Верховна Рада4 грудняухвалила два закони для посилення обороноздатності України. Один з них розширює податкові пільги для потреб оборони, інший – спрощує митні процедури для імпорту товарів, потрібних для оборони. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Закон №14169 передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів, необхідних для модернізації та ремонту озброєння.
Також під закон підпадають сучасні симулятори бойових дій для навчальних центрів і полігонів, що дозволить підвищити якість підготовки військовослужбовців у безпечних і максимально реалістичних умовах.
Метою закону є здешевлення модернізації військової техніки, унормування митних пільг для знищених або непридатних товарів, врегулювання питання зміни цільового використання імпортованих матеріалів та запобігання фінансовим втратам оборонних підприємств.
Закон №14170 розширює перелік випадків, коли виробники та постачальники техніки для армії можуть не сплачувати ввізне мито.Це стосується комплектуючих для безпілотників, машин розмінування, засобів верхпротидії технічним розвідкам та іншої техніки, що виробляється, ремонтується або модернізується для ЗСУ.
Також закон визначає порядок дій у випадках втрати, пошкодження чи непридатності імпортованих товарів під час випробувань.
Підприємства зможуть підтвердити причини втрати та уникнути додаткових донарахувань.Окремо врегульовано можливість змінити призначення товарів або реекспортувати їх без штрафів.
Позначка: Верховна рада
-
Рада ухвалила закони щодо обороноздатності України
-
Рада створила ТСК для перевірки системи лікування військових
Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих порушень у фінансуванні лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів. Постанову №14181 підтримали 259 депутатів.
Проєктом постанови пропонується утворити Тимчасову слідчу комісію для розслідування порушень, пов’язаних із фінансуванням лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів.
Головою комісії призначили Юлію Тимошенко (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання Батьківщина).
Основними завданнями ТСК пропонується визначити:- розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування;
- аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів;
- розслідування можливих фактів завищення цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів;
- моніторинг цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів, які реалізуються в аптечних закладах роздрібної мережі, та розслідування правомірності встановлення граничних надбавок (націнок) на лікарські засоби для військовослужбовців;
- розслідування наявності монопольного (домінуючого) становища на ринку дистрибуції лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів;
- перевірку якості лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів в аптечних закладах роздрібної мережі.
Передбачається, що ухвалення Постанови дозволить проаналізувати стан лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування, розслідувати факти завищення вартості на неналежної якості лікарських засобів, проаналізувати причини можливих порушень, а також підготувати відповідні рекомендації.
-
Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту
Українська Верховна Рада прийняла закон, що вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Цей закон спрямований на приведення законодавства у відповідність до оновленого перекладу Хартії, удосконалення термінології та актуалізацію списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Зміни стосуються назви та положень деяких законів з оновленим перекладом Хартії, виконаним у січні 2024 року. Тепер під захистом Хартії перебувають певні мови, серед яких білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. У пояснювальній записці зазначили, що російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, а тому не є загроженою. Молдавська мова пропонується вилучити зі списку у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.
-
Рада прийняла Бюджет-2026
3 грудня Верховна Рада прийняла Бюджет-2026, який передбачає зростання зарплат вчителів. Згідно з законом, зарплати педагогічних працівників збільшаться на 30% з 1 січня і на 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а прожитковий мінімум також зросте. Для працездатних осіб він складе 3 328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – 2 595 грн. Бюджет також передбачає збільшення доходів за рахунок підвищення ставки оподаткування прибутку банків. Зауважено, що видатки на сектор безпеки і оборони, освіту та соціальний захист громадян залишаються пріоритетними. Видатки бюджету збільшуються, а обсяг дефіциту становитиме 1,9 трлн грн. Додаткові кошти передбачені для місцевих бюджетів на погашення заборгованості за енергоносії та для утримання тарифів на комунальні послуги на тому ж рівні.
-
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на розгляд бюджету буде відведено до 75 хвилин, причому більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. У новому бюджеті передбачено підвищення мінімальної зарплати вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах – це становитиме 64% від суми сплаченого податку і дозволить залишити ці кошти у громадських бюджетах.
-
У Раді не домовилися про голосування Бюджету-2026
Парламентарі не можуть домовитися про ухвалення бюджету на наступний рік через розбіжності в позиціях. Деякі депутати підтримують запропонований проєкт, а інші вимагають додаткові умови, такі як перезавантаження у владі, покращення роботи правоохоронних органів та бюджетні правки. Затримка ухвалення бюджету може вплинути на переговори з МВФ, оскільки це є важливою умовою для отримання нової кредитної програми. Доходи держбюджету зростають на 40%.
-
Рада звільнила міністра енергетики Гринчук
Верховна Рада України у середу звільнила міністра енергетики Світлану Гринчук через корупційний скандал у сфері енергетики. За рішенням парламенту, 315 народних депутатів підтримали її відставку. Рішення про звільнення було підписано головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Заступник глави Міненерго Микола Колісник тимчасово виконуватиме обов’язки міністра. Раніше у той же день Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка. НАБУ і САП розкрили масштабну корупційну схему у сфері енергетики, в якій брали участь чиновники та інші особи.
-
Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка
У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси розподілилися між фракціями наступним чином: “Слуга народу” – 200 голосів, “Європейська солідарність” – 21, “Батьківщина” – 17, “Платформа за життя та мир” – 16, “Голос” – 14, “Відновлення України” – 11, “Партія За майбутнє” – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
-
ЗМІ дізнались про можливе звільнення віцепрем’єра Кулеби
У Кабінеті міністрів можуть відбутися кадрові зміни, зокрема, можливе звільнення віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби. Сьогодні у парламенті планувалося обговорення відставок двох інших міністрів, але депутати партії Європейська солідарність заблокували це. За даними джерел, завтра Рада може розглянути відставку Кулеби. Також передбачається зміна керівництва у фінансовому контролі. Кадрові зміни пов’язані з операцією Мідас, яка виявила корупційну схему в енергетиці, в яку втягнуті деякі урядовці. Президент Зеленський анонсував проведення Ставки з урядовцями та керівництвом Ради для швидких рішень.
-
Закон про борги: колектори без суду зможуть забрати єдину квартиру
Пресслужба парламенту повідомила про законопроєкт, який передбачає автоматизацію виконавчого провадження для забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів. Законопроєкт передбачає розширення можливостей автоматизованої системи виконавчого провадження і встановлює механізм виключення боржника з реєстру та зняття арештів після погашення заборгованості. Це може призвести до автоматичного блокування майна боржників без участі суду. Є думки, що така система може поставити під загрозу права громадян і соціальну стабільність. Зокрема, боржники можуть втратити можливість продати чи заставити своє житло для погашення боргів. Наголошується, що від такої автоматизації можуть виграти великі банки, колекторські компанії та комунальні монополії. Така система може негативно вплинути на пересічних українців, які стали боржниками через обставини, на які вони не мають впливу.