Основною темою санкційної політики України на 2026 рік є інфраструктура тіньового флоту РФ, а також блокчейн-платежі, які використовуються росіянами для обходу санкцій. Іще одною важливою темою є Росатом. Про це розповів радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк в інтерв’ю в Інтерфакс-Україні.
“Темою №1 залишається тіньовий флот. Його можна скоріше назвати інфраструктурою тіньового флоту, тому що це вже не лише танкери, а й страхувальники, крюїнгові компанії, оператори тіньового флоту”, – наголосив він.
За його словами, другою темою санкційної політики є блокчейн-платежі, тобто криптовалюти та інші системи, які використовуються росіянами для обходу санкцій.
“Третьою темою, думаю, має знову стати Росатом. У санкціях і Канади, і Британії є кілька афілійованих з Ростатомом структур на території Європи. Це те, про що ми давно їх просили, але це лиш один з кроків. Ми б хотіли побачити більше санкцій проти Росатому. Тому що, мабуть, це така остання велика енергетична залежність Європи від Росії”, – додав Власюк.
Спорт також залишається окремою темою санкційної політики, бо більшість спортсменів РФ є знаряддям пропаганди.
“Ми вийшли минулого тижня з акційним пакетом по спортсменах, але я підозрюю, що це не останній пакет по сфері спорту-пропаганди”, – наголосив посадовець.
Позначка: Санкції
Текст 20-го пакета санкцій ЄС проти РФ готовий, але є не згодні – ЗМІ
Посли держав Євросоюзу попередньо узгодили текст 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії, проте його ухвалення досі затримують позиції Угорщини та Словаччини. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на дипломатів ЄС.
Зазначається, що 20-й пакет санкцій ЄС проти РФ узгоджений 25 державами Євросоюзу, але його блокують Угорщина та Словаччина.
“Наразі можна сказати, що текст 20-го пакета санкцій остаточно узгоджений – за винятком застережень, публічно висловлених двома державами-членами”, – заявив один зі співрозмовників видання.
За словами іншого дипломата, через позиції двох держав ЄС – Угорщини та Словаччини – питання щодо 20-го пакета санкцій не значилося в порядку денному засідання послів ЄС (Комітет постійних представників, Coreper) в Брюсселі цього тижня. Так само обговорення 20-го пакета санкцій наразі немає в порядку денному наступного засідання Coreper, яке заплановане на середу, 4 березня.
Як повідомлялося, на початку лютого Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
ЗМІ повідомили, що ухвалення 20 пакета під загрозою. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна блокуватиме 20 пакет санкцій проти Росії, поки не працює нафтопровід Дружба.
США сповільнили продаж активів Лукойлу для тиску на Росію – ЗМІ
США сповільнили процес продажу міжнародних активів Лукойла з метою тиску на Росію під час переговорів про досягнення миру в Україні. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотири джерела, знайомі з обговореннями.
Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) у четвер, 26 лютого, продовжить термін завершення угод з 28 лютого до 1 квітня, йдеться в документі, з яким ознайомився ЗМІ.
Представники США, Росії та України в останні тижні так і не досягли прогресу на переговорах у Женеві, Абу-Дабі та Майамі.
Джерела зазначили, що під час обговорень порушувалися питання санкцій проти Роснефти та Лукойлу, введених Вашингтоном у жовтні 2025 року.
Міністерство фінансів продовжує термін дії обмежень, щоб створити умови для переговорів з Лукойлом та укладання мирної угоди.
Умовою операції має бути те, що Лукойл не матиме виплат авансом, а всі надходження від продажу будуть заморожені на рахунку під юрисдикцією США.
Тарифи Трампа можуть спричинити велику торгову битву
Верховний суд США визнав введення попередніх мит Дональдом Трампом незаконними. У відповідь він ввів 10% мито на імпорт з усіх країн. Проте конфлікт не вичерпано оскільки нові мита мають жорстокий термін дії у 150 днів. США загрожує велика торгова битва. Як це вплине на світову торгівлю? Історія конфлікту Згідно із американським законодавством, введення тарифів має схвалювати Конгрес, але президент США Дональд Трамп ввів високі тарифи, заявляючи, що має право це робити самостійно у відповідності із надзвичайним економічним режимом. Йдеться про широкомасштабні імпортні збори, які Трамп почав вводити з квітня 2025 р. Обмеження фактично торкнулися більшості країн світу. Втім, днями Верховний суд США постановив, що Трамп перевищив повноваження, оскільки економічний дефіцит сам по собі не є “надзвичайною загрозою національній безпеці”.
