Половина місячного видобутку нафти Росії “застрягла” у морі

Попри те, що знижки на російську нафту вже перевищили 27 доларів за барель, значні обсяги сировини досі не знаходять покупців через західні санкції. Станом на 10 лютого близько 143 млн барелів російської нафти перебували на танкерах. Про пише The Wall Street Journal.

Це приблизно половина місячного видобутку РФ. Торік він коливався від майже 9 млн барелів на добу в січні (через обмеження в межах ОПЕК+) до 9,43 млн у листопаді, після чого почав знижуватися і в січні 2026 року становив 9,28 млн барелів на добу. Більшість танкерів, що перетворилися на плавучі сховища, курсують поблизу портів Росії, Індії та Китаю або в районах, які використовуються для перевалки нафти з судна на судно, зокрема біля Малайзії, зазначила провідна аналітикиня Vortexa з нафтового ринку Китаю Емма Лі.

За її словами, “терміни реалізації цих обсягів переважно залежатимуть від рівня знижок, запропонованих потенційним покупцям”. Для сорту Urals у портах завантаження дисконт сягнув рекордних 27,3 долара за барель щодо Brent унаслідок безперервного зростання з початку листопада. Знижка на далекосхідний сорт ESPO становить 13 доларів.

Додатковим чинником стала заборона ЄС на імпорт пального, виробленого з російської нафти, яка набула чинності в січні. Це створює ефект доміно – “подвійний удар”, що підриває продажі не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів, вироблених із неї.

Нафтогазові доходи бюджету РФ у січні впали до мінімального рівня від початку пандемії COVID-19. Кремль стурбований погіршенням бюджетної ситуації, що збіглося з припиненням економічного зростання, тоді як витрати на війну не скорочуються.

Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.

Половина місячного видобутку нафти Росії зависла у морі

Попри те, що знижки на російську нафту вже перевищили 27 доларів за барель, значні обсяги сировини досі не знаходять покупців через західні санкції. Станом на 10 лютого близько 143 млн барелів російської нафти перебували на танкерах. Про пише The Wall Street Journal.

Це приблизно половина місячного видобутку РФ. Торік він коливався від майже 9 млн барелів на добу в січні (через обмеження в межах ОПЕК+) до 9,43 млн у листопаді, після чого почав знижуватися і в січні 2026 року становив 9,28 млн барелів на добу. Більшість танкерів, що перетворилися на плавучі сховища, курсують поблизу портів Росії, Індії та Китаю або в районах, які використовуються для перевалки нафти з судна на судно, зокрема біля Малайзії, зазначила провідна аналітикиня Vortexa з нафтового ринку Китаю Емма Лі.

За її словами, “терміни реалізації цих обсягів переважно залежатимуть від рівня знижок, запропонованих потенційним покупцям”. Для сорту Urals у портах завантаження дисконт сягнув рекордних 27,3 долара за барель щодо Brent унаслідок безперервного зростання з початку листопада. Знижка на далекосхідний сорт ESPO становить 13 доларів.

Додатковим чинником стала заборона ЄС на імпорт пального, виробленого з російської нафти, яка набула чинності в січні. Це створює ефект доміно – “подвійний удар”, що підриває продажі не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів, вироблених із неї.

Нафтогазові доходи бюджету РФ у січні впали до мінімального рівня від початку пандемії COVID-19. Кремль стурбований погіршенням бюджетної ситуації, що збіглося з припиненням економічного зростання, тоді як витрати на війну не скорочуються.

Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.

