Відтік ліквідності з банківської системи РФ продовжує зростати на тлі попиту росіян на готівку в періоди відключень мобільного інтернету. Нині відтік вже перевищив 500 млрд рублів з початку червня. Про це пише TMT у четвер, 14 серпня.
За останній тиждень з російських банків додатково зняли 121 млрд рублів.
“Зростання використання готівки випереджає темпи сезонного відтоку”, – зазначають експерти.
Центробанк пов’язує цю тенденцію з перебоями в роботі мобільного інтернету.
“Попит трохи вищий, ніж у попередні роки. Відхилення може бути пов’язане, серед іншого, з прагненням населення і бізнесу сформувати запас готівки для розрахунків на тлі новин про нововведення в законодавстві щодо моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах”, – зазначав регулятор в огляді грошово-кредитних умов.
За оцінкою аналітиків, нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі зростає, і низка банків, що вже постали перед відчутним відтоком готівки, стали більше залучати кредити у ЦБ.
Відключення мобільного інтернету посилили відтік готівки з банків, який традиційно виникає в серпні через сезон відпусток та поїздок росіян за кордон, де російські картки не працюють. В результаті за минулий тиждень профіцит ліквідності банківської системи, за оцінкою Альфа-банку, зменшився, але залишається в діапазоні 1,3-1,4 трлн рублів.
ЦБ оцінив профіцит ліквідності банківського сектору на 13 серпня у 1,3 трлн рублів.
Регулятор очікує, що протягом року банки перейдуть від структурного профіциту ліквідності до дефіциту, і минулого тижня знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1–1,9 трлн рублів.
Після періоду усереднення банки цього тижня знизили попит на репо ЦБ і поступово стали погашати заборгованість за кредитами під неринкові активи. Однак подальше зростання попиту на готівку від населення і бізнесу може прискорити перехід банків до дефіциту ліквідності, зазначають експерти.
Посадовці вже розглядають способи відновити доступ росіян до безготівкових коштів під час обмежень мобільного інтернету. Зокрема влада Комі через перебої інтернету планує організувати громадські точки доступу до Wi-Fi.
Мінцифри РФ погодило з операторами технічну можливість доступу користувачів мобільного інтернету до необхідних сервісів під час обмежень. До “білого списку” увійдуть “усі ресурси, потрібні для життя”, серед яких банківські додатки, маркетплейси, служби доставки та таксі.
Влада РФ також планує ввести “періоди охолодження” для іноземних SIM-карт у роумінгу, що дозволить обмежити використання мобільного інтернету для управління іноземними безпілотниками.
Раніше голова Центробанку РФ визнала проблеми в економці країни-агресора.
Позначка: Санкції
-
Росіяни масово виносять готівку з банків через перебої з інтернетом
-
Росіяни виносять мільярди готівки з банків через перебої з інтернетом
Відтік ліквідності з банківської системи РФ продовжує зростати на тлі попиту росіян на готівку в періоди відключень мобільного інтернету. Нині відтік вже перевищив 500 млрд рублів з початку червня. Про це пише TMT у четвер, 14 серпня.
За останній тиждень з російських банків додатково зняли 121 млрд рублів.
“Зростання використання готівки випереджає темпи сезонного відтоку”, – зазначають експерти.
Центробанк пов’язує цю тенденцію з перебоями в роботі мобільного інтернету.
“Попит трохи вищий, ніж у попередні роки. Відхилення може бути пов’язане, серед іншого, з прагненням населення і бізнесу сформувати запас готівки для розрахунків на тлі новин про нововведення в законодавстві щодо моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах”, – зазначав регулятор в огляді грошово-кредитних умов.
За оцінкою аналітиків, нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі зростає, і низка банків, що вже постали перед відчутним відтоком готівки, стали більше залучати кредити у ЦБ.
Відключення мобільного інтернету посилили відтік готівки з банків, який традиційно виникає в серпні через сезон відпусток та поїздок росіян за кордон, де російські картки не працюють. В результаті за минулий тиждень профіцит ліквідності банківської системи, за оцінкою Альфа-банку, зменшився, але залишається в діапазоні 1,3-1,4 трлн рублів.