Судове протистояння стало логічним завершенням тривалого конфлікту між розширенням президентських повноважень та нормами Конституції США. Усе почалося з того, що адміністрація намагалася запровадити “дзеркальні” мита, посилаючись на Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). IEEPA передбачає, що президент може лише “регулювати” імпорт та експорт – у разі надзвичайної ситуації на тлі “загрози” для країни. Цей акт традиційно використовувався для санкцій проти країн-ізгоїв або терористичних організацій, але Трамп інтерпретував його як інструмент для глобального регулювання торговельного балансу, що фактично дозволяло йому вводити тарифи в обхід Конгресу.
Головним аргументом опонентів, серед яких були великі ритейлери та логістичні гіганти, стало те, що право встановлювати податки та збори згідно з Конституцією належить виключно законодавчій гілці влади. Суди нижчих інстанцій спочатку вагалися, проте Верховний суд у став на бік позивачів. “Показово, що за півстоліття існування IEEPA жоден президент не застосовував цей закон для введення мит, не говорячи вже про мита такого розміру та масштабу”, – наголосив голова Верховного суду Джон Робертс. Відповідь Трампа Рішення Верховного суду створило правовий вакуум, оскільки мита, які вже збиралися протягом певного часу, були визнані незаконними, що відкрило шлях до масових позовів про повернення коштів.
Однак адміністрація Трампа не відступила від своєї стратегії. Щоб обійти заборону, юристи Білого дому змінили тактику і використали Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 р.
Ця норма є вужчою, але вона прямо дозволяє президенту вводити тимчасові імпортні збори у розмірі до 15% на термін до 150 днів у разі виникнення серйозних проблем із платіжним балансом США. Таким чином, Трамп формально виконав вимогу суду, припинивши дію незаконних наказів, але миттєво замінив їх новими, спираючись на іншу юридичну базу. “Усі мита, пов’язані з національною безпекою, зберігаються, незважаючи на рішення Верховного суду США”, – сказав президент США Дональд Трамп. Він підписав Указ про запровадження глобального тарифу на імпорт з усіх країн світу в розмірі 10%. А наступного дня заявив, що підвищує цю ставку до 15%. Це максимально допустимий рівень, який дозволяє Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 р.
Наразі офіційно діє: 10%, але митна та прикордонна служба США (CBP) вже готує технічне оновлення систем для стягнення саме 15%. Політичний цугцванг Ситуація з обмеженням терміну у 150 днів створює унікальний політичний цугцванг, де кожен крок адміністрації чи Конгресу несе ризики для стабільності. Використання Розділу 122 Закону про торгівлю 1974 р. – це фактично спроба Трампа виграти час, поки його юристи шукають стійкішу правову основу після поразки у Верховному суді. “Обмеження у 150 днів означає, що вже на початку літа адміністрація Трампа постане перед вибором: або йти на болючі компроміси з Конгресом для продовження мит, або шукати нові обхідні шляхи”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. З огляду на глибоку поляризацію, переговори з законодавцями можуть перетворитися на чергову кризу з блокуванням бюджету чи інших критичних ініціатив. Якщо Конгрес не дасть згоди, Трамп може спробувати “перезапустити годинник”, видавши нову прокламацію з дещо зміненими умовами, що неминуче спровокує чергове коло судових позовів. Такий стан постійної правової невизначеності є найбільш руйнівним для бізнесу, оскільки компанії не можуть планувати довгострокові контракти, не знаючи, якою буде ціна товару через п’ять місяців.