Apple почала блокувати акаунти росіян – ЗМІ

Компанія Apple почала обмежує покупки, оформлення підписок та інші операції для росіян, чиї дані повністю або частково збігаються з інформацією з санкційних списків. Про це повідомляє The Moscow Times.
Користувачам з РФ надходить сповіщення, що вони не можуть здійснювати покупки, бо їхні дані “повністю або частково збігаються з даними однієї або кількох сторін зі списку осіб, які перебувають під санкціями уряду США або іншого уряду”.
В Apple пояснюють, що зобов’язані дотримуватися чинного законодавства та нормативних вимог. Якщо раніше такі випадки були поодинокими, то тепер обмеження набули масового характеру.
Ідеться про десятки тисяч російських користувачів, які внаслідок цього ризикують втратити доступ до своїх Apple ID. Власники пристроїв уже скаржаться на блокування, видалення профілів та неможливість користуватися сервісами.
Apple також посилила контроль за експортом смартфонів Росії через інші країни, де компанія офіційно не працює.
Офіційні дистриб’ютори попередили місцевих рітейлерів про високі штрафи за активацію iPhone за допомогою іноземних SIM-карт протягом 90 днів після покупки.
Особливу увагу приділяють новітній 17-й серії смартфонів. У розсилці для продавців зазначено, що в разі виявлення використання пристроїв з іноземними SIM-картами “на вашу торгову точку буде накладено високий штраф, а код магазину може бути заблоковано відповідно до політики”.

Світові автобренди оминають антиросійські санкції через Китай

Китай перетворився на головний канал постачання автомобілів західних та азійських брендів до Росії. Десятки тисяч машин потрапляють на ринок за “сірою” схемою, обходячи санкції та зобов’язання автоконцернів покинути країну. Про це повідомляє Reuters.

Мова про моделі Toyota і Mazda, а також німецькі преміальні бренди. У 2025 році вони становили майже половину зі 130 тисяч проданих у країні автомобілів.

Як пише TMT, минулого року росіяни купили майже 30 тисяч автомобілів Toyota, з яких близько 24 тисяч були вироблені в Китаї. Продажі Mazda склали майже 7 тисяч машин, майже всі китайської збірки. Також було зареєстровано близько 47 тисяч нових автомобілів BMW, Mercedes та Volkswagen Group (включно з Audi, Porsche та Skoda). Понад 20 тисяч цих німецьких брендів були виготовлені в Китаї. З початку 2022 року в Росії було реалізовано понад 700 тисяч автомобілів санкційних марок.

Більшість машин вироблені в Китаї на спільних підприємствах міжнародних компаній або постачаються туди транзитом. Також поширеною схемою стало оформлення нових автомобілів як уживаних з нульовим пробігом. Дилери реєструють їх у Китаї, після чого експортують як б/у, щоб не отримувати дозвіл виробників на постачання до Росії.

Автовиробники офіційно заявляють, що припинили постачання до Росії. У BMW акцентували, що якщо автомобілі все ж потрапляють на російський ринок через “сірі” схеми, то це відбувається “поза нашою сферою впливу – і прямо всупереч нашій волі”. Експерти відзначають, що повністю перекрити такі постачання практично неможливо. За словами спеціаліста з санкцій Себастіана Бенніка, існує стільки способів обходу обмежень, що “майже неможливо запобігти потраплянню деяких автомобілів до Росії”.

Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка

Світові автобренди обминають антиросійські санкції через Китай

Китай перетворився на головний канал постачання автомобілів західних та азійських брендів до Росії. Десятки тисяч машин потрапляють на ринок за “сірою” схемою, обходячи санкції та зобов’язання автоконцернів покинути країну. Про це повідомляє Reuters.

Мова про моделі Toyota і Mazda, а також німецькі преміальні бренди. У 2025 році вони становили майже половину зі 130 тисяч проданих у країні автомобілів.

Як пише TMT, минулого року росіяни купили майже 30 тисяч автомобілів Toyota, з яких близько 24 тисяч були вироблені в Китаї. Продажі Mazda склали майже 7 тисяч машин, майже всі китайської збірки. Також було зареєстровано близько 47 тисяч нових автомобілів BMW, Mercedes та Volkswagen Group (включно з Audi, Porsche та Skoda). Понад 20 тисяч цих німецьких брендів були виготовлені в Китаї. З початку 2022 року в Росії було реалізовано понад 700 тисяч автомобілів санкційних марок.

