Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойла в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині.
Позначка: Санкції
-
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойла – ЗМІ
-
Росія попросила в Індії їжу, одяг та техніку
Росія закликала індійських виробників збільшити постачання товарів на свій ринок. Зокрема Москва зацікавлена в продуктах харчування, товарах для дому, електроніці, одязі, взутті, телекомобладнанні та лікарських препаратах і планує наростити імпорт з Індії до $40 млрд на рік. Про це заявив заступник голови адміністрації глави РФ Максим Орєшкін, який супроводжує Володимира Путіна під час візиту до Нью-Делі, інформують росЗМІ.
“Російська делегація та бізнес приїхали сьогодні з цілком конкретною метою. А саме ми приїхали за індійськими товарами”, – заявив Орєшнік.
Після початку повномасштабної війни російсько-індійська торгівля зросла на 430% – з $13 млрд на рік до $69 млрд. Однак майже весь приріст припав на закупівлю нафти, обсяг якої в Індії поступається лише Китаю. Відповідного потоку товарів з Індії російська економіка так і не отримала, попри заяви Кремля про “стратегічне партнерство”.
За словами російського посадовця, індійські товари чекають на російських маркетплейсах, де їм відкриється “прямий доступ до мільйонів споживачів”.
Орєшкін відзначив, що “великий інтерес” Москви викликає також індійське телекомунікаційне обладнання, комплектуючі для промисловості та лікарські препарати. Росія хотіла б закуповувати товарів в Індії на $40 млрд на рік – саме на таку суму, за його словами, має зрости товарообіг “шляхом збільшення постачання індійських товарів і послуг на російський ринок”.
Ще у 2022 році російські посадовці зверталися до Індії з проханням про постачання. До Нью-Делі направили список із 500 товарів, серед яких автозапчастини, комплектуючі для літаків, системи зв’язку, рятувальні жилети, нитки та фарби, а також засоби для виробництва паперу. Проте за три роки зрушити торгівлю з місця так і не вдалося.
Раніше ми повідомляли, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ -
Туреччина продовжила контракти на закупівлю російського газу
Туреччина продовжила на один рік контракти на російський газ, що мали завершитися наприкінці 2025 року, загальним обсягом 22 мільярди кубометрів. Про це повідомив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар, інформує Reuters.
Анкара, котра залишається останнім великим імпортером російського газу в Європі, паралельно уклала низку довгострокових угод на постачання СПГ, розраховуючи на надлишок пропозиції, який очікується на світовому ринку у найближчі роки. Значна частина нових постачань надходитиме зі США.
Державна компанія BOTAS оформила продовження контракту з Росією, зазначив Байрактар.
“Постачанн від Газпрому триватимуть наступного року, але ми орієнтуємося на коротшу перспективу – приблизно один рік”, – зазначив Байрактар.
Туреччина також веде переговори щодо угоди про імпорт 10 мільярдів кубометрів газу з Ірану, термін дії якої спливає у липні 2026 року, додав міністр. Він зауважив, що серед іншого обговорюється збільшення обсягів туркменського газу, який надходить через Іран.
Байрактар повідомив, що Туреччина планує інвестувати в видобуток газу у Сполучених Штатах, щоб хеджувати зобов’язання придбати до 1 500 партій СПГ зі США протягом 15 років.
-
Рекордний обсяг російської нафти “застряг” у морі через санкції США
За даними Bloomberg, обсяг накопиченої нафти на танкерах у Росії зросла на 21% у порівнянні з кінцем серпня, а час доставки до китайських портів збільшився на півтора раза. Це призвело до складнощів у пошуку покупців через зростання витрат постачальників та зниження цін через санкції. На танкерах зберігалося 182 млн барелів російської нафти наприкінці листопада. Санкції проти Роснафти та Лукойла призвели до того, що індійські компанії відмовилися від російських постачань нафти. Вартість російської нафти продовжує падати, наближаючись до мінімумів січня 2023 року.
-
РФ і В’єтнам придумали схему для обходу цінової стелі на нафту – розвідка
Росія продовжує розширювати свої міжнародні партнерства, щоб уникнути санкцій та забезпечити фінансування своїм діям, зокрема в Україні. Один з прикладів – угода між Росією та В’єтнамом щодо видобутку нафти і газу, яка дозволяє обходити цінові обмеження на російську нафту. Ця угода передбачає спільний видобуток нафти та газу на російській території та в’єтнамському шельфі. Також угода дозволяє створювати дочірні підприємства у третіх країнах для експорту російської нафти під іншими марками. Росія також посилює свою присутність у В’єтнамі за допомогою різних проєктів, включаючи створення Центру російської мови та контроль за використанням військової техніки. Експерти вважають, що Росія може намагатися втручатися в міжнародні енергетичні процеси, включаючи можливі диверсії на інфраструктурі інших країн.