Для звичайних американців мито у 15% – це прямий податок на споживання. Хоча адміністрація обіцяє розквіт внутрішнього виробництва, це процес на роки, а не на місяці. У короткостроковій перспективі імпортери просто перекладають додаткові витрати на покупців. Експерти прогнозують, що середнє американське домогосподарство може відчути додаткове фінансове навантаження у розмірі від 600 до 1000 дол. на рік. Найбільше подорожчають побутова техніка, одяг та техніка, де частка імпорту є критичною. Світові ринки та “тарифний шок” Радикальний стрибок до 15% став для світових ринків холодним душем. Інвестори побоюються, що це лише початок повномасштабної торговельної війни, де інші країни почнуть вводити дзеркальні заходи. Це вже призвело до підвищеної волатильності валют: долар демонструє нестабільність, оскільки ринок намагається збалансувати вигоди від протекціонізму та ризики сповільнення глобального ВВП. Світові ланцюги постачання, які лише почали стабілізуватися, знову опинилися під загрозою розриву, особливо в секторах електроніки та автомобілебудування, де компоненти часто перетинають кордони кілька разів.
Світова політична еліта реагує на торговельну стратегію Трампа як на безпрецедентний виклик усталеним правилам глобальної економіки.
ЄС, найбільший торговельний партнер країни, заявив про тісний контакт з американською адміністрацією. “Ми продовжуємо виступати за низькі тарифи та працювати над їх зниженням”, – повідомив речник Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Олоф Гілл. Китай, зі свого боку, намагається зберігати дипломатичну виваженість, попри очевидні економічні ризики від нових мит. “У торговельних війнах не буває переможців, а протекціонізм – це шлях у нікуди, що шкодить усім учасникам ринку”, – сказав Хе Яду, речник Міністерства комерції КНР. Ситуація для України Ситуація з митами для України лишається предметом торгів. Київ прагне отримати статус “пріоритетного партнера”, щоб вивести металургію та агросектор з-під дії 15% тарифу. Вашингтон використовує ці збори як політичний важіль, натякаючи на преференції в обмін на доступ американського бізнесу до проєктів відбудови. Хоча США вже зробили винятки для критичної сировини, остаточне рішення щодо повного звільнення України від мит очікується лише після завершення весняного раунду переговорів.
Вікторія Хаджирадєва
До Росії доставили 160 яхт в обхід санкцій через британські офшори
Незважаючи на міжнародні санкції російські чиновники та бізнесмени продовжують обзаводитися розкішними яхтами, використовуючи офшори. Про це йдеться у дослідженні Трансперенсі Інтернешнл – Росія. Організація виявила 160 випадків ввезення та вивезення яхт для РФ через компанії, зареєстровані на Британських заморських територіях, у період з 2022 до першого кварталу 2024 року. Найчастіше судна доставлялися Чорним морем – із Туреччини до Сочі та тимчасово окупований Крим.
Через Кайманові острови в Росію було ввезено 46-метрову яхту Marlin, побудовану на нідерландській верфі Heesen Yacht. За даними проекту, судно придбали для сенатора і мільярдера Сулеймана Керімова, який подарував його голові адміністрації президента Антону Вайну за забезпечення доступу до Володимира Путіна. Через зареєстровану на Британських Віргінських островах Farigton Holdings Limited до Росії також було доставлено яхти Miss Chocolate та Furious. Так само восени 2022 року компанія СтавропольАгросоюз придбала яхту Harmony вартістю близько 7,5 млн доларів. Судно призначалося для бізнесмена Олексія Сагала – власника групи Арнест та покупця російських активів нідерландської пивоварної компанії He-Hen.
У 2024 році довірені особи заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва придбали для нього нову яхту Hurry Up у Великій Британії. Вартість судна, побудованого того ж року на верфі Princess Yachts в англійському Плімуті, склала 4,3 млн доларів.
У грудні 2023 року губернатор Примор’я Олег Кожемяко обзавівся елітною яхтою White Pearl вартістю 1,2 млрд рублів. Судно завдовжки 37 метрів було збудовано в Італії в 2021 році і вперше ввезено до Росії в 2022 через офшор WP Management, зареєстрований на Британських Віргінських островах.
Також у 2023 році в Росії виявили швидкісну яхту Pershing 9X вартістю 10 млн доларів із чотирма каютами та місткістю до 20 осіб. Її придбали через Кайманові острови для колишнього українського депутата та кума Путіна Віктора Медведчука.