Більшість машин вироблені в Китаї на спільних підприємствах міжнародних компаній або постачаються туди транзитом. Також поширеною схемою стало оформлення нових автомобілів як уживаних з нульовим пробігом. Дилери реєструють їх у Китаї, після чого експортують як б/у, щоб не отримувати дозвіл виробників на постачання до Росії.

Автовиробники офіційно заявляють, що припинили постачання до Росії. У BMW акцентували, що якщо автомобілі все ж потрапляють на російський ринок через “сірі” схеми, то це відбувається “поза нашою сферою впливу – і прямо всупереч нашій волі”. Експерти відзначають, що повністю перекрити такі постачання практично неможливо. За словами спеціаліста з санкцій Себастіана Бенніка, існує стільки способів обходу обмежень, що “майже неможливо запобігти потраплянню деяких автомобілів до Росії”.

Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка

Світові автобренди обминають санкції через Китай

Китай перетворився на головний канал постачання автомобілів західних та азійських брендів до Росії. Десятки тисяч машин потрапляють на ринок за “сірою” схемою, обходячи санкції та зобов’язання автоконцернів покинути країну. Про це повідомляє Reuters.

Мова про моделі Toyota і Mazda, а також німецькі преміальні бренди. У 2025 році вони становили майже половину зі 130 тисяч проданих у країні автомобілів.

Як пише TMT, минулого року росіяни купили майже 30 тисяч автомобілів Toyota, з яких близько 24 тисяч були вироблені в Китаї. Продажі Mazda склали майже 7 тисяч машин, майже всі китайської збірки. Також було зареєстровано близько 47 тисяч нових автомобілів BMW, Mercedes та Volkswagen Group (включно з Audi, Porsche та Skoda). Понад 20 тисяч цих німецьких брендів були виготовлені в Китаї. З початку 2022 року в Росії було реалізовано понад 700 тисяч автомобілів санкційних марок.

Більшість машин вироблені в Китаї на спільних підприємствах міжнародних компаній або постачаються туди транзитом. Також поширеною схемою стало оформлення нових автомобілів як уживаних з нульовим пробігом. Дилери реєструють їх у Китаї, після чого експортують як б/у, щоб не отримувати дозвіл виробників на постачання до Росії.

Автовиробники офіційно заявляють, що припинили постачання до Росії. У BMW акцентували, що якщо автомобілі все ж потрапляють на російський ринок через “сірі” схеми, то це відбувається “поза нашою сферою впливу – і прямо всупереч нашій волі”. Експерти відзначають, що повністю перекрити такі постачання практично неможливо. За словами спеціаліста з санкцій Себастіана Бенніка, існує стільки способів обходу обмежень, що “майже неможливо запобігти потраплянню деяких автомобілів до Росії”.

Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка

США роблять саме те, “що нам необхідно” щодо України – Рютте

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає “несправедливим” твердження щодо недостатності тиску на Росію з боку США. Про це він заявив перед зустріччю міністрів оборони НАТО у Брюсселі у четвер, 12 лютого, передає Інтерфакс-Україна.

“Я вважаю, що твердження в цьому питанні є несправедливим…США, як і європейці, чинять тиск на Росію за допомогою санкцій. Подивіться, що відбувається з Лукойлом, Роснефтью та всім іншим, що роблять США”, – сказав генсек Альянсу.

Рютте наголосив, що США постачають в Україну важливі засоби протиповітряної оборони та всі види летальної зброї в рамках програми PURL, яку фінансують союзники та партнери. Крім того, США очолюють мирні зусилля.

“І є тільки одна країна, найпотужніша держава на землі, США, яка може це зробити під керівництвом президента Трампа…Тому я дійсно вважаю, що США роблять саме те, що нам потрібно, коли йдеться про Україну”, – сказав він.

Лукойл втратив контроль над НПЗ в Європі

Французька нафтова компанія TotalEnergies взяла на себе повне управління нафтопереробним заводом Zeeland у Нідерландах, втім, не придбала 45% акцій заводу, що належать російській компанії Лукойл. Про це повідомляє Reuters.

