Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що Україна вже провела складні інституційні реформи у галузі верховенства права та боротьби з корупцією в межах підготовки до вступу в ЄС. Про це вона повідомила на засіданні Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Євросоюзу, передає Укрінформ.
“Пропрацювавши десять років з Україною та практично з усіма іншими країнами, котрі нині є кандидатами, вважаю, що у галузі верховенства права та боротьби з корупцією, які є найбільш чутливими, в Україні вже здійснені довгострокові інституційні складні речі. Є кілька сфер, над якими потрібно продовжувати працювати, але вони не є надзвичайно складними, для цього потрібна політична воля”, – зазначила дипломат.
Окремо Матернова висловила сподівання, що Європейський Союз зможе донести до зацікавлених сторін і громадськості, що в Україні за минулі десять років було проведено багато реформ.
Водночас посол відзначила певне сповільнення змін за пів року. На її думку, деякі реформи “будуть болісними, бо стосуватимуться втрати контролю”. Втім, Матернова переконана, що інтеграція України до ЄС буде досягнута, проте, додала, що “для цього знадобиться певна сміливість, певні жертви та певні рішення” з боку української влади і законодавців.
Позначка: ЄС
Європі радять прискорити створення гіперзвукової зброї для ударів по РФ
Європейським країнам слід якомога швидше розробляти гіперзвукову зброю, оскільки сучасні російські засоби протиповітряної оборони здатні надійно захистити Москву та не допустити удару по ній британськими та французькими ядерними ракетами. Про це свідчить доповідь Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) у Лондоні.
Це ставить під сумнів політику ядерного стримування з боку двох європейських ядерних держав.
Ешелонована багатофункціональна система протиракетної та протикосмічної оборони A-235 Нудоль і зенітно-ракетні комплекси С-500 Прометей здатні перешкодити проникненню ядерних боєголовок, запущених з британських та французьких підводних човнів.
Це відбувається на тлі того, що європейські країни розглядають можливість створення власного ядерного щита через сумніви у надійності США як союзника під новою американською адміністрацією. Нині основною ідеєю, яка починає обговорюватися, є поширення на європейські країни французького та, можливо, британського ядерного “парасолькового” захисту.
Рішенням у нинішній ситуації може стати встановлення на далекобійних балістичних ракетах гіперзвукових маневруючих боєголовок, які здатні краще ухилятися від засобів захисту та знищувати їх. Це дозволить забезпечити проникнення стратегічних британських ракет Trident та французьких M51 через російську систему ППО, і тоді достатньо буде застосовувати неядерні боєголовки, вважають аналітики.
Системи “миттєвого неядерного удару” дадуть Європі можливість бити конвенційною зброєю. Їхня висока швидкість, дальність та руйнівна сила змушуватимуть Росію розгортати високотехнологічні засоби захисту на значно більшій території.
Нині європейський виробник ракет ArianeGroup веде переговори з Німеччиною та Францією щодо розробки нової балістичної ракети, здатної уражати цілі на відстані кількох тисяч кілометрів за допомогою гіперзвукових боєголовок.
“Мова про дальність не менше 1000 кілометрів. Але ми можемо збільшити її й до 2000, і до 3000 кілометрів”, – заявив Вінсент Пері, директор з оборонних програм компанії.
Орбан вимагає від ЄС експертної оцінки стану Дружби – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до ЄС з проханням про проведення “місії з встановлення фактів” для оцінки збитків, завданих нафтопроводу “Дружба” в Україні. Він також натякнув, що це може допомогти розблокувати кредит Євросоюзу для України. Про це свідчить лист Орбана до президента Європейської ради Антоніу Кошти за 25 лютого, повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Угорський урядовець визнав, що усвідомлює політичні труднощі, спричинені затримкою надання Україні великого кредиту ЄС. Одначе, за його словами, такі дії з боку Будапешта, “спрямовані на сприяння швидкому вирішенню цього питання”.
“Угорщина підтримує ідею місії з встановлення фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки стану нафтопроводу Дружба”, – зазначив голова угорського уряду.
Як відомо, Угорщина заблокувала нові санкції проти Росії та кредит Україні 90 млрд євро у відповідь на припинення постачання нафти трубопроводом Дружба.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Орбану слід звернутися до Кремля з проханням про “енергетичне перемир’я”. Ба більше – це вже не перше пошкодження нафтопроводу Дружба, і, найімовірніше, воно не буде останнім.
