до того, що ЄС обрав обмеження цін на російську нафту замість повної заборони на морські послуги для російських танкерів.
“Це явно посилення санкцій. Досі, навіть з урахуванням обмеження цін, експорт російської нафти все ще є можливим. Із забороною на морські перевезення будь-який експорт нафти з Росії стане ще складнішим, тому логіка саме така, не вдаючись зараз у подробиці”, – додала речниця.
Також ЄС вестиме переговори з G7 щодо того, щоб сім держав погодилися з повною забороною на морські послуги для російських нафтових танкерів, аби зробити санкції “більш ефективними”.
Разом з тим, речники Єврокомісії не розкрили жодних подробиць 20 пакету санкцій, який мають прийняти найближчим часом.
Досі ЄС дозволяв такі послуги, втім виключно для танкерів, котрі перевозять нафту, що реалізується в межах цінового ліміту, прийнятого G7.
ЄС пропонує G7 вирішальний удар по “тіньовому флоту” РФ
Європейська комісія звертається до своїх партнерів по G7 з пропозицією повну заборону морських перевезень російськими танкерами. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомляє Euronews.
Зазначається, що Євросоюз обговорює заміну цінової стелі для російської нафти на заборону надавати танкерам тіньового флоту послуги в сфері судноплавства – від страховок до обслуговування в портах.
Цю заборону планують включити в 20-й пакет санкцій ЄС, приурочений до річниці російського вторгнення в Україну.
Єврокомісія також розпочала консультації щодо цього заходу з партнерами по “великій сімці”, розповіли Euronews кілька чиновників і дипломатів. Спільна з США заборона на морські послуги може завдати нового удару по доходах енергетичного сектора Росії, зазначає інформагентство.
Досі ЄС дозволяв пропонувати такі послуги, але лише танкерам, які дотримуються цінового обмеження G7.
Однак заборона має кілька переваг: вона може значно збільшити матеріальні витрати для російського нафтового сектору, бути легшою для впровадження для учасників ЄС та боротися з фальсифікованими документами, які Москва часто використовує для обходу санкцій.
ЗМІ дізналися, хто стане посланником ЄС в Росії
Колишній президент Фінляндії Саулі Нійністе вважається фаворитом на посаду спецпосланця Європейського Союзу з відновлення прямого каналу зв’язку з хазяїном Кремля Володимиром Путіним. Про це повідомляє італійське видання La Repubblica.
Питання обговорювалося в четвер у Парижі під час зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона, глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти.
Основна причина такої ініціативи – занепокоєння європейських лідерів тим, що контакти з Москвою можуть стати повністю залежними від Сполучених Штатів.
У Брюсселі прагнуть мати власну фігуру з досить політичною вагою для ведення переговорів щодо припинення війни в Україні.
Фаворитом на посаду є екс-президент Фінляндії Саулі Нійністе через величезний досвід у сфері безпеки, глибоке розуміння специфіки відносин із РФ та знання російської мови.
Іншими кандидатами називали Маріо Драгі, колишнього главу уряду Італії, та колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель.
Проте Драгі нині зосереджений на розробці плану економічної конкурентоспроможності ЄС, а Меркель згадувалася в дискусіях, але її шанси оцінюють як низькі через минулу політику щодо російського газу.
Нійністе був президентом Фінляндії з 2012 по 2024 рік і брав активну участь у формуванні політики безпеки Фінляндії під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він публічно заявляв, що Європа має підтримувати прямий діалог з Росією.
Офіційного підтвердження про створення нової посади від структур ЄС поки не надходило, але обговорення в Парижі свідчить про серйозні наміри Європи активізувати власну дипломатичну лінію.
Нагадмєо, в січні Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з правителем РФ, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату.
Раніше стало відомо, що 3 січня дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн зустрівся з російськими посадовцями в Москві.
РФ веде підпільні контакти з лідерами ЄС – Лавров
Франція відкрила консульство у Гренландії
Франція у п’ятницю відкриває консульство у Гренландії. Генеральний консул республіки Жан-Ноель Пуар’є перебуває у столиці острова Нууку. Про це повідомляє Franceinfo.