Зазначається, що кожен захід яхти у води РФ оформляється на митниці, після чого власник передає судно в експлуатацію російській компанії-оператору. При цьому США, ЄС та Велика Британія заборонили постачання предметів розкоші до Росії з березня 2022 року.
ЄС знайшов заміну нафтопроводу Дружба – ЗМІ
Єврокомісія звернулася до України з проханням прискорити ремонт нафтопроводу Дружба. Нині найбільш життєздатною альтернативою для постачання нафти до Угорщини та Словаччини вважають хорватський трубопровід Adria. Про це повідомляє Euronews.
Згідно з висновками експертів ЄС, потужностей хорватського оператора JANAF досить для задоволення потреб Угорщини та Словаччини. У Хорватії підтвердили, що готові забезпечити стабільний транзит неросійської нафти.
Представники Єврокомісії підкреслили, що тепер нема критичної загрози енергетичній безпеці, оскільки країни мають достатні резерви.
Нафтопровід Дружба було пошкоджено наприкінці січня внаслідок російської атаки.
Україна вже почала відновлювальні роботи, проте президент Володимир Зеленський акцентував на загрозі для життя працівників через ризик повторних ударів.
Київ також наголосив на неприпустимості політичного тиску з боку Будапешта та Братислави, які на тлі енергетичної суперечки призупинили експорт дизелю та електрики в Україну.
Euronews наголошує, що через зупинку транзиту Угорщина скористалася правом вето, заблокувавши надання Україні кредиту та 20-й пакет санкцій. Ситуація залишається напруженою через наближення виборів в Угорщині, де критика дій Брюсселя та Києва стала частиною передвиборчої риторики чинної влади.
Польща затримала поставників підсанкційного обладнання Росії
Агентство внутрішньої безпеки (ABW) Польщі спільно з Митно-податковою адміністрацією (KAS) провели обшуки і затримали шістьох осіб за постачання через Білорусь в Росію елементів, необхідних для виробництва бойових дронів. Трьох осіб тимчасово заарештовано, ще троє перебуватимуть під постійним наглядом поліції, їм заборонений виїзд з Польщі. Про це повідомила Митно-податкова адміністрацію РП.
Співробітники Лодзького митно-податкового управління KAS у співпраці з ABW провели 18 лютого обшуки в кількох місцях та здійснили затримання. До цього співробітники KAS запобігли спробі незаконного переправлення через територію Білорусі в Росію “обладнання для автоматизації виробництва інтегральних мікросхем, що використовуються, зокрема, під час складання бойових дронів”.
“За оцінкою слідства, дії польських правоохоронних органів могли сприяти зриву ланцюгів постачання військового обладнання для підрозділів армії РФ, які діють на сході України”, – повідомили у KAS.
Того ж дня затриманим у Національній прокуратурі було їм висунуто обвинувачення. За порушення так званого санкційного закону, підозрюваним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше трьох років.
Районний суд Лодзь-Центр 20 лютого застосував до трьох підозрюваних запобіжний захід – тримання під вартою строком на три місяці.
У межах слідчих дій також вилучено готівку в різних валютах на суму, еквівалентну приблизно 400 тис. злотих (понад 110 тис. дол.).
Спроба диктату: РФ відреагувала на санкції Лондона
Посольство Росії у Великій Британії розкритикувало новий пакет санкцій, оголошеного Лондоном з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про реакцію повідомили росЗМІ, пише Главком.
Російська сторона заявила, що санкції, спрямовані проти нафтогазового сектору, нібито спричинять “дестабілізацію світових енергетичних ринків” та негативно вплинуть на економіку Великої Британії, завдаючи шкоди бізнесу й споживачам.
У Москві також назвали ці заходи “спробою торговельно-економічного диктату”, що, на їхню думку, не зможе принести позитивних результатів. Представники Кремля заявляють, що очікування Заходу щодо економічного краху Росії “не відповідають реальності”, стверджуючи, що російська економіка вже адаптувалася до накладених обмежень.
