Росія не дотримувалася норм За даними, які наводить центр воєнної травми SuperHumans, 95% поранень в українських військових – це мінно-вибухові травми. До порівняння: серед західних військових, що воювали в Іраку в середині 2000-х, цей показник був 68%.
Але всі роки війни Україна не могла відповісти Росії та використовувати протипіхотні міни на фронті. Тепер все може зміниться – через вихід нашої держави з Оттавської конвенції.
Оттавська конвенція – (повна назва: “Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення”) – це міжнародна угода, яка спрямована на повну заборону протипіхотних мін.
Конвенція була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 року і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року (звідси і назва “Оттавська конвенція”). Вона набула чинності 1 березня 1999 року.
Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці розміновувати території.
Крім того, країни-учасниці Конвенції зобов’язуються не використовувати, не розробляти, не виробляти, не набувати, не накопичувати, не передавати і не заохочувати будь-кого до забороненої діяльності з протипіхотними мінами. Держави-учасниці також повинні знищити всі свої запаси протипіхотних мін протягом певного періоду (як правило, чотири роки після набуття чинності Конвенцією для даної країни).
До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього. Однак деякі країни, які є колишніми або чинними виробниками наземних мін, такі як США, Китай та Росія, не підписали цей договір.
А от Україна підписала Оттавську конвенцію в лютому 1999 року і ратифікувала її у 2005 році. Донедавна наша держава сумлінно виконувала її положення, знищивши значну частину своїх запасів протипіхотних мін.
Однак, через повномасштабне вторгнення Російської Федерації та масове використання нею протипіхотних мін, Україна та низка інших країн, що межують з РФ (наприклад, Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія), ухвалили рішення про вихід з Оттавської конвенції. Це було зроблено з міркувань самооборони, оскільки країна-агресор не дотримується норм конвенції, створюючи асиметричну перевагу. Питання виживання Про проблему мінування територій на шляху просування армії Росії зараз говорять у контексті наступу на Сумщині. За оцінкою DeepState, українцям там бракує фортифікацій та мінних полів. А ще раніше ця проблема стала очевидною, коли російська армія практично за одну добу змогла просунутися з Криму на південь Херсонщини і до Бердянська на Запоріжжі.
Без заборони на використання протипіхотних мін ситуація на фронті могла бути інакшою. Як зазначає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив у своєму Telegram-каналі, на момент ратифікації Конвенції Україна мала п’ятий у світі арсенал протипіхотних мін і другий у світі за наявністю мін ПМН і ПФМ-1. Перший арсенал за кількістю цієї компоненти був у Росії, яка Оттавську конвенцію не підписувала.
Із 2005 року Україна знищувала свої запаси, пише Коваленко. І навіть після 2014-го, коли почалася пряма російська агресія, наша держава продовжувала дотримуватися конвенції (зокрема, зобов’язалася з 2015 до 2018 року утилізувати три мільйони ППМ). “А тепер тільки уявіть, якби ці три мільйони мін були розміщені вздовж кордону з Росією в Чернігівській, Сумській та Харківській області. Це, грубо кажучи, по чотири міни на метр (розміщуються міни за іншою системою, це просто для розуміння масштабу). Але замість цього ми їх утилізували”,- пише Коваленко. Але чому Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції саме зараз? В заяві МЗС йдеться, що Україна 20 років сумлінно виконувала положення документу. Водночас масове використання протипіхотних мін у війні проти України Росією створило асиметричну перевагу для агресора. “Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”,- підкреслюється в документі. За словами дипломатів, зараз йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. Тому вихід з Оттавської конвенції був критично необхідним.
А експерти, опитані виданням BBC Україна, визнають, що вихід з Оттавської конвенції став для України фактично питанням виживання – і в нашої державі є запас протипіхотних мін, який можна застосувати вже зараз.
Але як швидко ми побачимо зміни на фронті? Питання стратегічного рівня Протипіхотні міни – це дешевий і масовий спосіб ураження, каже військовий експерт Павло Нарожний в розмові з Укрінформом. “Це потужна, гарна зброя, яка в першу чергу битиме по піхоті, а зараз у переважній більшості штурмів здійснюється саме нею, без застосування важкої техніки”,- каже Нарожний. Як приклад, Нарожний наводить одне з останніх зведень Генштабу: знищено лише один танк, але понад тисячу солдатів. Тому Україні давно варто було придумати метод ефективно, масово й дешево знищувати окупантів. Протипіхотні міни будуть явно дешевші за артилерію і дрони, додає Нарожний.