Як зауважив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянн, угода з Лукойл дозволяє TotalEnergies тимчасово управляти заводом. За умовами домовленості Total постачає всю сиру нафту, оплачує операційні витрати та отримує весь вихід продукції заводу.

Він уточнив, що ця схема є частиною існуючої акціонерної угоди і діятиме до того часу, поки Лукойл не знайде покупця для своєї частки.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Лукойл у жовтні минулого року з метою тиску на Росію, що змусило компанію розпочати продаж міжнародних активів, початково оцінених приблизно у 22 мільярди доларів.

Російська компанія придбала свою 45%-ву частку в Zeeland у Total приблизно за 725 мільйонів доларів у 2009 році під час державного візиту тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва до Нідерландів, що широко сприймалося як розширення впливу Москви у північно-західній Європі.

Раніше осійська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

В ЄП обговорювали посилення санкцій проти РФ через “холодомор”

У вівторок, 10 лютого, в Європарламенті відбулися дебати, під час яких обговорювали “холодомор”, який влаштовує Росія в Україні, атакуючи електростанції та інші об’єкти під час сильних морозів. повідомляє Deutsche Welle.
Учасники дебатів наголошували, що обов’язок Європи – підтримати українців не лише гуманітарною допомогою, а й зброєю для посилення спроможностей протиповітряної оборони цієї країни, а також ввести новий, 20-й пакет санкцій проти Росії.
“Світ бачить та чудово розуміє, що жахливі руйнування енергетичної інфраструктури України – це не випадкові чи супутні наслідки воєнних дій, а систематичні, навмисні удари, спрямовані на те, щоб занурити цивільне населення в темряву та холод”, – заявила під час свого виступу єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Вона зазначила, що Росія використовує зиму як зброю та прагне створити гуманітарну катастрофу в Україні.
Єврокомісарка з питань розширення підкреслила, що жорсткі злочини проти українців матимуть наслідки та пообіцяла, що Європа посилить тиск на Росію.
Німецький євродепутат від групи соціалістів Тобіас Кремер заявив, що група євродепутатів, які нещодавно відвідали Київ, на власні очі побачила, “що терор Путіна проти населення України, – реальний”.
“Не маючи змоги виграти битву на полі бою, Путін цілиться в цивільне населення – жінок, дітей, людей похилого віку. При температурі в -27 українці зараз без опалення, електрики та води, проте я не зустрів жодного українця, який би був готовий здатися”, – зауважив Кремер.
Литовський євродепутат-ліберал Петрас Ауштрявічюс зазначив, що ракетні удари по українських ТЕС та ТЕЦ у найхолодніші зимові місяці спричинили гуманітарну катастрофу національного масштабу, від якої потерпають сотні тисяч українців.
“Знищуючи енергетичну інфраструктуру України, Росія вчиняє злочини, які рівноцінні геноциду та злочинам проти людяності, які має розглядати спеціальний трибунал”, – сказав він.
Ауштрявічюс закликав визнати, що за цих обставин Євросоюз “не зміг надати Україні необхідної підтримки для захисту її неба”.
“Кожна російська ракета чи безпілотник, що вражає ціль, служить нагадуванням про невиконані обіцянки”, – додав він.
В матеріалі зазначається, що під час дебатів навіть євродепутати від лівих сил, які часто уникають різких заяв на адресу Росії, закликали тиснути на Москву санкціями.
“Путін атакує українців сильніше, ніж будь-коли, щоб зламати їх опір і змусити до поступок на переговорах”, – висловила думку євродепутатка від Швеції Лі Андерсон, яка входить до складу цієї політичної групи.
Вона вважає, що ЄС варто ввести жорсткіші санкції проти “тіньового флоту” РФ і надавати більшу фінансову та військову підтримку Києву.
Водночас, як йдеться в статті, депутати від правих сил Європарламенту продовжували звинувачувати керівництво ЄС у русофобії.
“Поки лідери США та РФ намагаються припинити війну, Євросоюз робить усе можливе, щоб ця війна не припинилася”, – сказав болгарський євродепутат від праворадикальної групи “Європа суверенних націй” Петро Волгін.
Як підкреслило видання, виступ Волгіна викликав обурені вигуки в залі. Німецький євродепутат від групи Зелених Даміан Безелаґер пояснив колегам у залі Європарламенту, що означає слово “холодомор”.
“Його прямий переклад – смерть через холод. Це воєнний злочин, про який ви мали б дізнатися з підручників історії, але не у Європі 2026 року”, – сказав депутат.
Він закликав колег зупинити його та додав, що це “реальність, спричинена путінськими бомбами”, від якої потерпають наразі українці.

