У Болгарії готується законопроєкт, який надасть уряду можливість взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення призначене для захисту заводу від американських санкцій. Бургаський завод є єдиним нафтопереробним підприємством у країні та важливим активом російської компанії, який став під загрозу після введення санкцій США та Британії проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Згідно з інформацією від Mediapool, законопроєкт передбачає призначення спеціального керівника, який матиме право продати завод без залучення або опозиції з боку Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ та колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов заявив, що законопроєкт буде внесено до парламенту найближчим часом. Експерти вважають, що цей крок має забезпечити енергетичну безпеку країни, уникнути кризи у постачанні та знизити ризик вторинних санкцій. Раніше Лукойл оголосив про намір продати свої закордонні активи швейцарській компанії Gunvor, але поки неясно, чи охоплює ця угода завод у Бургасі.
Позначка: Санкції
-
Франція видала США білоруску, що експортувала авіазапчастини в Росію
Франція виконала екстрадицію 33-річної громадянки Білорусі Яни Леонової в США. Її звинувачують у змові з метою порушення законодавства про експортний контроль, контрабанду, відмивання грошей та шахрайство проти Сполучених Штатів. За обвинуваченням, у травні 2022 року Леонова придбала авіаційні електронні прилади та інше авіаційне обладнання в США та незаконно експортувала їх до Росії через проміжні країни. Вона та її спільники використовували компанії в різних країнах для цього, обманюючи щодо кінцевих споживачів та пунктів призначення товарів. Ці компоненти потім використовувалися для виготовлення зброї, зокрема у дронах і ракетах Росії.
-
Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують звернутися до Ради ЄС з вимогою ввести санкції проти Угорщини через порушення європейських цінностей та правопорядку. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт щодо процедури за статтею 7 Договору про ЄС через кризу верховенства права та порушення цінностей в Угорщині. Резолюція про запровадження санкцій буде розглянута на пленарному засіданні Європарламенту у листопаді. У документі Європарламент висловив сум у зв’язку з відсутністю реакції Комісії та Ради на ситуацію в Угорщині, де, за словами депутатів, втратились демократія та верховенство права.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів став на перешкоді через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду зустрінуться для вирішення цього питання. Бельгія хоче захистити себе від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути в разі видачі кредиту. Країни ЄС також мають обговорити питання фінансових гарантій та ризиків, пов’язаних з можливим відміненням санкцій проти Росії. Без узгодження щодо репараційного кредиту Україна може залишитися без фінансової підтримки від ЄС.
-
США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США планують ретельно перевірити зв’язки швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед тим, як схвалити продаж активів Лукойлу цій компанії. Після того, як США ввели санкції проти Лукойлу, Gunvor швидко уклав угоду з російською компанією на передачу її закордонних активів. Ця угода може сягнути 21 млрд доларів, що втричі перевищує вартість Gunvor. Gunvor також повинен отримати дозвіл від Мінфіну США для цієї угоди, і вже веде переговори з американським відомством. Gunvor має репутацію підтримки конструктивних відносин зі США, але ця угода може викликати питання через санкції проти Лукойлу. Gunvor був заснований у 2000 році і швидко став одним з найбільших трейдерів російської нафти.
-
США просять ООН скасувати санкції проти президента Сирії
США подали до Ради Безпеки ООН проєкт резолюції про скасування санкцій проти президента Сирії Ахмеда аль-Шараа та міністра внутрішніх справ Анаса Хаттаба. Аль-Шараа планує відвідати Білий дім вже наступного понеділка. Щоб резолюція була прийнята, потрібно щонайменше дев’ять голосів “за” та відсутність вето від постійних членів Ради Безпеки. США закликають послабити обмеження щодо Сирії вже кілька місяців. Є ймовірність, що резолюція не буде ухвалена до приїзду президента Сирії, але існує можливість зробити виняток для його офіційної поїздки.
-
В ГУР встановили виробників компонентів для дрона Оріон
Експерти з Головного управління розвідки Міністерства оборони України опублікували інформацію про російський ударно-розвідувальний дрон Оріон, який виробляється компанією Кронштадт. Дрон може нести до 250 кг корисного навантаження і має ряд військових систем. Експерти підкреслили, що ці технології можуть бути передані союзникам Росії, що створює загрозу для світової безпеки. Також було відзначено, що підприємства, які постачають компоненти для російського військово-промислового комплексу, мають бути відрізані від міжнародних ланцюгів постачання. ГУР також розголосив дані про іноземні компоненти, що використовуються в ракетах і дронах Росії проти України.
-
США знову пом’якшили санкції проти Білорусі
Міністерство фінансів США оголосило про послаблення санкцій проти Білорусі. Зокрема, були скасовані обмеження щодо національної авіакомпанії “Белавіа” та дозволені операції, що стосуються президентського літака Олександра Лукашенка. Це стало частиною покращення відносин між США та Білоруссю. Ще у вересні Білорусь звільнила 52 в’язнів після заклику президента Трампа, і у відповідь на це Вашингтон пообіцяв пом’якшення санкцій. Санкції проти самого Лукашенка та його родини залишаються в силі, але деякі обмеження були скасовані, що дозволить “Белавіа” отримувати обслуговування та запчастини для літаків. Також було видалено ліцензію для операцій з трьома літаками, які раніше були під санкціями. Незважаючи на це, санкції, введені у зв’язку з фальсифікацією виборів в Білорусі та підтримку Москви у війні проти України, залишаються в силі. Це послаблення санкцій відбулося в контексті зміни у відносинах між двома країнами, оскільки адміністрація Трампа підсилила контакти з Білоруссю, тоді як Байден увів нові санкції через репресії проти опозиції.
-
Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.