У Китаї приземлився літак Boeing 737 MAX, що може свідчити про відновлення постачання літаків цього типу для китайських замовників. Літак був пофарбований у ліврею авіакомпанії Xiamen Airlines і прибув до центру добудови Boeing поблизу Шанхаю після довгого перельоту з Сіетла через Гаваї та Гуам. Китайські авіакомпанії раніше призупинили прийом нових літаків Boeing через торговельний конфлікт, але внаслідок тимчасового пом’якшення тарифів постачання було відновлене. Китай є важливим ринком для Boeing, і компанія планує постачити китайським авіакомпаніям 50 літаків цього типу до кінця року.
Позначка: Торгівля
-
Квоти замість “торговельного безвізу”
Європейська Комісія встановила нові квоти на українську агропродукцію, які діятимуть до кінця поточного року. Квоти були відновлені для підтримки українських фермерів після скасування їх на початку 2022 року. Обмеження стосується експорту таких продуктів, як пшениця, кукурудза, ячмінь, м’ясо птиці, яловичина, яйця, молоко та вершки. Ці обмеження є тимчасовими, поки тривають перемовини між Україною та ЄС для укладення нової угоди з квотами на імпорт агропродукції. Україна планує змінити свою політику експорту, збільшуючи переробку продукції внутрішнього вжитку, щоб компенсувати можливі втрати від нових квот.
-
Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився
Експорт Китаю до США стрімко зменшився на 34,5%, що є найбільшим падінням з лютого 2020 року. Імпорт зі США також впав на більше ніж 18%, що призвело до скорочення торгового балансу Китаю з Штатами на 41,55% до 18 млрд доларів. У той же час загальний експорт Китаю зріс на 4,8%, але імпорт впав на 3,4%. Основною причиною спаду імпорту був слабкий внутрішній попит, але це було компенсовано зростанням поставок до країн Південно-Східної Азії, Європейського Союзу та Африки. Загальний профіцит торгового балансу Китаю збільшився на 25% до 103,2 млрд доларів у травні. Тривають напружені відносини між Китаєм та США, які посилюються через взаємні обвинувачення у порушенні торговельних угод.
-
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань повідомив про те, що Канада продовжує звільнення українських товарів від мита до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято для підтримки економіки України, що бореться за свій суверенітет та демократію. Безмитний режим для українських товарів у Канаді було запроваджено у 2022 році і продовжується річно. За цей період Канада імпортувала товарів з України на суму понад 35 млн канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 млн канадських доларів. Продовження дії указу очікується приноситиме ще 1,2 млн канадських доларів економії.
-
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення. -
У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю
У Швеції з 1 червня відбудуться зміни у продажу алкоголю. Тепер дрібні виробники зможуть продавати свою продукцію напряму клієнтам, без посередництва державної мережі магазинів. Це перше послаблення довгострокової державної монополії на продаж алкоголю, яка була введена для боротьби з пияцтвом. Зміни спрямовані на підтримку малого бізнесу в галузі алкогольної продукції, при цьому зберігаючи роль державних алкомагазинів Systembolaget. Нові правила передбачають, що виробники зможуть продавати алкоголь напряму після платної екскурсії на їхньому виробництві. Також продавець повинен попереджати покупців про ризики зловживання алкоголем. Через шість років планується провести аналіз впливу цих змін на споживання алкоголю і, за необхідності, переглянути законодавство.
-
США підвищать мита на імпортну сталь
Президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на імпорт сталі у країні з 25% до 50%. Він зазначив, що розглядалися варіанти 40% та 50%, але виробники сталі віддали перевагу 50% миту. Трамп пояснив, що це рішення призначене для захисту американських виробників від дешевого імпорту. Хоча точна дата введення нового мита наразі невідома, важливо відзначити, що це рішення може вплинути на міжнародну торгівлю сталлю. Американський імпорт сталі становить близько 1% світових обсягів, а основними постачальниками є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея.
-
Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди
Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
“Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.