Економіка РФ на межі прірви

Проблеми в економіці РФ наростають, як сніжний ком. Регіони – в режимі аварійного виживання, банківська криза вже розпочалася, спостерігається скорочення промисловості. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це вплине на хід війни з Україною? “Фінансовий тупик” для російської периферії Опозиційні політики РФ кажуть, що все вказує на те, що 2026 р. стане періодом “фінансового тупика” для російської периферії. У той час як Москва намагається підтримувати ілюзію стабільності, регіони вже стикаються з критичним дефіцитом бюджетів. “Грошей з центру не йде, навіть ніхто їх вже не обіцяє. До прикладу, в якомусь регіоні дефіцит бюджету замість 10 млрд руб. (130 млн дол.) тепер у два рази більше. Що робити? Ну візьмемо кредит, а далі що? Всі просто на автоматі здійснюють дії без жодних стратегічних наслідків. Ніхто не думає, як вибратися з кризи. Путін останніми роками витиснув все думаюче, все рефлексуюче, все, що опиралося. І тепер зіткнеться з ситуацією, коли всім байдуже. Котимося в яму з прискоренням – а що ми можемо зробити?”, – констатував російський опозиційний економіст В’ячеслав Ширяєв в інтерв’ю NV. За його словами, російські регіони від самого початку року опинились в умовах, коли їм необхідно виживати.
Він зазначив, що губернатори деморалізовані і виглядають повністю розгубленими, хоча у 2025 р. “браво заявляли, що зі всім впораються”, а “дві третини регіонів опустили руки і просто пливуть за течією”. Найважча ситуація спостерігається у трьох типах регіонів.
Першими під удар потрапили традиційно депресивні республіки, такі як Калмикія та Марій Ел, де соціальні виплати стали залежати виключно від того, чи надійде черговий транш із Москви.
Друга група – це індустріальні гіганти, зокрема Кемеровська та Іркутська області. Падіння цін на вугілля та метали у поєднанні з логістичною блокадою призвели до того, що великі підприємства опинилися у переддефолтному стані, що вже провокує приховані скорочення та затримки заробітних плат.
Третя категорія – прикордонні Курська та Бєлгородська області. Окрім прямого руйнування інфраструктури, ці регіони фактично втратили інвестиційну привабливість і цивільний сектор економіки, перетворившись на повністю дотаційні зони з надвисокими витратами на безпеку. Промисловість скорочується Промисловість РФ у 2026 р. теж скорочується. Індекс виробничої активності у РФ у січні впав до позначки 49,4.
Головним деструктивним фактором став екстремальний перекіс бюджету: на потреби оборони та безпеки у 2026 р. закладено близько 13 трлн рублів, що становить 38% усіх державних видатків. Це призвело до того, що цивільний сектор фактично фінансує ВПК через механізм високих податків та інфляції, яка у 2025 р. сягала 10%, а у 2026-му утримується вище цільових 4%.
Фінансовий стан підприємств критично погіршився через жорстку монетарну політику. Ключова ставка, що тривалий час перебувала на рівні 21%, була знижена до 16%, проте це не вирішило проблему боргів. Понад 30% російських компаній зараз офіційно збиткові, а дефіцит обігових коштів став основною перешкодою для виробництва. У цивільних галузях спостерігається реальне падіння: виробництво меблів скоротилося на 12%, одягу на 7%, а металургія, яка раніше була експортним локомотивом, просіла на 10%. Навіть у ВПК темпи зростання сповільнилися у 3-5 разів порівняно з піковими показниками минулого року через обмеженість потужностей. Прибутки нафтогазового сектору просідають Є проблеми й у нафтогазовому секторі країни-агресора, якому належить левова доля в поповненні бюджету. Так, доходи Росії від нафти у січні впали на 50%, якщо порівнювати з тим самим місяцем минулого року – після впровадження жорстких санкцій США проти “Роснєфть” і “Лукойл”. Ці обмеження змусили Москву погоджуватися на дедалі більші знижки – понад 20 дол. за барель.