Крім усього іншого, Росія звинуватила британське керівництво у надмірній підтримці України. У заяві йдеться про те, що Велика Британія спрямовує значні бюджетні кошти на посилення свого військово-промислового комплексу.
Нагадаємо, уряд Великої Британії напередодні оголосив великий пакет санкцій, який був охарактеризований як один із найбільш масштабних за час війни. До списку потрапила компанія Транснєфть, яка є ключовим оператором у транспортуванні понад 80% російського нафтового експорту. Серед інших також опинилися дочірні підприємства Росатома.
Також повідомлялося, що Нова Зеландія оголосила про те, що надасть Україні новий пакет допомоги в розмірі NZD8 млн ($4,77 млн) та запровадить додаткові санкції проти РФ.
США запровадили нові санкції проти кіберструктур РФ
Міністерство фінансів США оголосило про запровадження санкцій проти кіберструктур, пов’язаних із Росією. Санкції накладено на низку фізичних та юридичних осіб, які займаються кіберзлочинами та діють у Росії й Об’єднаних Арабських Еміратах. Про це йдеться у прес-релізі управління з контролю за іноземними активами (OFAC) американського Мінфіну від 24 лютого.
Серед тих, хто потрапив під санкції, – росіянин Сергій Зеленюк і його компанія Matrix LLC, яка працює під брендом Operation Zero. До списку обмежень також внесено пов’язані з ним особи та організації, серед яких є компанії як в ОАЕ, так і в Росії.
За даними Міністерства фінансів США, зазначені структури причетні до купівлі та розповсюдження кіберінструментів, які становлять загрозу національній безпеці країни. Зокрема, йдеться про торгівлю так званими “експлойтами” – кодами чи методами, що дозволяють використовувати вразливості програмного забезпечення для отримання несанкціонованого доступу.
Як повідомляється, Operation Zero придбала щонайменше вісім кіберінструментів, які мали використовуватися урядом США і його союзниками. Ці інструменти раніше були викрадені із американської компанії і пізніше перепродані, як мінімум, одному неавторизованому користувачеві.
Представники США наголосили, що санкції мають на меті обмежити діяльність суб’єктів, які займаються кіберопераціями та сприяють розповсюдженню шкідливих інструментів для зламу програмного забезпечення.
Варто зазначити, що раніше президент США Дональд Трамп продовжив строк дії санкцій проти Росії ще на рік. Ці заходи охоплюють обмеження, введені у 2014, 2018 та 2022 роках у відповідь на російську агресію.
Чому Трамп продовжив санкції проти РФ ще на рік
США затримали підсанкційний танкер
Військові Пентагону втретє за місяць захопили в Індійському океані нафтовий танкер через порушення санкцій, запроваджених адміністрацією США. Судно Bertha, який ходить під прапором Островів Кука, підпадає під санкції, запроваджені в січні 2020 року через перевезення іранської та венесуельської нафти. Про це Пентагон повідомив в X.
Американські військові відстежили судно з вод Карибського моря і здійснили перехоплення поблизу Мальдівських островів.
“Протягом ночі американські війська здійснили перехоплення на борт судна Bertha, яке охоплювало право на відвідування, морське перехоплення та висадку на нього без інцидентів у зоні відповідальності INDOPACOM.
Судно діяло всупереч встановленому президентом Трампом карантину для суден, на які поширюються санкції, у Карибському басейні, та намагалося ухилитися від нього”, – повідомили в Міністерстві оборони США.
Це вже третє подібне затримання танкерів за лютий.
Three boats ran and now all three have been captured.Overnight, U.S. forces conducted a right-of-visit, maritime interdiction and boarding of the Bertha without incident in the INDOPACOM area of responsibility. The vessel was operating in defiance of President Trump’s… pic.twitter.com/YoHlb9v54p— Department of War 🇺🇸 (@DeptofWar) February 24, 2026 Як ми вже писали, на початку лютого Індія затримала три танкери “тіньового флоту”. Ці кораблі “перевозили нафту з регіонів, де тривають збройні конфлікти”, а також здійснювали перевалку нафти з судна на судно у відкритому морі, повідомили військові Індії.
США перехопили танкер в Індійському океані