Україна разом з вісьмома європейськими країнами підтримала рішення ЄС продовжити санкції проти керівництва невизнаного Придністров’я до жовтня 2026 року. Європейський Союз вирішив продовжити обмежувальні заходи проти керівництва Придністровського регіону Республіки Молдова до 31 жовтня 2026 року. Крім України, до цього рішення приєдналися ще вісім країн. Новина також зазначає, що Молдова хоче вирішити питання Придністров’я мирним шляхом і відмовляється від військових варіантів.
Позначка: Санкції
-
Росію чекає обвальне падіння видобутку нафти та експорту газу – МЕА
За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, видобуток нафти і газового конденсату в Росії зменшиться до 2035 року на 1 мільйон барелів на добу порівняно з 2024 роком. Це станеться через санкції, падіння рентабельності та інвестицій, а також затримки великих проектів. Прогнозується, що виробництво рідких вуглеводнів у Росії зменшиться до 10,57 млн барелів на добу цього року та до 10,66 млн барелів на добу у 2026 році. Важливе місце у виробництві рідких вуглеводнів у Росії займає нафта. Прогнозується, що експорт нафти і газопродуктів з Росії до 2035 року значно скоротиться. Також передбачається, що частка Росії у міжнародній торгівлі газом може спадти до 10% до 2035 року. Це може призвести до зниження доходів Росії від продажу газу. Також прогнозується, що виробництво зрідженого природного газу в Росії досягне піку близько 2040 року, що менше за плановану мету у російській Енергостратегії-2050. На шляху до досягнення цієї мети стоять перешкоди, такі як санкції та дефіцит танкерів посиленого льодового класу.
-
Німеччина знайшла спосіб, як розірвати контракт з Газпромом
Німецьке Мінекономіки знайшло юридичні підстави для розірвання договору SEFE з Газпромом про постачання скрапленого природного газу з Росії. SEFE, яка була націоналізована у 2022 році, має старий контракт з Газпромом, за яким німецька компанія зобов’язана платити навіть у разі припинення поставок газу. Мінекономіки вважає, що знайшло форсмажорні підстави для розірвання контракту через план ЄС зі зменшення залежності від російських енергоносіїв та останні санкції проти Росії. Тепер німецьке відомство порадило SEFE закуповувати лише мінімальну кількість російського газу, яка є юридично необхідною.
-
Бразилія скорочує залежність від російського дизелю – ЗМІ
Бразилія почала зменшувати свою залежність від російського дизельного пального через санкції, які ввела проти Росії Захід. Хоча Бразилія сама є великим виробником нафти, вона імпортує третину дизпалива через відсутність потужностей для його переробки. Росія запропонувала знижки на дизпаливо, і Бразилія скористалася цією можливістю, що призвело до того, що у 2023 році Росія стала найбільшим постачальником дизпалива в Бразилії, випередивши США. Проте після санкцій США проти російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл, Бразилія виявила занепокоєння щодо можливих наслідків для своєї економіки. Однак через збільшення внутрішнього попиту в Росії та зупинки деяких нафтопереробних заводів через атаки українських дронів, російська доля на ринку дизпалива в Бразилії впала з 60% у першому півріччі до 17% в жовтні.
-
Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ
Більшість індійських нафтопереробних заводів припинили закупівлю нафти з Росії через антиросійські санкції та почали вести торгівельні переговори з США. П’ять компаній відмовилися від російської нафти на грудень, оскільки західні санкції стосувалися Роснефті та Лукойлу. Індія зобов’язалася купувати більше нафти зі США, але лише дві компанії планують придбати російську нафту в грудні. Топ-менеджери індійських НПЗ також провели переговори з представниками Saudi Aramco та Abu Dhabi National Oil з метою забезпечення нафтових потреб.
-
Іспанський сервіс адмінпослуг розриває договори з росіянами – ЗМІ
Популярний сервіс Xolo в Іспанії та інших країнах Європи припиняє обслуговування клієнтів російського походження без попередження та пояснень. Користувачі, які проживають в Іспанії, скаржаться на те, що їхні договори з Xolo розриваються, хоча вони дотримуються місцевих законів та не мають зв’язків з Росією. Є припущення, що така політика компанії може бути пов’язана зі санкціями ЄС та США, які обмежують обслуговування клієнтів з російським походженням.
-
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, нехтуючи введеними санкціями з боку Євросоюзу. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії та зареєстрований під прапором Кіпру, прибув до Ризького порту для заправки суден. Більшість клієнтів Zircone – судна з російського “тіньового флоту”. Під час інспекції виявлено вісім порушень у сфері безпеки. Компанії, які обслуговують ці судна, уникають санкцій ЄС та США, оскільки для операцій з бункерування їм надано винятковий статус. Після вторгнення Росії в Україну компанія-власник одного з суден змінила назву та адресу, продовжуючи діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
-
Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ
Росія та Північна Корея будують перший автомобільний міст, який має з’єднати їхні кордони. Російські ЗМІ повідомляють, що міст буде майже п’ять кілометрів у довжину і перетнеться над річкою Туманною. Будівництво мосту вже розпочато на обох сторонах кордону і швидко просувається. Також поруч з мостом будують склади, митницю, автосервіс та інші будівлі, можливо, для торгівлі товарами. Експерти вважають, що це будівництво є важливим знаком росту торгівлі між двома країнами, особливо під час конфлікту Росії з Україною.
-
Ірак заблокував усі платежі за нафту Лукойлу – ЗМІ
Російська компанія Лукойл повідомила про форс-мажор на іракському нафтовому родовищі Західна Курна-2 через санкції від США та Великої Британії. Це означає, що умови для нормальної роботи нафтового родовища ускладнені, і якщо причини форс-мажору не будуть усунені протягом шести місяців, Лукойл може припинити виробництво та вийти з проєкту. Іракська державна нафтова компанія вже скасувала відвантаження сирої нафти з родовища, що може призвести до подальших проблем для Лукойлу.
-
Росія провалила “імпортозаміщенння” процесорів
Російська компанія Байкал Електронікс зазнала труднощів з випуском своїх процесорів Baikal M через нестачу компонентів на ринку. Цей чіп, який був представлений у 2019 році, мав бути вироблений на архітектурі ARM та за техпроцесом 28 нм. Початково планувалося виробляти його в Тайвані, але після початку війни з Україною у 2022 році співпрацю з російськими компаніями припинили. Компанія GS Nanotech у Калінінградській області зупинила експеримент з виробництва Baikal M через нестачу кристалів. У липні було оголошено, що до кінця 2025 року планується поставити десятки тисяч таких процесорів російським компаніям. Наразі підприємство збирає лише десятки процесорів за місяць, хоча для досягнення більшої продуктивності потрібно багато більше кристалів. Baikal M мав знайти застосування у різних галузях, включаючи комп’ютери, сервери, мультимедійне обладнання та мережеві комунікації.