Позначка: Санкції

Двопартійна “картина” санкціями Законопроєкт, котрий американські сенатори республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь внесли до Сенату США, офіційно називається Sanctioning Russia Act of 2025 (S.1241). Він передбачає запровадження нових, жорстких санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабну війну проти України.
Цей документ, нагадаємо, пропонує накладати широкі санкції на Росію, якщо вона відмовиться вести переговори про мир або порушить існуючі домовленості; вимагати підвищення тарифів на імпорт із Росії та з країн, що купують російські енергоносії, до рівня 500% (що суттєво ускладнить економічні звʼязки та скоротить доходи Кремля від продажу ресурсів); розширити обмеження щодо фінансових транзакцій та боргових інструментів, повʼязаних із російськими структурами.
Проте при цьому Білий дім наполягав на “гнучкості” для президента щодо контролю над санкціями, що вимагало змін у формулюваннях документу перед голосуванням (фактичне ручне управління).
Проєкт був внесений до Конгресу 1 квітня 2025 року, мав широку двопартійну підтримку (понад 80 голосів у Сенаті та підтримку у Палаті представників), однак його просування неодноразово відкладалося через політичні розбіжності та тактичні суперечки.
Це ставалося насамперед тому, що президент Дональд Трамп декілька разів віддавав пріоритет власним мирним ініціативам і стратегії щодо Росії.
Чому ж документ знову на порядку денному зараз?На початку січня 2026 року сенатор Грем повідомив: після місяців обговорень та консультацій Трамп таки “дав зелене світло” цьому двопартійному законопроєкту після зустрічі у Білому домі.
За словами Грема, таке рішення є своєчасним, оскільки, бо позиція України у мирних переговорах змінилася, а Росія продовжує агресію (підтвердження тому у ніч проти 9 січня прилетіло у вигляд Орєшніка по Львову й іншої балістики та крилатих ракет і дронів по Києву), що робить необхідними нові інструменти тиску на РФ.
Що ж зміниться у разі ухвалення цього документу? Якщо закон буде ухвалено Конгресом і підписано президентом, США зможуть запроваджувати автоматичні та значні митні тарифи (до 500%) на товари з Росії і на імпорт із країн, що купують її нафту, газ, уран або нафтопродукти. Такий механізм зробить санкції більш жорсткими і менш залежними від окремих указів президента, що теоретично посилить здатність США економічно тиснути на Москву.
Закон також розширює повноваження щодо блокування майна і кредитів повʼязаних із російськими структурами.
Все це разом може призвести до серйозного тиску на російську економіку та зменшення коштів, що їх Кремль використовує для фінансування збройної агресії проти України.
Документ має пройти через голосування в Сенаті та Палаті представників Конгресу США, й Грем висловив сподівання, що голосування може відбутися в найближчі тижні за широкої двопартійної підтримки. Проте деякі законодавці все ще можуть вимагати змін або окремих поправок, що може вплинути на терміни голосування. Росії ще є куди падати? Правда, багато хто з фахівців сумнівається у тому, що законопроєкт Грема-Блюменталя загалі колись буде прийнятий. Однак наголошуючи, що він таки відкриває пряму дорогу для посилення санкційного тиску США на агесивну Росію.
Тим часом Штатами блискавично “помножуються на нуль” не лише партнерські військові зв’язки РФ із Венесуелою та Іраном, а й можливості енергетичного їх співробітництва – про що свідчать арешти підсанкційних танкерів тіньового флоту, котрі зазвичай курсували із вантажами не лише російської, а й іранської та венесуельської нафти.
Нині Трамп і його радники розробляють масштабний план щодо встановлення контролю над нафтовою промисловістю Венесуели на роки вперед, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. На думку президента США, це допоможе знизити ціни на нафту до 50 доларів за барель: Трамп неодноразово говорив, що вважає таку ціну за барель нафти найбільш прийнятною.
Цікаво, що нафтові котирування наче й не помітили ці кризи, що свідчить про перенасичення ринку нафти у світі. Певні “конвульсії” пішли лише у Китаї: тамтешній завод по виготовленню дизпалива був “заточений” на венесуельську важку нафту, але тепер США хочуть самі постачати її китайцям з Венесуели.
То чи вдасться перекрити Росії кисень, позбавивши її грошей на війну?
На думку журналіста і публіциста Віталія Портникова, коли настане крах РФ, сказати сьогодні важко. “Цього ніхто не знає. Це може відбутися і 2026 року, і 2032-го. Це залежить від ресурсів, які є у Російської Федерації на продовження війни і дотримання соціальної стабільності. Зараз багато хто вважає, що цей рік може бути останнім з точки зору виживання російської економіки. Якщо цей закон буде ухвалений, він, звичайно, допоможе цим процесам деградації. Хоча, з іншого боку, наскільки я розумію, цей закон буде все ж таки передбачати, що остаточне рішення щодо запровадження дискримінаційних тарифів проти країн, які купують російську нафту, буде за Дональдом Трампом. І ми не знаємо, як він цим інструментом буде користуватись”, – сказав Портников у ефірі Говорить Великий Львів. За його словами, все залежить від того, наскільки президент США буде готовий до нового раунду економічної війни з Китаєм та до довиборів у Конгрес. “Ми ж розуміємо, що будь-який новий раунд економічної війни з КНР передбачувано призводить до економічних проблем у самих Сполучених Штатах. На Індію, на Бразилію, можливо, буде натиснути легше. Ми зараз вже бачимо, що Індія, її найбільші нафтопереробні комбінати, починають набагато менше купувати російської нафти. Ми знаємо, які є втрати у російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл. Все це реально відбувається. Але, знову-таки, ми не знаємо, наскільки зараз Росія має можливість з абсолютно зниженими цінами продавати цю свою нафту і який прибуток вона від цієї нафти отримує”, – додав він. Окрім того невідомо, наскільки Путін готовий витрачати російські золотовалютні запаси. Бо, за словами Портникова, “дякуючи діям Дональда Трампа і тієї нестабільності хаосу, котрий панує у сучасному світі і нікуди не дінеться у наступні роки”, ціна того золота, що його має Росія, значно збільшилася. “Золотовалютні запаси Росії збільшилися фактично вдвічі. Й очевидно, що на наступні кілька років, якщо продавати це золото, Росії вистачить грошей і на війну, і на соціальну стабільність, але в обмеженому варіанті. Питання в тому, що буде, коли золото закінчиться, а нове не з’явиться, нових доходів не буде. Тоді ми зможемо говорити про колапс Росії, можливо, там наприкінці 20-х, на початку 30-х років цього сторіччя, можливо раніше. Я ще раз повторюю: ніхто не знає, що відбуватиметься у найближчі роки війни. Але очевидним є те, що Путін з тих людей, які не звертають уваги на економіку”, – підкреслив Портников. Ірина Носальська