“Я прибув із чітким мандатом вислухати думку гренландців щодо майбутнього їхньої країни”, – зазначив Пуар’є.
Відкриття консульства відбувається на тлі напруженості у відносинах зі Сполученими Штатами через спроби президента США Дональда Трампа анексувати автономну територію Данії.
У Гренландії зареєстровано лише вісім громадян Франції, однак генеральний консул матиме розширені повноваження для надання підтримки науковцям і підприємствам, зацікавленим у співпраці з островом. Пуар’є пояснив, що його робота “не обмежуватиметься лише консульською діяльністю”.
“Я тут також для того, щоб підтримувати французькі інтереси та французьке співробітництво, яке має довгу історію. І, звісно, щоб краще зрозуміти все, що відбувається на цій території, у всіх галузях”, – пояснив дипломат.
Повідомляється, що він надаватиме підтримку нечисленним туристичним компаніям, присутнім на острові, а також французьким ученим з університету та Науково-дослідного центру. Крім того, працюватиме “у двосторонній співпраці з Гренландією” над “картографуванням мінерального потенціалу надр” території.
Такий крок є “політичним сигналом, що свідчить про прагнення посилити присутність у Гренландії”, зауважи раніше очільник французького МЗС Жан-Ноель Барро.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон здобуде контроль над Гренландією у той чи інший спосіб. На його думку, США, “можливо, доведеться вибрати” між реалізацією амбіцій щодо взяття під контроль Гренландії та збереженням НАТО.
Зауважио, що згідно з даними опитування, бажання президента США Дональда Трампа щодо взяття Гренландії під контроль підтримують лишень 17% американців.
Франція відправила в Гренландію військовий контингент
Єврокомісія оприлюднила 20 пакет санкцій проти РФ
Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Про це йдеться у заяві президента ЄК Урсули фон дер Ляєн, оприлюдненій в п’ятницю, 6 лютого.
“Новий пакет санкцій охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики ми запроваджуємо повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти”, – йдеться в заяві.
Очікується, що цей захід “ще більше скоротить доходи Росії від енергоносіїв і ускладнить пошук покупців для її нафти”.
“Оскільки судноплавство є глобальним бізнесом, ми пропонуємо запровадити цю повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7”, – зазначила фон дер Ляєн.
Єврокомісія вносить до списку ще 43 судна, що входять до складу тіньового флоту. Тепер їх загальна кількість сягне 640.
ЄС також ускладнить Росії придбання танкерів, які будуть використовуватися для тіньового флоту, та додає заборони на надання технічного обслуговування та інших послуг для танкерів для СПГ та криголамів, щоб ще більше зашкодити проєктам експорту газу.
“Це доповнює нашу заборону на імпорт скрапленого газу, узгоджену 19-м пакетом та Регламентом RepowerEU”. – йдеться в заяві.
Другий блок заходів – обмеження для банківської системи Росії та її здатності створювати альтернативні платіжні канали для фінансування економічної діяльності.
“Ми вносимо до списку ще 20 російських регіональних банків, і ми вживатимемо заходів проти криптовалют, компаній, які ними торгують, та платформ, що уможливлюють торгівлю криптовалютами, щоб закрити шлях для обходу санкцій”, – заявила очільниця Єврокомісії.
За її словами, санкції також націлені на декілька банків у третіх країнах, залучених до сприяння незаконній торгівлі підсанкційними товарами.
Третій блок заходів – це нові заборони на товари та послуги – від гуми до тракторів та послуг з кібербезпеки, на суму понад 360 млн євро.
“Ми також запроваджуємо нові заборони на імпорт металів, хімікатів та критично важливих мінералів, які ще не перебувають під санкціями, на суму понад 570 млн євро. І ми запроваджуємо подальші експортні обмеження на предмети та технології, що використовуються для військових зусиль Росії, такі як матеріали, що використовуються для виробництва вибухівки. Ми пропонуємо квоту на аміак для обмеження існуючого імпорту”, – вказано в заяві.
Фон дер Ляєн переконана, що санкції ЄС працюють, тому вони будуть діяти принаймні “поки Росія не розпочне серйозні переговори з Україною щодо справедливого та міцного миру”.