Комітет постійних представників Європейського Союзу на рівні послів затвердив план проведення переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Згідно з цим планом, до кінця 2027 року буде виділено €1,5 мільярдів у вигляді грантів, з яких €300 мільйонів буде спрямовано на підтримку українського оборонного комплексу. Мета EDIP – підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Крім того, програма сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції до європейської бази. ЄС планує надати €1,2 мільярди для проєктів самої програми та €300 мільйонів через Інструмент підтримки України. Кошти будуть інвестуватися за визначеними умовами, з урахуванням юридичної та процедурної сумісності з EDIP. Ця ініціатива базується на пропозиціях Єврокомісії з метою ефективної підтримки України в рамках грантових проєктів.
Позначка: ЄС
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
У 2022 році Європейська Рада ухвалила рішення надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Це історичне рішення вимагає від України виконання певних умов, зокрема реформування судової системи, боротьбу з корупцією та імплементацію антиолігархічного закону. Україна вже зробила багато для наближення до ЄС, завершивши попередні етапи переговорів та проводячи різноманітні реформи. Однак є ще багато завдань, які потрібно виконати, включаючи відкриття та закриття переговорних кластерів. Наразі головною перешкодою є Угорщина, яка блокує початок переговорів з ЄС щодо України. Проте Європейський центральний банк вважає, що Україна може стати важливим фактором розвитку регіону після вступу до ЄС. За прогнозами, Україна може стати членом ЄС до 2030 року, а бюджет ЄС вже розрахований з урахуванням цього членства.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовились підтримати план Європейського Союзу про введення нових санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що вони не погоджуються з обмеженням покупки дешевого російського газу та нафти. Єврокомісія запропонувала нові санкції, спрямовані на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військово-промислового комплексу. Словаччина також виступила проти нових санкцій, вимагаючи знайти альтернативи перед введенням обмежень на імпорт російських енергоносіїв. ЄС планує ухвалити ці санкції на наступному засіданні Європейської Ради в кінці червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується введенням рекордного пакету санкцій проти Росії у зв’язку з її діями, які характеризуються як “безмежна жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Росія нанесла смертоносні удари по цивільних об’єктах, що є неприпустимим. ЄС планує ухвалення нових санкцій, які будуть найсуворішими з 2022 року, з метою змусити Росію до припинення війни в Україні та початку мирних переговорів. Планується, що нові санкції будуть обговорені на наступному засіданні Європейської Ради в червні.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського Союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС вже виконав 80% своєї обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона наголосила на важливості продовжувати тиск на Росію через її війну проти України. Каллас зазначила, що незважаючи на інші конфлікти у світі, у Києві люди щодня гинуть через обстріли з боку Росії. Євросоюз планує вводити нові санкції проти РФ та забезпечувати військову підтримку для України.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз і Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, яка відкриє шлях для співпраці у військових закупівлях. Канада має намір приєднатися до SAFE – спільного фонду ЄС для фінансування військових закупівель. Це дозволить канадським компаніям продавати продукцію для проєкту ReArm ЄС. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зустрінеться з лідерами Європейської комісії та Європейської ради для обговорення спільних дій у майбутньому. НАТО скоротило обговорення війни в Україні на саміті, оскільки США не зацікавлені в посиленні уваги до цього конфлікту.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
Станом на початок цього року понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу через російську агресію в Україні. Найбільше біженців з України перебувають в Німеччині, Польщі та Чехії. За даними Євростату, у січні цього року кількість біженців в ЄС зросла на 25 530 осіб. Більшість українців, які отримали захист, складають жінки (44,8%) та діти (31,8%). Найбільше з українців отримали статус біженця в Чехії, Польщі та Естонії. На початку 2025 року Євросоюз надав статус захисту більш як 66 000 особам, що на третину менше, ніж у попередньому році. Українці випереджають за кількістю біженців інших національностей, таких як афганці та венесуельці.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського Союзу домовилися збільшити щорічні видатки кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 мільярдів євро на цей рік. Ці кошти будуть використані для збільшення фінансування оборонної промисловості ЄС утричі. Це рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі і очікується офіційне схвалення міністрами фінансів ЄС. У новому річному ліміті видатків на 100 мільярдів євро передбачено більше коштів для фінансування оборонних проектів, порівняно з минулим роком. Європейський інвестиційний банк не може інвестувати безпосередньо у виробництво зброї, але може надавати кредити для цілей подвійного призначення, наприклад, для будівництва інфраструктури для військових баз. Також було схвалено фінансування будівництва однієї з таких баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти запровадження нових санкцій проти Росії щонайменше до липня. У той же час ЄС розробляє план збільшення прибутків від майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів, щоб підтримати Україну. США та ЄС розходяться в підходах до мирного врегулювання конфлікту в Україні: перші хочуть умиротворити Росію, другі – примусити її до миру. Президент США Трамп не схвалив законопроєкт про санкції, а увагу зосередив на внутрішній політиці та можливому конфлікту з Іраном. ЄС розглядає можливість створення нового інвестиційного фонду з російських активів для підтримки України. Відбуваються політичні суперечки між країнами Заходу щодо шляхів завершення війни в Україні: чи має бути мир через перемогу, чи через компроміс.
-
Кремль заявив про “страшний популізм” у Європі
У Європі до влади прийшли політики, які начебто не мають довгострокового плану дій і цим пояснюється їхній “агресивний курс” щодо Росії. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю РБК в четвер, 19 червня.
Він вважає, що в європейських країнах “переміг страшний популізм”.
“В результаті цього популізму в більшості європейських країн до влади прийшли малокомпетентні політики, які не мають довгострокового плану дій і не здатні думати за обрій наступних виборів. Вони живуть тільки до наступних виборів. Доля свого народу та країни на кілька наступних десятиліть чи століть – це категорії, якими думають китайці і ми, до речі, – їх не цікавлять”, – заявив Пєсков.
На його думку, політика щодо Росії – “це наслідок таких тектонічних зрушень на європейському континенті”.
Речник Кремля констатував “повну шалену ворожість, заперечення Росії з боку європейців”. Пєсков вважає, що Європа “потрапила в жахливу ситуацію” і тепер платить “величезну економічну ціну”.
На його думку, благополуччя Європи базувалося на “дешевій безпеці від Америки і дешевій енергії від Росії, а зараз це раптом все пропало”.
“Причому якщо безпеку від Америки забрали самі американці, то тут (дешева енергія – ред.) вони самі собі відрізали ногу”, – додав Пєсков і цинічно додав, що “здоровою логікою це пояснити неможливо”.
Раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.