ЦБ оцінив профіцит ліквідності банківського сектору на 13 серпня у 1,3 трлн рублів.
Регулятор очікує, що протягом року банки перейдуть від структурного профіциту ліквідності до дефіциту, і минулого тижня знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1–1,9 трлн рублів.
Після періоду усереднення банки цього тижня знизили попит на репо ЦБ і поступово стали погашати заборгованість за кредитами під неринкові активи. Однак подальше зростання попиту на готівку від населення і бізнесу може прискорити перехід банків до дефіциту ліквідності, зазначають експерти.
Посадовці вже розглядають способи відновити доступ росіян до безготівкових коштів під час обмежень мобільного інтернету. Зокрема влада Комі через перебої інтернету планує організувати громадські точки доступу до Wi-Fi.
Мінцифри РФ погодило з операторами технічну можливість доступу користувачів мобільного інтернету до необхідних сервісів під час обмежень. До “білого списку” увійдуть “усі ресурси, потрібні для життя”, серед яких банківські додатки, маркетплейси, служби доставки та таксі.
Влада РФ також планує ввести “періоди охолодження” для іноземних SIM-карт у роумінгу, що дозволить обмежити використання мобільного інтернету для управління іноземними безпілотниками.
Раніше голова Центробанку РФ визнала проблеми в економці країни-агресора. -
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва -
США вимагатимуть від ЄС санкцій проти нафти з РФ в разі провалу переговорів
В разі невдачі американо-російських переговорів європейські країни мають бути готовими підтримати санкції і мита США щодо Росії або покупців російської нафти. Про це у середу, 13 серпня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Bloomberg TV.
“Європейці повинні приєднатися до нас у наших санкціях. Вони повинні”, – сказав він у середу.
За даними видання, йдеться про мита щодо Китаю, Індії та інших країн, які купують енергоносії у РФ.
Бессент зазначив, що санкції щодо РФ можуть бути посилені або ослаблені залежно від результату зустрічі президентів США і РФ на Алясці, яка відбудеться в п’ятницю. Водночас глава Мінфіну США зазначив, що обговорював ідею мит щодо покупців нафти з РФ країнами G7 раніше, проте не отримав підтримки.
“Я подивився на всіх лідерів за столом і запитав, чи готові всі за цим столом запровадити 200% вторинні мита щодо Китаю. І знаєте що? Усі ховали очі, їм різко захотілося дізнатися, яке взуття вони взули”, – заявив він про зустріч G7, що відбулася раніше цього року в Канаді. -
США тимчасово рзблокували низку транзакцій для РФ
США тимчасово скасували частину фінансових санкцій для Росії для проведення оплат при організації зустрічі президента Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці. Про це у середу, 13 серпня, повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США.
Рішення ухвалене на підставі ліцензії 125 “Про дозвіл на здійснення операцій, пов’язаних із зустрічами між урядом Сполучених Штатів Америки та урядом Російської Федерації на Алясці”.
Згідно з документом, Мін’юст тимчасово дозволив Росії проводити транзакції, необхідні для організації зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом на Алясці.
Водночас, повного розблокування російських активів не відбудеться, а всі інші санкційні обмеження залишаються чинними.
Дозвіл чинний до 20 серпня і стосується лише тих дій, що безпосередньо пов’язані з проведенням переговорів. -
Sony повністю вийшла з російського ринку
Японська транснаціональна корпорація Sony остаточно згорнула роботу в Росії, ліквідувавши місцеве представництво. Так, компанія Соні Мобайл Комюнікейшнз Рус припинила існування 11 серпня. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на дані ЄДРЮЛ.
За кілька днів до цього їй виповнилося 18 років. Документи на ліквідацію подали до Федеральної податкової служби РФ 10 жовтня 2024 року. У 2023 році Sony вже намагалася закрити підрозділ, втім, отримала відмову.
Останніми роками “дочка” компанії розпродавала залишки товарів і надавала сервісну підтримку пристроїв.