-
США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа має намір повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. Повідомляється, що американські посадовці повідомили про це представника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана. У мирному плані, який США представили, передбачалося використати російські активи на відновлення України. Європі також пропонувалося додаткові інвестиції в українську економіку. Однак пізніше цей пункт було виключено. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонувала надати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро під заставу заморожених російських активів, але Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії для цього кредиту. Бельгія також проти виділення кредиту коштом російських активів і вимагає фінансові гарантії від ЄС на випадок судових позовів з боку Росії. Після початку війни США та ЄС заморозили активи Центробанку Росії на суму близько 260 млрд євро, з яких більшість знаходиться в Бельгії. Дискусії щодо використання цих активів для допомоги Україні тривають вже чотири роки.
-
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка
Космічна галузь Росії переживає складну кризу. Головне підприємство Роскосмосу – РКК Енергія – за перше півріччя 2025 року зазнало великих фінансових втрат у розмірі 458 млн рублів. Ця ситуація виникла через санкції, корупцію, дефіцит кадрів та загальний занепад у виробництві. Росія вимушена переносити свої космічні місії на майбутнє через ці проблеми.
У той же час, керівник NASA заявив, що США планують розмістити робочу атомну електростанцію на Місяці в 2030 році. Російські плани з цього приводу відкладено, а також виявлено, що Росія не може забезпечити якісні космічні знімки для своїх потреб. Все це призвело до значних фінансових витрат, які перевищують виділені кошти у бюджеті.
-
ЄС готує санкції проти Білорусі через атаки на Литву
Європейський союз планує введення санкцій проти Білорусі через незаконні запуски повітряних куль у повітряний простір Литви. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ситуація на кордоні з Білоруссю погіршується, і кількість таких вторгнень зростає. Вона визначила ці дії як “гібридні атаки” з боку режиму Лукашенка, які є неприйнятними. Євросоюз висловив повну підтримку Литві і готує нові санкції у зв’язку з цими подіями.
-
Санкції “добивають” російський СПГ – ЗМІ
Експорт російського скрапленого природного газу в 2025 році продовжує зменшуватися під впливом санкцій, що накладені на Росію. За даними LSEG, у січні-листопаді 2025 року експорт СПГ з Росії скоротився на 2% і становив 28,4 млн метричних тонн. Це пов’язують із санкціями, які США ввели через війну в Україні. Обмеження також вплинули на проєкт Arctic LNG 2, який мав збільшити поставки СПГ на світові ринки. У листопаді експорт зріс на 10%, але загальний обсяг експорту залишається нижчим через обмеження, які стосуються Arctic LNG 2. Росія збільшила експорт газу до Китаю, але одночасно зменшила поставки до Європи. Американські санкції також вплинули на російський нафтовий експорт та судноплавство.
-
Україна ввела санкції проти Роснєфті та Лукойлу
Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення РНБО, які стосуються синхронізації санкцій зі США й запровадження обмежень проти фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із виробництвом та експлуатацією російських дронів. Про це глава держави повідомив у Telegram у неділю, 30 листопада.
Одним указом у межах пакета, синхронізованого зі США, Україна застосувала санкції проти 26 юридичних осіб Росії, що пов’язані з енергетичним сектором. Серед них – компанія Роснєфть, її підприємства, а також компанії, що входять до групи Лукойл. Американські санкції вдарили по тих частинах галузі, які дають близько 55 % видобутку російської нафти.
Загалом із початку року Україна синхронізувала вже 13 пакетів санкцій із партнерами: Великою Британією, Канадою, США, Японією та Європейським Союзом.Другим указом запроваджені санкції проти 36 фізичних і 13 юридичних осіб, які пов’язані з виробництвом, навчанням та експлуатацією російських дронів. Серед них – особи, що причетні до діяльності злочинного центру Рубікон, який випробовує нові зразки озброєння та бере участь у бойових діях проти України.
Також санкції запроваджені проти російських компаній, які залучені до розробки й виробництва розвідувальних та ударних БпЛА, FPV-дронів і безпілотних авіаційних комплексів.
Крім того, обмеження застосовані проти так званих російських благодійних фондів і добровольчих рухів, які надають підтримку російським загарбникам, і проти російських мобільних операторів, що забезпечують БпЛА Shahed sim-картками для навігації та керування. “Визначив і ключові пріоритети нашої санкційної політики до кінця року: подальша синхронізація санкцій із партнерами, підготовка 20-го санкційного пакета ЄС, посилення обмежень проти тіньового флоту, російського воєнного виробництва, колаборантів і пропагандистів. Скоро нові наші санкційні кроки”, – наголосив Зеленський.