Він також наголосив, що одного разу під час відновлення Дружби Росія завдала повторного удару по ремонтних бригадах, а людське життя – занадто велика ціна за ремонт нафтопроводу.
У Колумбії затримали росіянина за підготовку замовних убивств у Європі
У Колумбії затримали громадянина Росії Дениса Алімова, котрого США оголосили в міжнародний розшук за обвинуваченням у підготовці замовних убивств у Європі. Про це повідомляє El País.
Затримання відбулося 24 лютого в аеропорту Боготи, куди росіянин прибув рейсом Turkish Airlines і звідки планував відправитися до Картахени – популярного серед туристів міста в країні. Одразу після прибуття рейсу Алімова прийняли співробітники Інтерполу та Управління кримінальних розслідувань (DIJIN) Колумбії. Правоохоронці готувалися до того, що він міг прибути до країни з підробленими документами, щоб уникнути арешту.
42-річний Алімов у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року брав участь у змові з метою вбивства двох “відомих європейських діячів”, проте конкретних імен не уточнювали. Зокрема, він оплатив $60 тис. витрат найманцям і обіцяв виплатити по $1,5 млн за кожне здійснене вбивство. Одного з його спільників затримали в березні 2025 року в Нью-Йорку.
Росіянина передали Управлінню з міжнародних справ генеральної прокуратури Колумбії. Нині триває підготовка до його екстрадиції до США, де йому загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Нагадаємо, у Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
В Таїланді затримали російського хакера, пов’язаного з ФСБ
Кредит у €90 млрд для України: ЗМІ назвали сценарії подолання вето Обрана
У Європейському Союзі розглядаються варіанти подолання блокування Угорщиною кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро для України. Про це повідомляє Politico та наводить п’ять можливих сценаріїв. Перший сценарій. Використання заморожених російських активів. Раніше висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вже натякала, що Євросоюзу можливо доведеться розглянути цей варіант.
Водночас Politico вважає, що терміни узгодження цього механізму можуть затягнутися. Також незрозуміло, які важелі впливу на Угорщину має Бельгія, де зберігається більшість заморожених активів РФ. Таким чином, реалістичність такого сценарію оцінюється як низька.
Другий сценарій. Застосування певних пунктів договорів про функціонування ЄС.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта натякнув, що рішення знаходиться в договорах, посилаючись на принцип щирої співпраці та потенційні порушення договорів. Однак, навіть у разі встановлення порушення Угорщиною юридичних норм судові розгляди триватимуть роками.
Джерела у дипломатичних колах повідомили журналістам, що посли країн-членів ЄС не розглядали серйозно такі шляхи. Тож шанси на реалізацію цього сценарію оцінюються як мінімальні.
Третій сценарій. Ремонт нафтопроводу Дружба.
Саме припинення транспортування російської нафти даним шляхом Угорщина використовує як аргументацію блокування кредиту.
Видання оцінює шанси такого сценарію як реальні, адже це забере в угорського прем’єра Віктора Орбана єдиний аргумент, який він використав для ветування кредиту для України.
Четвертий сценарій. Схвалення заявки Угорщини на участь у багатомільярдній схемі позик Security Action for Europe (SAFE).
Будапешт вимагає 16 мільярдів євро в рамках програми. Рада ЄС схвалила більшість національних планів використання коштів в рамках SAFE, а ще три подані плани, включаючи документ Угорщини, все ще оцінюється Єврокомісією.
Politico оцінює шанси такого сценарію як високі. Воно “рятує обличчя” Орбана та відповідає стратегічним пріоритетам Угорщини.
П’ятий сценарій. Вплив президента США Дональда Трампа.
Кілька дипломатів запропонували варіант, аби президент США зателефонував Орбану та сказав йому не перешкоджати фінансуванню України. Зазначається, що таке вже траплялося раніше, однак наразі це навряд чи можна вважати вірною стратегією. Реалістичність цього сценарію важко передбачити. Як відомо, через трубопровід Дружба відбувався транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини. Постачання припинилися після того, як 27 січня війська РФ вдарили по енергооб’єкту на заході України, пов’язаному з трубопроводом.
Через ситуації з нафтопроводом Дружба Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Крім того, Угорщина заблокувала кредит на 90 млрд євро для України. Країна відмовилася проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів.