Sony вирішила залишити Росію після її вторгнення в Україну та однією з перших підтримала західні санкції. У березні 2022 року зупинили постачання консолей і роботу PlayStation Store.Тоді ж компанія пожертвувала $2 млн на допомогу українцям, постраждалим від війни, через ООН і Save the Children. Навесні Sony Pictures Entertainment оголосила про припинення показів своїх фільмів у Росії.
Згодом зупинила роботу і Sony Music, остаточно вийшовши з ринку 8 вересня 2022 року: зарубіжні каталоги прибрали з російських стримінгових сервісів, а місцевий підрозділ став незалежним лейблом Kiss Koala, пізніше перейменованим на Koala Music. У лютому 2024 року Sony почала закривати свої фірмові магазини через припинення постачань, завершивши процес влітку.
До війни бізнес корпорації у Росії був прибутковим. Після початку процедури виходу показники різко погіршилися: у 2022 році чистий збиток становив 1,43 млрд рублів, у 2023-му – 530,2 млн рублів. проте, торік російський підрозділ знову отримав прибуток – 111,7 млн рублів, однак виручка впала приблизно на 76%, тоді як доходи надходили переважно від гарантійного обслуговування та адміністративної підтримки.
В Росії через санкції закрили завод зі збирання телевізорів Philips і Sony -
Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС
Китай ввів протизаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до санкційного списку, пов’язаного з Росією. Китай заборонив литовським банкам UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas проводити транзакції та співпрацювати з китайськими організаціями та особами. Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС “виправити помилки” і припинити завдавати шкоди інтересам Китаю та підривати співпрацю між Китаєм і ЄС. Раніше Китай висловив невдоволення ЄС через включення китайських банків до санкцій проти Росії, і президентка Єврокомісії назвала торговельні відносини між ЄС і Китаєм “на межі зламу”.
-
В Росії зупинився черговий автозавод через обвал продажів
У Росії автозавод BNM, який виробляв копії китайських фургонів під брендом BNM Model 1, припинив виробництво менш ніж через пів року після початку роботи через нерентабельність бізнесу. Власник заводу пояснив, що великі кредитні ставки та стрімке зниження попиту на ринку стали основними причинами зупинення виробництва. У російському сегменті легких комерційних автомобілів попит зменшується вже шість місяців поспіль, що призводить до скорочення робочих місць і зупинення виробництва на інших автозаводах. Підприємства стикаються з проблемами нестачі водіїв, високих кредитів та конкуренції з імпортними авто. У цілому, прогнозується, що ринок легкових авто в Росії може зменшитися на 25% у 2025 році.
-
Санкції працюють: Росія не виконує оборонне замовлення на ракети Х-59
За даними пресслужби Головного управління розвідки Міноборони України, російські підприємства зіткнулися з проблемами у виробництві крилатих ракет Х-59 через нестачу іноземних комплектуючих. Вони повідомили про недотримання темпів і термінів виробництва ракет. Дефіцит вітчизняних та іноземних компонентів, обмежені виробничі можливості і порушення графіків призвели до цих проблем. Щоб вирішити ситуацію, деякі підприємства звертаються до розбирання старих систем та адаптації компонентів для ракет Х-59. Незважаючи на це, існують підприємства в Росії, які виробляють необхідні компоненти, що дозволяє модернізувати турбореактивні двигуни і продовжувати термін служби зброї. Розвідка вважає, що санкції працюють і подальше посилення тиску може ще більше уповільнити виробництво російських ракет.
-
Дедлайн провалений: чи готовий Трапм застосувати санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп встановив термін до 8 серпня 2025 року для Росії з метою досягнення перемир’я з Україною, погрожуючи новими санкціями у разі невиконання цього умови. Трамп спершу оголосив 50-денний термін, але згодом скоротив його до 10 днів через продовження російських атак на українські міста. Проте до 8 серпня нові санкції не були запроваджені, а Трамп зосередився на інших діях, в тому числі на запровадженні тарифів на індійські товари. Зустріч Трампа з Путіним на Алясці стала предметом обговорення європейських лідерів, які закликали посилити санкції проти Росії. Експерти вважають, що Росія намагається уникнути санкцій та затягнути переговорний процес, маніпулюючи Трампом. Європейські країни прагнуть до посилення тиску на Росію для забезпечення миру та безпеки в регіоні.