Це разом зі згодою Індії припинити закупівлю російської нафти – може ще більше виснажити ресурси, які необхідні Москві для живлення її воєнної машини.
І це тільки початок. ЄС розглядає можливість запровадження морської заборони на послуги, які необхідні для транспортування російської нафти, зокрема страхування та перевезення.
Така заборона суттєво посилила б санкції проти російської нафти. Банківська криза вже настала Фінансова ситуація в Росії на початок 2026 р. теж виглядає критично. Як повідомляє українська розвідка, банківська криза в Росії вже настала. “Погіршення фінансових показників відбулося на тлі різкого зростання відрахувань у резерви та подорожчання залучення ресурсів, спричинених жорсткою монетарною політикою. Ці фактори свідчать не про циклічне уповільнення, а про початок глибшої системної дисфункції банківського сектору”, – зазначають у СЗРУ. Прибутки банків за останній рік впали на 8% (до 45 млрд дол.), а рентабельність продовжує котитися вниз. Чиновники вже не приховують: доходи бюджету падають, і щоб покрити дірку, доведеться або ще сильніше підвищувати податки, або забирати гроші з банківської системи.
Навіть близькі до Кремля економісти з центру ЦМАКП офіційно визнали крах. “Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – кажуть в ЦМАКП Цифри підтверджують цей діагноз: частка кредитів, які люди та компанії не можуть повернути, підскочила до 11%, а в деяких секторах – до 12%. Це означає, що кожен десятий кредит у країні “завис”, і банки просто не мають чим перекривати ці збитки.
Зараз російська банківська система тримається на “штучному диханні” від ЦБ та масових реструктуризаціях, якими просто маскують реальні втрати.
ЦМАКП прямо пише, що наразі ефект “втечі вкладників” не виникає, бо банківська криза поки що протікає латентно, однак якщо кризові процеси посиляться, вони “вийдуть на поверхню”. “Реакція почнеться з того, що людям перестане вистачати грошей. Їм потрібно буде знімати депозити, щоб вижити. Далі банки почнуть відчувати гострий дефіцит ліквідності. Їм просто нізвідки брати ці гроші, бо їм не повертають кредити, їм доводиться реструктуризувати” – заявив Ширяєв. Вибір між фінансуванням війни та соціальним вибухом Нещодавно американська газета The Washington Post повідомила, що диктатора РФ Володимира Путіна урядовці попередили про настання масштабної економічної кризи в РФ за три-чотири місяці – до початку літа 2026 р.
Посадовці фінансового блоку попереджають, що штучне стимулювання ВВП через військове виробництво більше не може маскувати системну кризу в цивільних галузях та банківському секторі. “Ми можемо малювати будь-які цифри зростання ВВП за рахунок виробництва снарядів, але до початку літа ми зіткнемося з реальністю, де порожні кишені громадян і порожні рахунки підприємств більше не зможуть ігнорувати закони математики”, – сказав виданню на умовах анонімності один з російських високопосадовців. Аналітики видання підкреслюють, що фінансова стійкість, яка трималася на запасах минулих років, практично зникла, і тепер держава змушена обирати між подальшим фінансуванням війни та соціальним вибухом через зубожіння населення.
Вікторія Хаджирадєва