ЄС знайшов заміну нафтопроводу Дружба – ЗМІ
Єврокомісія звернулася до України з проханням прискорити ремонт нафтопроводу Дружба. Нині найбільш життєздатною альтернативою для постачання нафти до Угорщини та Словаччини вважають хорватський трубопровід Adria. Про це повідомляє Euronews.
Згідно з висновками експертів ЄС, потужностей хорватського оператора JANAF досить для задоволення потреб Угорщини та Словаччини. У Хорватії підтвердили, що готові забезпечити стабільний транзит неросійської нафти.
Представники Єврокомісії підкреслили, що тепер нема критичної загрози енергетичній безпеці, оскільки країни мають достатні резерви.
Нафтопровід Дружба було пошкоджено наприкінці січня внаслідок російської атаки.
Україна вже почала відновлювальні роботи, проте президент Володимир Зеленський акцентував на загрозі для життя працівників через ризик повторних ударів.
Київ також наголосив на неприпустимості політичного тиску з боку Будапешта та Братислави, які на тлі енергетичної суперечки призупинили експорт дизелю та електрики в Україну.
Euronews наголошує, що через зупинку транзиту Угорщина скористалася правом вето, заблокувавши надання Україні кредиту та 20-й пакет санкцій. Ситуація залишається напруженою через наближення виборів в Угорщині, де критика дій Брюсселя та Києва стала частиною передвиборчої риторики чинної влади.
Білорусь і РФ залучили бійців ХАМАС для будівництва тунелів до Польщі – ЗМІ
Правлячий режим Білорусі використовує мігрантів як інструмент гібридної війни російського диктатора Володимира Путіна. Останнім часом польські прикордонники почали шукати прокопані під кордоном тунелі. За словами військових експертів, їх добре вміють робити бойовики з близькосхідних угруповань, зокрема, ХАМАС та Хезболла. Про це розповіла британській The Telegraph підполковник Катажина Зданович.
Співробітники прикордонної служби Підляського воєводства (знаходиться на північному сході Польщі, через нього проходить понад дві третини кордону з Білоруссю) виявили у 2025 році чотири тунелі,
Фахівці, які проектували та копали тунелі, мали “високий рівень компетенції”, ймовірно, йдеться про “фахівців з Близького Сходу”, пояснили газеті польські чиновники.
“Як свідчить прокладання цих тунелів, наша ефективність у припиненні міграції настільки висока, що для їх копання було вирішено залучити фахівців з Близького Сходу”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Чеслав Мрочек.
Один із найбільших тунелів був виявлений у середині грудня, по ньому намагалися переправити 180 мігрантів, в основному з Афганістану та Пакистану. Тунель заввишки близько півтора метра йшов на 50 м територією Білорусі і виходив на польській території через 10 м після кордону.
На кадрах із тунелю видно, що його стіни укріплені бетонними опорами з метою запобігти обвалу.
Такі проходи чудово вміють будувати насамперед терористи ХАМАС, які створили цілі підземні міста в секторі Газа, і бойовики іншого угруповання, що підтримується Іраном, ліванської Хезболли, вказують військові експерти.
Проіранські угруповання – один із можливих варіантів, але такий досвід можуть мати й інші, від курдських ополченців у Сирії до бойовиків Ісламської держави, вважає полковник у відставці Саріт Зехаві, яка раніше працювала в ізраїльській розвідці.
ЄС готується до російських атак на енергооб’єкти – ЗМІ
Цілеспрямоване знищення армією Путіна енергетичної інфраструктури України шляхом масованих авіаударів змусило країни, що межують із РФ, посилити захист власних електростанцій і енергомереж. Про це повідомляє Politico у середу, 25 лютого.
Так, Естонія, Латвія, Литва та Польща отримали від Євросоюзу 113 млн євро на нові оборонні заходи, зокрема на встановлення фізичних бар’єрів, залучення військових і кіберзасобів для захисту критичної інфраструктури, технології придушення сигналів для запобігання атакам дронів, а також формування груп екстреного ремонту. Це перший випадок, коли Єврокомісія виділила кошти на такі цілі.
Безпека енергопостачання є пріоритетним питанням для країн ЄС, особливо після кризи, спричиненої російським вторгненням в Україну у 2022 році. Водночас акцент на фізичному захисті інфраструктури держав на східному фланзі НАТО є новим і відображає зростаюче усвідомлення того, що російська агресія становить для них реальну загрозу.