Навіть якщо ППМ не вбивають, а лише ранять ворожий особовий склад (а сучасні міни робляться з таким розрахунком), все одно це зупиняє групу, гальмує, а далі можна добивати її хоч артилерією, хоч дронами. Втрати окупантів мають збільшитися і це матиме психологічний вплив на РОВ, впевнений експерт.
Але де взяти міни? Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан переконаний, що наша держава може як виробляти їх, так і отримувати як військову допомогу від інших держав.
Ймовірно, пише Еспресо, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім ПФМ‑1 (“метелик”), мовайдепроПМН-2 (“Чорна вдова”), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 (“Відьма”), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії.
Своєю чергою Коваленко пише, що Україна все ж не має тієї кількості протипіхотних мін, яка дозволила б уже завтра побачити наслідки на полі бою. Але це треба змінювати. “Тепер потрібно буде надолужувати згаяне і з лишком. Думаю, питання про виробництво протипіхотних мін в Україні має стати такого ж стратегічного рівня, як і виробництво дронів і боєприпасів”,– вважає експерт. Слід також пам’ятати, що офіційний вихід з Конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту.
Валерія Шипуля
Позначка: Виробництво
-
Кінець “м’ясних штурмів”: як протипіхотні міни вплинуть на фронт
-
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні вже працюють три німецькі компанії оборонно-промислового комплексу. Про це він заявив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Києві, повідомляє Укрінформ у понеділок, 30 червня.
“Я знаю, що сьогодні на цій зустрічі до нас приєднаються п’ять представників великих німецьких компаній оборонно-промислового комплексу, і у найближчі дні ця кількість (компаній – ред.) буде до 20. Це важливе партнерство для нас. Ми будемо розвивати відповідний “мілітарі хаб” і в Україні, і не тільки. Для нас важливо, що вже три із цих компаній працюють в Україні”, – повідомив глава держави.
Невдовзі до цих трьох компаній може додатися ще одна. -
Легіон ГУР запустив виробництво комплексів Легіт
Міжнародний легіон при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомив про початок виробництва наземних роботизованих комплексів ЛЕГІТ. Про це повідомив Легіон ГУР МО напередодні, 28 червня.
“Легіон ГУР розпочав виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) під назвою ЛЕГІТ”, – зазначили у повідомленні.
Комплекси розроблені операторами та інженерами UAV CYCLONE group у співпраці з інженерами DIU Legion Support.
“Об’єднуємо найкращих людей для вирішення найскладніших завдань”, – додали у ГУР.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
Росія розширила завод з виробництва бомбардувальників – ЗМІ
В російській Казані завершено розширення авіаційного заводу імені Горбунова, на якому виготовляють і модернізують стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю. Про це повідомляє Yle.
За даними журналістів, у зимовий період на території заводу зведено нові великі виробничі корпуси. Найбільший із них довжию близько 320 метрів і площею майже 19 тис. м², – відповідає трьом футбольним полям.
Модернізацію підприємства здійснюють у межах програми вартістю близько одного мільярда євро, яка має на меті посилення власного виробництва у військовій та цивільній авіації.
Втім, реалізація програми постає перед труднощами, оскільки західні санкції та дефіцит кадрів гальмують виробництво.
Казанський авіазавод має ключове значення для оборонної промисловості РФ, позаяк саме тут виготовляють стратегічну авіацію РФ. -
З сайту смартфона Трампа прибрали згадки про виробництво у США
Мобільний оператор Trump Mobile, створений організацією Трампа, прибрав із сайту згадки про те, що його перший смартфон T1, виготовляється у США. Як повідомляє The Verge, спершу на сторінці товару була вказівка на американське виробництво, однак тепер її замінили більш розмитими формулюваннями.
Зокрема, на сайті більше не сказано, що пристрій зроблено в США. Замість цього йдеться про те, що смартфон “створено з урахуванням американських цінностей” і “оживлено тут, у США, американськими руками”. Раніше компанія обіцяла “елегантний золотий смартфон, спроєктований і зібраний у США”.
Крім того, змінилися й технічні характеристики пристрою: раніше екран анонсованого T1 Phone мав діагональ 6,78 дюйма, а зараз зазначено – 6,25 дюйма.
