Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за фінальним переговорним розділом щодо вступу до ЄС. Ці зустрічі визначать готовність України до виконання зобов’язань у рамках процесу приєднання. Обговорюється Розділ 22 про регіональну політику та координацію структурних інструментів, який є останнім у певному блоку переговорів. Важливою є реалізація планів та участь регіонів у програмах співпраці з ЄС, а також розвиток прикордонних областей. Фахівці оцінюють законодавство, програми, управління, контроль, аудит, адміністративну спроможність, прозорість та комунікацію під час скринінгу.
Позначка: ЄС
-

Угорщина заблокувала 12 новинних сайтів України
Угорщина заблокувала 12 українських новинних сайтів у відповідь на блокування Україною ряду угорських сайтів, які поширювали російську пропаганду. Керівник адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуляш повідомив про це у Facebook. Угорщина ввела ці заходи як принцип взаємності після того, як Україна заблокувала іноземні сайти, в тому числі угорські, які критикували політику санкцій проти Росії та підтримку України. Угорщина вважає блокування українськими владами пропагандистських ресурсів необґрунтованою атакою та вводить дзеркальні заходи. Угорщина наголошує на своєму суверенітеті та готовності давати пропорційну відповідь. Служба безпеки України раніше заблокувала 15 сайтів з Угорщини, Румунії, Молдови та Греції через поширення фейків про Україну та критику санкційної політики.
-

ЗМІ: Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта намагається допомогти Україні у її зусиллях вступити до Європейського Союзу, незважаючи на опір Угорщини. Він працює над отриманням підтримки від інших країн ЄС для спрощення процесу вступу та подолання блокування з боку Угорщини. Кошта пропонує змінити правила, щоб переговорні етапи на шляху до членства могли розпочинатися за більшістю країн, а не за умовою одноголосної згоди всіх країн ЄС. Це дозволить Україні рухатися вперед навіть у разі опору деяких країн. Комісарка ЄС Марта Кос відвідає Україну для підтримки процесу її наближення до стандартів Європи. Вже навесні наступного року можуть розпочатися переговори про вступ України до ЄС.
-

Переговори про вступ України можуть розпочатись вже навесні наступного року
Україна розпочне процес вступу до Європейського Союзу з переговорів, які можуть розпочатися весною наступного року. Однак основною перешкодою на цьому шляху виступає вето Угорщини. Європейський Союз сподівається, що після парламентських виборів в Угорщині стане можливим початок роботи над переговорними кластерами. Деякі європейські політики розглядають різні варіанти прискорення вступу України до ЄС, включаючи початок перемовин без згоди Угорщини. Україна успішно завершила скринінги за всіма шести кластерами, що свідчить про готовність країни до наступного етапу – відкриття переговорів за кожним кластером. Це важливий крок для наближення до членства в ЄС.
-

Орбан: ЄС став воєнним проєктом для протидії Росії, угорці проти цього
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив своє незгоду з політикою Європейського Союзу, яку він сприймає як воєнний захист від Росії. Він стверджує, що головною метою ЄС стало перемогти Росію на сході, але Угорщина проти цього підходу. Орбан вважає, що ЄС перетворився на воєнний проєкт і критикує європейську політику озброєння, порівнюючи її з імперіями минулого, які прагнули домінувати над іншими народами.
-

Під час масованого обстрілу Києва пошкоджено представництво ЄС
Представництво Європейського Союзу в Україні постраждало від російського обстрілу, який відбувся вночі. Посол ЄС Катаріна Матернова повідомила про це в соціальній мережі Facebook у відомчу неділю. В результаті обстрілу пошкоджені автомобілі на парковці представництва ЄС. Посол підкреслила, що всі її колеги ціли та в безпеці, і роботу продовжують. Вона зазначила, що Росія спрямовує удари на цивільне населення і намагається тероризувати його, проте це не знищить волю України жити в мирі і безпеці. Європейський Союз продовжить підтримувати Україну в її справедливій боротьбі, надавати гуманітарну допомогу та допомагати у відновленні зруйнованих об’єктів.
-

В ЄС зреагували на масовану атаку РФ по Україні
Представники Євросоюзу та міністри закордонних справ країн Європи засудили нову атаку Росії на Україну, яка сталася у ніч на 28 вересня. Вони закликали посилювати санкції проти Росії. Росія вистрілила близько 600 дронів і 40 ракет у бік цивільної інфраструктури, завдавши значних руйнувань, особливо в Києві та на Київщині. Представництво ЄС в Україні підтвердило, що їхні працівники залишаються в безпеці. Міністри закордонних справ різних країн вважають, що Росія веде терористичну війну проти цивільного населення. Вони закликають Європу припинити купувати російський газ і нафту, посилювати тиск на РФ та надавати Україні підтримку. Атаку Росії вважають однією з найбільших у 2022 році та вимагають негайних дій для зупинення агресії.
-

У РФ заявили, що не планують нападати на країни НАТО
Очільник російського МЗС Сергій Лавров на Генасамблеї ООН висловив заяву, що Росія не планує нападати на країни-члени НАТО та Євросоюзу. Він стверджує, що Москва пропонувала гарантії безпеки, але їх ігнорували. Лавров також попередив про рішучу відсіч будь-якій агресії проти Росії. Російський міністр обвинувачує НАТО та ЄС у підготовці до нападу на Росію, вказуючи на загрози з їх боку.
-

ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Проте Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана шляхом ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. План передбачає замороження активів Росії до завершення війни в Україні та компенсації завданої шкоди. Для зміни правил з одноголосного рішення на більшість потрібна згода більшості країн. Наступного тижня лідери ЄС зберуться в Копенгагені для обговорення цього питання. Багато країн підтримують план, але є й ті, які виражають обережність.
-

Мерц заявив про закінчення мирної епохи у ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на саміті у Берліні заявив про значні зміни у світі, особливо в Європі. Він зазначив, що після атак на мережі даних та інфраструктуру поняття миру в Німеччині втратило свій сенс. Мерц підкреслив, що загроза для країни і Європи є реальною, навівши приклади різних інцидентів, які трапилися недавно. Він підкреслив, що війна вже не обмежується лише Україною, а охопила країни Євросоюзу, включаючи Німеччину. Мерц застеріг, що нинішні зміни у світі є настільки значущими, що їх можна буде повністю оцінити лише через кілька років. Політик назвав це справжнім перегрупуванням у політичних та економічних центрах влади світу, що включає в себе і політичну владу, підкріплену військовою силою.