З минулої осені Росія майже щодня б’є по електростанціях, підстанціях та енергомережах України. Лише у січні 217 об’єктів зазнали атак, під час яких було застосовано понад 6000 дронів, 5500 керованих авіабомб і 158 ракет, мовиться у звіті Greenpeace від 20 лютого.
Зокрема для Латвії серйозність загрози стала очевидною після атаки наприкінці 2024 року на підводний кабель EstLink 2, котрим країни Балтії отримують електроенергію з Фінляндії, що призвело до зростання вартості її імпорту. Запасні частини для повноцінного ремонту шукали близько пів року, після чого Латвія почала формувати стратегічний резерв компонентів для енергосистеми.
Також було посилено фізичний захист об’єктів. Військово-морські сили НАТО тепер патрулюють EstLink 2. Латвія й Литва встановили системи протидії дронам у критичних точках своїх енергомереж.
Як зазначається, виділені з бюджету ЄС 113 млн євро розподілять між чотирма країнами. Отримувачі допомоги повідомили, що ці кошти доповнять національні бюджети.
Нагадаємо, Російська Федерація посилює атаки проти Європи й уже перейшла в “нульову фазу” підготовки до можливої війни з НАТО.
НАТО 20 років попереджало про загрозу для Гренландії від РФ – Трамп
У ЄС вважають неконструктивним тиск на Орбана – ЗМІ
У ЄС лунають побоювання, що тиснути на прем’єра Угорщини Віктора Орбана під час виборчої кампанії може бути небезпечно. Про це повідомляє Politico.
Зазначається, що у Будапешті намагаються перетворити кредит для України і більш широке протистояння з ЄС на політичну пастку для угорської опозиції напередодні парламентських виборів 12 квітня.
Як заявив один з посадовців ЄС на умовах анонімності, Орбан діє в Європі обструктивно, “зважаючи на вибори”.
Переговори щодо кредиту тривають у Єврокомісії та між столицями і продовжаться у середу на черговій зустрічі послів ЄС. Але шлях уперед є невизначеним.
“Є газопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті… На цьому етапі важко передбачити, як розвиватимуться події”, – повідомив виданню один із дипломатів ЄС. Угорщина “стала ще більш непередбачуваною, ніж зазвичай”, сказав інший дипломат.
Дипломатів і посадовців ЄС турбує те, що, незалежно від своєї публічної позиції, Орбан рідко відмовляється від остаточної угоди, коли вона вже укладена. У своєму листі до глави Євроради Антоніу Кошти на початку тижня він навіть назвав себе “одним з найбільш дисциплінованих і послідовних членів Європейської ради”. Багато хто в Брюсселі визнає, що в цьому є частка правди. Але не відомо, чи з наближенням виборів і загрозою для його політичного виживання Орбан гратиме за тими самими правилами.
Виконавча влада ЄС і Кошта, якому доручено переконати Орбана, мають обмежений простір для нестандартного мислення.
“Тиснути на нього під час передвиборчої кампанії може бути не найрозумнішим кроком”, – заявив неназваний дипломат.
Як повідомляється, ЄС завжди може застосувати статтю 7, яка дозволяє призупинити право голосу держави-члена і обійти опозицію Угорщини щодо України. Але це може зіграти на руку передвиборчій риториці Орбана. Іншим варіантом може бути призупинення фінансування ЄС або процедури порушення. Однак це займе час, якого Україна не має.
Раніше ЗМІ писали, що Єврокомісія пом’якшує критику на адресу угорського прем’єра Віктора Орбана і може навіть виділити нові кошти його неліберальному уряду напередодні важливих виборів в Угорщині.
Орбан пояснив ЄС, чому заблокував €90 млрд Україні
ЄС запропонує повну заборону нафти з Росії після виборів в Угорщині – ЗМІ
Єврокомісія представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти 15 квітня – через три дні після парламентських виборів в Угорщині. Про це повідомляє інформагенція Reuters, посилаючись на двох посадовців ЄС.
Строки подачі пропозиції вибрані з огляду на те, щоб не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем’єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років.
Угорщина і Словаччина, які й досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон.
ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві, щоб зберегти обмеження навіть тоді, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.
Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта і Братислави заблокувати це рішення. Зокрема, планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одноголосно.
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.
Як відомо, аналогічний закон про повну відмову від російського газу до кінця 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Тоді ж як Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.
Раніше посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, що передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.