Попри зміни на сайті, представник Trump Organization поки не дав офіційного коментаря. Водночас у заяві для USA Today речник компанії Кріс Вокер заперечив, що плани виробництва зазнали змін. За його словами, “смартфони T1 з гордістю виготовляються в Америці”, а припущення про інше – “неточні”.
Модель T1 оцінюється у $499. Для передзамовлення необхідно внести депозит у розмірі $100. Офіційний запуск очікується пізніше цього року. -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ про спільне оборонне виробництво з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що у Гаазі був підписаний Лист про наміри з колегою з Данії, що відкриває шлях до створення українського озброєння на території Данії. Данія вже виділила 500 мільйонів крон для цієї ініціативи та обіцяє, що всі створені потужності будуть спрямовані на підтримку українських Збройних Сил. Цей крок має зміцнити спільну обороноздатність обох країн і розвивати партнерство між ними. Данія також вкладає значні кошти у виробництво української оборонної продукції, виділивши майже $1 млрд на озброєння України.
-
Україна та Британія спільно вироблятимуть БпЛА
Україна та Велика Британія домовилися про спільну ініціативу з виробництва дронів. Британська сторона фінансуватиме виготовлення українських безпілотників на своїй території для Сил оборони. Президент України та прем’єр-міністр Великої Британії дійшли відповідної угоди. Протягом трьох років британці фінансуватимуть закупівлю українських дронів, які будуть виготовлятися на їхній території. Після закінчення війни обидві країни поділять між собою вироблені безпілотники. Це сприятиме розвитку технологій та оборонної промисловості обох країн.
-
Британія вироблятиме українські дрони для ЗСУ
Україна та Велика Британія домовились про спільну ініціативу з виробництва дронів. Британці фінансуватимуть виготовлення українських безпілотників на своїй території для потреб українських Збройних Сил. Про це повідомив глава Міноборони Рустем Умєров. За домовленістю між президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, британці протягом трьох років фінансуватимуть закупівлю українських дронів, які будуть виготовлятись у Великій Британії. Це дозволить британським оборонним компаніям швидко створювати сучасні безпілотники великими обсягами. Поки триває війна, усі безпілотники будуть використовуватись для потреб Збройних Сил. Після закінчення конфлікту обидві країни поділять між собою вироблену техніку. Ця ініціатива сприятиме розвитку передових технологій та підвищенню виробництва безпілотників, а також зміцнить співпрацю в галузі оборонної промисловості.
-
У Татарстані уразили завод БпЛА – Генштаб
Сили оборони 15 червня завдали удару по підприємству з виробництва ударних безпілотників у російському місті Єлабуга, Татарстан. Про це повідомляє Генштаб у неділю, 15 червня.
Зазначається, що у межах зниження спроможностей противника з виготовлення ударних безпілотних літальних апаратів, підрозділи Сил спеціальних Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали ураження по важливому об’єкту воєнно-промислового комплексу російського агресора.
Ціллю були потужності з виробництва БпЛА у Єлабузі, республіка Татарстан, РФ.
У Генштабі наголосили, що цей об’єкт ВПК росіян використовується для виготовлення, тестування і запуску ударних безпілотних літальних апаратів по території України, зокрема по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Підтверджено, що засоби ураження досягли району цілі.
Наразі результати уточнюються.
Раніше стало відомо, що Ставропольському краї РФ дрони атакували Невинномиський Азот. Там виробляють аміак та аміачну селітру для вибухівки і артилерійських снарядів.
А 12 червня Сили оборони уразили важливий об’єкт ВПК у Московській області – завод Рєзоніт, що виробляє різну електроніку.
Під Москвою уразили важливий об’єкт ВПК – Генштаб -
Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів
Автовиробники по всьому світу стикаються з кризою через нестачу рідкоземельних магнітів, які є важливими компонентами для електромобілів та сучасних автомобілів. Китай, який контролює значну частину світового виробництва цих магнітів, обмежив їх експорт, що спричинило паніку у галузі. Європейські автозаводи вже зупинили роботу, а інші можуть наступити за ними. Китайський контроль над рідкоземельними металами також впливає на інші галузі, такі як графіт, марганець та алюміній. Деякі компанії шукають альтернативні рішення, щоб зменшити залежність від Китаю, але цей процес відбувається повільно.